1.3 Принцип систематичності

 

Здійснювати принцип систематичності в навчально-тренувальному процесі - значить, дотримуватися раціональну послідовність у застосуванні засобів і методів фізичного виховання і в проведенні занять.

Основною умовою для дотримання цієї послідовності є завдання поступово наростаючої труднощі, певна система в розучуванні фізичних вправ. При плануванні занять вправи необхідно розподіляти так, щоб нові завдання спиралися на раніше засвоєний матеріал і разом з тим закріплювали і покращували попередні результати. Якщо у знову вивчається вправі немає елементів для перенесення тренованості, то для «економного» досягнення мети планують так звані підводять вправи або розчленовують основна дія на елементарні руху, кожне з яких сприяло б його освоєння.

Наростання труднощів не повинно бути занадто повільним. Дотримуючись принципу послідовності при плануванні заняття, слід враховувати не тільки засвоєння окремих рухів, але і систему вправ в цілому (наприклад, систему гімнастичних вправ для учнів 8-х класів або систему вправ для гімнастів II і I розрядів). У цьому випадку плануються не всі елементи певної труднощі, а лише ті, не оволодівши якими не можна оволодіти основним навчальним матеріалом програми. Критерієм оцінки труднощі у вправах слід вважати таку послідовність рухових завдань, при якій рішення їх забезпечувало б займаються більше успіхів, ніж невдач.  Поряд з поступовим ускладненням і примноження рухових умінь і навичок у процесі фізичного виховання повинні наростати обсяг та інтенсивність навантажень, що забезпечують розвиток рухових якостей (про різні форми підвищення навантажень див в розділі «Основи спортивного тренування»).

Ця загальна тенденція в підвищенні вимог, що пред’являються до займаються в процесі фізичного виховання, іноді виділяється як особливий принцип – принцип прогресування.

Систематичність у фізичному вихованні означає також регулярне багаторазове і раціонально організоване повторення вправ. Раціональна організація повторення вправ вимагає, по-перше, встановлення оптимальної частоти занять і тривалості інтервалів відпочинку між двома суміжними заняттями, по-друге, такий послідовності вправ і такого співвідношення між обсягом і інтенсивністю навантаження (протягом як одного, так і низки занять), які відповідали б сучасним вимогам методики побудови навчально-тренувального заняття.

Щоб забезпечити систематичність у навчанні, варто дотримуватися наступних правил:

1. Всю навчально-тренувальну роботу планувати заздалегідь, встановлюючи завчасно послідовність вправ.

2. Регулярно враховувати результати навчально-тренувальної роботи.

3. Забезпечувати регулярність занять, не допускаючи невиправданих перерв.

4. Правильно розподіляти вправи в часі.

5. Поряд з повторенням вправ доцільно урізноманітнити засоби впливу (вправи, методи, зовнішні умови).

 

1.4 Принцип доступності

 

Доступними повинні бути всі елементи навчання: показ, пояснення, сам навчальний матеріал, загальна фізичне навантаження та ін. У фізичному вихованні це вимога забезпечується, по-перше, добором відповідних і розподілених за ступенем складності фізичних вправ і, по-друге, урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів.

Поняття «доступність матеріалу» і «легкість освоєння матеріалу» не ідентичні. Дуже легке завдання буде, звичайно, посильним для займаються, але мало раціональним. Крім того, воно може викликати у займаються негативну реакцію у вигляді зниження активності та інтересу до роботи, тому що не буде відповідати рівню їх домагання. З тих же причин психологічного порядку не слід пропонувати навчаються і надмірно важкий матеріал. Цього не можна робити ще й тому, що в такому випадку неминуче неправильне виконання вправи. Придбані невірні умовні зв’язку надалі негативно позначаться на засвоєнні навчального матеріалу.

Не слід забувати також і про те, що виконання непосильних вправ є іноді основною причиною спортивного травматизму. 

Таким чином, вправи не повинні бути надмірно важкими і надмірно легкими. Навчальний матеріал повинен бути підібраний з таким розрахунком, щоб для оволодіння ним займаються при відповідній керівництвом вчителів, змушені були б докласти певних зусиль. 

Порівняно легко розподілити за ступенем складності вправи, в яких педагогічні правила «від простого до складного», «від легкого до важкого», «від відомого до невідомого» реалізуються за допомогою ступеневої проходження досить добре систематизованого програмного матеріалу (наприклад, гімнастичні вправи). У тих випадках, коли це неможливо, в процесі навчання вдаються або до розчленування вправи, або до підвідних вправ.

Правильна реалізація принципу доступності вимагає врахування рівня попередньої підготовленості, статевих та вікових особливостей займаються, а також індивідуальних розходжень у їх психомоторики.

Індивідуальні особливості займаються слід вивчати як на навчально-тренувальних заняттях і змаганнях, так і (особливо) в умовах відносно вільної діяльності – у грі, під час туристичних походів. Облік індивідуальних особливостей учнів дає викладачеві можливість пред’являти підвищені вимоги до сильних учням, заохочувати навіть невеликі досягнення слабких, знаходити найбільш доцільну техніку для конкретного спортсмена і т.п. Індивідуальний підхід цілком здійснимо і при групових заняттях. 

Принцип доступності вимагає дотримання наступних правил: 

1. Керуватися навчальними програмами та нормативними вимогами. 

2. Знати і враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів. 

3. Дотримуватись правил «від відомого до невідомого», «від легкого до важкого», «від простого до складного».