ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Медичний факультет

Кафедра фармацевтичних дисциплін

Тема науково-практичної роботи « Технології рідких лікарських форм. Вимоги, особливості виготовлення»

Науково-практична робота

з фармацевтичної технології

Виконавець:

провізор-інтерн

Глагола Ірина Михайлівна

Керівник:

асист. Литвин О.В.

Ужгород – 2015

Рідкі лікарські форми призначаються як для внутрішнього (мікстури, краплі), так і для зовнішнього застосування (обмивання, примочки, змазування, масляні розчини, лініменти й ін.), причому дуже рідко у вигляді первинних есенцій, настойок або розчинів.

Приклад.   Thuja θ

Для змазування бородавок.

По цьому рецепті відпускають 10,0 г готової есенції, що застосовується відповідно до призначення.

Однак частіше із приготовлених основних (вихідних) гомеопатичних препаратів готовлять відповідні розведення по десятковій або сотенній шкалах.

Розчини й розведення гомеопатичні (Solutiones et dilutiones homoeopathicae) для внутрішнього застосування являють собою рідку однорідну (гомогенну) систему лікарських речовин у відповідному розчиннику.

При їхньому виготовленні повинні дотримуватися санітарні вимоги відповідно до Інструкції по санітарно-протиепідемічному режимі аптек (наказ МОЗ України № 139 від 14.06.1993 року).

Ппро мікробіологічну чистоту розчини й розведення повинні відповідати вимогам діючої ДФ.

Для одноразового прийому усередину рідкі лікарські препарати призначають по 5—8 капель у чайній ложці води (або без води). Кількість діючої речовини в одній краплі залежить від ступеня розведення (5 крапель D1 відповідає приблизно 0,025 г, D2 — 0,0025 г і т.).

Мікстури (Mixturae) у гомеопатичній практиці використають дуже рідко. Іноді їх застосовують у дитячій практиці, при цьому беруть 10 крапель відповідного десяткового або сотенного розведення на 30,0 г води очищеної й призначають по 1 чайній ложці кілька разів у день.

Краплі (Guttae) — одна з найбільше часто застосовуваних лікарських форм, яка дозується піпеткою або пробкою-краплеміром (пробкою-дозатором). Якщо в рецепті не зазначена кількість препарату, то відпускають 10,0 г.

Приклад.  Camphora Rubini

 

По 3-5 капель на прийом на цукрі 3-4 рази в день олійні розчини, лініменти й ін.), причому дуже рідко у вигляді первинних есенцій, настойок або розчинів.

 

Даний лікарський препарат одержав свою назву від імені італійського професора Рубіні, що його запропонував.

Готовлять 10,0 г розчину, що складається з рівних частин камфори й 96 % спирту.

Розведення рідких речовин (есенцій, настойок, розчинів) проводять у приміщенні, захищеному від безпосереднього впливу сонячного світла.

При готуванні розведень необхідно точно дотримуватися декількох технологічних правил, а саме:

1)  для кожного розведення використають окрему посудину, що повиненна мати об’єм на 1/2-1/3 більше об’єму препарату, що розводимо;

2)  найменування препарату й розведення, для якого призначена посудина, указують як на пробці, так і на посудині;

3)  у процесі готування кожне розведення енергійно збовтують (потенціюють) 10 разів зверху вниз (паралельно земної осі). Розведення більших кількостей роблятьнижчевказаним способом, при цьому працюють із ваговими співвідношеннями; при розведенні малих кількостей (менш 3,0 г) працюють із краплями¹.

Для дозування краплями розчинів і розведень особливо отруйних і сильнодіючих речовин варто застосовувати точно відкалібрований краплемір. У випадку використання склянок-крапельниць стандартного розміру зі скляною пробкою потрібно враховувати ступінь їхнього наповнення. На склянках повинні бути мітки, до яких маса крапель залишається приблизно однаковою. Крім того, на склянках повинно бути зазначена назва розчиненої лікарської речовини, його концентрація, вміст речовини в одній краплі й кількість крапель, що відповідає певній масі речовини, наприклад 1,0 г.

