5.1.Ялівець віргінський (JuniperusvirginianaL.)

Ця порода у 1976 році була висаджена шестирічними великомірними саджанцями. Приживання було лише 50 %. Навесні 1977 року, крім збережених рослин ялівця, зустрічалась ще значна кількість напівживих рослин, в яких багато було сухих гілок, але на стовбурі і крупних скелетних гілках розвивались молоді зелені паростки. Впродовж літа багато рослин відновили свій ріст та розвиток, зазеленіли, давши приріст бокових паростків третього порядку. Виявилося, що ялівець витривалий до токсичних речовин, що містяться у шахтній породі. Рослини на І варіанті мали задовільну життєвість. Добра життєвість спостерігалась і на інших варіантах.

У багаторічному досліді ялівець проявив себе як порода, стійка до несприятливих ґрунтово-гідрологічних умов. Зберігає високі показники життєвості навіть у посушливі роки. Рослина дає самосів.

Тобто ялівець віргінський - стійка деревна порода, придатна для довготривалої рекультивації, що добре росте на насипних ґрунтах, плодоносить та має відмінну життєвість та високу декоративність.

5.2.Клен гостролистий (Acer platanoides l.)

Клен у 1976 році був висаджений трьохрічними великомірними саджанцями і мав доволі добре приживання на всіх варіантах досліду, крім III. Хоча до 5 - 6 річного віку показники росту і розвитку відстають від інших культур (тонкі стовбури, слабко розвинута крона, незначне галуження). А у середні роки (до 30 років) клен показав гарний розвиток. Потужна крона що зімкнулась в рядах та міжряддях утворює під пологом тінь, яка лишає трав'янистий покрив неконкурентоспроможним.

Але вже після 30-річного віку починає суховершинить. На даний момент спостерігаються початкові етапи деградації культури - збільшується відсоток уражених дерев. Хоча загалом, клен гостролистий має гарні показники життєвості та декоративності, але для короткотривалих експериментів.

5.3.В’яз низький (UlmuspumilaL.)

У 1976 році висаджений однорічними саджанцями. Відпад посадка сіянців була густа, тому з часом внаслідок зімкнення крон установилась нормальна повнота (0,7 - 0,8). По життєвості рослини були дуже пригнічені на шахтній породі, ліпша життєвість на II варіанті. На останніх двох варіантах були виявлені замкнуті зниження (технологічне осідання насипного ґрунту), де довгий час стояла вода, що і зумовило слабку життєвість рослин, а місцями і їх загибель.

За останніми даним життєвість в'яза оцінена у 5 балів (низьк життєвість лише на породі). Досить приваблива культура, швидкоростуча та має досить високі декоративні показники. Не суховершинить до сих пір Випадків захворювання вірусними хворобами чи заселення шкідниками не встановлено. Його можна висаджувати в чистій культурі (наприклад посадками). Безумовно, в'яз низький є перспективною породою, що має застосовуватися на рекультиваційних ділянках.

5.4.Сосна кримська (Pinus pallasiana d. Don)

Сосна була висаджена 36 років тому однорічними саджанцями. Приживання низьке. На всіх варіантах життєвість незадовільна, низький приріст, багато жовтої хвої. Замість загиблих рослин у 1977 році були висаджені дворічні саджанці. Ще в молодому віці насадження підлягали браконьєрським вирубкам на новорічні ялинки. Крім того, культура являється пожежонебезпечною, що являє собою небезпеку для всієї ділянки.

На даний момент загальні показники життєвості, за умови антропогенного тиску і несприятливих умов зростання, дуже низькі.

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок, що сосна, хоча і є характерною для природних лісів Присамар'я, являється дуже вимогливою і потребує більш системного догляду на початкових етапах розвитку. Тому використовувати її для рекультивації без застосування меліоративних заходів недоцільно.