16. Гуманістична експертиза освіти.

Гуманістична експертиза-міждисциплінарна, комплексна. Включає психологію, педагогіку, маркетинг, соціологію. Актуальною проблемою педагогічної науки та практики є здійснення експертизи гуманістичних систем, обумовленої культурно-освітнім резонансом.

Відтак, важливим завданням педагогічної громадськості є розробка теорії, методології та технології експертизи педагогічних інновацій у системі закладів середньої освіти. В освітній сфері експертиза будь-якої гуманістичної системи чи підсистеми може проводитись на науковому та соціально-практичному рівнях.

Вона здійснюється членами незалежної експертної ради з метою визначення її інноваційної повноцінності та доцільності впровадження в освітню практику. У системі закладів середньої освіти експертизу педагогічних інновацій здійснюють педагоги, психологи, соціологи та медики. Крім того, для отримання достовірних результатів від упровадження тієї чи іншої інновації до цієї процедури долучають членів незалежної експертної ради, кваліфікаційна характеристика яких містить певні вимоги, а член незалежної експертної ради повинен: мати знання теоретичних основ певного педагогічного явища чи процесу; володіти методами досліджень і контролю, що застосовуються в ході досліджень; уміти вести дослідження та здійснювати узагальнення матеріалів у межах об'єктів, що визначаються; володіти методами обробки інформації та основними методами моделювання освітніх систем; уміти вести необхідну документацію, складати звіти; брати участь у розробці технологій; мати навички організаційної та управлінської діяльності.

Суттєвими аспектами загальної проблеми є: культурно-освітній резонанс гуманістичних систем, що впроваджуються в освітню практику; кваліфікаційна характеристика членів незалежної експертної ради та їх оцінна діяльність; методи колективної експертної оцінки педагогічних інновацій у системі загальної середньої освіти; експертиза гуманістичних систем у ЗСО. У контексті нововведень держави й уряду експертиза гуманістичних систем у ЗСО передбачає: експеримент, апробацію, порівняльний аналіз, результати якого демонструють факт взаємозалежної інноваційної видозміни певної гуманістичної системи чи підсистеми. Технологічною основою експертизи гуманістичних систем у ЗСО можуть слугувати критерії їх моделювання, зокрема критерій індивідуалізації та культурної ідентифікації, акмеологічний критерій.

Для здійснення експертної оцінки певної гуманістичної системи створюється робоча група з незалежних експертів, яка здійснює такі операції: проводить опитування, обробляє матеріали, здійснює аналіз результатів колективної експертної оцінки тощо.

Остаточною експертною оцінкою гуманістичних систем у ЗСО є середнє судження, або середнє арифметичне значення оцінок незалежних експертів.

17.Експертиза з питань навчання та інноваційно-дослідної діяльності в освіті.

Експертиза регламентується положенням про експериментальний загальноосвітні заклад , положенням порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності. Експертиза проводиться експертною комісією з проведення дослідно експериментальної роботи.

Приклади інновацій-ЗНО, программа Росток, з 10б. перейшли на 100б. систему.

Інноваційною освітньою діяльністю у системі освіти є діяльність, що спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок.

 Освітніми інноваціями є вперше створені, вдосконалені освітні, навчальні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що мають істотно поліпшити результати освітньої діяльності.

Об'єктами інноваційної освітньої діяльності є: нові знання, інноваційні освітні програми і проекти, навчальний та виховний процеси, організаційні та адміністративні рішення, а також рішення іншого характеру, що істотно поліпшують якість освіти.

Суб’єктами інноваційної освітньої діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи: педагогічні та науково-педагогічні працівники навчальних закладів, наукові працівники, працівники органів управління освітою, навчальні заклади, підприємства, установи та організації, що надають освітні послуги.

Розроблення освітніх інновацій включає:

опис та обґрунтування запропонованих ідей та підходів, чітке і повне розкриття їх змісту, очікуваних результатів;

перевірку їх ефективності шляхом проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього проекту.

МОН видає наказ про проведення експерименту всеукраїнського рівня; орган управління освітою видає наказ про проведення експерименту регіонального рівня.

Приклад проведення. Експеримент. Заявка-актуалність, робоча група, основні ідеї експерименту, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу, базу дослідження, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення експерименту; визначення етапів та строків його проведення, очікуваних результатів; інформацію про автора ініціативи, наукового керівника експерименту; опис організаційного, науково-методичного, кадрового, фінансового забезпечення експерименту.

Наковим керівником подається заявка і программа. Програма експерименту містить заходи, спрямовані на реалізацію завдань експерименту, які визначені у заявці, строки їх виконання та очікувані результати.

Наукови керівник( працівник вузу) розробляє программу, доводить ефективність, відправляє на експертизу. Потім він отримує наказ міністерства- щоб проводити іннваційно дослідну діяльність. Щоб проводити експеримент у школі потрібен підпис директора, згода батьків. Пишеться звіт 3,5 років про виконання програми кожного етапу експерименту, який подається у письмовій формі до МОН. Звіт включає опис виконання завдань у відповідні строки та підкріплюється розробленими учасниками експерименту програмами, посібниками, методичними розробками.

Кожен рік - повторна експертиза. Ефективність –діагностика,контрольна група.

Вступний етап-оформлення документів, вибірка. Основний етап-формуючий вплив. Заключна частина-пишуться висновки, додаються посібники.