14

Лекція 1. Тема: Україна з найдавніших часів до кінця XIX ст.

План:

• Первісний лад на території України:

• Племена скіфів. Античні міста-держави Північного Причорномор'я

• Походження слов’ян та їх розселення на території України.

• Східнослов’янська держава Київська Русь (X – XII ст.)

• Феодальна роздробленість.

• Галицько-Волинське князівство

• Українські землі під владою іноземних держав.

• Україна в період козацької держави Запорозька Січ ( 1552 – 1775 рр.)

• Україна в кінці XVIII до кін. XIX століть.

Первісний лад на території України. Кам’яний вік

• Палеоліт 1,5 млн. рр. – 12 тис. років тому;

• Мезоліт (12 – 8 – 7 тис. років тому);

• Неоліт (6 – 4 тис. років тому);

• Енеоліт (3 – 2 тис. років тому);

Ранній Палеоліт (1,5 млн. рр. – 150 тис. рр. тому)

• Стоянки:

• с. Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївка на Донбасі, у с. Лука-Врублевецька на Житомирщині.

Середній палеоліт ( 150 тис. рр. 40 – 35 тис. рр)

• (150 тис. - 40-35 тис. років тому) з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу найважливішим досягненням є використання вoгню.

• Пам'ятки середнього палеоліту с. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни.

Пізній палеоліт (40 – 35 тис. рр. – 12 – 11 тис. рр. тому)

• (40-35 тис. років тому – 10-11 років тому) кроманьйонець - “ людина розумна ”. Стоянки - Мізинська - на Десні, Рилівська, Межиріч.

• релігія (ритуальні дійства) і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки, різьблення по кістці).

• анімізму - віри в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет;

• тотемізму - віри у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха;

• магії - чаклування перед полюванням;

• фетишизму - віри у надприродні властивості речей.

Мезоліт (11-8 тис. років тому).

• Зникають льодовики, природа Європи набуває близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти, носороги. Людина винаходить лук і стріли. Основними різновидами господарювання стають полювання, рибальство, приручення тварин - собаки, свині.

Мезолітичні стоянки –

• Журавська на Чернігівщині, Фатьма-Коба і Мурзак -Коба у Криму, Гребеники в Одеській області.

Неоліт (VI-III тис. до н. е. ).

• продуктивне господарство, шліфування і свердління каменю. Штучні матеріали - обпалена глина, тканина, матріархату постає патріархат.

• 500 Неолітичних поселень у басейнах Десни, Дністра, Південного Бугу, Прип'яті.

Енеоліт (4 тис. рр. – 2 тис рр. тому)

• - мідний вік (III-II тис. до н. е. ). Формуються дві основні групи племен - землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході.

• виділяється родоплемінна верхівка, яка, зосереджувала у своїх руках владу над племенами.

Трипільська культура (IV – III тис. до н .е.)

• в с. Трипілля Київської області київський археолог В.Хвойка віднайшов перше трипільське поселення.

• Межі існування культури датуються початком IV - кінцем III тис. до н. е. Територія від Словаччини та Румунії до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Основу становили балканські землеробсько-скотарські племена

• Поселення трипільців становило (від 10 до 20 тис. мешканців) - стоянки Майданецьке, Доброводи, Талянки (на Черкащині).

• Трипільську культуру називають Культурою мальованої кераміки. Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах, а потім фарбувався білою, червоною і чорною фарбою характерними візерунками.

• Епоха бронзи (II тис. до н.е.) - період появи та використання металів, виплавлення бронзових знарядь праці та зброї.

• Племена скіфів. Античні міста-держави Північного Причорномор’я В І тис. до н.е. на території України з'являються перші залізні знаряддя праці. Першими в Україну їх завозять кіммерійці, які належали до іраномовних груп населення.

• Скіфи Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів.

• історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів.

В кінці VI ст. до н.е. скіфи сформували свою державу Велика Скіфія

• Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея, пролігши від Дунаю до Дону. У III ст. до н.е. частина скіфського населення відійшла на південь і створила дві Малих Скіфії: першу - у Нижній Наддніпрянщині й Північному Криму, друга - у степовому і передгірному Криму зі столицею у Неаполі Скіфському, поблизу теперішнього Бахчисараю.

