12 Вариант

1.

Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Ярі зернові (ячмінь, пшениця, овес), зернобобові (горох, соя, квасоля, чина, сочевиця) і круп´яні (гречка, просо) в сівозмінах переважно розміщують після стерньових і просапних попередників. Для ярої твердої пшениці одним із кращих попередників є багаторічні бобові трави (люцерна, конюшина, еспарцет).

Система обробітку ґрунту для всіх культур повинна будуватися з урахуванням біологічних особливостей попередника, стану поля, зволоженості ґрунту та наявності в господарстві відповідних ґрунтообробних знарядь. Перевагу слід надавати мінімальній ґрунтозахисній ресурсозберігальній системі обробітку ґрунту з широким застосуванням високопродуктивних комбінованих, чизельних і дискових знарядь, яка має забезпечувати оптимальні водно-повітряний, тепловий і поживний режими, максимальне знищення бур´янів, надійний протиерозійний захист, створення вирівняного посівного ложа для якісного загортання насіння на необхідну глибину, значне скорочення витрат матеріальних ресурсів.

Основний (зяблевий) обробіток ґрунту. Слідом за збиранням стерньових попередників проводиться лущення стерні в один-два сліди дисковими лущильниками або важкими дисковими боронами. Це дуже відповідальний захід, завдяки якому створюються кращі умови для збереження вологи в ґрунті, проростання насіння бур´янів, активізації мікробілогічних процесів, поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту, знищення шкідників.

При своєчасному проведенні лущення утворюється пухкий шар ґрунтової мульчі яка запобігає втратам вологи, висушуванню глибших шарів ґрунту і забезпечує добре поглинання атмосферних опадів. Завдяки більш сприятливому водному і повітряному режимам на вчасно злущених полях інтенсивніше відбуваються нітрифікація і нагромадження нітратів, тобто поліпшується азотний режим.

На ділянках, засмічених пирієм, необхідно застосовувати важкі дискові борони, які краще, ніж дискові лущильники, подрібнюють кореневища. Також високий ефект дає лущення запирієних полів спочатку лемішними лущильниками, а потім важкими дисковими боронами з наступною оранкою після появи сходів пирію.

Після просапних культур завдяки глибокому основному обробітку, рихлення ґрунту в міжряддях після збирання попередника він залишається більше розпушеним і менш засміченим, ніж після стерньових культур.

На Поліссі за умов високої культури землеробства після картоплі, кормових і цукрових буряків застосовують безполицеве рихлення на глибину 12-14 см.

При запізненні із збиранням урожаю картоплі й буряків проводять безполицевий обробіток без попереднього лущення.

До параметрів високої якості проведеного передпосівного обробітку належать розпушений, повільно осідаючий дрібногрудочкуватий посівний шар, який зберігає вологу, забезпечує високу польову схожість насіння, створює сприятливий фітосані-тарний стан ґрунту. Він повинен бути чистим від бур´янів, мати оптимальне співвідношення вмісту води й повітря, достатню температуру і необхідний поживний режим для рослин відповідно до їхніх біологічних особливостей.

2.

Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф,тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші. Органічні добрива містять азот, фосфор, калій, кальцій та інші елементи живлення рослин, а також органічні речовини, яка позитивно впливає на властивості ґрунту.

Органічні добрива складаються з речовин тваринного і рослинного походження, які, розкладаючись, утворюють мінеральні речовини, при цьому в приземний шар виділяється двоокис вуглецю, необхідний для фотосинтезу рослин. Крім того, органічні добрива благотворно впливають на водне і повітряне живлення рослин, сприяють розвитку ґрунтових бактерій та мікроорганізмів, які живуть в симбіозі з корінням овочевих культур і допомагають їм отримати доступні поживні елементи. До органічних добрив відносять гній, торф, компост, пташиний послід та інші матеріали ….

Стимулюючий ефект органічних добрив значно підвищується, якщо виготовити з них дрібнодисперсний порошок (до розмірів наночастинок).

