6. Ескізне компонування черв’ячного редуктора

Компоновку виконують в двох проекціях – розріз по осі черв’яка і розріз по осі

колеса, в масштабі 1:1 (1:2).

Компоновку виконують в такій послідовності. Проводять горизонтальні осьові

лінії,одну для фронтальної проекції, другу для профільної. Викреслюють в двох

проекціях черв’як і черв’ячне колесо. Окреслюють внутрішню стінку корпуса,

приймаючи зазор між внутрішньою стінкою і торцем маточини колеса х 

1,2=1,2*8=9,6 10мм, та зазор між вінцем колеса та внутрішньою стінкою у 

=8мм

Для черв’яка попередньо вибирають радіально-упорні роликові підшипники

середньої серії, а для вала черв’ячного колеса – цього ж типу, але легкої серії.

Типорозмір підшипників вибирають залежно від діаметрів ділянок валів під

підшипники. З таблиці виписують геометричні розміри підшипників та

вантажність ([1], табл. Г.6, с.408…410; або [2], табл. П7, с. 401).

Умовне Розміри , в мм Вантажність , кН

позначення

підшипника d D T B е C , кН C₀, кН

7307 35 80 22,75 21 18 48 35

7211 55 100 22,75 21 18 57 46

Викреслюю підшипники черв’ячного колеса №7211 на відстані від торця

маточини колеса х =10мм Довжину гнізда під підшипники визначають із

співвідношення:

ℓ_г =  + с₂ + R_б +3…5 мм=8+21+14+(3…5)=46…48мм ([2], табл. 10.3, с.242) , де

R_б  1,1d₂ =1,1 12=13,2мм , d₂ – діаметр болтів, що з’єднують кришку з основою

корпуса біля підшипників (див. етап 5);

приймаю: ℓ_г=48мм , R_б= 14мм.

Для кріплення кришок підшипників приймають гвинти М8…М12 залежно від

діаметра гнізда. Товщину фланця кришки приймають наближено   0,8d₄₌

0,8 10=8мм , де d₄ – діаметр гвинтів, що кріплять кришку підшипника до корпуса

([1], табл. 10.13, с.190).

Висоту головки гвинта приймають h_б = 0,7d₄ =0,7 10мм=7мм .

Встановлюють зазор між головкою

гвинта і маточиною деталі, насадженої на вихідний кінець веденого вала (зірочки)

рівний 5…10 мм. Викреслюють вихідний кінець веденого вала діаметром d_в2 і

довжиною ℓ_в2. Приймають ℓ_в2  1,5d_в2=1,5 48=72мм

приймаю ℓ_в2 75мм.

Точки прикладання реакцій роликових конічних підшипників знаходяться від

широкого торця зовнішнього кільця підшипника на відстані:

= ,приймаю а₂=22мм.

([1], c.125) , де параметр осьового навантаження е вибирається з табл. Г.6 ([1], c.

408…410). Замірюванням визначають відстань від зусиль в зачепленні (від

середини зубчастого вінця колеса) до точок прикладання реакцій підшипників

ℓ₂=56мм

Вважаючи, що точка прикладання консольного зусилля від ланцюгової передачі

знаходиться на середині вихідного кінця вала , знаходять відстань між консольним

зусиллям і точкою прикладання реакції ближнього підшипника. Заміром

визначають ℓ_к =108мм

Прийнявши для вала черв’яка відстань між зовнішніми торцями підшипників

рівною найбільшому діаметру черв’ячного колеса L  d_ам2 =220мм ,

викреслюють підшипники вала черв’яка. За тою ж формулою що й для веденого

вала , визначають

відстань від торця зовнішнього кільця підшипника до точки прикладання реакції

,приймаю =17,5мм

Замірюванням або із співвідношення визначають відстань між

зусиллями в зачепленні і реакціями підшипників ℓ₁ =92,5мм

Викреслюють ділянку вала під підшипником і ущільненням, прийнявши її

. загальну довжину ℓ_1-2  1,5d_п1 =1,5 35=52,5мм

Викреслюю вихідний кінець вала черв’яка довжиною ℓ_в1  1,5d_в1=1,5 30=45мм.

Приймаючи, що консольне навантаження, яке діє на черв’як від муфти,

прикладене в кінці вихідного кінця вала, знаходять відстань від точки прикладання

навантаження від муфти F_м до точки прикладання реакції ближнього

підшипника.

Замірюванням визначаю ℓ_м =107мм.