11. Посадки основних деталей редуктора

Посадки основних деталей та відхилення розмірів від номінальних значень

призначають на основі вказівок табл. 10.37 ([1], c.212).

Посадка черв’ячного колеса на вал виконується по H7/p6,

посадка вінця черв’ячного колеса на маточину – по H7/r6,

посадка півмуфти на вихідний кінець вала – по H7/k6 (або по H7/m6),

посадка зірочки (шківа) на вихідний кінець вала – по H7/j_s6 (або поH7/h6),

відхилення підшипникових шийок на валах – по k6,

відхилення отворів у корпусі під зовнішні кільця підшипників – по H7,

відхилення ділянок валів під ущільненнями – по h8;

посадки кришок підшипників у гнізда по H7/h8.

12. Тепловий розрахунок редуктора

Вважаючи для спрощення, що корпус

редуктора має форму паралелепіпеда

з сторонами В, L і Н, визначають

площу тепловідвідної поверхні

Н А = 2(ВL + LH +BH) ( в м² ) .

Умова роботи редуктора без

Перегріву при тривалій роботі

, ([1], c.206)

деt = t_M – t_C ;

t_M – температура мастила;

L t_C – температура середовища;

Приймаю t_C = 20⁰C;

B P₁ – потужність на валу черв’яка,

 - ККД редуктора (п.2);

k_t – коефіцієнт теплопередачі, при достатньо хорошій циркуляції повітря k_t =17

Вт/м²град ([1], c.206).

Приймають [t] = 40…60⁰C; менші значення для редукторів з верхнім

розміщенням черв’яка, більші з нижнім.

Якщо умова t  [t] не виконується, то збільшують площу тепловіддачі роблячи

корпус ребристим ([1], рис.10.34, с. 207), при цьому в розрахунок вводять 50%

Якщо цього недостатньо, то на валу черв’яка встановлюють вентилятор.

Це дає можливість збільшити коефіцієнт теплопередачі до k_t = 25…30 Вт/м²⁰С.