 

Для десяткової шкали:

Посудини з найменуванням препарату й позначенням розведень від D1 до D30 ставлять на стіл й, починаючи з D2, у кожну вливають по 9 частин етилового спирту відповідної концентрації (відповідно до вказівок статті). Перше десяткове розведення (D1) готовлять із есенції або лікарської речовини за правилами, викладеним у відповідному параграфі керівництва В. Швабе. У посудину з позначенням D2 поміщають 1 частину першого десяткового розведення розчину, есенції або настойки й збовтують. Потім одну частину отриманого розведення переносять у наступну посудину (D3) і т.д.

Що стосується концентрації спирту для готування розведень, те згідно статтям керівництва В. Швабе існують наступні правила:

—  якщо базисний препарат і перше десяткове розведення препарату D1 приготовлені на 90 %  (по масі) спирті, тоді розведення D2 й D3 готовлять на 90 % спирті, D4 - на 60 % спирті, a D5, D6 і далі готовлять на 4 5 % спирті;

—  якщо препарат і розведення D1 приготовлені на 60 % (по масі) спирті, то розведення D2 й D3 готовлять теж на 60 % спирті, а починаючи з D4 і більше високі розведення готовлять на 45 % спирті;

—  якщо есенція, настойка, розчин приготовлені на 45 % (по масі) спирті, то всі розведення також готовлять на 45 % спирті.

Для сотенної шкали:

Посудини з найменуванням препарату й позначенням розведень від С1 до С30 ставлять на стіл у ряд й у кожен, починаючи із С2, поміщають по 99 частин етилового спирту відповідної концентрації. З есенції, настойки або розчину за правилами відповідного параграфа готують перше сотенне розведення. Потім одну частину готового розведення С1 поміщають у флакон з позначенням С2, закупорюють і змішують шляхом десятикратного сильного збовтування зверху вниз, тобто потенціюють. Одну частину отриманого другого сотенного розведення (С2) поміщають у посудину з позначенням СЗ і знову збовтують. У такий же спосіб продовжують розведення препарату, поміщаючи щораз одну частину попереднього розведення в наступну посудину, що ретельно струшують 10 разів. Аналогічно готовлять і більше високі розведення

 

Вихідні есенції, настойки, розчини

і

Готування першого розведення по відповідним §

Підготовка посуду для потенціонування, маркування її по десятковій і сотенній шкалам розведення

Готування спирту етилового 90, 60, 45 % відповідно §

I                                                      I

Відважування спирту

I                                 I

Відважування1,0 г

Для десяткової шкали, починаючи з D2 до D30 по 9,0 г

Для сотенної шкали, починаючи с С2 до С30 по 9,9 або 99,0

*Відважування 0,1 або 1,0 г

I

I

Змішування й струшування 10 разів

—

Змішування й струшування 10 разів

і

I

Одержання дилюції Х2 (D2)

Одержання дилюції 2 (С2)

і

I

Відважування 1,0 г

Відважування 0,1 або 1,0 г

I

I

Змішування й струшування 10 разів

—

Змішування й струшування 10 разів

I

I

Одержання дилюції ХЗ (D3)

Одержання дилюції 3 (СЗ)

I

I

Аналогічно проводять потенціювання до необхідного десяткового розведення

Аналогічно проводять потенціювання до необхідного сотенного розведення

і

I

Контроль якості

і                                                                      І

Упакування й оформлення до відпуску

Схема  17.  Алгоритм технології рідких розведень (дилюцій) з базисних есенцій, настойок, розчинів

* При розведенні малих кількостей беруть О,1 г рідини, відмірюючи краплями відкаліброваним краплеміром.

