34.Походження і доместикація пшениці.

(примітка:табличка,що Іра дала нам на першій парі)

До роду Triticum належать геноми Au , Ab , B, G i D, та до роду Agilops С, D, M, S, U та Un , серед пшеничними є тільки Au та Ab ; донорами ін.. елементарних геномів поліплоїдних пшениць були диплоїдні види Agilops. Природний поліплоїдний ряд склад. : види з числом хромосом 2n=14 – диплоїди (АА), 2n=28- тетраплоїди (ААВВ), 2n=42- гексаплоїдні (ААВВDD)(спельта)

35.Походження і доместикація соняшнику.

Походження. Батьківщиною соняшнику вважають південно-західну частину Північної Америки, де й нині ростуть його дикі фор¬ми. В Росію його завезли на початку XVIII ст. і тривалий час (понад 125 років) вирощували як декоративну рослину і з метою одержан¬ня насіння, яке використовували як ласощі замість горіхів. Першу спробу використати насіння соняшнику для отримання олії зробив у 1829 р. житель слободи Олексіївка Воронезької губернії селянин Д. С. Бокарьов. Відтоді й починається історія окультурення дикого соняшнику, а безроздільний пріоритет у формуванні культурного високоолійного соняшнику належить ученим колишнього Союзу. Особливо велика заслуга в його окультуренні В. С. Пустовойта, Л. А. Жданова, зусиллями яких олійність насіння соняшнику вда¬лося підвищити з 30 — 33 до 50 — 53 % і при цьому створити високо¬врожайні, стійкі проти шкідників і хвороб сорти. До багатьох дер¬жав світу олійний соняшник був завезений з колишнього СРСР.Тепер олійний соняшник поширений на всіх континентах земної кулі. За даними ФАО, світова площа його посівів становить понад 14,5 млн га. На великих площах його висівають в Україні, Аргенти¬ні, США, Китаї, Іспанії, Туреччині, Румунії, Франції та багатьох інших державах.Посіви соняшнику в Україні займають понад 2 млн га, що стано¬вить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі со¬няшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоград¬ській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтав¬ській областях.Середня врожайність соняшнику в Україні в останні роки стано¬вила 16 — 18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник ви¬рощують за прогресивною технологією, — по 30 ц/га і більше, а в умовах зрошення — 38,7 - 40 ц/га.

36.Походження і доместикація ріпаку.

Більшість ботаніків відносять представників родини Хрестоцвітів до рослин Середземноморського походження. Дикорослий ріпак не відомий, але в багатьох країнах Європи,Америки ,Азії і Пн.Африки зустрічається в здичавілому стані,як бур’ян. На думку Синської, ріпак походить з Європи.Його батьківщина-Голандія і Англія, з відки він в 16ст. розповсюдився до Німечинни,потім до Польщі і Зх.районів України. У Росії як олійну культуру його почали обробляти з поч. 19ст.

37.Походження і доместикація цукрового буряка.

Буряк (Beta) - одно- та дворічна, перехрестнозапильна трав'яниста рослина сімейства Марієвих, овочева, а також кормова і сахороностна культура. Дикоростучий буряк використовували в їжу з незапам'ятних часів. В 2-1 тис. до н.е. введено в культуру (приблизно на островах Середземного моря) буряк листовий. До початку н.е. з'явилися культурні коренеплідні форми буряка звичайної (у 10-11 вв. вони були відомі в Київській Русі), у 16-17 вв. - столові і кормові форми, у 18 столітті з гібридних форм кормового буряка був відібрано цукровий буряк (у 1747 році німецький вчений-хімік Андреас Зигмунд Маргграф у своїй лабораторії виділив з білої силезського кормового буряка кристалики цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусскої академії наук). З кінця 19 століття й у 20 столітті культура поширилося на всі континенти.

38.Походження і доместикація жита.

Культурне жито виникло із бур'янисто-польового, яке засмічувало посіви пшениці. Порівняно з пшеницею жито більш молода культура. Походить з країн Південно-Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощу¬вання жита в Росії відносяться до IX ст. На території України вперше почали вирощувати в першому тисячолітті до н.е.Тепер жито вирощують у всіх країнах Західної Європи і США. У Росії основні площі посіву зосереджені в Нечорноземній зоні. У світовому землеробстві жито займає одне з останніх місць серед зернових злакових культур (близько 20 млн га).

Посівна площа жита на Україні 650-700 тис. га. Основні площі посіву зосереджені на Поліссі. Вирощують жито і в Лісостепу.Середня врожайність жита нижча, ніж пшениці, тому що його висівають на більш бідних ґрунтах. Так, у 2002 р. вона була 20,2 ц/га, що на 10,6 ц / г а нижче порівняно з озимою пшеницею. Проте якщо жито вирощувати на родючих ґрунтах і вносити достатню кількість добрив, воно потенційно спроможне формувати більш високі врожаї, про що свідчить передовий досвід. Наприклад, на сортодільницях України його врожайність досягла 45-60 ц/га.