ЗМІСТ

Завдання 4

Вступ 6

1. Загальний розділ

1.1 Виробнича діяльність і структура військової частини

1.1.1 Історія військової частини

1.1.2 Тип, структура та виробничі функції

1.2 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням та

інструментом

1.3 Аналіз стану охорони праці

2. Розрахунково-організаційний розділ

   1. Вихідні дані для проектування виробничого підрозділу

   2. Розрахунок виробничої програми ТО і ремонту автомобілів.

      1. Розподіл обсягу робіт за їх видами

      2. Розрахунок обсягу виконуваних робіт

   3. Розрахунок чисельності робітників.

   4. Розрахунок кількості постів

   5. Розрахунок показників робіт

   6. Розрахунок виробничих підрозділів та загальна

організація виробничого процессу

7. Організація робочих місць у виробничих підрозділах.

8. Підбір технологічного обладнання

9. Розрахунок рівня механізації у виробничому підрозділі

10. Технологічне планування об’єкта проектування

1. Конструкторсько-експлуатаційний розділ

1. Будова вузла і агрегату автомобіля та принцип роботи

2. Технічне обслуговування та експлуатація

3. Можливі несправності, причини їх виникнення та методи усунення

1. Технологічний розділ

   1. Аналіз і технічні вимоги на деталь

   2. Вибір та обґрунтування методу відновлення поверхні деталі

   3. Розробка маршруту технологічного процесу обробки та відновлення поверхні деталі

   4. Розрахунок та вибір режимів відновлення та механічної обробки поверхонь

   5. Нормування технологічного процесу відновлення та операцій механічної обробки

   6. Розрахунок та конструювання вимірювального інструменту

2. Безпека життєдіяльності

   1. Виробнича санітарія та гігієна

      1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

      2. Розрахунок вентиляції приміщення

      3. Розрахунок освітлення приміщення

   2. Техніка безпеки і електробнезпека

   3. Пожежна безпека

   4. Охорона навколишнього середовища

3. Економічний розділ

   1. Визначення витрат на заробітну платню

   2. Визначення матеріальних витрат відділення

   3. Визначення накладних витрат

   4. Визначення економічної ефективності проекту

Висновки

Список літератури

Вступ

В процесі експлуатації автомобіля його надійність і інші властивості поступово знижуються унаслідок зношування деталей, а також корозії і втоми матеріалу, з якого вони виготовлені. У автомобілі з'являються різні несправності, які усувають при технічному обслуговуванні і ремонті.

Відомо, що створити машину, всі деталі якої зношувалися б рівномірно і мали б однаковий термін служби - неможливо. Отже, ремонт автомобіля навіть шляхом заміни деяких його деталей та агрегатів, що мають невеликий ресурс, завжди доцільний і з економічної точки зору виправданий. Тому в процесі експлуатації автомобілі проходять в автотранспортних підприємствах періодичне технічне обслуговування і при необхідності поточний ремонт, який здійснюється шляхом заміни окремих деталей і агрегатів, що відмовили в роботі. Це дозволяє підтримувати автомобілі в технічно справному стані.

Завдання капітального ремонту полягає в тому, щоб з найменшими витратами відновити втрачену автомобілями працездатність.

Капітальний ремонт автомобілів має велике економічне значення. Основним джерелом економічної ефективності капітального ремонту автомобілів є використання залишкового ресурсу їх деталей. Близько 70 - 75% деталей автомобілів, що пройшли термін служби до першого капітального ремонту мають залишковий ресурс і можуть бути використані повторно без ремонту, або після невеличкого ремонту.

Всі деталі автомобілія, що поступають в капітальний ремонт, можна розбити на три групи. До першої групи відносяться деталі, які повністю вичерпали свій ресурс і при ремонті автомобіля повинні бути замінені новими. Кількість таких деталей порівняно невелика і складає 25 - 30%. До деталей цієї групи відносяться поршні, поршневі кільця, вкладиші підшипників, різні втулки, підшипники кочення, гумотехнічні вироби та інші.

Друга група деталей, кількість яких досягає З0 - 35%, це деталі, ресурс яких дозволяє використовувати їх без ремонту. До цієї групи відносяться всі деталі, знос робочих поверхонь яких знаходиться в допустимих межах.

До третьої групи відноситься решта деталей автомобіля (40 - 45%). Ці деталі можуть бути використані повторно тільки після їх відновлення. До цієї групи відносяться більшість найбільш складних і дорогих базових деталей автомобіля, зокрема, блок циліндрів, колінчастий вал, головка блоку циліндрів, картери коробки передач і заднього моста, розподільний вал та інші. Вартість відновлення цих деталей не перевищує 10 - 50% від вартості їх виготовлення.

Таким чином, основним джерелом економічної ефективності капітального ремонту автомобілів є використання залишкового ресурсу деталей другої і третьої груп.

Собівартість капітального ремонту автомобілів і їх агрегатів навіть в умовах невеликих сучасних підприємств зазвичай не перевищує 60 - 70% від вартості нових автомобілів. При цьому досягається велика економія в металах і трудових ресурсах.

1 Загальний розділ

1.1 Виробнича діяльність і структура військової частини

1.1.1 Історія військової частини

Військова частина А0598 була сформована 1 вересня 1971 року у місті Рафайлово Закарпатської області.

10 червня 1991 року частину передислоковано у місто Старокостянтинів Хмельницької області.

1 липня 2008 року військову частину А0598 було переформовано в 4223 Центр забезпечення автомобільною технікою та майном.