 

Що стосується концентрації спирту для готування даних розведень, то із вказівок статей випливає наступне:

— якщо есенція, настойка, розчин приготовлені на 90 % етиловому спирті, у такому випадку розведення С1(D2) готують на 90 %; С2 (D4) - на 60 %; СЗ (D6) і далі - на 45 % етиловому спирті;

— якщо базисні препарати приготовлені на 60 % етиловому спирті, тоді розведення C1(D2) готовлять також на 60 % спирті, а розведення С2 (D4) і більше високі - на 45 % спирті;

— якщо ж препарати приготовлені на 45 % спирті, то всі розведення готовлять тільки на 45 %  спирті.

Таким чином, як бачимо, починаючи приблизно зі СЗ всі розведення есенцій, настойок, спиртових розчинів готовлять на 45 % спирті.

Якщо базисні препарати D1 і С1 водорозчинних хімічних сполук приготовлені на воді очищеній, то все рівно починаючи з СЗ і далі, тобто більше високі розведення готовлять на 45 %  спирті й у такому виді відпускають хворому.

Варто мати на увазі, що на етикетці розведення водно-спиртового розчину крім назви лікарської речовини й розведення повинна бути зазначена концентрація спирту й дата виготовлення.

Приклади:   a) Allium cepa 3   10,0 dil.

По 5-7 капель відповідно до розкладу.

В аптеці є есенція цибулі посівної, приготовлена згідно § 1 у співвідношенні 1:2, концентрація спирту становить приблизно 45 %.

Провізор-технолог виставляє на стіл 5 флаконів із пробками, нумерує їх (Dl, D2, D3, D4, D5) і спочатку готовить із есенції тинктуру згідно § 1, тобто в перший флакон відважує 8,0 г спирту етилового 45 %, а в другий, третій, четвертий й п'ятий - по 9,0 г спирту такої ж концентрації. Потім у флакон з позначенням D1 відважує 2,0 г есенції цибулі, закриває горлечко пергаментним папером або целофаном й енергійно струшує суміш 10 разів зверху вниз.

Після цього із флакона D1 відважує 1,0 г  дилюції у флакон з написом D2 і знову збовтує 10 разів; із флакона D2 відважує 1,0 г дилюції у флакон, позначений D3, і знову збовтує. Аналогічно готовить дилюції D4 й D5. Отримане розведення D5 піддають аналізу, оформляють до використання й виставляють на вертушку в асистентській кімнаті.

Фармацевт відважує у флакон для відпустки 9,0 г спирту 45 % й 1,0 г дилюції D5, збовтує 10 разів й одержує необхідну дилюцию СЗ (D6), передає на контроль, після чого оформляє номером рецепта, порядковим номером препарату в рецепті; на етикетці з написом «Внутрішнє» указує номер аптеки, масу препарату, дату й свій підпис.

ППК  Дата               № рецепта

Spiritus aethylici 45 %       9,0  Dil. Allium сера Х5    1,0

-------------------------

Приготував:    (підпис)

Перевірив:      (підпис)

Примітка: при відсутності розведення D5 даний препарат можна приготувати з розведення С2 (D4), відваживши у флакон 9,9 г спирту 45 % й додавши 0,1 г (3 краплі) дилюці D4.

 

                                                      

 

 

                                                        ППК

Дата                            № рецепта

Spiritus aethylici 45 %               9,9

Dil. Allium сера C2 (X4) gtts. ІІI (0,1)

_____________________________________

m = 10,0

Приготував:                 (підпис)

Перевірив:                   (підпис)

б) Arnica 6   10,0 dil.

По 6-8 капель відповідно до розкладу.

В аптеці є готова настойка арніки XI (D1), приготовлена на 90 % етиловому спирті відповідно до вказівок приватної статті.

Провізор-технолог виставляє на стіл поруч із настойкою 6 флаконів з позначеннями D2, D3, D4 (С2), СЗ, С4 і С5. У флакони D2 й D3 відважує по 9,0 г спирту етилового 90 %; у флакон D4 (С2) - 9,0 г 60 % спирта, а у флакони СЗ, С4 і С5 - по 9,9 г 45 % * спирту. Потім у флакон з позначенням D2 відважує 1,0 г вихідної настойки арніки D1 і ретельно збовтує. Аналогічним образом одержує дилюції D3 й D4 (С2). Потім накапує у флакон з позначенням СЗ 0,1 г (4 краплі) дилюції С2 (D4), збовтує за правилами 10 разів й у такий же спосіб потенціює препарат далі, одержуючи дилюції С4 і С5, після чого їх аналізують й оформляють до використання.

