Організація підсочного виробництва

Сировинну базу підсочки складають в основному стиглі а можливо і перестиглі соснові насадження, призначені в рубку головного користування в лісах другої групи.

В підсочку призначають стиглі і перестиглі насадження I-IV класу бонітету, в складі насадження сосни не менше 4 одиниць.

Для підсочки придатні здорові сосни діаметром 20см і більше, для осмолопідсочки здорові сосни діаметром 8см і більше на висот 1\3 м.

В Україні підсочка проводиться звичайно в центральних та західних областях (Сумська, Чернігівська, Київська, Волинська, Рівненська, Львівська).

По кожному Держлісгоспу складається перспективний план передачі лісосік в підсочку, пов'язаний з планом рубок і погоджений з Держкомлісгоспом що проводить підсочку (а може бути і друге підприємство). Відведення лісосік в підсочку і оформлення їх в натурі проводиться згідно з "Настановою по відведенню і таксації лісосік".

Підготовчі роботи по підсочці вміщують організацію підсочної території і робочих ділянок, розбивку лісосік на літери і підготовку їх до безпечної і нормальної роботи, розмітку на деревах місць для майбутніх кар, нарізання (проведення направляючих жолобків і встановлення крампонів і приймачів живиці).

В ході благоустрою лісосік спеціальна бригада, якою керує майстер лісу (підсочник) прибирає завислі дерева. Сухостійні, підгнивалі і другі небезпечні дерева, прибирають захаращеність на шляхах переходу від дерева до дерева.

При розміщенні кар визначають висоту їх закладки, ширину і розмір по висоті стовбура. Виконується ця робота за допомогою вилки-розмітника.

Підрумянювання на високо розташованих карах проводять одноручним стругом, на низьких – дворучним.

Застосування для підрумянювання ранцевого бензиномоторного струга СБР – 1 підвищує продуктивність праці на цій операції в 3 рази (300 – 500 кар в зміну). При підрумянюванні повинна залишатись кора товщиною 3-5мм. Ширина зони повинна бути на 4-6см більше наміченої ширини кари.

Знизу жолобка встановлюють приймач (металевий або капроновий)у вигляді конусу. Приймач встановлюють за допомогою крампона-тримача або в "щап".

"Щап" – це спеціальна щілина в корі стовбура, яку роблять спеціальною стамескою, знизу вверх довжиною 20-50мм, і глибиною до 0,5см.

Для зручності обслуговування і кращого орієнтування робітників, прийняті для підсочки насадження розбивають візирами на літери (по можливості використовують спеціальні орієнтири – доріжки, стежки, канави і т. ін.). Дерева що знаходяться рядом з візирами з обох боків обіляють розчином вапна на висоті 1,5-2м. По кутам літерів встановлюють стовпчики товщиною 16 см, висотою 0,7м над землею. Закопують на глибину 40 см. Стовпчик повинен бути без кори, з одного боку роблять "щоку", на якій наносять напис - № літеру і кількість кар, написом в бік літеру.

Територію майстерської дільниці розбивають на робочі ділянки. Розмір робочої ділянки залежить від денної норми і частоти обходів.

Важливими умовами, що полегшують майстру керівництво і контроль за ходом робіт на підсочці – організація праці бригадним методом. Звичайно бригада комплектується із 5 чоловік: трьох вздимників і двох зборщиків, працюючих по встановленому графіку.

Коли настає стійка тепла погода, починають наносити підновки і збирати живицю. Підновки наносять вздимним інструментом – хаком.

Підновки наносять гострим різцем хаку, так, щоб зрізи були чистими і гладенькими.

Живицю з приймачів збирають у відра ємкістю 10л. Для завантаження живиці застосовують залізні і дерев'яні діжки (бажано емальовані),ємкістю 200л.

В живиці I сорту допускається не більше 5,5% води, сміття 1,5%.

Діжки затарюють на 95% об’єму. Кожну діжку маркують (на дерев'яних пишуть на дні з обох боків, на залізних чіпляють етикетки), назва підприємства, продукції, номер діжки, маса (вага) брутто, нетто.