- •1. Необхідність страхового захисту,...
- •2. Страховий фонд суспільства, . Форми організації фондів страхового захисту
- •3. Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування
- •4. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •4(1).Еволюція страхування в Україні.
- •5. Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування
- •8. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •9. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •10. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •11. Види страхування
- •12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
- •13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
- •14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
- •15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
- •16. Поняття ризику, основні хар-ки ризику, рівень ризику, частота ризику та розмір шкоди
- •17. Управління ризиком: ризик-менеджмент, виключення ризику, активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Суб’єктивні та об’єктивні ризики, матеріальні і нематеріальні ризики, чисті і спекулятивні ризики, фундаментальні та часткові ризики.
- •19. Визначення страхового ризику, ознаки страхового ризику специфіка ризиків у …
- •20. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів
- •21. Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку
- •23. Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25.Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •28. Ресурси страхової компанії.
- •29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •30. Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •31.Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •32.Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •33. Страхування пенсій (ренти).
- •34. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •35.Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •45. Страхування відповідальності власників інших видів транспорту
- •46. Страхування відповідальності роботодавців.
- •47. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •48. Страхування професійної відповідальності.
- •49. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •54. Співстрахування й механізм його застосування.
- •55. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61.Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
Класифікація за статусом страхувальника передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян та інтереси суб'єктів підприємницької діяльності і стосуються майнового страхування і страхування відповідальності.
Страхування юридичних осіб включає надання стpaхoвого захисту організаціям і підприємстам усіх форм власності.
Поліс страхування майна юридичних осіб гарантує захист в результаті пошкодження або знищення майна на випадок дії:
·води;
· вогню (в результаті пожежі або вибуху газу, удару блискавки);
· стихійних природних явищ (землетрус, повінь, ураган, вихор, злива, град, сильні снігопади, надзвичайні морози, обвал, сіли, просідання ґрунту);
· протиправних дій третіх осіб (включаючи підпал, підриви, крадіжку, розбій, грабіж, бій шибки і тому подібне)
· падіння на застраховане майно пілотованих літальних апаратів та/або їх уламків, вантажів з них;
· наїзд наземних транспортних засобів;
· інші ризики.
Страхова сума встановлюється у розмірі вартості майна на момент придбання поліса страхування і обмовляється сторонами.
Страховий платіж може оплачуватися одноразово або частково (по домовленостях сторін). Термін страхування від 1 місяця до 1 року. Вартість поліса страхування майна залежить від: переліку вибраних страхових ризиків; розташування об'єкту страхування по відношенню до джерел небезпеки; терміну страхування.
Страхування приватного майна громадян - це вид добровільного страхування нерухомого та рухомого майна громадян, які зазвичай можуть знаходитись у квартирі в момент виникнення страхового випадку.
Що може бути застраховане? Нерухоме майно, таке як:
-споруда, квартира, окрема кімната в будинку/квартирі, земельна ділянка, котрі належить страхувальнику на правах власності,
-Рухоме майно, таке як:
меблі, електронна та побутова техніка, особисті речі, інше майно, що належить страхувальнику на правах власності, членам його сім’ї і особам, які мешкають разом із страхувальником та ведуть спільне господарство, в том числі придбане у кредит або розстрочку і є предметом застави, або рухоме майно, що використовується або яким страхувальник розпоряджається на законних підставах.
-Інше майно, таке як:
готівка, ювелірні вироби, дорогоцінні та напівдорогоцінні каміння без оправи і в оправі, твори мистецтва, документи, антикваріат, колекції, об’єкти незавершеного будівництва, в деяких випадках – транспортні засоби і інше за узгодженням сторін (страховика і страхувальника) на визначених умовах із урахуванням відповідних особливостей.
Точний перелік ризиків зазначається у договорі, тому будьте уважні при його складанні.
Застрахувавши своє майно можна бути більш впевненим у завтрашньому дні, адже вище зазначені ризики завжди присутні в нашому повсякденному житті.
15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
Класифікація за статусом страховика використовується для забезпечення державного регулювання страхової діяльності, аналізу розвитку страхового ринку, контролю за страховиками. Ця класифікація передбачає поділ страхування на: комерційне (здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, а також товариств з додатковою відповідальністю); взаємне (здійснюють товариства взаємного страхування); державне (здійснюють спеціалізовані державні страхові організації)
За видами страхування поділяється на добровільне та обов’язкове страхування.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України “Про страхування”. Обов'язкове страхування - це страхування, яке здійснюється на основі законодавства, яким визначаються загальні умови і порядок проведення обов'язкового страхування. Обов'язковість страхування встановлюється державою, як правило, коли надання грошової допомоги стосується інтересів не тільки конкретної особи, яка постраждала, а й суспільних інтересів.
Страхування життя – це вид особового страхування, характеризується ознакою нагромадження страхових сум під час дії договору страхування. Це пов’язане з тим, що сукупність ризиків, які беруть на себе страхові компанії при здійсненні страхування життя, за будь-яких умов передбачає необхідність виплати страхувальнику
Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).
Перестрахування здійснюється перестрахувальником з метою захисту себе від втрат, які він може понести.
Можливі декілька різних типів угод на перестрахування, але двома найпоширенішими є пропорційне перестрахування і непропорційне перестрахування. Пропорційне перестрахування (відоме також як квотне перестрахування — перестрахування, за якого перестраховик приймає "на себе" квоту - певну частку (у відсотках) у кожному полісі, що підписує страховик, а потім у тій самій пропорції розділяє (зі страховиком) усі страхові премії та збитки. Наприклад, страхова компанія може придбати пропорційну угоду з 50% розподілом часток, в цьому випадку вона буде розділяти з перестраховиком половину усіх збитків (і премій).
Непропорційне перестрахування (перестрахування на основі есцеденту збитку, "спрацьовує" лише у випадку, якщо (і коли) збитки, від яких страждає страховик, перевищують певну межу). Приклад цього типу угод на перестрахування може бути таким: страховик у випадку будь-яких втрат готовий прийняти на себе збитки до 1 млн. грн. и купує "прошарок" (layer) перестрахування розміром 4 млн. грн. понад 1 млн. За таких умов, якщо стається страховий випадок зі збитком 3 млн., страховик виплачує весь збиток страхувальнику, а потім покриває 2 млн. коштами, отриманими від перестрахувальника. Угоди на перестрахування зазвичай діють 12 місяців, після чого страховик та ведучий перестраховик провадять обговорення умов можливого продовження (це звичайно для страховика і перестраховика мати відносини, що продовжуються багато років).