Фармацевт, одержавши дилюцію С5, потенціює її далі, для чого відважує у флакон для відпуску 9,9 г спирту етилового 45 % й додає 0,1 г (3 краплі) дилюції С5, ретельно збовтує. Готову дилюцію контролюють по всіх необхідних показниках, після чого оформляють до відпуску аналогічно зазначеному раніше.

ППК

Дата №                         рецепта

Spiritus aethylici 45 %          9,9

Dil. Arnica C5          gtts. ІІI (0,1)

___________________________________

m = 10,0  Приготував:            (підпис)

Перевірив:               (підпис)

Примітки:

1)для більшої точності роботи й активності препарату провізорові-технологові краще потенціювати розведення для асистентської кімнати по десятковій шкалі як мінімум від XI до Х4 (С2), а далі можна продовжувати потенціювання по сотенній шкалі до розведень, які на порядок нижче необхідного, хоча згідно з останніми даними літератури для деяких препаратів ставиться вимога про потенціювання по десятковій шкалі з розведення в розведення від D1 до D30;

2)при потенціювання необхідно обов'язково енергійно струшувати, тобто активізувати кожне використовуване для роботи попереднє розведення;

3)наближена (середня) кількість крапель в 1,0 спирто-водних рідких препаратів по відкаліброваному краплеміру:

на 90 % спирті - 55 крапель (0,1 г - 5 краплі);

на 60 % спирті - 45 крапель (0,1 г - 4 краплі);

на 45 % спирті - 32 краплі (0,1 г - 3 краплі);

в 1,0 г водних рідин - 20 крапель (0,1 г - 2 краплі).

Слід зазначити, що розчини в гомеопатії не завжди бувають істинними - за назвою «дилюції» можуть матися на увазі й суспензії нерозчинних речовин.

Так, рідкі розведення можна готовити також із тритурацій (порошкових розтирань) двома способами: перший наведений у керівництві В. Швабе, другий — наведений в останньому виданні Німецької гомеопатичної фармакопеї.

Першим способом часто готовлять рідкі розведення нерозчинних металів і солей (цинкум металлікум, плюмбум металлікум й ін.) після третього сотенного розведення. Для цього одну вагову частину тритурації лікарської речовини, розтертої по сотенній шкалі до третього сотенного розведення (СЗ), розчиняють в 79 вагових частинах води очищеної, додають 20 вагових частин 90 % етилового спирту й струшують 10 разів у посудині, наповненій на 2/3. Виходить четверте сотенне розведення (С4). Для готування п'ятого сотенного розведення (С5) одну вагову частину отриманого четвертого сотенного розведення змішують із 99 ваговими частинами 45 % етилового спирту й ретельно струшують 10 разів. Наступні сотенні розведення готовлять змішуванням однієї вагової частини попереднього розведення й 99 вагових частин 45 % етилового спирту шляхом струшування кожного 10 разів

Після необхідного числа струшувань (вручну або на апараті) така суспензія стає стійкою, не дає ніякого осаду, а тому може умовно вважатися розчином.

Зі зміїних отрут також спочатку одержують тритурації до третього сотенного розведення (СЗ), після чого розводять спиртом, як зазначено вище, і відпускають у рідкому стані (або в гранулах) у розведеннях С6, С12 і далі до С30, С100, С1000.

