- •Розділ 1. Адміністративно-географічні умови розташування району
- •Розділ 2. Характеристика стану абіотичних компонентів навколишнього природного середовища
- •2.1 Геолого – геоморфологічні особливості
- •2.2 Гідросферні умови
- •2.3 Ґрунтовий покрив
- •2.4 Кліматичні особливості
- •Розділ 3. Аналіз факторів що створюють дискомфорт проживання людей у коломийському районі
- •3.1 Підтоплення територій сіл і сільгоспугідь
- •3.2 Радіаційне забруднення
- •3.3 Розвиток екзогенних процесів
- •Розділ 4. Розрахунок раціонального харчування різних верств населення
- •4.1 Підбір схеми харчових продуктів за калорійністю
- •4.2 Нормування обсягів споживання
- •Розділ 5. Спроможність коломийського району у забезпеченості населення продуктами харчування
- •5.1 Порівняльні обсяги урожайності найважливіших сільськогосподарських культур
- •5.2 Соціальні умови сільського населення
- •Розділ 6. Стан здоров’я населення коломийського району
- •6.1 Аналіз стану первинної захворюваності
- •6.2 Захворювання що передаються через продукти харчування
- •Розділ 7. Пропозиції щодо покращення умов населення коломийського району
- •Висновки
- •Використані першоджерела
Розділ 3. Аналіз факторів що створюють дискомфорт проживання людей у коломийському районі
Навколишнє природне середовище - це частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє. Складові частини і властивості середовища різноманітні і мінливі. Будь-яка жива істота живе в складному та мінливому світі, постійно пристосовуючись до нього і регулюючи свою життєдіяльність відповідно до його змінами. Навколишнє середовище обумовлене в даний момент сукупністю факторів (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних), здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалене вплив на діяльність людини, її здоров'я і потомство.До факторів, що створюють дискомфорт проживання людини належать: підтоплення територій сіл і сільськогосподарських угідь, радіаційне забруднення, розвиток екзогенних процесів та ін.
3.1 Підтоплення територій сіл і сільгоспугідь
Особливості живлення річок і нерівномірність розподілу їх стоку викликають часті підйоми рівнів води (понад 50% стоку річок припадає на весняний період). У Коломийському районі під час весняного періоду з берегів виходить річка Прут і тому завдає багато шкоди найблищим селам. Під час підтоплення великої шкоди наноситься посівам, лукам які знаходяться поблизу річки. До підтоплення призводить зниження природної дренованості території. Цьому сприяють наступні причини: збільшення площі ріллі і забудова заплавних ділянок річок і балок, що сприяє їх замуленню та погіршенню зв’язку підземних і поверхневих вод; засипка, ліквідація природних дрен; будівництво каскаду ставків на малих річках, що створює підпір і погіршує умови поверхневого стоку; підпір ґрунтових вод у зв’язку із створенням каскадів водосховищ; застосування шлюзової системи весняної затримки води (штучні паводки). Водосховища призводять до порушення природного водного балансу в регіональних масштабах, накопиченню природних запасів підземних вод, зменшенню темпів водообміну в системі напірних горизонтів і збільшенню водообміну ґрунтового горизонту з поверхнею. Як наслідок крім підтоплення земель відбувається активізація процесів просадки, карстування у верхніх зонах і наростання застійності в режимі напірних горизонтів.
3.2 Радіаційне забруднення
Показники радіоактивного забруднення атмосферного повітря на території Коломийського району не перевищують рівень природного гама-фону. Але на території є деякі забруднюючі домішки, з них основні - пил (завислі речовини), діоксид сірки, оксид вуглецю та діоксид азоту. До специфічних домішок відноситься оксид азоту.
Також часто проводиться аналіз гідрохімічного стану поверхневих вод. Якість води р. Прут у створі м. Яремче характеризується показниками: - прозорість по Снелену - 30 мг/л, що в 1,5 рази перевищує ГДК.
Рівень забруднення радіонуклідами лісів на території Коломийського району
не впливає на режим ведення лісового господарства. В деревині, що
заготовляється в цих лісах, вміст цезію-137 не перевищує допустимих величин.
В продукції побічного користування (ягоди, гриби, лікарська сировина та ін.)
вміст радіонуклідів може перевищувати допустимі рівні, тому вона підлягає
обов’язковому дозиметричному контролю.
Але після Чорнобильської аварії, незважаючи на вжиті раніше заходи,
радіаційне забруднення потребує подальшого знешкодження.