Органічні добрива надають багатосторонню агрономічне вплив на властивості грунту. При розкладанні їх у результаті життєдіяльності грунтових мікроорганізмів утворюються доступні рослинам мінеральні сполуки N, Р, К, Са, S та ін елементів і перегній, або гумус. 

Органічні добрива вносять під оранку (іноді під культивацію), в лунки при посадці (наприклад, картоплі, капусти), в підгодівлю, використовують як біопаливо, для приготування почвосмесей, сумішей з мінеральними добривами, для мульчування посівів. Органічні добрива найбільш ефективні на дерново-підзолистих грунтах.

3.

Серед кормових культур важлива роль належить багаторічним злаковим травам.

Багаторічний верховий злак. У рік сівби росте повільно і лише на другий-третій рік дає повні врожаї. За сприятливих умов тримається в травостої 7-8 і більше років. Навесні починає вегетувати дуже рано, швидко відростає після скошування та випасання, стійка проти витоптування, тому є однією з кращих пасовищних трав. Разом з тонконогом лучним, лисохвостом лучним, канарником дає на пасовищах найраніший корм. Можливі 5-6 циклів випасання худоби. Відзначається багатоукісністю, високою врожайністю зеленої маси. її охоче поїдають всі види худоби як на пасовищі, так і в сіні. Листя в урожаї майже 60-80 %, тому кормова цінність у молодому віці дуже висока. Найкраще скошувати грястицю у фазі викидання волотей — перед цвітінням. У 100 кг сіна міститься 54 корм. од. і 3-4 кг перетравного протеїну. За сприятливих умов дає врожай 50-80 ц/га сіна.Вони ростуть скрізь на природних сіножатях і пасовищах і широко використовуються в травосумішах. З багаторічних кормових злаків польового травосіяння найбільшої уваги заслуговують тимофіївка лучна, костриця лучна, стоколос безостий, житняк, пирій безкореневищний, райграс високий.

Морозовитривала, проте терпить від пізніх весняних заморозків і безсніжних зим. Грястиця збірна досить посухостійка рослина. Коренева система добре розвинена і проникає в ґрунт на глибину до 1 м, тому витримує краще посуху ніж тимофіївка і вівсяниця лучна. На теплих і сухих ґрунтах її часто висівають в суміші з люцерною та еспарцетом. Не витримує надмірного зволоження і затоплення більше 10-12 днів. Тіньовитривала. Завдяки тому, що грястиця добре росте в затінку, її вважають дуже цінною травою для сівби в садах і парках. Багаторічні злакові трави мають добре розвинену мочковату кореневу систему, яка розміщаєтся в основному у верхньому шарі грунту на глибині 20-30 см Окремі трави розрізняються між собою комплексом біологічних і господарських ознак: вимогами до вологи, родючості грунту, скоростиглістю, кормовими якостями т. д.. За вимогливістю до вологи перше місце серед названих злакових трав належить тимофіївка лучна і останнє - житняку і пирію безкорневищного. За типом кущіння багаторічні злакові трави поділяють на кореневищні, рыхлокустовые і плотнокустовые, а по висоті розташування листя на стеблі - на верхові (з переважним розміщенням листків на верхній частині стебла) низові (з розміщенням листя в нижній частині рослини у формі розетки). Багаторічні посівні злакові трави в основному відносяться до рыхлокустовым. З групи кореневищних посівних трав деяке поширення має стоколос безостий.

Варіант 13 1…..Обробіток ґрунту під ярі культури

Оранка зябу у надто ранні строки за високих літніх температур не забезпечує якісного розпушування ґрунту і призводить до непродуктивної втрати вологи. Тому восени поле необхідно додатково обробляти для подрібнення брил, знищення бур'янів і падалиці, що знижує протиерозійну стійкість ґрунту. Важлива умова системи зяблевого обробітку ґрунту — різноглибинне лущення стерні через певні проміжки часу продовж післязбирального періоду.

