Розділові знаки між однорідними членами речення

Між однорідними членами речення, непоширеними й по­ширеними, звичайно ставляться коми: Сниться мені поле, ве­чори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра).

Якщо сполучник повторюваний, то коми ставляться між усіма парами однорідних членів незалежно від того, де стоїть перший сполучник: Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води... (В. Сосюра). І сам собі постань законом, і не вагайся, не блажи (В. Стус).

Причому ком ставиться на одну менше, ніж є однорідних членів. Наприклад, у реченні Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра) однорідних членів чотири, а ком — три.

Між двома однорідними членами речення кома не ставить­ся лиш у двох випадках:

якщо вони з'єднані одиничним сполучником і (й), та (= і), та й, або, чи: Візьми чорнила і паперу та й напиши мені листа (І. Гончаренко). Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (З тв. Па­наса Мирного);

якщо вони хоч і з'єднані не одиничним, а повторюваним сполучником і... і, ні... ні, проте становлять стійке фразео­логічне словосполучення на зразок і вдень і вночі, і сяк і так, і сміх і гріх, і хочеться і колеться, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні риба ні м 'ясо, ні пуху ні пера, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні за що ні про що, ні в сих ні в тих тощо: Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний). Але кома ставиться й перед одиничними сполучниками і, та й, та ще, якщо вони мають приєднувальне значення: За що, не знаю, а караюсь, і тяжко караюсь (Т. Шевченко). Да­вид роздягся, шинель на ключці повісивші будьонівку (А. Голов­ко). Ти мене не бійся. Я не такий, щоб зрадити людину, та ще таку добрячу (Леся Українка). Проте такі члени речення кра­ще подавати або через тире, або окремим неповним реченням (через крапку).

Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий член протиставляється першому (між ними мож­на поставити протиставний сполучника, але), виражає причи­ну, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Не вітер - буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський). Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мир­ний). Всі оглухли — похилились в кайданах (Т. Шевченко).

Крапка з комою ставиться між двома однорідними члена­ми, якщо вони значно поширені або далекі за змістом: Говори­ли ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра і чоловіка; про світ і його закони довічні (Панас Мирний).

Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

Узагальнювальне слово — це назва, яка охоплює всі пере­лічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення.

Узагальнювальними словами найчастіше бувають зай­менник все, прислівники скрізь, всюди, а також інші слова з ширшим, ніж окремі однорідні члени, значенням: Наймен­ший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт ко­пит — усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повно­голоса! (О. Гончар). Рядом з колесом лежали на полиці Миколині книжки: граматка, часловець та товстий псалтир (І. Нечуй-Левицький).

Узагальнювальне слово виступає таким самим членом ре­чення, як і однорідні члени, до яких воно відноситься, і може стояти:

а) або перед однорідними членами речення (тоді однорідні члени розкривають його значення): Скрізь червона: і на небі, і на узгір'ях, І на горі (Марко Вовчок);

б) або після однорідних членів речення (тоді воно уза­гальнює значення однорідних членів): Луки, гори, пишні сади — все зелене і принишкле (О. Гончар).

Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед одно­рідними членами ставиться двокрапка, а після них тире: Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло (Ю. Смолич). Як правило, перед двок­рапкою тон трохи підвищується, однорідні члени речення про­мовляються звичайним тоном, а після тире — тон знову стає трохи вищим.

Якщо речення з узагальнювальним словом починається од­норідними членами, то перед ними, ясна річ, двокрапка не ста­виться, як і не ставиться тире, якщо таке речення закінчується однорідними: Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней - усе ставало зараз помітно лункішим, ніж удень (О. Гончар). Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).

Іноді тире може ставитися й перед однорідними членами (замість двокрапки): Усе навпіл — і труд, і піт, любов і дні гарячі (Д. Луценко). У такому разі однорідні члени вимовля­ються з підвищеною інтонацією.