По другому способі для одержання шостого десяткового розведення (D6) одну частину тритурації четвертого десяткового розведення (D4) розчиняють в 9 частинах води при збовтуванні. Потім одну частину отриманого розведення збовтують із 9 частинами 30 % спирту

Готова тритурация Х1 (D1)

Молочний цукор

і

Зважування 0,1 г

Зважування 9,9 г

і                                            І

Розтирання й змішування протягом 1 г (три етапи по 20 хв) за правилами готування тритурацій згідно § 7

I

Одержання тритурацій Х2 (D2) або С1

I

Зважування 0,1 г

Зважування 9,9 г

Одержання за правилами § 7 тритурацій С2

I                                      I

Зважування 0,1г

Зважування 9,9 г

Готування спирту етилового 90 %

Вода очищена

Одержання за правилами § 7 тритурацій С3

I

1

Зважування 20,0 г

Зважування 79,0 г

Зважування 1,0 г

і                                         І                                  І

Розчинення й струшування в посудині 10 разів

I

Одержання дилюціїС4

Готування спирту етилового 45 %

і

Зважування 0,1 або 1,0 г

Зважування 9,9 або 99,0 г

I

і

Змішування в посудині й струшування 10 разів

Одержання дилюції С5 10,0 або 100,0 г

I

Аналогічно повторюють операцію розведення 45 % спиртом до одержання необхідної кількості зазначеної потенції

I

Контроль якості

I

Упаковка й оформлення до відпуску

Аналогічно готовлять сьоме десяткове розведення (D7) з п'ятого десяткового (D5) восьме десяткове (D8) із шостого десяткового (D6) розведень тритурації.

Від дев'ятого (D9) і вище десяткові розведення готовлять із попередніх десяткових розведень на 45 % спирті в співвідношенні 1:10.

Для одержання шостого сотенного розведення (С6) одну частину тритурації четвертого сотенного розведення (С4) розчиняють в 99 частинах води. Потім одну частину отриманого розведення збовтують із 99 частинами 30 % спирту.

Аналогічно готовлять сьоме сотенне розведення (С7) з п'ятого сотенного (С5), а восьме сотенне (С8) із шостого сотенного (С6) розведення тритурації.

Від дев'ятого (С9) і вище сотенні розведення готовлять із попередніх сотенних розведень на 45 % спирті в співвідношенні 1:100.

Розведення із тритурації D6, D7, С6 і С7 не рекомендується використати для одержання наступних розведень.

Приклади:     Zincum metallicum 6 10,0 dil.

По 6-8 капель відповідно до розкладу.

Відповідно до наведеного вище правилу провізор-технолог повинен спочатку приготувати з нерозчинної речовини (металу) вихідну (базисну) тритурацію XI (D1) відповідно до вказівок § 7 керівництва В. Швабе, потім потенціювати її спочатку по десятковій шкалі до D4 (С2), потім по сотенній шкалі до СЗ. Після цього він відважує в тарований флакон 7,9 г води очищеної, додає 2,0 г спирту етилового 90 %, поміщає сюди 0,1 г приготовленої тритурації цинку металічного СЗ, після чого енергійно струшує закритий пробкою флакон протягом 10 хв, одержуючи стійку суспензію С4. Потім у флакон з позначенням С5 відважує 9,9 г спирту етилового 45 %, додає 0,1 г (3 краплі) розведення С4 і струшує 10 разів до одержання дилюції С5. Після повного контролю якості й оформлення до використання розведення С5 виставляють на вертушку в асистентській кімнаті.

Фармацевт відважує у флакон для відпуску 9,9 г спирту 45 %, додає сюди ж 0,1 г (3 краплі) дилюції

C5, збовтує його 10 разів і передає на контроль по відповідних параметрах, після чого оформляє номером рецепта, порядковим номером й етикеткою «Внутрішнє», на якій указується номер аптеки, маса препарату, дата готування й підпис що приготував.

                                                             ППК

Дата                            № рецепта

Spiritus aethylici 45 %           9,9

Dil. Zinci metallici C5       gtts. III(0,1)

__________________________

m = 10,0  Приготував:             (підпис)

Перевірив:                 (підпис)

б) Lachesis 30 10,0

По 8 капель відповідно до розкладу.

