- •1. Необхідність страхового захисту,...
- •2. Страховий фонд суспільства, . Форми організації фондів страхового захисту
- •3. Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування
- •4. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •4(1).Еволюція страхування в Україні.
- •5. Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування
- •8. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •9. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •10. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •11. Види страхування
- •12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
- •13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
- •14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
- •15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
- •16. Поняття ризику, основні хар-ки ризику, рівень ризику, частота ризику та розмір шкоди
- •17. Управління ризиком: ризик-менеджмент, виключення ризику, активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Суб’єктивні та об’єктивні ризики, матеріальні і нематеріальні ризики, чисті і спекулятивні ризики, фундаментальні та часткові ризики.
- •19. Визначення страхового ризику, ознаки страхового ризику специфіка ризиків у …
- •20. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів
- •21. Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку
- •23. Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25.Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •28. Ресурси страхової компанії.
- •29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •30. Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •31.Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •32.Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •33. Страхування пенсій (ренти).
- •34. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •35.Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •45. Страхування відповідальності власників інших видів транспорту
- •46. Страхування відповідальності роботодавців.
- •47. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •48. Страхування професійної відповідальності.
- •49. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •54. Співстрахування й механізм його застосування.
- •55. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61.Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
Моторне (транспортне) страхове бюро України – є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членство страховиків у МТСБУ є обов'язковою умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", інших актів законодавства України та цього Статуту.
Функції МТСБУ:
1.Врегулювання претензій збоку інших країн.
2.Створення і використання централізованих резервних фондів, які забезпечують фінансову стійкість у цілому системи обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
3.Виконання обов'язків перед третіми особами на внутрішньому ринку.
Дія даного виду страхування передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю третіх осіб, тобто потерпілих, а з 1 січня 1998 р. - шкоди, заподіяної їх майну
Власники авто матимуть можливість застрахувати свій майновий інтерес, пов'язаний з володінням, розпорядженням, користуванням автотранспортними засобами або ж їхнім додатковим обладнанням.
Основними завданнями МТСБУ є:
- здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом;
- управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій.
- забезпечення членства України в міжнародна системі автомобільного страхування «3елена картка» та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи;
- збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо вдосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
- співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
- розробка зразків страхових полює, і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом;
- надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.«Зелена картка» – назва системи міжнародних договорів, що застосовуються в країнах – членах міжнародної системи автомо-більного страхування «Зелена картка». Органом, що представляє
Модуль Україну в системі «Зелена картка» є Моторне Транспортне Стра-хове Бюро України (МТСБУ). Страхова компанія «Професійний Захист» здійснює продаж полісів «Зелена картка».
У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування.
Якщо водій, який має поліс «Зелена картка», став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на території країн – членів між-народної системи «Зелена картка», та його транспортний засіб став причиною пошкодження та/або знищення майна, нанесення шко-ди життю та здоров'ю третіх осіб, то всі збитки відшкодує страхова компанія, таким чином наявність такого полісу позбавить його влас-ника від сплати відшкодування потерпілим особам.
“Зелена картка” найменування системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Основним завданням цієї системи є створення ефективного захисту потерпілих у ДТП за участю автовласників-нерезидентів країни, в якій трапилась така пригода. Така система має насамперед запровадити механізм гарантованих виплат компенсацій потерпілим з вини автовласників інших країн.
Існують міжнародні вимоги до страхування цієї відповідальності, за яких конкретна країна приймається до міжнародної системи страхування автоцивільної відповідальності “зелена картка”:
▪ Існування цього страхування в обов’язковій формі;
▪ Наявність у країні спеціального органу, який здійснює організацію цього виду страхування (Моторне (транспортне) страхове бюро України).
▪ Наявність у країни спільного кордону із країною-членом цієї системи “зелена картка”.
Україна вже є членом системи “зелена картка”.
Збитки у країнах, що є членами системи “зелена картка”, врегульовуються через уповноважену національну організацію (Моторне страхове бюро), яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласника іншої країни, на відповідне моторне страхове бюро цієї країни. Отже, якщо автовласник є резидентом країни – члена системи “зелена картка”, він безперешкодно може проїжджати територіями всіх країн – членів цієї системи без обов’язкового страхування на умовах країни відвідування.
Слід зазначити, що на здійснення страхування автоцивільної відповідальності як в середині країни, так і за її межами мають право тільки повні члени Моторного бюро (15 членів). Асоційовані члени (80 компаній) мають право здійснення цей вид страхування тільки в середині країни.
