- •Підготовчі роботи на лісосіці
- •Проект плану рубок
- •Журнал бусольної зйомки
- •Види обліку і таксація лісосік
- •Відомість переліку дерев
- •Технологія і організація лісосічних робіт
- •Заготівля деревини
- •Звалювання дерев
- •Відокремлення крони з повалених дерев
- •Кряжування стовбурів
- •Прийомка лісоматеріалів круглих
- •Приймання дров
- •Приймання хворосту
- •3.3.2. Вивезення лісопродукції
- •3.3.3. Реалізація лісопродукції
- •3.3.4. Облік лісопродукції у матеріально-відповідальних осіб(майстра лісу)
- •4. Вивезення деревинної сировини
- •Підсочка сосни та інших порід
- •Типи кар
- •Фактори, що впливають на смоло продуктивність соснових насаджень і підсочку
- •Метеорологічні фактори
- •Лісівничі фактори
- •Методи підсочки сосни
- •1. Низхідний метод підсочки
- •2. Висхідний метод ребристою карою
- •3. Підсочка сосни з хімічним впливом
- •Навантаження дерев карами
- •Організація підсочного виробництва
- •Підсочка інших хвойних порід
- •Підсочка листяних порід
- •Техніка і організація добування соку
- •Техніка безпеки на підсочних роботах
- •Розрахунки на виробничих роботах з підсочки
- •1.Вибір кількості обходів
- •2.Навантаження дерев карами
- •Тривалість підсочки по категоріях
- •Загальна ширина міжкарових ременів і кількість кар на дереві
- •3. Висота дзеркала кари
- •Технологічні режими підсочки сосни
- •Стимулятори виходу живиці
- •4. Визначення смолопродуктивності сосни
- •Коефіцієнти смолопродуктивності в залежності від протяжності крони
- •5. Технологічні схеми підсочки сосни
- •Рекомендована література
Прийомка лісоматеріалів круглих
Круглі ділові сортименти заготовляють у відповідності з діючими ДСТ.
Спочатку майстер (старший майстер) проводить обмір сортиментів у відповідності з вимогами: довжина, діаметр.
Поштучному обміру і обліку в щільних кубометрах (м3) підлягають лісоматеріали довжиною більше 2 м, дрова довжиною більше 3 м і лісоматеріали до 2 м, які призначені для лущення, стругання, вироблення авіа пиломатеріалів, лижних і ложевих заготовок, а також лісоматеріали із цінних деревних порід.
Товщину колод вимірюють у верхньому торці, який прийнято називати верхнім зрізом (відрізом).
При вимірюванні товщини верхнього відрізу необхідно брати середню величину між більшим і меншим діаметром без кори, (для дров`яного довгоття в корі).
При прийманні партії колод в штабелі колоди по кількості більше 100 шт замість вимірювання подвійного вимірювання діаметру допускається вимірювати діаметр кожної колоди один раз в одному напрямі.
У лісоматеріалів товщиною до 18 см, не залежно від кількості колод в штабелі, можна вимірювати діаметр один раз в горизонтальному напрямі.
Значення товщини круглих лісоматеріалів до 14 см округлюють до цілого числа, при цьому частки менше 0,5 см не враховують (відкидають), а частки 0,5 см і більше прирівнюють (заокруглюють) до більшого цілого числа.
Значення товщини круглих лісоматеріалів 14 см і більше закруглюють до парного числа, при цьому частки менше 1 см не враховують (відкидають), а частки в 1 см і більше закруглюють до цілого більшого парного числа.
Довжину круглих лісоматеріалів вимірюють по найменшій відстані між торцями в метрах із закругленням до 1 см.
При встановленні номінальної довжини лісоматеріалів необхідно враховувати припуск, або межове відхилення і градацію по довжині.
При порушенні градації по довжині (включно з припуском) об’єм колоди визначають по найближчій меншій довжині, встановленій в стандартах на лісоматеріали. Дані обліку заносять в первинний документ форма ЛГ-4 – Щоденник приймання лісопродукції від заготівлі. Об`єм круглих сортиментів визначається по ДСТ 2708-75 «Таблиці об’єму » (кубатурник).
Кожний сортимент (хлист) маркується, на верхньому торці незмивною крейдою чи олійною фарбою – (на торці хлиста – діаметр, на верхньому зрізі сортименту – сорт, діаметр).
Умовні позначення повинні мати висоту 30 – 50 мм. Поштучному маркуванню підлягають лісоматеріали товщиною 14 см і більше і довжиною більше 2 м. Круглі лісоматеріали довжиною до 2 м включно, не залежно від товщини, поштучно не маркують, за виключенням лісоматеріалів призначених для лущення і стругання (лущений і струганий шпон), лижних і ложевих заготовок, а також лісоматеріали із цінних деревних порід: горіхових, букових, дубових, ясеневих, каштанових, берестових, кленових, яблуневих і грушевих.
На сьогодні в підприємствах Державного агентства лісних ресурсів України (далі лісгоспах) впроваджується електронний облік деревини.
Метою електронного обліку деревини є:
Підвищення ефективності обліку лісопродукції;
Підвищення відповідальності кожного майстра лісодільниці;
Вивільнення лісоводів від рутинної паперової роботи;
Прискорення інформації обліку деревини по схемі: майстерська дільниця ↔ бухгалтерія лісництва ↔ бухгалтерія лісгоспу.
Прискорення бухгалтерського обліку приходування деревини, виписування супроводжувальних документів.
Весь процес прийомки та відпуску деревини на лісосіках, верхніх та нижніх складах здійснюється одразу після рубки і складається з деяких етапів, а саме:
В місці приймання лісопродукції майстер в торець кожної колоди спеціальним нумератором забиває позначку (пластикову бирку) зі штрих-кодом. Сам штрих-код в собі уже містить код лісгоспу, лісництва, і його особистий код. В КПК (кишеньковий персональний комп’ютер – мобільний електронний термінал, оснащений клавіатурою, сенсорним дисплеєм, сканером штрих-кодів, модулями зв’язку і призначений для вводу та передачі інформації поколодного обліку деревини в польових умовах) же заносяться такі параметри колоди, як: дата рубки, ділянка, порода, сортимент, ґатунок, діаметр, довжина, тип кубатурника. Важливим елементом даного процесу є автоматичний обрахунок об’єму даної колоди. І це набагато пришвидшує і робить значно точнішим процес обрахунку прийнятої лісопродукції, тобто виключає можливість помилкового обчислення (свідомого чи несвідомого).
Всі дані з КПК за допомогою автоматизованої системи передачі зв’язку GPS (GPRS) передаються в лісництво і далі в лісгосп. Паралельно автоматизовано і процес відпуску лісопродукції.
Приймання дров, балансів, жердин, дров`яної деревини для технологічних потреб та хворосту проводиться штабелями в складочних кубічних метрах з переведенням в щільні.