• Скіфський курган Скіфи шанобливо ставилися до могил пращурів. Найвідоміші могили Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль у Дніпропетровській області.

• Сармати у III столітті до н.е. на території Північного Причорномор'я з поволзько-приуральських степів прийшли сармати, які витиснули скіфів. Спілки декількох племен - язигів, роксаланів, аланів.

• Велика грецька колонізація Північного Причорномор’я. Першим грецьким поселенням на півдні України був о. Березань - Борисфеніда (біля м. Очакова Миколаївської області). У першій половині VI ст. до н.е. на правобережжі Бузького лиману Ольвія, на кінець V ст. до н.е. - Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія у Криму, Пантікапей на місці теперішньої Керчі, Фанагорія - на Тамані.

• У V ст. до н.е. за царя Мітрідата Євпатора утворилося Боспорське царство зі столицею у Пантикапеї, яке охоплювало Керченський, Таманський півострови та північне узбережжя Азовського моря до витоків Дону. Поступово Боспор поширює свою владу на багато інших грецьких колоній.

• В середині I ст. н.е. Ольвія, Тіра, Херсонес входять до складу римської провінції - Нижньої Лізії, оскільки загроза з боку варварів змусила їх піддатися під римські легіони.

протягом ІІІ - ІV ст. н.е. під ударами готів і гунів, які виступали проти Римської імперії, античні міста-держави в епоху великого переселення народів фактично припиняють своє існування

• Походження слов’ян та їх розселення на території України. Уперше слов'яни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) під назвою “венеди”.

• на середину I тис. н.е. з венедів вирізняються дві групи слов'янського населення - анти і склавіни.

• Анти заселили територію від Дунаю до витоків Дону і Азовського моря і склали згодом східну гілку слов'янства.

• Основою господарства антів лишалися землеробство і скотарство. Значного розвитку набули ремесла – ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами - державами Північного Причорномор'я та арабськими країнами.

• Річка Дніпро яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом.

• Суспільно-політичний устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на народних зборах - віче.

• Держава антівпроіснувала близько трьох століть (кінець IV - початок VII ст. ) і у 602 році загинула під натиском аварів. Після цього у письмових джерелах анти вже не згадуються.

• Слов'яни. Починаючи з VII ст. у літературі трапляється назва "слов'яни" - людність, яка мешкала на правому березі Дніпра. Формується 10 великих племінних об'єднань східних слов'ян, які заселяли землі сучасних України, Росії і Білорусі.

• поляни, древляни, дреговичі, дуліби, волиняни, бужани, уличі, тиверці, білі хорвати, сіверяни, в'ятичі, кривичі, радимичі, ільменські словени.

• У “Повісті минулих літ” Нестора Літописця існують згадки про три центри слов’янських земель –

• Куявію (Київська земля з Києвом);

• Славію (Новгородська земля);

• Артанію (Володимиро-Суздальська земля).

• Культура слов'ян. Життя і праця східних слов'ян були пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це визначило два основних культи - обожнення сил природи і культ до пращурів. Систему вірувань ранніх слов'ян, коли вклоняються Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають язичництвом. Формується пантеон богів: Даждьбог - бог Сонця й добра; Перун - бог грому; Сварог - бог неба; Дана - богиня води; Стрибог - бог вітрів, Велес - бог худоби.

• Східнослов’янська держава Київська Русь (X – XII ст.) Протягом VIII - IX ст. слов'яни розселилися на території Східної Європи. Найбільшими слов'янськими племенами були: поляни, жили на Середній Наддніпрянщині, сіверяни - на р. Десна, в'ятичі - на Оці, на заході від полян - дреговичі та древляни. По течії р. Західний Буг лежали землі волинян і дулібів.

• На північному заході сусідами східних слов'ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні - кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов'ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу.

• Починається формування верстви великих землевласників - бояр, які отримували землю (вотчину) за службу у князя. Земля передавалася у спадок. Основна ж частина селянства - смерди - платили князеві данину й виконували різні повинності.

• Норманська теорія заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Сама назва “Русь” походить, на думку прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “ руотсі ”.

