Кількісний склад та життєвість порід в посадці сосни кримської на IV варіанті штучних ґрунтів

Деревні та чагарникові породи	Загальна кількість дерев	Кількість дерев по ярусам			Життєвість, в балах
		1	2	3
сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don)	3	3	-	-		3
акація біла (Robinia pseudoacacia L.)	21	2	14	5		4
в'яз низький (Ulmus pumila L.)	57	1	12	44		5
бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.)	3	-	-	3		4
клен татарський (Acer tataricum L.)	24	-	13	11		5
клен гостролистий (Acer platanoides L.)	4	-	2	2		4
крушина ламка (Frangula alnus Mill.)	3	-	-	3		3
горіх грецький (Juglans regia L.)	1	-	-	1		3
ясен зелений (Fraxinus lanceolata Borkh.)	2	-	-	2		4
груша дика (Pyrus communis L.)	1	-	-	1		3
абрикос звичайний (Prunus armeniaca L.)	1	-	1	-		3
слива домашня (Prunus domestica L.)	1	-	-	1		3
яблуня домашня (Malus domestica Borch.)	1	-	-	1		3

П'ятий варіант. На цьому варіанті майже вся деревно-чагарникова рослинність відсутня, що, скоріш за все, обумовлено впливом антропогенного фактора. Зареєстровано лише 7 порід, найчисельніший з яких в'яз низький - 18 дерев. В 1994 році домінантом за чисельністю була сосна - 12 представників.

Сосна кримська зареєстрована в 1-му ярусі. Крона сформована, є сухі гілки, але загалом крона зелена. Життєвість оцінена в 3 бали.

Клен татарський та в'яз низький, як і на попередньому варіанті, мають дуже високу життєвість. Облиствленість рясна, листя велике, зелене. Галуження добре розвинуте.

Акація біла та клен гостролистий мають життєвість, оцінену в 4 бали. Крони сформовані, листова маса розвинута добре, листя характерного зеленого кольору.

Напівсухий невеликий кущ шипшини у 3-му ярусі має дуже низьку життєвість (табл.16.).

Таблиця 16.

Кількісний склад та життєвість порід в посадці сосни кримської на V варіанті штучних ґрунтів

Деревні та чагарникові породи	Загальна кількість дерев	Кількість дерев по ярусам			Життєвість, в балах
		1	2	3
сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don)	1	1	-	-	3
акація біла (Robinia pseudoacacia L.)	1	1	-	-	4
в'яз низький (Ulmus pumila L.)	18	3	3	12	5
клен гостролистий (Acer platanoides L.)	1	-	1	-	4
клен татарський (Acer tataricum L.)	12	-	12	-	5
шипшина собача (Rosa canina L.)	1	-	-	1	1
крушина ламка (Frangula alnus Mill.)	2	-	-	2	3

35-річний експеримент показав, що життєвість лісових культур на шахтній породі (І варіант досліду) незадовільна і більшість випробуваних культур до цього часу тут загинуло. У перші ж роки розвитку культур верхівковий приріст деревних порід за вегетаційний період тут був у 6-30 разів нижче, ніж на інших варіантах. У більшості культур рослини слабко гілкуються, погано облистнені, листки відрізняються дрібними розмірами і світлим кольором. При цьому середня ширина крони в 16-25 разів менша, ніж у рослин на варіантах з насипкою чорнозему [37]. Більш високу життєвість мають рослини на всіх наступних варіантах досліду. У більшості культур розвиток крони модельних дерев тут добрий, бонітет насаджень помітно вищий. Рослини рясно облиствлені. Листи звичайно великі, блискучі, хоча в таких порід, як клен татарський, відзначалося їхнє ушкодження бактеріозом і шкідниками - листоїдами. Життєвість і темпи приросту випробуваних лісових культур знижуються в посушливі роки з характерними тривалими періодами літнього бездощів'я [25].

На III -V варіантах змикання більшості лісових культур у рядах і міжряддях відзначено в 4-6 літньому віці. На вивчених варіантах штучних ґрунтів порівняно більш високою життєвістю відрізняється культура в'яза низького. На шахтній породі більшість випробуваних культур повністю загинула в 4 - 6 літньому віці. Життєвість у в'яза низького та карагани кущової на шахтній породі зафіксована як «нижче задовільного».

Виділяється в кращу сторону дуб звичайний, що має задовільну життєвість і плодоносить [16]. Виконані дослідження показали, що на шахтній породі, що характеризується негативними фізико-хімічними й водно-повітряними властивостями, більшість випробуваних лісових культур загинуло, а збережені рослини низькорослі і мають незадовільну життєвість. Багато компонентів, властивих сформованому біогеоценозу, тут або відсутні (ґрунт) або характеризуються несформованістю і неповночленністю (травостан, лісова підстилка, зооценоз). Рослини чинять мінімальний вплив одна на одну і на екотоп. Таким чином, шахтна порода неприйнятна як самостійний субстрат для зростання деревних культур при лісовій рекультивації порушених земель.

На варіантах з насипкою лесового суглинку життєвість більшості деревних культур добра. Насадження зімкнулися в рядах і міжряддях. Тут розвиток відбувається по типу штучних насаджень на сильно змитих ґрунтах степової зони.

Нанесення на поверхню шахтної породи звичайного чорнозему, піску і суглинку створює найбільш сприятливе середовище для росту рослин. На чорноземних варіантах насадження мають кращу життєвість, тут мається розвинутий травостан і лісова підстилка. Ступінь зімкнутості крон висока, едифікуючий вплив деревостану виражений більш чітко, ніж на суглинних варіантах. Під пологом насадження формується своєрідний фітоклімат. На цих варіантах формування фітоценозу йде по типу штучних лісових насаджень, що зростають на чорноземі звичайному в степовій зоні України.