Після стерньових попередників, де переважають однорічні бур'яни, лущать двічі дисковими знаряддями на глибину 6-8 і 8-10 см. За наявності багаторічних бур'янів обробляють знаряддями ОПТ-3-5; КПШ-5; КПЗ-3,8; КТС-10-1, чизель-культиваторами ЧКУ-4; КЧП-5,4 і КЧП-7,2 перший раз — після збирання попередника на глибину 8-10 см, другий і третій-після появи розеток бур'янів відповідно на глибину 10-12 см і 12-14 см, не пізніше як за два тижні до зяблевої оранки. Кожний наступний обробіток безполицевими знаряддями виконують упоперек або під кутом 45 ° до попереднього.

Глибоку оранку (на 28-30 см) доцільно застосовувати в полі чорного пару під кукурудзу та цукрові буряки. Під ярі колосові, кормові та інші культури слід орати на 20-22 см, а поля, вільні від багаторічних бур'янів, під ярі колосові можна обробляти плоскорізами на 12-14 см. Оранку без попереднього лущіння стерні краще виконувати ярусними плугами ПНЯ-4-40, які повністю загортають післяжнивні рештки на глибину обробітку 28-30 см.

Ґрунт обробляють без перевертання на оптимальну для кожної культури глибину: під горох і його сумішки на зелений корм, просо, гречку — на 20-22 см; ячмінь і овес — на 12-14 см. В останньому випадку використовують культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, КПШ-11, а також комбінований агрегат АКР-3,6. Якщо на полі залишається багато неподрібнених рослинних решток, а також за необхідності сівби дрібнонасінних культур після просапних замість безполицевого обробітку орють на 14-16 см.

Плоскорізний обробіток неякісний після кукурудзи на зерно, що йде під ярі зернові, й саму кукурудзу. Плоскорізи-глибокорозпушувачі КПГ-2-150, ПГ-3-5 та інші можна використовувати, якщо обробіток здійснюють за пошаровою технологією, тобто глибину розпушування на 20-30 см якісно можна виконати лише за умов попереднього мілкого (на 10-16 см) обробітку.

Для запобігання вітровій і водній ерозії використовують чизельні плуги ПЧ-2,5 і ПЧ-4,5. За необхідності на них начіпляють змінні пристрої ПСТ-2,5 і ПСТ-4,5, які призначені для додаткового розпушування верхнього шару ґрунту, вирівнювання поверхні, часткового подрібнення високих рослинних решток (соняшнику). Чизелювання особливо ефективне під кукурудзу і соняшник, під чорний пар та озиму пшеницю після зайнятих різними сумішками на зелений корм парів. По брилистій оранці обов'язковий захід передпосівного обробітку — боронування в перші 1-2 дні весняних польових робіт гусеничними тракторами в агрегаті з голчастими БИГ-3А, пружинними БП-8, важкими зубовидними у зчіпці з шлейфами ШБ-2,5 або зубовими боронами в два ряди (передні — важкі, задні — середні) під кутом 45-50 ° до напрямку оранки. Показником високої якості такого обробітку є вирівняність поверхні поля й утворення розпушеного дрібно-грудкуватого шару глибиною 4-6 см. ьтиватор обладнують прополювальними борінками з високими пружинними зубами КЛТ-38 (з 8-рядковим культиватором КРН-5,6) або КРН-38 (з 6-рядковим культиватором КРН-4,2). Якщо на ґрунті утворилася кірка, замість прополювальних борінок для обробітку захисних зон краще застосовувати голчасті диски КРН-2,8, які, хоча і менше знищують бур'янів, але добре руйнують кірку. Для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у міжряддях кукурудзи при її висоті 3540 см на тримачах кожної секції культиватора (крім крайніх) закріплюють загортачі КРН-52А (лівий) і КРН-53А (правий) у вигляді полиць, які входять у комплект пристосувань до культиватора КРН-5,6. Проте в посушливих районах дискові і полицеві загортачі не завжди доцільні, тому для присипання бур'янів в рядках за останнього обробітку міжрядь кукурудзи тут застосовують скребкові загортачі.

