75

Міністерство освіти і науки України

Чугуєво-Бабчанський лісний коледж

Спеціальність 5.09010301

ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО

З В І Т

З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

З ПРЕДМЕТУ «ЛІСОКОРИСТУВАННЯ»

Курс 3

Група _____

Студента __________________

Викладач _____________ В.В. Кулинич

Оцінка ____________

2014

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Навчальна практика є невід’ємною частиною навчального процесу, мета якої полягає в застосуванні, поглибленні і закріпленні теоретичних знань, набутих вмінь та навичок в організації і виконанні робіт з лісокористування.

Основною метою навчальної практики з лісокористування, що проводиться на 3-му курсі, є закріплення теоретичних знань на виробничих об’єктах. Це перевірка відведення лісосіки в рубку, звалювання дерев, очистка дерев від гілля, розмітка, розкряжування хлистів, організація розробки лісосіки, складання документації на відведення лісосіки, її розробку, приймання та відпуск готової лісопродукції, організація підсочки сосни звичайної.

Об’єктами проведення навчальної практики можуть бути:

1. Насадження призначене в рубку.

2. Лісосіка головного користування в стані розробки.

3. Нижній склад.

4. Цехи з переробки деревини.

5. Насадження, що знаходяться у підсочці.

При проведенні учбової практики повинні широко використовуватись учбові матеріали, матеріали практичних занять, різноманітні документи, матеріали лісовпорядкування та ін.. Для ефективного використання часу, який відводиться на проведення практики, необхідно, щоб студенти готувалися до них раніше. Вони повинні чітко уявляти мету і цілі конкретної роботи.

При підготовці до чергового дня практики, студенти вивчають відповідний матеріал, використовують при цьому конспекти лекцій, підручники, довідкову літературу, методичні посібники. Особливу увагу слід звертати на питання вказані в методичних вказівках. Дані методичні вказівки будуть сприяти більш ефективній організації підготовки студентів до виконання практики.

Перед початком практики на кожному виробничому об’єкті керівник практики проводить інструктаж з техніки безпеки, надає детальне пояснення технології виконання тієї чи іншої роботи. По результатам кожного дня практики студентами складається звіт.

В результаті проходження навчальної практики студенти повинні:

Знати: правила відпуску деревини на пні і заготовленої продукції; правила звалювання дерев, очистки дерев від гілля, розробки хлистів, технологічні схеми розробки лісосік; призначення верхніх та нижніх складів; технологію деревообробного виробництва; методи і способи підсочки сосни.

1. Підготовчі роботи на лісосіці

Лісосіка розробляється тільки після ретельно проведених підготовчих робіт, мета яких полягає в створені безпечних умов і кращої організації праці на основних лісосічних роботах. Такі роботи дозволяють підвищити ефективність використання машин, механізмів, а також продуктивності праці. До складу підготовчих робіт входять: лісосировинна і технологічна підготовка, прибирання небезпечних дерев, підготовка відвантажених пунктів (верхніх складів), влаштування майстерської дільниці, будівництво лісовозних вусів.

Лісосировинна підготовка починається зі складання окремо для кожного лісництва, з урахуванням замовлень лісокористувачів планів рубок і затверджують їх у відповідних лісогосподарських органах по розділам: головне користування в розрізі структурних підрозділів, категорій лісу, господарських секцій і переважаючих порід, на рік, по формі (таблиця 1).

Проект плану рубок

Таблиця 1

Господарська частина	№ кварталу	№ таксаціцного виділу	Господарство	Спосіб або вид рубки	Підлягає вивезенню			Найменування лісозаготівельника
					Площа, га	Запас, м3
						Загальний	у т.ч. ліквідний
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Плани відводів лісосічного фонду повинні задовольняти сучасні вимоги ведення лісового господарства.

Уточнюють матеріали лісовпорядкування, дані по обліку лісосічного фонду та інші документи.

Встановлюють обсяг робіт, виявляють площі, що підлягають першочерговому включенню в лісосічний фонд (перестійні і пошкоджені насадження; ліс який потребує рубки за станом; недоруби і не зрубані лісосіки минулих років; ті деревостани, які вийшли із під підсочки, а також деревостани, що зростають на площах, які підлягають розчищенню і передачі їх для використання в інших цілях) проводять із лісовпорядкувальних планшетів на ці ділянки.

