- •Поняття «культура», «українська культура». Місце і роль культури у формуванні особистості та суспільства.
- •Виникнення та еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці.
- •Матеріальна культура українського народу та її складові частини.
- •Духовна культура українського народу та її складові частини.
- •Співвідношення національної і світової культури. Місце української культури в контексті світової.
- •Трипільська культура та її значення у формуванні культури слов'янських народів, українського зокрема.
- •Українська міфологія як основа культуротворчості людини.
- •Релігійні вірування та усна народна творчість східних слов'ян.
- •Київська Русь - якісно новий етап у розвитку слов'янської культури.
- •Прийняття християнства та його значення в розвитку культури Київської Русі.
- •Розвиток літописання, літератури, фольклору періоду Київської Русі.
- •Кам'яне, храмове містобудування Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі (іконопис, фрески, мозаїка, книжкова мініатюра та ін.).
- •Культура Київської Русі періоду феодальної роздробленості (освіта, літописання, література).
- •Умови розвитку національно-культурного та релігійного життя за литовсько-польських часів.
- •17. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •18. Національно-культурне піднесення другої половини XVI - першої половини XVII ст.
- •19. Острозький культурний осередок та його роль в розвитку культури України.
- •20.Виникнення братств та їх роль у відродженні національної культури.
- •Культура українського козацтва.
- •22.Просвітницькі реформи п. Могили. Розвиток книгодрукування. Духовна і світська література.
- •23.Внесок гетьмана Івана Мазепи в розбудову української культури.
- •24.Києво-Могилянська академія (колегія) в хvіі-хvііі ст. ‒загальноукраїнський навчальний заклад
- •25.Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури в другій половині хvіі-хvііі ст.
- •27.Театральне мистецтво України XIX ст. Жанри кріпосного театру, аматорський театр, центри театрального життя, видатні актори.
- •28.Розвиток української мови та літератури в XIX ст. Асиміляційні заходи російського самодержавства щодо українського народу і його культури.
- •30.Культура України періоду Центральної Ради.
- •31.Розвиток культури України 30-х рр. XX ст. «Розстріляне відродження».
- •Заснування кіностудій. О.П. Довженко та його роль у розвитку українського та світового кіномистецтва.
- •Ліквідація курсу на українізацію та запровадження сталінської лінії в національно-культурному процесі України.
- •Українська культура в роки Другої світової війни (1939—1945).
- •Процес «Спілка визволення України» як терор проти української наукової інтелігенції.
- •Український мистецький авангард та його доля. Творчість м. Хвильового, л. Курбаса, в. Блакитного, II. Тичини, ю. Яновського.
- •Особливості культури України радянського періоду.
- •Роль Лесі Українки та Івана Франка в українському національно-культурному русі.
- •Освіта, наука України в 70-80-х рр. XX ст.
- •Літературно-мистецьке життя України другої половини XX ст. «Шістдесятники». Василь Симоненко, Ліна Костенко та ін.
- •Політика «українізації», її наслідки для української культури. О. Шумський, м. Скрипник.
- •Культура України хрущовської «відлиги».
- •Державна символіка України, її культурно-історичне значення.
- •Культура української діаспори.
- •Модернізм в українському мистецтві XX ст.
- •Менталітет української культури; позитивне та негативне.
- •Народні звичаї та традиції українського народу.
- •49. Сучасне музичне мистецтво України: стильове різноманіття.
- •50. Масова культура та сучасне національне відродження України.
- •51. Авангард в українській культурі та його основні напрями.
- •52. Модернізм в українській культурі та його основні напрями.
- •54. Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
- •55. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •56. Феномен української греко-католицької церкви.
- •57.Романтизм в українській культурі.
- •59. Календарно-обрядова творчість українців.
- •60. Регіональні осередки народних промислів в Україні. Ткацтво, килимарство, вишивка.
- •62. Фольклор як виразник національної самосвідомості українців.
- •63. Етноміфологія українців як форма збереження індивідуального та засіб ідентифікації.
- •64. Найдавніші знаки — символи на території української землі.
Прийняття християнства та його значення в розвитку культури Київської Русі.
Хрестити Русь випало Володимирові - онукові Ольги. 988р. Великий князь київський Володимир Червоне Сонечко, його діти, дружина, тисячі мешканців столиці Давньоруської держави-міста Києва були хрещені у водах Дніпра візантійським митрополитом. Ця дата, відмічена в давньоруському літописі "Повісті временних літ", вважається роком прийняття Руссю християнства.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ "чудотворних" ікон, культ святих.Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом. У процесі поширення й утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас зазначимо, що у боротьбі з "поганством" християни знищили безцінні пам'ятки стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо. Християнство, однак, справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії. Коли християнство стало державною релігією Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією християнства та його світоглядом. Першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури. Наголосимо, що до літератури-посередниці давньоруські книжники підходили творчо: редагували тексти, вставляли власні зауваження, цитати тощо. До перекладної літератури належали: богослужебні книги — Святе Письмо, Тріоді, Октоїхи, Мінеї, Требники тощо; житія святих — агіографи, патерики — збірники коротких розповідей про ченців, аскетів; кормчі книги — пам'ятки церковного права, церковні статути; філософські твори на зразок "Шестодневу"; історичні хроніки; гомілетика — урочисті "слова" на церковні свята.