- •1. Необхідність страхового захисту,...
- •2. Страховий фонд суспільства, . Форми організації фондів страхового захисту
- •3. Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування
- •4. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •4(1).Еволюція страхування в Україні.
- •5. Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування
- •8. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •9. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •10. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •11. Види страхування
- •12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
- •13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
- •14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
- •15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
- •16. Поняття ризику, основні хар-ки ризику, рівень ризику, частота ризику та розмір шкоди
- •17. Управління ризиком: ризик-менеджмент, виключення ризику, активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Суб’єктивні та об’єктивні ризики, матеріальні і нематеріальні ризики, чисті і спекулятивні ризики, фундаментальні та часткові ризики.
- •19. Визначення страхового ризику, ознаки страхового ризику специфіка ризиків у …
- •20. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів
- •21. Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку
- •23. Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25.Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •28. Ресурси страхової компанії.
- •29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •30. Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •31.Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •32.Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •33. Страхування пенсій (ренти).
- •34. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •35.Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •45. Страхування відповідальності власників інших видів транспорту
- •46. Страхування відповідальності роботодавців.
- •47. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •48. Страхування професійної відповідальності.
- •49. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •54. Співстрахування й механізм його застосування.
- •55. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61.Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
Небезпека - це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо йдеться про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини чи системам, які забезпечують життєдіяльність людей.
Джерелами (носіями) небезпек є:
- природні процеси та явища;
- елементи техногенного середовища;
- людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.
Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоровий ' я людини (землетруси, зсуви, селі та ін).
Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, із експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів та ін. Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, пов'язані із впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.
І усе ж таки більшість джерел небезпек комбіновані. Ось лише невелика їхня частка:
- природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;
- природно-соціальні небезпеки - химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та ін.;
- соціально-техногенні небезпеки - професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, спричинені виробничою діяльністю
Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це й електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини тощо. А щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина чи умова своєрідний "пусковий механізм", при якому потенційна небезпека переходить у реальну.
13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
Існують такі форми страхування за волевиявленням страхувальника: добровільне та обов’язкове.
Здебільшого взаємовідносини між страхувальником і страховиком будуються на добровільних засадах і оформлюються договором страхування відповідно до правил страхування. Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком того чи іншого виду добровільного страхування. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування, а далі вони затверджуються Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Страхувальник має змогу обрати найбільш прийнятний для себе варіант страхування і, відповідно, - страховика, а страховик має право обирати: прийняти ризик даного страхувальника чи відхилити його.
Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін.
В обов'язковому страхуванні страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи і мінімальні страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Згідно із Законом України «Про страхування» форми типового договору і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються Кабінетом міністрів України.
Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому. При обовязковому страхуванні також необхідно укладати договір.
Згідно з Законом України «Про страхування» до складу обов'язкового страхування віднесено 27 видів страхування.
