3. Принципи обліку за центрами відповідальності.

Облік за центрами відповідальності – система бух обліку, яка забезпечує накопичення, відображення, аналіз і надання інформації про витрати і результати і дає змогу оцінити діяльність окремих центрів відповідальності (та їх керівників).

Система обліку за центрами відповідальності базується на принципах:

1) Менеджери (керівники) відповідають тільки за ту діяльність, яка на них покладена.

2) Менеджери приймають участь в розробці бюджетів центру відповідальності, який очолюють.

3) Менеджери прагнуть досягти мети, поставленої перед підрозділом.

4) Чітко визначена роль системи заохочення.

5) Звіти про виконання бюджетів складаються регулярно і за ними оцінюється робота центру відповідальності.

Виділяють такі типи центрів відповідальності:

‑ центр витрат (контролюються лише витрати - детально);

‑ центр прибутку (контролюються витрати, крім витрат на інвестиції і надходження);

‑ центр інвестицій (контролюються витрати, надходження та інвестиції у власні активи).

4. Кошториси та звіти як способи контролю центрів відповідальності

Система контролю в межах управління підприємством включає в себе: а) адміністративний контроль за поточною діяльністю підприємства; б) бухгалтерський (ретроспективний) та в) кошторисний (перспективний) контроль. Кошторис є одним із головних інструментів управлінського обліку, що дає змогу контролювати діяльність центрів відповідальності.

Кошторис – це фін план, що містить інформацію про очікувані витрати – для центру витрат чи очікуваний прибуток – для центру прибутку. На відміну від кошторисів плани вищої ланки управління можуть і не включати вартісних показників.

Визначення стадій, що контролюються – головне завдання при впровадженні на підприємстві системи обліку за центрами відповідальності. В ідеалі всі витрати і доходи мають бути закріплені за конкретними підрозділами і відповідальними особами. На практиці абсолютного (ідеального) контролю бути не може, тому є поняття «відносний контроль». Це значить, що керівник має контроль над більшістю факторів, які впливають на певну статтю витрат і доходів кошторису.

В деяких країнах (США) немає чіткої класифікації витрат виробництва навіть всередині підприємства; вона залежить від інформації, яка потрібна керівнику.

Дуже поширені гнучкі кошториси, які дають змогу перерахувати очікувані плани і результати на фактичний обсяг виробництва. Суть полягає в чіткому розподілі всіх статей витрат на змінні і постійні та в наступному коригуванні очікуваних змінних витрат на коеф. зміни обсягів виробництва. Тобто складається «Звіт про виконання кошторису», який включає в себе: а) витрати, що контролюються; б) витрати за кошторисом; в) фактичні витрати та відхилення від кошторису.

Рекомендована форма такого звіту – в Табл..4.1. До звіту можуть додаватись пояснювальні записки щодо причин відхилень.

Табл.. 4.1 Місячний звіт цеху виробництва

Витрати, що контролюються	За кошторисом	Фактично	Відхилення
Матеріальні витрати (і електроенергія)	1000 грн	1010 грн	+10 грн
Витрати на оплату праці	700	850	+ 150
Відрахування на соц заходи Загалом 40%	280	340	+ 60
Амортизація Необоротних активів	200	200	0
Інші витрати	1200	1080	-120
Всього	3380	3480	+100

Для кожного рівня управління подаються звіти з різною деталізацією витрат. Для вищих рівнів управління важливими є ті статті витрат, що мають суттєві відхилення від кошторису, щоб мати можливість здійснювати управління і контроль за виключеннями, тобто – зусилля ‑ на вирішення самих важливих питань.

Кошториси та звіти про їх виконання – це перший найнижчий рівень внутрішньої звітності про витрати, що забезпечує задоволення інформаційних потреб для оцінювання і контролю діяльності підприємства.