За результатами розгляду проекту плану керівник підприємства видає наказ «Про відведення лісових ділянок для заготівлі деревини», яким передбачається подекадний план – графік відведення лісових ділянок спеціальними ланками з відведення і таксації лісосік рубок формування і оздоровлення лісів.

Виділення лісових ділянок для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів (крім рубок освітлення і прочищення) здійснюють підрозділи (бригади або ланки) з відведення і таксації лісосік склад яких затверджують державні лісогосподарські підприємства за погодженням з обласними управліннями лісового і мисливського господарства.

Перед початком роботи проводять інструктаж з техніки безпеки з тими особами, які будуть задіяні на відведенні і таксації лісосік.

Польові роботи починаються з відмежування лісосік.

Роботи з відмежування лісосік включають:

• огляд ділянки на предмет доцільності запланованого заходу;

• прорубування візирів, за винятком сторін, що мають чітко визначені на місцевості розмежувальні лінії;

• встановлення лісогосподарських стовпів та пікетних кілків;

• відмежування не експлуатаційних ділянок в межах лісосіки;

• промірювання межових ліній, вимірювання румбів (кутів) між ними або встановлення координат точок повороту при використанні приладів глобальної системи позиціонування – GPS;

• прив’язка до квартальних стовпів або інших постійних орієнтирів які позначені у матеріалах лісовпорядкування.

При чітких межах (крім суцільних рубок) можуть не відмежовуватися (за винятком встановлення лісогосподарських стовпів та пікетних кілків). Площі ділянок у цих випадках визначаються за матеріалами лісовпорядкування.

На візирах лісосік, що відводяться під суцільні рубки, зрубують усі дерева з діаметром менше 16 см (товщі дерева обходять) зі звалюванням їх у бік лісосіки затесуються через кожні 15 м та клеймуються на висоті 1,3 м.

На візирах лісосік що відводяться під не суцільні рубки, дерева як правило, не зрубують, а візири розчищають шляхом обрубування сучків і гілок, а також рубання чагарнику. Ширина прорубаних візирів повинна бути не менше 0,5 м.

Зйомка меж і прив’язка лісосік виконуються за допомогою повірених інструментів та приладів.

Відведення лісосік здійснюється в межах таксаційного виділу. При виконанні завдання по відведенню лісосіки студенти у лісі, на учбовому полігоні, проводять знімальні роботи.

Для цього, за допомогою бусолі (гоніометра) вимірюють напрям лінії кожної сторони лісосіки. Напрямок лінії вимірюється в румбах або азимутах.

Румб – це кут,який знаходиться між найближчим напрямом магнітного меридіану (північним чи південним) та напрямом даної лінії на місцевості, змінюється від 0⁰ до 90⁰ і має свою назву (П_н С_х; П_н З_х; П_д С_х; П_д З_х).

При обході ділянки по напрямку руху годинникової стрілки (тобто від точки 1 до точки 2, від точки 2 до точки 3 і т.д.) румби рахують прямими. При обході ділянки в протилежному напрямку руху годинникової стрілки румби рахують зворотними.

Крім румбів, бусоллю можливо виміряти азимути лінії місцевості.

Азимут – це кут, який знаходиться між північним напрямом магнітного меридіану та даною лінією на місцевості, по напряму руху годинникової стрілки. Азимут змінюється по величині від 0⁰ до 360⁰.

При проведенні бусольної зйомки одночасно з вимірюванням румбів або азимутів, проводять вимірювання довжини кожної лінії на місцевості за допомогою землемірної стрічки (рулеткою; дальноміром).

L = 20*(n-1) , м

Контроль вимірів землемірною стрічкою на кожній точці проводиться за формулою:

де: 20 – довжина землемірної стрічки, м.;

n – число кілочків (шпильок) взятих для вимірювання до початку роботи, за винятком одного, який встановлюється в нульовій точці.

Всі дані польових вимірів вносять до журналу бусольної зйомки (таблиця 2).

Таблиця 2