19. Методи визначення ціни поділки рівня.

Їх практично є два: польовий – спосіб Комстока; лабораторний – на екзаменаторі.

Перший спосіб передбачає в польових умовах встановлення рейки на відстані S від геодезичного приладу. Один з підіймальних гвинтів встановлюють по напряму на рейку. Величина S=20-50м. Цим підіймальним гвинтом переміщують бульбашку в інтервалі рівня і знімають відліки по рейці. Ціна поділки буде визначатись за формулою:

(6.2), де

l_n-l₁ – відліки по рейці;

n_n-n₁ – кількість поділок ампули.

Найбільш точним є метод визначення ціни поділки на екзаменаторі. Екзаменатор – спеціаль-

ний прилад, який має лагери під рівень, підійма-

льні гвинти і вимірювальний гвинт. Крок вимірювального гвинта має тонку різьбу, крок

якої вибирають в залежності

від довжини штанг і екзаменатора.

Екзаменатори можуть бути 2-х секундними і 10- секундними.

В залежності від кількості пройдених поділок при нахилі рівня, кількості штрихів на вимірювальному гвинту визначають ціну поділки.

20. Електронні рівні.

Рис.6.2. Принципова схема електронного рівня

1 – плоска пружина із берилієвої бронзи;

2 – маятник;

3 – дві катушки індуктивності L₁ і L₂;

4 – основа маятника.

Ця схема має доповнення у вигляді мостової

схеми:

Рис.6.3. Мостова схема електронного рівня

1 – підсилювач ;

2 – прилад для вимірювання (амперметр, вольтметр);

L₁ і L₂ - індуктивність;

R₁ і R₂ - опори

Точність електронних рівнів може досягати 0,01. Принцип дії: при нахилі основи 4 маятник 2 переміщується між катушками індуктивності. Різниця нахилів електронною схемою передається на вимірювальний прилад, який проградуйований в секундах. Якщо маятник 2 знаходиться посередині між катушками, то вимірювальний прилад покаже “0” і прилад буде знаходитись в горизонті.

ІV семестр.

Лекція №7

21. Осьові системи геодезичних приладів.

Вимоги до осьвих систем.

По конструкції осьові системи можуть мати систему вертикальних осей ,яка дає:

1. Просте вимірювання кута (без перестановки лімба);

2. Повторювальна система осей (алідада може обертатись як разом з лімбом, так і окремо);

3. Теодоліт з вертикальними вісями, що дозволяє вимірювати кути у всіх комбінаціях (лімб переставляється від руки).

Відповідно до конструкції повторювальним теодолітом можна відповідно вести вимірюван-

ня кутів:

1. простого вимірювання кута між лівим і пра-

вим предметом;

2. способом повторень;

3. круговими прийомами і комбінаціями кутів.

У конструкції простого теодоліта лімб нерухо-

мий, обертається тільки алідада.

Такі конструкції теодолітів застосовуються

для малоточних робіт. В системі повторюваль-

ного теодоліта алідада і лімб обертаються як окремо, так і разом. Для цього є закріплений

гвинт алідади, що закріплює її з лімбом.

Така конструкція була розроблена Рейхенбахом. Конструкція має застосування в сучасних

теодолітах з урахуванням доопрацювання її вченим Бордо, який виключив “увлекание” лімба

за алідадою, що характерно для конструкції Рейхенбаха.

Найбільш сучасні конструкції осьових систем теодолітів мають можливість обертатись лімбу і алідаді окремо. При цьому лімб (осьовий круг) може обертатись безпосередньо руками або рукою через трибку.