6.2.Розрахункова робота

Необхідно визначити параметри одиночного стрижньового блискавковідводу і зони захисту для «наметового містечка», що знаходиться на території шахти «Павлоградська», Павлоградського району, Дніпропетровської області , для польових робіт студентів та працівників Комплексної експедиції ДНУ ім. О. Гончара. Наметове містечко враховує 2 жилих вагончика, розташованих паралельно один одному. Параметри:

L=15 (м) - довжина об'єкту;

S=22 (м) - ширина об'єкту;

h_об=4 (м) - найбільша висота об'єкту;

n=4,69 (1/ км²рік) - щільність ударів блискавки на 1 км²земної поверхні за рік.

1. «Наметове містечко» відноситься до звичайних об'єктів блискавкозахисту.

2. Розраховуємо очікувану кількість уражень об'єкту блискавкою за рік:

Об'єкт є спорудою прямокутної форми. Тому для розрахунків використовуємо наступну формулу:

N=[(S+6h_об)(L+6h_об) -7,7h²_об]n10^-6

де L— довжина об'єкту (м); S - ширина об'єкту (м); h_об - найбільша висота об'єкту (м);

n - щільність ударів блискавки на 1 км² земної поверхні за рік (1/ км²рік). Відповідно для нашого об'єкту N= 0,00000469;

3. Рівень блискавкозахисту об'єкту РБЗ=ІV;

4. Надійність захисту від ПУБ для IV рівня блискавкозахисту має складати не менше 0,85;

5. Розрахунок параметрів блискавкоприймача зводиться до визначення його висоти до заданого місця розташування.

Стандартною зоною захисту одиничного стрижньового блискавковідводу висотою h є круговий конус висотою h₀<h, вершина якого співпадає з вертикальною віссю блискавковідводу. Габарити зони визначаються двома параметрами: висотою конуса h₀ і радіусом конуса на рівні землі r₀.

Висота розміщення має бути такою, щоб вся будівля знаходилась у конусі. В ході розрахунків ми отримуємо, що h=6 (м).

Висновки

У результаті загальної таксації та оцінки життєвості штучних лісових насаджень на ділянці лісової рекультивації № 1, були виявлені перспективні для відновлення порушених земель лісові культури.

Результати дослідження показали:

1. Найвищі показники життєвості на штучних ґрунтах мають такі культури: в’яз низький, клен гостролистий та ялівець віргінський.

2. Із результатів розрахунку коефіцієнту спільності Жаккара маємо такі данні: найвищий показник спільності зафіксовано у клена гостролистого та ялівця віргінського. Найнижчий показник спільності має сосна кримська. За цими результатами встановлено, що для клена гостролистого та ялівця віргінського безчорноземні, більш фінансово затратні, варіанти штучних ґрунтів є цілком придатними. Для в’яза низького та сосни кримської слід враховувати суттєву різницю едафічних умов на чорноземних і безчорноземних варіантах насипів.

3. У категорію найбільш перспективних і стійких культур на штучних насипах входить ялівець віргінський та клен гостролистий.