- •1. Необхідність страхового захисту,...
- •2. Страховий фонд суспільства, . Форми організації фондів страхового захисту
- •3. Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування
- •4. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •4(1).Еволюція страхування в Україні.
- •5. Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування
- •8. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •9. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •10. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •11. Види страхування
- •12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
- •13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
- •14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
- •15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
- •16. Поняття ризику, основні хар-ки ризику, рівень ризику, частота ризику та розмір шкоди
- •17. Управління ризиком: ризик-менеджмент, виключення ризику, активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Суб’єктивні та об’єктивні ризики, матеріальні і нематеріальні ризики, чисті і спекулятивні ризики, фундаментальні та часткові ризики.
- •19. Визначення страхового ризику, ознаки страхового ризику специфіка ризиків у …
- •20. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів
- •21. Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку
- •23. Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25.Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •28. Ресурси страхової компанії.
- •29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •30. Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •31.Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •32.Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •33. Страхування пенсій (ренти).
- •34. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •35.Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •45. Страхування відповідальності власників інших видів транспорту
- •46. Страхування відповідальності роботодавців.
- •47. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •48. Страхування професійної відповідальності.
- •49. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •54. Співстрахування й механізм його застосування.
- •55. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61.Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
Страхуванням майна громадян займається здебільшого НАСК “Оранта”.
Особливістю і необхідною умовою страхування є те, що майно вважається застрахованим виключно за місцем, яке визначене договором страхування (місце постійного проживання страхувальника тощо).
Види страхування майна громадян:
▪ страхування приватних будівель
▪ страхування приватних квартир
▪ страхування домашнього майна
▪ страхування с/г тварин
▪ страхування авто- і мототранспорту
Страхові тарифи по страхуванню найважливіших видів майна громадян обмежені Постановою КМ №1122 від 17.09.96р.
1. Будівлі у сільскій місцевості (0,2 0,45% від вартості страхової суми)
2. Будівлі у міській місцевості (0,18 0,4%)
3. Велика рогата худоба (2 5%)
4. Коні (3 7%)
Страхування майна громадян (за винятком тварин) провадиться як на випадок повного знищення (втрати), так і на випадок пошкодження в результаті стихійного лиха, пожежі, крадіжки, нещасних випадків та ін. несприятливих явищ. Тварини страхуються тільки на випадок повної загибелі.
Страхова сума за об’єктами встановлюється за бажанням страхувальника, але вона не повинна перевищувати вартості об’єкту страхування за ринковими цінами даного регіону. Зазвичай страхові компанії встановлюють той мінімум, менше якого страхова сума бути не може.
Страхові події, що складають обсяг відповідальності страховика, залежать від об’єкту страхування.
При страхуванні будівель і квартир страховими подіями є: пожежа, вибух, удар блискавки, аварії опалювальних систем, стихійні лиха тощо. При страхуванні майна до перелічених подій може додаватися крадіжка. При страхуванні тварин до перелічених подій додаються хвороби. При страхуванні транспортних засобів ДТП.
Договори укладаються на термін в межах року. При укладанні на 1 рік надається право на розстрочку (сплата страхових премій в 2-3 строки). Широко практикуються пільги для постійних страхувальників. Наприклад, при страхуванні домашнього майна протягом 3х попередніх років без перерви “Оранта” надає знижку з премії 20% за кожний наступний рік. Крім того, використовується місячний пільговий термін для поновлення договору. Часто використовується франшиза (із знижкою з тарифу). Страхові поліси можуть бути комбінованими (коли один поліс забезпечує страхування будівлі + майна, або садиба + с/г тварини тощо).
43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
В Україні найбільш масовим видом у складі страхування відповідальності є страхування відповідальності власників автотранспортних засобів. За Постановою КМ України №1175 цей вид страхування з 1 січня 1997 року вважається обов’язковим, хоча досі не створено реального механізму забезпечення декларованої забезпеченості для всіх без винятку власників автотранспортних засобів.
