- •Поняття «культура», «українська культура». Місце і роль культури у формуванні особистості та суспільства.
- •Виникнення та еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці.
- •Матеріальна культура українського народу та її складові частини.
- •Духовна культура українського народу та її складові частини.
- •Співвідношення національної і світової культури. Місце української культури в контексті світової.
- •Трипільська культура та її значення у формуванні культури слов'янських народів, українського зокрема.
- •Українська міфологія як основа культуротворчості людини.
- •Релігійні вірування та усна народна творчість східних слов'ян.
- •Київська Русь - якісно новий етап у розвитку слов'янської культури.
- •Прийняття християнства та його значення в розвитку культури Київської Русі.
- •Розвиток літописання, літератури, фольклору періоду Київської Русі.
- •Кам'яне, храмове містобудування Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі (іконопис, фрески, мозаїка, книжкова мініатюра та ін.).
- •Культура Київської Русі періоду феодальної роздробленості (освіта, літописання, література).
- •Умови розвитку національно-культурного та релігійного життя за литовсько-польських часів.
- •17. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •18. Національно-культурне піднесення другої половини XVI - першої половини XVII ст.
- •19. Острозький культурний осередок та його роль в розвитку культури України.
- •20.Виникнення братств та їх роль у відродженні національної культури.
- •Культура українського козацтва.
- •22.Просвітницькі реформи п. Могили. Розвиток книгодрукування. Духовна і світська література.
- •23.Внесок гетьмана Івана Мазепи в розбудову української культури.
- •24.Києво-Могилянська академія (колегія) в хvіі-хvііі ст. ‒загальноукраїнський навчальний заклад
- •25.Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури в другій половині хvіі-хvііі ст.
- •27.Театральне мистецтво України XIX ст. Жанри кріпосного театру, аматорський театр, центри театрального життя, видатні актори.
- •28.Розвиток української мови та літератури в XIX ст. Асиміляційні заходи російського самодержавства щодо українського народу і його культури.
- •30.Культура України періоду Центральної Ради.
- •31.Розвиток культури України 30-х рр. XX ст. «Розстріляне відродження».
- •Заснування кіностудій. О.П. Довженко та його роль у розвитку українського та світового кіномистецтва.
- •Ліквідація курсу на українізацію та запровадження сталінської лінії в національно-культурному процесі України.
- •Українська культура в роки Другої світової війни (1939—1945).
- •Процес «Спілка визволення України» як терор проти української наукової інтелігенції.
- •Український мистецький авангард та його доля. Творчість м. Хвильового, л. Курбаса, в. Блакитного, II. Тичини, ю. Яновського.
- •Особливості культури України радянського періоду.
- •Роль Лесі Українки та Івана Франка в українському національно-культурному русі.
- •Освіта, наука України в 70-80-х рр. XX ст.
- •Літературно-мистецьке життя України другої половини XX ст. «Шістдесятники». Василь Симоненко, Ліна Костенко та ін.
- •Політика «українізації», її наслідки для української культури. О. Шумський, м. Скрипник.
- •Культура України хрущовської «відлиги».
- •Державна символіка України, її культурно-історичне значення.
- •Культура української діаспори.
- •Модернізм в українському мистецтві XX ст.
- •Менталітет української культури; позитивне та негативне.
- •Народні звичаї та традиції українського народу.
- •49. Сучасне музичне мистецтво України: стильове різноманіття.
- •50. Масова культура та сучасне національне відродження України.
- •51. Авангард в українській культурі та його основні напрями.
- •52. Модернізм в українській культурі та його основні напрями.
- •54. Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
- •55. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •56. Феномен української греко-католицької церкви.
- •57.Романтизм в українській культурі.
- •59. Календарно-обрядова творчість українців.
- •60. Регіональні осередки народних промислів в Україні. Ткацтво, килимарство, вишивка.
- •62. Фольклор як виразник національної самосвідомості українців.
- •63. Етноміфологія українців як форма збереження індивідуального та засіб ідентифікації.
- •64. Найдавніші знаки — символи на території української землі.
54. Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська агресія суттєво вплинули на перебіг подій в українських землях. У XIV— XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зростаюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 p.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне обличчя українських земель. Певні зрушення в XIV—XVI ст. відбулись у політичній культурі. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвиткові гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. Зокрема, С. Оріховський одним із перших серед представників європейської політичної думки заперечив божественне походження влади та держави, категорично висловився проти підпорядкування світської влади духовній, обстоював невтручання церкви в державні справи. У своїх творах гуманісти подолали пануючий у середньовічній історіографії провіденціалізм (розуміння причин суспільних подій як вияв волі Бога) та фаталізм і почали зображати історичних діячів, як активних суб’єктів, поведінка яких залежить від конкретних обставин. Суть ідей, які вони обстоювали, полягала у звільненні суспільної свідомості, громадської та розумової діяльності з-під влади кліру. І хоча українські гуманісти були лише елітарною групою світських інтелектуалів, а їхні ідеї не мали значного поширення, все ж вони готували теоретичне підґрунтя для серйозних суспільних зрушень, вказуючи на людину як на активного суб’єкта історичного процесу.
55. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
Загальна характеристика становища православної церкви:
-формально церква визнавалася рівноправною,мала урядові «вольності та привілеї».
-вищих церковних посадовців призначав король за гроші,заслуги перед державою чи борги держави перед особою.У другій половині 16 ст. жоден митрополит не був обраний церковним собором.
-Державні та світські особи постійно втручалися в церковні справи:судили священників,не призначали настоятелів,щоб самими отримувати доходи з церковних маєтків,обкладали церкву високими податками тощо.
Реформація-антикатолицький рух за переоблаштування церкви.У 16 ст. країни Європи були охопленні Реформацією.Її учасники виступали:
-проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя.
Братства-громадські релігійні об’єднання православних українців (міщан,духовенства,козаків,шляхти).
Мета діяльності братств:захист національно-релігійних прав українців,протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.
-у 1569р. на українських і білоруських землях починає діяти єзуїтський орган,представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення,навіть тих,хто вже стали протестантами.
-із 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій-навчальних закладів на основі католицького віровчення.Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.
-поширюються ідеї об’єднання (унії) православної й католицької церков,які підтримають як представники католицького,так і православного духовенства.
Берестейський собор 1596:
Причини укладання:
-прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському.
-Річ Посполита вважала єдину віру чинником,що укріплює державу,і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму.
-православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками.
Наслідки:
-утворилася Українська греко-католицька церква.
-почалася боротьба православних з греко-католиками,в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності.
-не відбулося обіцяне зрівняння у правах уніатів з католиками.
