- •2.Види психологічної експертизи.
- •3.Історія розвитку психологічної експертизи за кордоном і в Україні.
- •4.Основні проблеми, що потребують психологічної експертизи.
- •5.Основні поняття та методологічні принципи експертного аналізу
- •6.Особи та установи, які можуть залучатися до експертизи.
- •7.Процедура призначення психологічної експертизи.
- •8.Характеристика основних етапів проведення психологічної експертизи.
- •9.Необхідні умови для проведення психологічної експертизи.
- •10.Вибір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію при вирішенні експертних задач.
- •11.Вимоги до оформлення і подання експертної документації.
- •12.Права та обов’язки учасників психологічної експертизи.
- •13.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні експертизи в освіті.
- •14.Складові професійної компетентності та вимоги до експерта-психолога.
- •4)Професійний тип мислення
- •15.Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах мон України.
- •16. Гуманістична експертиза освіти.
- •17.Експертиза з питань навчання та інноваційно-дослідної діяльності в освіті.
- •18.Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти.
- •20.Психологічна експертиза готовності дитини до школи.
- •21. Психологічна експертиза шкільної дезадаптації.
- •2.Психологічна експертиза розвитку пізнавальної сфери, емоційної сфери, особливостей особистості.
- •23Експертиза професійної діяльності: задачі і значення.
- •24.Компетенція та методика проведення професійно-психологічної експертизи.
- •25.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні професійно-психологічної експертизи.
- •26.Зв’язок професійно-психологічної експертизи з проблемами професійної орієнтації, професійної інформації та профвідбором.
- •27.Експертна оцінка готовності працівників до виконання професійної діяльності та професіоналізації особистості.
- •28.Проблема визначення стійкої втрати працездатності.
- •30.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні психологічної експертизи в організації.
- •31.Експертиза діяльності та розвитку організації.
- •32.Психологічна експертиза структури та якості ділових і особистісних стосунків в організації.
- •33.Експертна оцінка робочих стосунків та психологічного клімату в колективі.
- •34.Особливості експертної оцінки психологічних особливостей керівника.
- •35.Конфліктологічна експертиза: сутність, предмет і завдання.
- •36.Феноменологія і експертний аналіз конфліктогенів спілкування.
- •37.Особливості психологічної експертизи різних видів конфліктів та соціальної взаємодії.
- •38.Діагностика та корекція конфліктної поведінки.
- •39.Судово-психологічна експертиза: предмет, об’єкт і завдання.
- •40.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні судової експертизи
- •41.Різниця судово-психологічної та судово-психіатричної експертиз.
- •42.Компетенція проблем судово-психологічної експертизи.
- •43.Класифікація судово-психологічних експертиз.
- •45.Медико-психологічна експертиза: об’єкт, предмет і задачі.
- •46.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні медико-психологічної експертизи.
- •47. Основні методи експертизи в клініці психічних та соматичних захворювань.
- •48. Методика проведення експертизи психопатологій.
- •49. Особливості проведення психологічної експертизи психічного здоров’я.
30.Основні питання, які вирішує психолог при проведенні психологічної експертизи в організації.
Психологічна експертиза в організації може бути спрямована на розв´язання різноманітних завдань. Наприклад, експертиза може проводитися з метою: • визначення ефективності діяльності та управління організацією (за дорученням вищого органу управління або опікунської організації); • визначення рейтингу діяльності організації (в процесі проведення різних відомчих, національних конкурсів); • визначення результативності управлінських рішень керівників відділів (управлінь) організації; • виявлення переваг та недоліків нових управлінських технологій; • визначення особливостей нового режиму діяльності організації; • з´ясування особливостей розвитку колективу організації; • визначення особливостей діяльності працівників організації (у процесі проведення атестації та просування па посаді); • з´ясування особливостей нових способів оцінки діяльності працівників організації та системи забезпечення їх позитивної мотивації тощо. Використовуючи підходи провідних авторів в галузі експертизи, можна говорити про те, що психологічна експертиза управлінської та професійної діяльності в організації також може класифікуватися за різними критеріями: • за типом: групова й індивідуальна; • за формою контакту: очна та заочна; • за формою пред´явлення матеріалу: усна та письмова; • за ставленням до об´єкта: відкрита, закрита та напівзакрита; • за способами отримання інформації: пряма та опосередкована; • за суб´єктами здійснення: зовнішня, внутрішня; • за цілями та функціями: експертиза, що лише констатує; експертиза, що прогнозує; експертиза, що формує та розвиває. Використання того чи іншого виду психологічної експертизи в організації залежить від конкретних завдань, які вирішує організаційний психолог, а також від певної професійної ситуації, в якій той знаходиться.
31.Експертиза діяльності та розвитку організації.
Тісно пов´язана з діагностичною діяльністю організаційних психологів їх експертна робота. Сьогодні ними використовуються декілька видів експертизи, які можуть бути класифіковані за різними критеріями. Перш за все варто зазначити, що психологічна експертиза поділяється на різні види за таким критерієм, як «вид професійної діяльності, експертизу якої здійснює практичний психолог», відповідно до якого виділяють педагогічну експертизу, управлінську, та медичну. Також можливе виділення видів експертизи відповідно до проблем, які досліджує психолог, завдяки чому виділяють конфліктологічну експертизу, гуманітарну та ін. Визнаючи такі види психологічної експертизи, проте, необхідно вказати на те, що її зміст був би чіткіше означений, якби при цьому використовувалися терміни, зокрема: «психологічна експертиза педагогічної діяльності», «психологічна експертиза управлінської діяльності», «психологічна експертиза професійної діяльності», «психологічна експертиза конфліктів» тощо. Особливо це суттєво щодо експертизи діяльності самих психологів. Використовуючи за аналогією з термінами «педагогічна», «управлінська» експертиза термін «психологічна експертиза» (як експертиза діяльності психологів), ми можемо внести певні неточності в розуміння змісту цієї діяльності та об´єкту, стосовно якого вона здійснюється. Отже, керуючись принципами такого підходу, а також базуючись на визначенні змісту психологічної експертизи щодо професійної діяльності, яке запропоноване провідними фахівцями у сфері практичної психології, та дещо розширюючи і змінюючи його, психологічну експертизу управлінської діяльності можна визначити як процес аналізу й оціночних суджень психологів-експертів, щодо професійної компетентності та особистіспих якостей менеджерів і персоналу організації, особливостей ЇЇ діяльності та розвитку, рефлексію особистістю (групою, організацією) власної діяльності, спілкування з позицій результативності. Зауважимо, що у цьому визначенні дуже суттєвим є те, що в процесі експертизи поєднуються два важливі з погляду психолога аспекти:
а) оцінка особливостей діяльності та розвитку особистості (групи, організації) експертами — фахівцями, які добре знаються на виду діяльності, що оцінюється;
б) самооцінка результативності діяльності власне особистістю, представниками групи (організації). Звернімо увагу на те, що важливу роль при проведенні експертизи відіграє процедура відбору самих експертів за певними критеріями (рівень професійної підготовки, досвід вирішення певного класу психологічних проблем, напрямку, кількісні та якісні показники результативності діяльності тощо).