Україна вже є членом системи “зелена картка”, тому страхування автоцивільної відповідальності можуть здійснювати лише страхові компанії, які є членами Моторного бюро, при цьому Законом передбачено повне і асоційоване членство. Страхові компанії, які є повними членами МБ, мають право здійснювати страхування автоцивільної відповідальності як у середині країни, та і за її межами. Асоційовані члени тільки в середині країни.
Страхувальниками виступають власники автотранспортних засобів, або ті, хто керує автотранспортом. Страхування відповідальності передбачає також наявність 3-ї особи у страхових відносинах (крім страхувальника і страховика), на користь якої і укладається договір страхування. Найчастіше третя особа є невідомою. Оскільки неможливо знати наперед, кому буде завдана шкода і якого об’єкта вона торкнеться, то неможливо і встановити страхову суму як у майновому страхуванні. Страхова сума встановлюється у вигляді ліміту відповідальності страховика за даним договором.
Договори укладаються терміном від 15 діб до 1 року. Залежно від терміну дії, а також характеристик транспортного засобу, КМ встановлені відповідні максимальні страхові премії. КМ встановлює також мінімальний обсяг відповідальності страховика окремо за ушкодження майна потерпілого, і окремо за збитки, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю.
▪ За шкоду, заподіяну майну 22.850 грн
▪ За шкоду, заподіяну життю, здоров’ю 8.500 грн
Страхова компанія відшкодовує або безпосередньо потерпілій особі, або проводить відшкодування їй же за заявою страхувальника.
Коли ДТП, наслідки якої покриває поліс автотранспортної відповідальності, скоєна на вкраденому транспортному засобі, або коли транспортний засіб зник з місця пригоди, то потерпілому відшкодовує Моторне (транспортне) бюро України (відшкодування лише за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та працездатності).
Т.ч. страхування автоцивільної відповідальності забезпечує майновий захист страхувальника, звільняючи його від сплати потерпілому, а ще більше інтереси потерпілої особи.
Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у більшості країн світу належить до обов'язкових видів страхування, що зумовлюється кількома обставинами.
По-перше, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Норми цивільного законодавства більшості країн світу у разі дорожньо-транспортної пригоди саме власника транспортного засобу визнають відповідальним за те, що було завдано шкоди здоров'ю або майну інших (третіх) осіб, окрім випадків, коли така пригода була наслідком непереборної сили або умислу потерпілого. Тобто цивільна відповідальність водія транспортного засобу перед третіми особами в разі дорожньо-транспортної пригоди настає майже завжди.
По-друге, такі цивільно-правові відносини стосуються всього суспільства, мають масовий характер, оскільки потенційно учасником дорожньо-транспортної пригоди може бути кожний громадянин.
По-третє, навіть коли встановлено цивільну відповідальність власника транспортного засобу, немає гарантії, що потерпілому своєчасно та повно буде відшкодовано збитки, насамперед через відсутність достатніх коштів у власника (водія) транспортного засобу. У цьому розумінні саме механізм обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників дає змогу створити надійну систему соціального захисту як третіх осіб - потерпілих, так і власників транспортних засобів.
Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів має на меті забезпечити відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.
Обов'язковість такого страхування поширюється на дезидентів та нерезидентів - власників транспортних засобів.
Страховою сумою за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є грошова сума, в межах якої страховик (страхова організація) згідно з умовами страхування зобов'язаний здійснити компенсацію збитків третій особі або третім особам (у разі, коли потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді кілька) після настання страхового випадку.
Важливим фактором при встановленні порядку й умов здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є прив'язка рівня страхових сум до рівня відповідальності, яка може бути покладена на водія, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
При встановленні порядку здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів потребують чіткого визначення власне суб'єкти та об'єкти цивільної відповідальності.
Законодавство визнає власниками громадян і юридичних осіб, які володіють автотранспортними засобами як на праві власності, так і на праві оперативного управління майном. Правовою підставою законного володіння може бути договір, адміністративний акт, довіреність тощо.
Однозначність визначення основного суб'єкта автоцивільних відносин - законного власника автомобіля -- є принциповим як для встановлення особи, яка є відповідальною за шкоду, так і особи, якій мають бути компенсовані збитки при ушкодженні ЇЇ автомобіля.