У діловому й науковому стилях перед однорідними члена­ми двокрапка може ставитися й тоді, коли в реченні немає узагальнювального слова (така двокрапка необов'язкова): На нараді були присутні: директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальники цехів.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них (тобто перед однорідними членами) — двокрапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепічок, куликів, курочок — можна було викоси­ти косою в траві (О. Довженко).

Особливості вживання однорідних членів

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Наприклад, неправильно побудоване речення «На свято Івана Купала на Трухановому острові зібралися і молоді, і старі, і гості». Тут потрібно виділити дві групи однорідних: ...зібра­лися молоді і старі, кияни і гості.

Так само не можна об'єднувати як однорідні поняття «ки­яни й робітники» (серед киян є й робітники), «діти й шко­лярі» (школярі теж діти). Але можна в один ряд ставити інже­нери й робітники або кияни й гості Києва, студенти й школярі або дорослі й діти.

Однорідні члени повинні граматично однаково залежати від головного слова, бути граматично правильно оформлені.

Наприклад, не можна сказати «Мені подобаються пригод­ницькі кінофільми і слухати сучасну музику». Треба: або ...по­добаються пригодницькі кінофільми й сучасна музика, або  ...подобається дивитися пригодницькі кінофільми й слухати су­часну музику.

Не можна сказати й так: «Мій знайомий розуміє й захоп­люється мистецтвом», бо кожен із вжитих тут однорідних при­судків вимагає після себе іншого відмінка. Це речення слід побудувати так: Мій знайомий розуміє мистецтво й захоплюєть­ся ним. Так само не можна поєднувати члени речення й під­рядні речення як однорідні. З цього погляду речення «Треба враховувати умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною» побудоване неправильно. Можна сказати: або ...враховувати умови праці і забезпеченість виробництва сирови­ною, або ...враховувати, які умови праці і наскільки виробницт­во забезпечене сировиною.

Щоправда, іноді трапляється не зовсім звичне поєднання однорідних членів і підрядного речення: Пан матиме і пахолків, і майстрів, і хліборобів, і кого він забажає (З. Тулуб). Очевидно, доцільніше було б сказати: ,..і всіх, кого він забажає.

Однорідні члени повинні пов'язуватися з тим самим зна­ченням головного для них чи залежного від них слова. На­приклад, не має змісту речення «Хвилюється море і мати за своїх дітей». Слово хвилюється тут вжито у двох цілком різних значеннях: стосовно моря воно означає «покриватися хвиля­ми», а стосовно матері — «тривожитися». Можна лише сказа­ти: Хвилюється море, і тривожиться мати за своїх дітей. На такій несумісності понять побудовано, наприклад, відоме гу­мористичне речення «Ішов дощ і два студенти: один — в уні­верситет, другий — у черевиках».

Парні сполучники не тільки... а й, як... так і і под. треба ставити тільки перед однорідними членами, не захоплюючи ними інших, неоднорідних членів. Наприклад, не можна роз­ташовувати так частини парного сполучника: «Взимку я не тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах». Треба: Взимку я катаюся не тільки на лижах, а й на ковзанах. Так само непра­вильно: «Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встиг­ли побувати в картинній галереї». Треба: Ми не тільки відвіда­ли історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

Якщо вживається парний чи повторюваний сполучник, то прийменник слід ставити перед кожним однорідним членом: поздоровлення як від рідних, так і від друзів, а не «поздоровлен­ня як від рідних, так і друзів»; так само: поздоровлення і від рідних, і від друзів, а не «поздоровлення і від рідних, і друзів».

Якщо в реченні при однорідних підметах є узагальнювальне слово, то присудок треба узгоджувати з узагальнювальним словом, а не з однорідними підметами: Усе: і поля, і луки, і ліси — зазеленіло, а не «зазеленіли».

Під час вживання однорідних членів не повинно виникати непорозумінь. Наприклад, по-різному можна витлумачити таке побажання: «Бажаю тобі видужання від хвороби і доброго здо­ров'я». Двозначний і такий вислів: «На півдні вже достигають солодкі апельсини й лимони». Тут треба переставити місцями однорідні члени: ..лимони й солодкі апельсини, аби не вийшло, що лимони теж солодкі.