- •1/ Зміст філософії культури як науки
- •3/ Поняття і сутність культури
- •4/ Основні наукові концепції походження і сутності культури
- •6/ Співвідносяться матеріальна і духовна культура
- •7/ Основні структурні елементи культури
- •8/ Основні функції культури:
- •1) Пізнавальна
- •9/ Культурні форми та їх види
- •10/ Поняття цивілізації. Взаємозв'язок культури і цивілізації
- •11/ Мистецтво як унІкальний механІзм культурноЇ еволюцІї
- •14/ Особливості первісної культури, мистецтво в первісному суспільстві.
- •15/ Особливості античної культури
- •16/ Креаційна модель походження світу, людини й культури в Біблії
- •17/ Розкрийте характерні особливості культури Високого Відродження в Італії.
- •18/ Основні риси культури нового часу
- •19/ Особливості епохи Просвітництва. Просвітництво як тип культури
- •20/ Вкажіть основні тенденції розвитку сучасної західної культури
- •22/ Яким чином відбувається співвідношення раціонального та ірраціонального в культурі
- •Карл Густав Юнг
- •23/ Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •24/ В чому полягає проблема перегляду системи цінностей на межі хіх та хх століття?
- •25/ Символічна концепція культура є. Кассірер
- •26/ Основні функції мистецтва Мистецтво як форма суспільної свідомості намагається комплексно осмислювати дійсність, а це, у свою чергу, зумовлює необхідність синтезу всіх його основних функцій
- •27/ Теорію культури о.Шпенглера про перехід культури в цивілізацію
- •28/ Особливості теорії культури та етики і.Канта Підходи до культури у філософській спадщині і. Канта. "Культура моральності" і. Канта
- •29/ Критична концепція культури ф. Ніцше
- •30/ Теорію транзакцій у культурі е.Берна
- •32/ Суть антагонізму між культурою і природою
- •33. Передумови виникнення масової культури
- •34. Розкрийте особливості співвідношення культури та історії
- •37. Опишіть основні тенденції культури майбутнього
- •38. Розкрийте філософський аспект співвідношення людини і культури
- •40. Розкрийте особливості культури спілкування, індивідуальні і культурні сценарії спілкування
- •42. Культурний шок і етапи міжкультурної адаптації
- •44. Культурі як антропологічному феномену
- •45. Поняття «людина маси» у розумінні х. Ортега-і-Гассета
- •46. Порівняйте особливості американської та європейської культур
- •47/ Основні проблеми розвитку культури контркультура, субкультура, псевдокультура
- •48. Філософські системи XX ст. Основні напрямки
- •49. Місце техніки в сучасному суспільстві
- •50. Циклічні моделі філософії культури о. Шпенглера та а.Тойнбі
- •51. Загальну характеристику поглядам на культуру у різних напрямах психоаналізу
- •52. Ставлення до культури та релігії з.Фройдом
- •53. Ставлення до культури та релігії к.Г.Юнгом
- •54. Характеристику розвитку культури у філософії е.Фромма
- •56. Особливості розуміння культури в екзистенціалізмі
- •57. Філософські погляди на культуру м.Гайдеггера
- •58. Розкрийте особливості теорії культури ж.-п.Сартра
- •62. Східні і Західні моделі культур
- •63. Глобальні проблеми сучасності і потенційні шляхи їх розв’язання
- •64. Опишіть екологічні проблеми філософії культури
- •13/ Вкажіть основні історичні типи культури та дайте їм загальну порівняльну характеристику
- •Вкажіть на проблему співвідношення традицій та новацій в культурі
- •Розкрийте класичну, натуралістичну та ідеалістичну концепції культури
- •Проблеми розвитку культури: контркультура, субкультура, псевдокультура
24/ В чому полягає проблема перегляду системи цінностей на межі хіх та хх століття?
ХІХ ст. – період переоцінки цінностей. . Домінуючі течії в літературі ХІХ ст. – романтизм та реалізм – намагались дослідити сутність людини – особистості та людини як частини суспільства. Якщо до ХІХ ст. мистецькі напрямки домінували століттями, то ХІХ ст. – це століття, в якому активно розвивались як романтизм, так і реалізм, а в кінці століття також натуралізм, імпресіонізм та символізм.
Розвиток світової культури XX спи обумовлювався значною кількістю соціальних потрясінь, спричинених жорстокими світовими та локальними війнами, революціями, національно-визвольними рухами. їхніми наслідками стало витіснення загальнолюдських духовних цінностей на другий план і поширення антигуманних ідей, посилення утилітарних спрямувань життя і затвердження тотального руйнування "старого" як "застарілого".
У XX ст. відбувся остаточний перехід до капіталістичного способу виробництва та панування монополій. Це сприяло нерівномірному економічному розвитку країн, руйнації багатонаціональних імперій
Культурне життя цього часу характеризують, з одного боку, потужні інтеграційні процеси, а з другого -поширення расового, етнічного, релігійного розмаїття тощо. Згідно з цим світову культуру XX ст. характеризують взаємодія і взаємозбагачення її численних типів та поглиблення суперечностей між ними.Майбутнє світової культури пов'язують із утвердженням і поширенням європоцентризму до світового масштабу, а також із зростанням ролі східної культури. Світова культура XX ст. вирізняється як етноцентризмом, так і поширенням космополітизму,
XX ст. відзначено культурним плюралізмом - співіснуванням різних цінностей, ідеалів, точок зору в межах єдиної культури, що передбачає існування в суспільстві різних соціальних інститутів (церковних організацій, освітніх систем, політичних партій тощо). Завдяки цьому різні групи населення мають можливість задовольняти свої культурні потреби, складаючи розмаїття форм культурного самовираження як у світовому, так і в національному масштабі.
Зростання ролі техніки в житті людини і суспільства спричинило технократизм - визнання техніки безумовно необхідною та винятково значущою для людства основою розвиненого індустріального суспільства та функціонування і змісту культури. Це призвело до розриву гармонійного зв'язку людини з природними основами життя, визнання панування людини над природою, значущості технічного прогресу, нарощування технологічних і наукових знань як вищих цінностей для людства. Природа була перетворена на об'єкт людської діяльності, об'єкт необмеженої експлуатації.
Бурхливий розвиток техніки і виробництва, визнання їх першорядної значущості спричинили загострення екологічних проблем, хижацьке ставлення до використання природних ресурсів, порушення природних умов життя і стали загрозою здоров'ю людства. Технократизм здебільшого сприяв і зниженню активності людей: раніше вони самі намагалися творити, а тепер воліють, щоб це за них робив хтось інший.
XX ст. відзначено відчуженням людини від культури - різні форми людської діяльності та їхні результати перетворилися на ворожу, самостійну, відокремлену від людини силу, яка панує над нею. Виявами відчуження стали безсилля особистості перед зовнішніми виявами життя; визнання безглуздя людського існування; неприйняття системи цінностей певного суспільства; панування почуття самотності; втрата індивідом власного "Я".
