2. Аналіз рентабельності продукції

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів — розраховується як відношення прибули від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції — розраховується як відношення прибули від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва — розраховується як відношення прибули від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частину прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Показники рентабельності можна розраховувати і по окремих структурних підрозділах, і по видах діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, в ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, які проводять таку ж продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

• оцінка виконання певних параметрів (плану, прогнозу і т.п.);

• вивчення динаміки показників;

• визначення чинників зміни рівня рентабельності;

• пошук резервів зростання рентабельності;

• розробка заходів по використанню виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції, для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску — рентабельність окремих виробів і чинники її зміни.

Слід вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а і в його структурних підрозділах, а також, по видах діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова і т.п.).

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних чинників:

• ціна реалізації (якість продукції, попит ринку, показник інфляції);

• собівартість виробу (прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати, непрямі витрати).

Чинники зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються чинниками першого, а все інші — чинниками другого порядку. Визначення впливу чинників першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних відмінностей. Приклад аналізу чинників зміни рентабельності одиниці виробу приведений в таблиці 2.

Таблиця 2. Приклад аналізу рентабельності одиниці виробу

Найменування виробів (шифр)	Реалізація, тис. грн		Себестоїмо-сть вироби		Рівень рентабельності			Відхилення від плану
	за планом	по звіту	за планом	п звіту	за планом	за фактичною ціною і плановою собівартістю	по звіту	всього (гр.8 - гр.6)	в т.ч. за рахунок
									ціни	собі вартості
А	200	250	170	210	17,64	47,05	19,04	+ 1,4	+29,41	-28,01
Би	325	363	290	315	12,06	25,17	15,23	+3,17	+ 13,11	-9,94
У	360	355	330	318	9,09	7,57	11,63	+2,54	-2,33	+4,06
Г	518	525	480	495	7,91	9,37	6,06	-1,85	+ 1,46	-3,31