Спочатку з отрути гримучої змії провізор-технолог готовить тритурацію з молочним цукром відповідно до § 8 до СЗ, потім рідке розведення С4 - аналогічно викладеному раніше. Потім на стіл виставляють 25 флаконів з позначенням від С5 до С29. У кожний з них відважують по 9,9 г спирту етилового 45 %, після чого провізор продовжує потенціювати отриману дилюцію С4 по сотенній шкалі, поміщаючи щораз 0,1 г (3 краплі) попереднього розведення в наступний флакон і збовтуючи. У такий спосіб він діє до одержання розведення С29, що після контролю якості виставляється в асистентську кімнату.

Фармацевт із дилюції С29 готовить розведення С30, як уже було зазначено, котре аналізують й оформляють до відпуску аналогічно іншим препаратам.

ППК

Дата                            № рецепта

Spiritus aethylici 45 %           9,9

Dil. Lachesis C29      gtts. III (0,1)

m = 10,0  Приготував:             (підпис)

Перевірив:                 (підпис)

Контроль якості рідких лікарських препаратів для внутрішнього застосування проводять за загальними показниками: зовнішній вигляд (прозорість, колір), запах, щільність, концентрація спирту, якісний і кількісний вміст діючих лікарських речовин, якщо воно зазначено в приватних статтях.

Відхилення в вмісті лікарської речовини в розчині (якщо немає інших вказівок у приватних статтях) не повинні перевищувати:

>      ± 5 %  при вмісті 10 або 1  %  речовини (перше й друге десяткове розведення);

>      ± 10 %  при вмісті 0,1 %  речовини (третє десяткове розведення).

Розчини четвертого десяткового розведення, що містять лікарські речовини, які вимагають обережного обігу й особливих умов зберігання (сполуки ртуті, миш'яку, срібла нітрат, калію біхромат, настойки аконіту, чилібухи, строфанту й ін.), повинні бути перевірені по методиках, наведених у приватних статтях.

До рідких лікарських форм для зовнішнього застосування відносяться: спиртові розчини (спирти), масла, лініменти (оподельдоки). У цих лікарських формах принцип малих доз не використається.

Спирти (Spiritus seu solutionis spirituosae) готовлять змішуванням відповідної кількості спиртових настойок з 60 % етиловим спиртом.

Наприклад:   spiritus Apis 3 %

spiritus Aconitum 5 %

spiritus Cantharis 5 %

spiritus Arnica 10 %

spiritus Spongia 10 %*.

________

* Spongia (спонгия) — морська губка, що містить йод. Її прожарюють (висушують) до темних кольорів і відповідної консистенції, потім подрібнюють у ступці, заливають 96 % спиртом (1:10), настоюють протягом 8 діб при температурі 16 °С методом мацерації при щоденному перемішуванні. Після фільтрування одержують базисний препарат (θ). (При змішуванні 1 вагової частини приготовленого препарату й 9 вагових частин 90 % етилового спирту одержують тинктуру XI —- перше десяткове розведення).

Крім зазначених простих спиртів у гомеопатичної практиці часто використають складний спирт Лорі,    названий ім'ям доктора Лорі, автора «Домашньої гомеопатії» у трьох частинах.

       Препарат застосовується як розтирання при м'язових болях, радикуліті й т.д.

Склад:             Rhus     θ 10,0

Bryonia       θ 20,0

Belladonna  θ 30,0

Capsicum   θ 20,0

Ledum              θ 30,0

Масла (Olea) гомеопатичні призначаються тільки для зовнішнього застосування у вигляді 10 % розчинів лікарських засобів у маслиновій (прованській), мигдальній, соняшниковій, вазеліновій й інших оліях. Готовлять їх за загальними правилами, розчиняючи лікарські речовини в маслі або найчастіше - шляхом змішування певної кількості настойки XI з олією при енергійному струшуванні.

Однак для ряду масел концентрація вихідної настойки відрізняється від стандартної (0,5 %, 1 %, 3 %).

