- •Розділ 1. Адміністративно-географічні умови розташування району
- •Розділ 2. Характеристика стану абіотичних компонентів навколишнього природного середовища
- •2.1 Геолого – геоморфологічні особливості
- •2.2 Гідросферні умови
- •2.3 Ґрунтовий покрив
- •2.4 Кліматичні особливості
- •Розділ 3. Аналіз факторів що створюють дискомфорт проживання людей у коломийському районі
- •3.1 Підтоплення територій сіл і сільгоспугідь
- •3.2 Радіаційне забруднення
- •3.3 Розвиток екзогенних процесів
- •Розділ 4. Розрахунок раціонального харчування різних верств населення
- •4.1 Підбір схеми харчових продуктів за калорійністю
- •4.2 Нормування обсягів споживання
- •Розділ 5. Спроможність коломийського району у забезпеченості населення продуктами харчування
- •5.1 Порівняльні обсяги урожайності найважливіших сільськогосподарських культур
- •5.2 Соціальні умови сільського населення
- •Розділ 6. Стан здоров’я населення коломийського району
- •6.1 Аналіз стану первинної захворюваності
- •6.2 Захворювання що передаються через продукти харчування
- •Розділ 7. Пропозиції щодо покращення умов населення коломийського району
- •Висновки
- •Використані першоджерела
2.2 Гідросферні умови
Достатнє, а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її приток. Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течії річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівки і інших. Дно цих річок кам’янисте й порожисте, часто зустрічаються водоспади.
Виходячи в межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виробляють широкі долини, розгалужуючись на численні рукави.
Ліві ж притоки Пруту – Коломийка, Турка, Козачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівнинний характер, спокійну течію, але долини, як правило, глибокі і порівняно вузькі.
У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові і підземні. Для гірських (правобережних) приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44%, підземна – 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рівнинних річок 50% води дають дощі, 13% - підземні джерела, а решту 37% - снігове живлення.
За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут зі своїми правими притоками належать до річок з паводковим режимом, ліві притоки – до річок з весняною повінню. Для перших характерні весняні повені (квітень-травень), але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах. Для річок з весняною повінню характерні повені у березні-квітні, пов’язані з таненням снігу, а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг. У роки із сухим літом на цих річках спостерігається межень.
Загалом, на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік взимку зумовлений тим, що на більшості річок утворюється льодовий покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських – 3-3,5 місяця. Формуватися льодостав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого – на початку березня. Льодохід триває 2-5 днів.
Як вже сказано, територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32 км. Виходячи з передгір’я поблизу Делятина, він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій терасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць. Правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий – довгий, пологий, покритий луками і полями. Швидкість течії сягає ще до 1 м/с.
Таблиця 2.1
Середньомісячна кількість опадів по місяцях (в мм):
-
Станція
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
За рік
Коломия
22
22
24
49
72
98
101
82
51
40
36
24
621
В залежності від виду атмосферних опадів, рік прийнято ділити на два періоди: холодний і теплий. Холодний період – це коли разом з твердими опадами випадають рідкі, теплий – коли випадають переважно рідкі опади.
Водний режим екосистем визначається не тільки кількістю опадів як таких, але й співвідношенням його до режиму випаровування води. Одночасно цей параметр, треба врахувати температуру, оскільки вона в першу чергу впливає на інтенсивність випаровування. Сумарним показником режиму в зволоженості в екосистемі може бути гідрометричний індекс:
H = P*T/(tл - tc).
де: Р – кількість опадів на рік; Т – середньорічна температура; tл – середня температура найтеплішого місяця; tc – середня температура найхолоднішого місяця.
H = 621*7,6/(18,2-5,6)=384,6 мм
Оскільки гідрометричний індекс дорівнює 384,6 мм, то можна зробити висновок, що Коломийський район розташований в зоні лісостепу.
Таблиця.2.2
Вологість повітря
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
F |
84 |
84 |
79 |
74 |
73 |
74 |
75 |
76 |
78 |
82 |
86 |
86 |
79 |
