28.Проблема визначення стійкої втрати працездатності.

Визначенням тривалої, або стійкої, втрати працездатності займається медико-соціальна експертиза. Важливість цієї експертизи, перш за все, полягає в тому, що вона виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда, особи, яка найбільше потребує захисту і турботи з боку держави. Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров'я та "Положенням про медико-соціальну експертизу" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. № 83, ця експертиза визначає: — ступінь обмеження життєдіяльності людини; — причину, час настання, групу інвалідності; — роботи і професії, доступні інвалідам за станом здоров'я. Слід зазначити, що вказана експертиза сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Відповідно до "Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. JV5 221, медико-соціальній експертизі підлягають особи, які частково чи повністю втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів. Медико-соціальна експертиза здійснюється виходячи з комплексної оцінки стану організму на основі аналізу клініко-функціональних, соціально-побутових, професійно-трудових, психологічних даних оглянутої особи з використанням класифікацій і критеріїв, що розробляються і затверджуються в порядку, визначеному чинним законодавством. Органом, який здійснює МСЕ, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, Висновки медико-соціальних експертних комісій про умови й характер праці інвалідів є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і видів їх діяльності. У разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної міської медико-соціальної експертної комісії він має право подати про це письмову заяву до вищестоящої медико-соціальної експертної комісії.Крім того, рішення медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до суду в установленому порядку. Основним суб'єктом, що знаходиться під захистом держави після проведення МСЕ і дачі відповідного висновку, є інвалід. Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. Проблема узгодженості думок експертів. Намагання забезпечити максимальну узгодженість думок членів експертної комісії інколи може спричинити, як це не дивно, необ’єктивність експертизи. Тому перед виключенням зі складу експертної групи чи ігнорування окремих суджень доцільно вислухати обґрунтування позицій експертів. Проблема організації спілкування експертів. Заборона спілкування між експертами забезпечує незалежність їхніх думок. Але ж інколи, знаючи думки інших, експерт може глибше проникнути в суть проблеми, відсіяти свої помилкові судження тощо. Проблема чисельності експертної комісії. Число експертів суттєво впливає на точність групової оцінки. Зменшення числа експертів веде до зниження точності, оскільки на кінцеві результати вагомо впливає кожен експерт. Збільшення числа експертів, хоча і підвищує, як правило, точність оцінки, однак ускладнює організацію проведення експертизи, розширює терміни її проведення.

29.Проведення професійно-психологічної експертизи на спеціальності, що потребують професійного відбору Поняття «професійний відбір» включає виявлення стану здорових людей, їх можливостей виконувати виробничі функції і піддаватися впливу тих чи інших виробничих факторів. Такому медичному відбору підлягають всі, включаючи підлітків, що надходять на роботу на заводи і фабрики або в професійно-технічні училища і т.д. Професійну експертизу осіб, які працюють в умовах впливу шкідливих факторів, необхідно проводити регулярно з метою своєчасного виявлення початкових ознак професійних захворювань. Експертизу застосовують в соціальному страхуванні, при працевлаштуванні, у військовій і судовій медицині. У соціальному страхуванні медичну експертизу здійснює лікарсько-трудова експертна комісія (МСЕК) та лікарсько-консультатитвная комісія (ЛКК). У завдання МСЕК входить визначення ступеня працездатності, у завдання ЛКК - експертиза тимчасової непрацездатності. Військово-медична експертиза передбачає визначення стану здоров'я осіб та придатності їх до служби в різних родах військ. Основним документом, яким керуються військово-лікарські комісії, є наказ міністра оборони. Кожній категорії професій і спеціальностей відповідає свій тип професійної придатності ( профпридатність ) - сукупність психічних і психофізіологічних особливостей особистості людини , необхідних і достатніх для досягнення нею за наявності спеціальних знань , умінь і навичок суспільно прийнятної ефективності в тій чи іншій професії. У систему профпридатності входять 4 функціонально пов'язані підсистеми: профорієнтація , профвідбір , профпідготовка і профадаптація . Розуміння профпридатності як відповідності між людиною і професією ставить у центр особистість у всьому різноманітті властивостей і якостей , вивчення і розвиток як суб'єкта пізнання , спілкування і праці. На основі професіограми (а також псіхограмми ) , що дає перелік і опис загальнотрудових і спеціальних знань , умінь , навичок , особистісних якостей , необхідних для успішного виконання певної професійної діяльності , визначається професійна придатність та проводиться профвідбір . Професійна орієнтація і профпридатність людини , що визначається на основі психологічного тестування , дозволяє найбільш повно розкрити і використовувати його вроджені і набуті властивості особистості і досягти високого професіоналізму. Медичний профвідбір , в основі якого закладено патопсихологічне виявлення психічних синдромів і розладів , які є протипоказанням для прийому на роботу в професії , що мають певні особливості ( точні роботи , транспорт , робота на висоті , під водою і т.д.) або характерні шкідливі і небезпечні виробничі фактори (токсичні речовини , шум , вібрація , випромінювання ) , які можуть викликати порушення здоров'я або погіршити перебіг наявних психосоматичних розладів. Залежно від характеру праці в професії та виду ( найменування) шкідливого і небезпечного виробничого фактора визначені як протипоказання до прийому на роботу загальні ( абсолютні ) і відповідні захворювання і стани , у тому числі психічної сфери .