 

Речовини, розчинні у оліях		Олії (кісточкові, соняшникова, вазелінова)			Тинктури з есенцій і настойки із сировини
Зважування
Розчинення					Змішування
Упакування й оформлення до відпуску

 

Найбільше часто прописують наступні масла:

— oleum Apis 3 % ;

— oleum Aconitum 5 %;

— oleum Bryoniae 10 %;

— oleum Hamamelis 10 %;

— oleum Calendulae 10 %;

— oleum Cantharis 3 %;

— oleum Camphorae 10 %;

— oleum Ledum 10 % ;

— oleum Paeoniae 10 %;

— oleum Chamomillae 10 %;

— oleum Spongiae 5 % ;

— oleum Thujae 10 %;

— oleum Chloretonum 0,5 %;

— oleum Cyclamen 1 %;

— oleum Cimicifugae 10 %.

Контроль якості масел проводять за загальними показниками (однорідність, відповідність кольору і запаху, відсутність механічних включень).

Приклад:  Oleum Sophorae 30,0

Для змазування обпаленої поверхні.

Концентрація масла не зазначена, тому готовлять його 10 %. Фармацевт відважує в тарований флакон для відпуску 27,0 г соняшникової олії, потім обережно відважує сюди ж 3,0 г настойки софори XI і ретельно збовтує флакон, закривши його пробкою. Проводить контроль якості препарату за зазначеними раніше показниками й оформляють номером рецепта, порядковим номером, додатковою етикеткою «Перед уживанням збовтувати» й основною етикеткою «Зовнішнє», на якій указують номер аптеки, масу препарату, спосіб застосування, дату й підпис що приготував.

ппк

Дата              № рецепта

Olei Helianthi             27,0

Tincturae Sophorae XI      3,0

т = 30,0  Приготував:   (підпис)

Перевірив:      (підпис)

 

Крім зазначених методів, гомеопатичні масла можна одержувати шляхом екстракції рослинними маслами різних лікарських речовин з рослинних матеріалів при нагріванні аналогічно маслам, застосовуваним в аллопатии. Так, наприклад, професор Р. К. Алієв запропонував препарат для загоєння ран з листів м'яти. Здрібнені листи м'яти (20,0 г) заливають 95 % спиртом до дзеркальної поверхні й залишають у закритій посудині на 5 днів, часто перемішуючи. Потім витяжку фільтрують, додають 100,0 г персикової або соняшникової олії й нагрівають на водяній бані до зникнення спирту, після чого фільтрують через сухий фільтр. Даним методом мацерації при нагріванні одержують також масляні витяжки зі здрібненої хвої ялини сибірського й білої, часнику, трави шавлії клейкої й мускатної. У якості екстрагента використається касторова олія й 95 % спирт у співвідношенні 5:1.

Лініменти (Linimenta) — рідкі оподельдоки (Opodeldoc), або студневидні лініменти, являють собою студневидні розчини мила в спирті, які при температурі тіла перетворюються в рідину.

До складу оподельдоків входять камфора, нашатирний спирт (розчин аміаку), етиловий і мильний спирти, ефірні масла й інші речовини. Якщо для готування оподельдоків використаються розчинники й вищі жирні кислоти з великою молекулярною масою, то процес желатинування суміші відбувається швидше, тому для готування оподельдоків використовують мила зі значним вмістом солей натрію пальмітинової й стеаринової кислот.

Оподельдок готовлять змішуванням 2 частин мильного спирту, 1 частини води й 1 частини 96 % етилового спирту. Приготовлений у такий спосіб оподельдок змішують із різними тинктурами у відповідному співвідношенні (3, 5 й 10 %). Концентрації оподельдоків відповідають маслам і становлять для сильнодіючих засобів 3 або 5 %, для несильнодіючих - 10 %.

Мильнийспирт, 2 частини		Вода, 1 частина		Етиловий спирт 96 % 1 частина	Тинктури з есенцій, настойки із сировини*
1	1			I
	Зважування
1
	Одержання оподельдока
	Змішування
	Упакування й оформлення до відпуску

Концентрація відповідає мазям і маслам (3, 5 й 10 %).