На схилах ефективне щілювання багаторічних трав другого і наступних років життя. При кожному подальшому щілюванні нарізують щілини в проміжках між прокладеними раніше або по діагоналі до існуючих перед замерзанням ґрунту.

Навесні, у перші дні польових робіт, для кращого зберігання вологи і зменшення засмічення бур'янами багаторічні трави першого року боронують голчастими боронами БИГ-3, другого — пружинними БП-8.

В умовах зрошення перед зяблевим обробітком або після нього раз у 2-3 роки проводять експлуатаційне вирівнювання поля широкозахватними вирівнювачами. При вирівнюванні поля до основного обробітку розпушують чизель-культиваторами на 16-18 см і орють під кукурудзу на 28-30см, під ярі колосові — на 20-22 см. На еродованих ґрунтах оранку замінюють плоскорізним обробітком з наступним щілюванням зябу у напрямку, близькому до горизонталей місцевості.

2…..Органічні добрива Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи та інші. Органічні добрива містять азот, фосфор, калій, кальцій та інші елементи живлення рослин, а також органічні речовини, яка позитивно впливає на властивості ґрунту.

Органічні добрива складаються з речовин тваринного і рослинного походження, які, розкладаючись, утворюють мінеральні речовини, при цьому в приземний шар виділяється двоокис вуглецю, необхідний дляфотосинтезу рослин. Крім того, органічні добрива благотворно впливають на водне і повітряне живлення рослин, сприяють розвитку ґрунтових бактерій та мікроорганізмів, які живуть в симбіозі з корінням овочевихкультур і допомагають їм отримати доступні поживні елементи. До органічних добрив відносять гній, торф, компост, пташиний послід та інші матеріали ….

Стимулюючий ефект органічних добрив значно підвищується, якщо виготовити з них дрібнодисперсний порошок (до розмірів наночастинок) Види орг..добрив Гній[ Це найцінніше органічне добриво. У гною різних тварин в середньому міститься (%): води 75, органічної речовини 21, загального азоту 0,5, засвоюваного фосфору 0,25, окису калію 0,6. Якість гною залежить від виду тварини, її корму, підстилки та способу зберігання. Так, при годівлі свиней використовують багато концентратів, тому гній відрізняється високим вмістом азоту, а в раціоні жуйних тварин присутні грубі корми — в їх гною більше калію.

Торф

У торфі міститься не дуже багато доступних для рослин поживних елементів, але зате він збільшує вміст гумусу і покращує структуру ґрунту. Темний колір торфу сприяє поглинанню тепла та швидкому прогріву ґрунту.

Мул

Мул накопичується на дні ставків, озер, річок. У ньому багато перегною, азоту, калію і фосфору. Після нетривалого провітрювання мул можна успішно використовувати на піщаних ґрунтах (3-9 кг на 1 м²).

Фекалії

Фекалії багаті мінеральними речовинами, які легко засвоюються рослинами. Однак фекалії, що знаходяться у вигрібних ямах, швидко розкладаються, з них швидко випаровується азот. Для найкращого збереження азоту на дно вигрібної ями насипають торф шаром 20-25 см. Потім фекалії перешаровують невеликою кількістю торфу. У результаті не тільки зберігається азот, але і зникає смердючий запах. Перед застосуванням як добрива фекалії компостують, щоб знезаразити від глистів, яйця яких гинуть при температурі 45-50 °С.

Гумус

Вермітехнологія — вирощування компостних дощових черв'яків на різних субстратах у різних екологічних умовах, з метою виробництва та накопичення їх екскрементів ( копролітів або біогумусу) та біомаси черв'яків. Використання вермітехнологіі на науковій основі є серйозною альтернативою існуючим технологіям утилізації всіх органічних відходів: гній тварин, пташиний послід, відходи деревообробної, целюлозно-паперової, рибної, м'ясної і харчової промисловості, відходи овочевих баз, магазинів, кафе і ресторанів, побутові відходи, осади стічних вод, опади очисних споруд тощо.