1.1.2 Тип, структура та виробничі функції

Центр призначений для зберігання резерву автомобільної техніки, запасів автомобільного майна, підготовки та відправки їх у війська для забезпечення Збройних Сил України.

Для виконання завдань за призначенням центр має на зберіганні марки практично всіх автомобілів які є на озброєнні Збройних Сил України крім того є на тимчасовому зберіганні марки автомобілів іноземного виробництва які вилучені з народного господарства України по мобілізації. В центрі в наявності потужності для поточного ремонту, обслуговування, консервації та розконсервації автомобільної техніки. Центр має висококваліфікованих спеціалістів у сфері ремонту та обслуговування автомобільної техніки які готові передати свої навики молоді.

Таблиця 1.1 - Характеристика військової частини

Назва військової частини	4223 Центр забезпечення автомобільною технікою та майном
Адреса	Хмельницька область, Старокостянтинів, вулиця Чайковського
Керівник	Рожков Олег Миколайович
Рік заснування	1971

Рисунок 1.1 – Структура Центру забезпечення автомобільною технікою та майном Збройних Сил України

Виробничі функції: Центр забезпечення автомобільною технікою та майном виконує весь комплекс робіт по обслуговуванню і ремонту автомобільної військової техніки вітчизняного та іноземного виробництва: обслуговування електроустаткування автомобіля, діагностика й ремонт ходової частини, обслуговування систем кондиціювання, перевірка технічного стану автомобіля, виконання загальних механічних робіт, установка додаткового устаткування, хімчистка, мийка, шиномонтаж.

1.2 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням та

інструментом

Для виконання комплексу робіт по ТО і ремонту автомобілів в військовій частині є відповідна виробнича база із слідуючими підрозділами:

- токарний цех;

- вулканізаційний цех;

- дільниця обслуговування електрообладнання;

- акумуляторна дільниця;

- моторний цех;

- дільниця технічного обслуговування автомобілів;

- кузовна дільниця;

- мийна дільниця;

- дільниця встановлення додаткового обладнання;

- складські, допоміжні, побутові і адміністративні приміщення.

1.3 Аналіз стану охорони праці

Стан здоров'я і рівень працездатності працівників великою мірою залежить від виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність.

Виробниче середовище безпосередньо впливає на продуктивність праці. У несприятливих умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й зазнає додаткового навантаження на організм у зв'язку з необхідністю виконувати фізіологічну роботу з метою пристосування до тих чи інших факторів.

Під виробничим середовищем розуміють взаємопов'язаний комплекс технічних, технологічних та організаційних факторів, які впливають на енергетичні затрати, нервово - м'язову і психічну діяльність працівника, його здоров'я та продуктивність праці.

Однією з основних умов створення безпечної, здорової і високопродуктивного середовища для роботи є мінімальний вплив виробничих шкідливих факторів: забруднення повітряного середовища, шумів і вібрацій, ненормального теплового режиму (протяги, низька температура на робочих місцях). Під впливом виробничих шкідливих факторів можуть виникнути професійні захворювання.

Для приміщень автотранспортних підприємств характерно забруднення повітря різними токсичними речовинами, що містяться у відпрацьованих газах двигунів.

Гранично допустимі концентрації вуглекислого газу (отруйний газ без кольору і запаху) у повітрі робочої зони приміщень повинні бути не більш 30 мг/м^З, а акролеїну (отруйна безбарвна рідина з гострим дратівним запахом підгорілої олії) — 2,0 мг/м³.

Крім того, до небезпечних факторів виробничого середовища належать: рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання; підвищення або зниження температури повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації; підвищена або знижена рухомість повітря; підвищена або знижена вологість повітря; відсутність або нестача природного освітлення; недостатня або підвищена освітленість робочої зони (місця).

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

• падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

• падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

• падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

• падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

• падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

• рухомі частини вузлів і агрегатів;

• наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в’їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

• термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

• осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

• знижена температура повітря в холодний період року;

• недостатнє освітлення;

• ураження електричним струмом;

• незручна робоча поза;

• гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Метою управління охороною праці в військовій частині є забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності.

Система управління охороною праці в військовій частині розробляється з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру й схему управління у цілому, де органи (суб'єкти) управління діяльністю одночасно є органами (суб'єктами) управління охорони праці. Зокрема, суб'єктами управління підприємства виступає директор підприємства; об'єктами управління — діяльність функціональних служб (бухгалтерія, відділ маркетингу та логістики) і структурних підрозділів щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках та в цілому на військовій частині.

Найважливішими завданнями охорони праці в військовій частині є:

• організація та координація роботи в галузі охорони праці;

• планування роботи й прогнозування виробничого ризику (ступеня небезпеки);

• технологічне забезпечення;

• технічне забезпечення;

• матеріально-технічне забезпечення;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, соціальне забезпечення;

• правове забезпечення;

• інформаційне, нормативно-медичне і методичне забезпечення;

• економіко-цільове регулювання та мотивація безпечної роботи;

• контроль за станом охорони праці;

• облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці.

2 Розрахунково-організаційний розділ

2.1 Вихідні дані для проектування виробничого підрозділу

2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і ремонту автомобілів

2.2.1 Розподіл обсягу робіт за їх видами

2.2.2 Розрахунок обсягу виконуваних робіт

2.3 Розрахунок чисельності робітників

2.4 Розрахунок кількості постів

2.5 Розрахунок показників робіт