 Схема 20.  Алгоритм технології оподельдоків (лініментів)

Досить часто прописують наступні найменування:

— opodeldoc Bryoniae 10 %;

— opodeldoc Calendulae 10 %;

— opodeldoc Thujae 10 %;

— opodeldoc Ledum 10 %;

— opodeldoc Rhus 5 %;

— opodeldoc Hypericum 10 %;

— opodeldoc Arnicae 10 %;

— opodeldoc Rutae 10 % й ін.

Склад мильного спирту складного Spiritus saponis compositus:

— мила зеленого - 20 частин;

— води очищеної - 2 частини;

— спирту лавандового - 3 частини;

— спирту етилового - 8 частин.

Склад спирту лавандового Spiritus Lavandulae:

— олії лавандової - 1 частина;

— спирту етилового 90 % - 25 частин;

— спирту етилового 70 % - 74 частини.

Контроль якості оподельдоків проводять аналогічно маслам (однорідність, відповідність кольору і запаху, відсутність механічних включень).

На етикетці обов'язково вказують назва лікарського засобу, що входить до складу лініменту, і його концентрацію.

Приклад:   Opod. Bryoniae 10 % 20,0

Утирати в суглоби при подагричних болях.

У тарований флакон для відпуску відважують 18,0 г приготовленої основи оподельдока, додають сюди ж 2,0 г настойки бріонії XI, закупорюють і ретельно збовтують. Потім перевіряють якість приготовленого препарату й оформляють до відпуску номером рецепта, порядковим номером, додатковими етикетками «Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати» й основною етикеткою «Зовнішнє» із вказівкою обов'язкових реквізитів.

ППК

Дата              № рецепта

Opodeldok               18,0

Tincturae Bryoniae XI     2,0

т = 20,0  Приготував:  (підпис)

Перевірив:     (підпис)

 

 

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ГОТУВАННІ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ, ЇХНЄ ЗБЕРІГАННЯ Й ВІДПУСК З АПТЕК

З огляду на той факт, що для готування гомеопатичних лікарських препаратів використають отрутному, сильнодіючі, вогне- і вибухонебезпечні речовини (міцний спирт, луги, кислоти, окислювачі - ка-лия перманганат й ін.). при роботі з ними обов'язково треба дотримувати правил техніки безпеки.

Тритурації зберігають у щільно закритій скляній тарі, у сухому й, якщо необхідно, прохолодному, захищеному від світла місці (залежно від фізико-хімічних властивостей діючих лікарських речовин). Готовлять тритурації в невеликих кількостях і на нетривалий строк (не більше 5 доби). Перед кожним використаннямтритурацию варто ретельно перемішати в ступці (але не струшувати).

Тритурації, що містять отрутні й сильнодіючі речовини в перших, других і третьому десяткових розведеннях, вимагають дотримання особливих умов зберігання.

Гранули зберігають при температурі від 10 до 25 °С у сухому, захищеному від світла місці. Особливі умови зберігання вказуються в приватних статтях. Строк зберігання - 2 роки (якщо немає інших вказівок).

Розчини й розведення зберігають у щільно закритій скляній тарі в захищеному від світла й, якщо необхідно, прохолодному місці (залежно від фізико-хімічних властивостей діючих лікарських речовин). Кислоти - у пляшках із притертою скляною пробкою.

Розчини, що містять отрутні й сильнодіючі або пахучі й летучі речовини в перших, других і третьому десяткових розведеннях, вимагають дотримання особливих умов зберігання, про що вказується в приватних статтях.

Зміна кольорів, помутніння, поява нальоту на тарі або пластівців у розчині вказує на його непридатність.

М'які лікарські форми також зберігають у щільно закритій тарі з темного скла або полиэтилена в захищеному від світла прохолодному місці з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських речовин.

З аптек гомеопатичні лікарські препарати відпускають залежно від виду лікарської форми у флаконах, пакетах, баночках.