• Антинорманська теорія назва “Русь” походить від назви річок у Центральній Україні - Рось, Роставиця. У Скандинавії жодне джерело не вказує на плем'я або народ русів. Декілька ісламських мандрівників і письменників називають русів слов'янськими племенами.

• Хозарська гіпотеза О. Пріцака згідно з якою поляни є не слов'янами, а різновидом хозарів.

• Князь Аскольд. Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865, 874 рр.), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди.

• Вбивство Аскольда Бояри звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає і залишає свого малолітнього сина Ігоря під контролем регента Олега, який у 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда.

• Князь Олег (882 – 912 рр.) В 907 році Олег рушив походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Нову, не менш вигідну угоду було укладено в 911 р.

• Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.) Посиливши централізовану владу у боротьбі з древлянами виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. У 941 і 944 роках здійснив походи на Візантію, після чого Русь втрачала контроль на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра і зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.

• Княгиня Ольга (945 – 964 рр.) жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян. Намагалася обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. Зміцнила економічну могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У 957 р. відбулася дипломатична місія Ольги до Константинополя, де вона охрестилася. У 959 р. руське посольство було виряджене до імператора Священної Римської імперії.

• Святослав Ігорович (957 – 972 рр.) ще більше зміцнив позиції Київської держави, розгромив Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста, Тмутаракань, Прикубання, здійснив вдалий похід на Болгарію.

• У 968 р. Святослав спробував посилити свій вплив на Балканах, організувавши другий болгарський похід. Після тримісячної оборони у м. Доростолі Святослав був змушений підписати мир з Візантією, зрікшися своїх володінь на Балканах. Повертаючись на батьківщину (972 р.), на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло. Поліг і сам Святослав.

• старшого сина Ярополка намісником у Києві, молодшого, Олега, — в Овручі, позашлюбного сина Володимира послав правити від свого імені в Новгород Великий, який постійно прагнув відділитися від Києва

• Володимир Великий (978 – 1015 рр.) Ярополк прагнув підкорити братів і одноосібно правити Руссю. В 977 р. він повів дружину на Овруч і розбив Олега. Володимир у Скандинавії наймає професійне варязьке військо. У 978 р. він розбиває Ярополка і стає великим київським князем.

• Володимир впроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська — службу за право володіти землею. Це зміцнило владу князя. Створюється розгалужена система фортець, валів, опорних пунктів.

• Введення християнства на Русі Василій II, візантійський імператор, після поразки від Болгарії виряджає до Києва послів з проханням про військову допомогу. Володимир погоджується в обмін на одруження з сестрою імператора Анною. Але Василій II не виконав обіцянки. Тоді Володимир узяв в облогу місто Херсонес (Корсунь) — опору візантійського панування в Криму — і захопив його. Імператор змушений був погодитися на той шлюб.

• Хрещення Русі відбулося у 988 році у ріці Дніпро в Києві.

• Наприкінці правління Володимира виникла реальна загроза єдності Київської Русі. Проти нього відкрито виступив син Святополк, а рідний син, новгородський князь Ярослав, відмовився платити Києву данину. Володимир готувався до походу на Новгород, але у 1015 р. помер.

• Боротьба за владу Між синами Володимира Ярославом, Борисом, Глібом, Святославом, Мстиславом і Святополком починається кривава боротьба за київський стіл, унаслідок якої Ярослав стає князем у Києві, а Борис, Гліб і Святослав гинуть. Остаточна перемога Ярослава над Святополком відбувається на р. Альті лише в 1019 р.

• Розквіт Русі Встановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав, прозваний Мудрий, звертається до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами.

• Генеральна битва з печенігами відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи на Русь не нападали. На честь цієї перемоги в Києві було закладено Софійський собор.

• У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході.

• Дипломатична діяльність Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою, його сестра Марія була дружиною польського короля Казимира І, син Ярослава був одружений з дочкою Казимира, інший — з візантійською принцесою, ще двоє — з німецькими княжнами. Одна дочка вийшла заміж за угорського короля Андраша, інша - за норвезького короля Гаральда, а потім Свена, третя — за французького короля Генріха І.