3. Вирішення альтернативного питання – виробництва чи купівлі.
На підприємстві часто виникає питання – виробляти компонент продукту самим чи купувати його у постачальника. Збільшення виробництва власних компонентів називають інтеграцією виробництва, що має як переваги так і недоліки.
Переваги інтеграції:
- меншу залежність підприємства від зовнішніх факторів;
- кращий контроль за якістю;
- підприємство само отримує дохід, а не ділить його з постачальниками.
До недоліків інтеграції відносять:
- можливість втрати зв’язків з постачальниками;
- може бути недостатньо власних потужностей у разі раптового збільшення попиту;
- відповідний прогрес на одному підприємстві у всіх напрямках – неможливий, тобто повна інтеграція на 100% - нереально.
При прийнятті рішення – виробляти чи купувати, враховують фактори як кількісні, так і якісні, додаткові витрати.
Приклад 3. Підприємство має можливість купувати деталі по 15 грн/од або самим виробляти. При самостійному виробництві: релевантні постійні витрати = 10000 грн, а змінні = 5 грн/од.
Сума витрат на купівлю деталей: СК = р*х; де
р – ціна деталі; х – кількість деталей, що треба закупити.
Загальна сума витрат підприємства при виробництві деталей власними силами
СВ = П +ЗВ*х, де П – постійні витрати; ЗВ – змінні витрати на одну деталь.
Коли витрати на закупівлю та виробництво однакові СК = СВ, то формула буде:
р*х = П + ЗВ*х, звідки х = П/(р - ЗВ).
Підставивши сюди значення, можна отримати кількість деталей, при якій витрати при закупівлі рівні витратам при власному виробництві. У нашому випадку це:
х = 10000/(15 - 5) = 1000од.
Далі фірма (керівник і менеджери) порівнює річну потребу в деталях із значенням х. Якщо кількість деталей більше 1000 од, то вигідніше їх виробляти на підприємстві; якщо менше 1000 од, то закуповувати. Конкретні очікувані прибутки чи збитки внаслідок прийняття рішення – робляться за наведеним принципом.
Вирішення такої задачі графічно – на Рис. 7.3.
Точка рівноваги
15000
Власне виробн.
Пост витр
Купівля
Обсяги, шт
На осі х – обсяги, а на осі у –сукупні витрати при різних обсягах.
Задача застосовується також до заміни купівельних послуг – на власні, наприклад: купувати транспорт чи наймати.
4. Вибір обладнання.
Підприємство має можливість використати кілька альтернативних технологій виробництва продукту. Наприклад деталь можна виробляти: 1) на станку ручному; 2) на напівавтоматі; 3) на станку-автоматі (ЧПУ). Для вибору варіанта – треба визначити постій витрати при кожній технології та змінні витрати на деталь.
Приклад 4. Умови в Табл.7.1.
Витрати |
Вид обладнання |
||
З ручним управлін |
Напівавтомат |
ЧПУ |
|
Постійні |
1000 |
5000 |
10000 |
Змінні |
2,0 |
1,0 |
0,2 |
Сума витрат при використанні будь якого обладнання буде СВ = П +ЗВ*х.
Якщо підприємство буде виготовляти незначну кільк деталей, то дешевшими вони будуть при використанні станка 1). При збільшенні кількості виробництва до певного обсягу – настане момент, коли витрати при використанні обладнання 1) та 2) – зрівняються і при подальшому зростанні до певної межі переваги будуть при використанні обладнання 2). При подальшому збільшенні виробництва – аналогічно переваги прейдуть до обладнання 3). Тому питання – визначити межі обсягів виробницт за яких витрати на 1 од при використанні двох видів обладнання - будуть однакові.
Для обладнання 1) і 2). Рівняння буде: 1000 +2*х = 5000 +1*х; х =4000 од.
Звідси Висновок – при виробництві до 4000 од. - вигідніше використати обладнання 1), а при виробництві понад 4000 од – обладнання 2).
Далі такий самий розрахунок – для обладнання 2) і 3).
Рівняння буде: 5000 + 1*х = 10000 +0,2*х; 0,8*х = 5000; х = 6250 од.
Звідси Висновок – при виробництві від 4000од. до 6250од - вигідніше використати обладнання 2), а при виробництві понад 6250 од – обладнання 3).
Проведені розрахунки дають можливість визначити межі застосування кожного з видів обладнання. У загальному вигляді формула для розрахунку обсягів виробництва при рівності витрат на двох видах обладнання буде: х = (П2 – П1)/(ЗВ1 – ЗВ2).
Ця задача може бути вирішена і графічно. (По аналогією з Рис. 7.3.)