18. Національно-культурне піднесення другої половини XVI - першої половини XVII ст.

Протягом XVI - першої половини XVII ст. відбувалися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної.

Від другої половини XVI ст. почали з'являтися переклади прóстою мовою церковних текстів:

1.Пересопницьке Євангеліє (1556-1561); 2.Крехівський Апостол (60-х рр. XVI ст.);

3.Волинське Євангеліє (1571) тощо.

Першою відомою книгою Святого Письма тогочасною книжноюукраїнськоюмовою є Пересопниье Євангеліє.

Освіта. Стан шкільництва За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу.

Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Острозька академія Нові риси розвитку освіти найяскравіше втілилися в діяльності острозького культурно-освітнього осередку. Його було створено 1576 р. з ініціативи князяВасиля-Костянтина Острозького. В Острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови – церковно-слов’янська, грецька й латина. Викладалися в ній і "сім вільних наук" - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Шкільна програма, за якою здійснювалося навчання в Острозькій школі, передбачала початкову і середню освіту з елементами вищої. Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький -знавець літератури, поет, письменник. Братські школи Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами. Необхідність протидіяти наступові католицької культури спричинила появу братських шкіл. Перша така школа з'явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь по Україні. Братські школи, так само як і Острозька школа, були слов'яно-греко-латинськими. Крім названих мов, у них учні опановували вже згадані "сім вільних наук".

У 1615 р. постала братська школа в Києві. Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький. Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа - Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632 р. Називалася вона колегією. Києво-Могилянська академія

Київська колегія (незабаром Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом. Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили ті ж таки "сім вільних наук".

РОЗВИТОК КНИГОВИДАННЯ Заснування постійного книговидання в Україні пов'язують з іменем московського першодрукаря Іваном Федоровича (Федорова). Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х рр. XVI ст. прибув до Львова. У 1574 р. у Львові Іван Федорович видав Апостол і перший український друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар". У 1581 р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків -Острозьку Біблію. До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень в 17 різних містах та селах.

Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври.

Її заснував 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький. Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.