1. Концепція центрів відповідальності. Централізація і децентралізація.

Кожне підприємство має свою організаційну структуру. Підрозділи підприємства виконують конкретні функції. На відміну від МП ‑ Керівник великого підприємства не має можливості персонально контролювати роботу кожного підрозділу, а тим більше – кожного працівника. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є перехід до децентралізованої системи управління, що дає змогу розподілити повноваження, а також – відповідальність між різними рівнями управління. Таким чином делегування повноважень менеджерами підрозділів означає децентралізацію управління та облік за центрами відповідальності. Децентралізація ‑ свобода прийняття рішень.

Децентралізацію ділять на повну – мінімум примусу та мах свободи у прийнятті рішень та часткову.

Переваги: 1) у центрі відповідальності більше інформації для прийняття рішень і на місцях рішення можуть прийматись більш оперативно, що підвищує ефективність роботи; 2) діяльність керівників підрозділів (і робітників) стає більш мотивованою ‑ досягається високий рівень професійної відповідальності; 3) вище керівництво, звільнившись від поточної роботи, щоденних оперативних рішень ‑ може більше уваги приділити перспективі розвитку підприємства (вирішенні стратегічних завдань).

Недоліки – 1) можливі некомпетентні рішення внаслідок недостатніх знань чи коли запити підрозділу переважають завдання підприємства в цілому (при централізації такі недоліки можуть мати більші масштаби і негативні наслідки); 2) ускладнюється координація управління і можливе дублювання функцій.

Таким чином центр відповідальності – це сфера діяльності, в межах якої встановлена персональна відповідальність менеджера за показники діяльності підрозділу.

2. Організаційна структура підприємства та центри відповідальності

Організаційну структуру визначають як сукупність управлінських зв’язків, тобто «сукупність ліній відповідальності» всередині підприємства. Орг структура може бути побудована за функціональною та виробничою ознаками, за змішаною системою.

При побудові за функціональною ознакою – виділяють функціональні підрозділи: маркетинг, фінанси, постачання, збут, виробництво.

При побудові за виробничою ознакою (виробничій структурі) – виділяють підрозділи, які спеціалізуються на виготовленні певного продукту чи напрямку діяльності і включають у себе всі функціональні служби, тобто виділяється «сегмент бізнесу» як частина організації що працює на зовнішнього споживача (замовника).

Слід розрізняти організаційну структуру підприємства і організаційну структуру управління. Якщо Орг структура підприємства визначається сукупністю виробничих підрозділів і становить орг побудову підприємства, то Орг структура управління ‑ це розподіл обов’язків і повноважень у системі управління, певні відносини між працівниками і структурними підрозділами.

Узагальнюючи – структурні підрозділи визначають як центри відповідальності, а Орг структуру підприємства – як сукупність центрів відповідальності.