Т6 Програмування завдань та оцінювання прийнятих рішень.

1. Роль уо в загальному процесі планування діяльності.

Управління – це область реалізації таких основних функцій, а саме: 1) постановка завдань; 2) організації робіт щодо їх вирішення; 3) оцінювання результатів. Бухгалтер – менеджер відіграє головну роль у відборі і контролі використання цих показників, багато з яких можна розглядати як самостійні завдання.

Процес планування прибутку, що головною метою діяльності підприємства, починається із того, що керівники формують пріоритети і завдання роботи підприємства на певний період. Як правило це: продаж; доля ринку; структура продукції, робіт; дохід на інвестиції чи активи; рівні прибутку (рентабельність); ефективність управління; фактори зовнішнього середовища; якість заробітку (реальної зарплати).

Зазначений комплекс завдань вирішується з участю бухгалтера – менеджера. Відповідальність його при постановці завдань включає:

1) збір, аналіз і подання фактичних даних за характером роботи в минулому і за сучасними тенденціями;

2) аналіз сучасних сильних і слабких сторін організації та виявлення очікуваних можливостей та загроз (ризиків);

3) ознайомлення керівників з методами прогнозування і планування прибутку, надання допомоги при постановці завдань;

4) визначення пріоритетів і основних напрямків дій на цільовий період;

5) аналіз альтернативних дій і напрямків використання ресурсів;

6) узгодження (координація) інтересів різних підрозділів з інтересами фірми;

7) перевірка планів і завдань на їх раціональність;

8) підготовка і надання рекомендацій стосовно розподілу ресурсів за завданнями і кошторисами;

9) зведення всіх завдань і планів у єдиний план роботи організації з метою отримання прибутку (бізнес - план).

Отже система і методи управлінського бухгалтерського обліку мають спрямовувати керуючих на дії, що відповідають загальним завданням підприємства.

Загальна структура процесу управління – на рис.6.1.

Планування

Організація, мотивація

Контроль та регулювання

Перегляд планів

Коригування діяльності

Ніяких дій

Рис. 6.1 Процес управління виробництвом.

2. Програмування завдань.

Воно передбачає такі етапи:

1) чітку постановку завдання;

2) виявлення альтернативних шляхів вирішення завдання, зіставлення альтернатив і вибір найкращої;

3) реалізацію вибраних альте6рнатив;

4) оцінювання планів (результатів виконання завдань).

Ефективність планування насамперед залежить від попереднього структурування завдання, яке має бути чітко вираженим і конкретним, з кількісними показниками.

Головною метою кошторисного планування має бути мотивація керуючих на оптимізацію (ефективність) результатів своєї роботи. Орієнтація на минуле – вимагає контролю, на майбутнє – мотивації. Отже контроль – не первинний, а вторинний засіб у досягненні мети.

Кошториси можуть бути жорсткими (майстер - бюджетами), тобто такими, які в процесі їх виконання не змінюються. Більш прогресивними вважають гнучкі кошториси (бюджети), які можна перерахувати у зв’язку із змінами обсягів виробництва, цін, рівня постійних витрат тощо.

Якщо при складанні жорстких кошторисів витрати діляться на постійні та змінні, то можливо перерахувати їх у гнучкий кошторис. Часто при складанні гнучкого кошторису необхідно відображати змінні (точніше умовно-змінні) витрати не загалом, а з їх деталізацією (аналітичний облік витрат), що збільшує можливость аналізу інформації і можливості управління виконанням бюджетів.