МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО

О. П. РОМАНЧУК, К. В. ДРОЗДОВА

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Одеса

2009

УДК 372.21+613+613.62

ББК 74.14+512

Друкується за ухвалою Вченої Ради ПНПУ імені К. Д. Ушинського

від 29.10.09 (протокол № 2)

Рецензенти:

В. Г. Жарков, кандидат біологічних наук, приват-професор

Т. В. Дегтяренко, доктор медичних наук, професор

О. П. РОМАНЧУК, К. В. ДРОЗДОВА

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ:

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК. – Одеса, 2009. – 48 с.

Даний методичний посібник підготовлений для студентів педагогічних навчальних закладів та може використовуватись при вивченні навчальних тем: „Гігієна дошкільних дитячих установ”, „Гігієнічні вимоги до організації проведення занять у школах, загартовування”.

Методичний посібник може бути використаний студентами факультетів дошкільного навчання, шкільного навчання, фізичного виховання, а також вихователів дитячих дошкільних установ та вчителів.

Романчук О. П., Дроздова К. В., 2009

Гігієнічні вимоги до дитячих навчальних закладів.

Здоровий спосіб життя – поведінка, стиль життя, що сприяє збереженню, зміцненню і відновленню здоров'я даної популяції. Здоровий спосіб життя розглядається не тільки як медична, але і як соціально-економічна категорія, залежна від розвитку виробництва і виробничих відносини. Здоровий спосіб життя пов'язаний з вибором особи позитивного відносно здоров'я стилю життя, що припускає високий рівень гігієнічної культури окремих соціальних груп і суспільства в цілому.

До гігієнічно раціональних форм поведінки належить поведінка, що сприяє підвищенню захисних властивостей організму, а також поведінка, направлена на боротьбу зі шкідливими звичками, що впливають на здоров'я. Поведінка, яка сприяє підвищенню захисних властивостей організму, включає: оптимальний режим різних видів діяльності і відпочинку, раціональне харчування, оптимальну рухову активність, фізичну культуру, гартування, дотримання правил особистої гігієни, медичну активність і динамічне стеження за власним здоров'ям, позитивну екологічна поведінка.

Здоровий спосіб життя дітей багато у чому визначається способом життя батьків, середовища в якій росте і виховується дитина.

Виховання високої санітарної культури населення – одна зі складових частин здорового способу життя – справа державної важливості.

У формуванні санітарної культури провідна роль належить комплексу заходів щодо гігієнічного виховання і навчання, що закріплене в законодавчому порядку. Закон "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя" містить спеціальну статтю "Гігієнічне виховання і освіта громадян". У ній визначено, що в цілях підвищення санітарної культури населення, профілактики захворювань, для розповсюдження знань про здоровий спосіб життя повинні проводитися гігієнічне виховання і освіта громадян.

Гігієнічне виховання і освіта громадян повинні здійснюватися у процесі: виховання, навчання; професійної гігієнічної підготовки і атестації керівників, фахівців та інших працівників підприємств і організацій, характер діяльності яких пов'язаний з виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією харчових продуктів і питної води, вихованням і навчанням дітей; при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації фахівців галузей народного господарства шляхом внесення в програми навчання і виховання розділів про гігієнічні знання.

Гігієнічне виховання дітей здійснюється відповідно до "Програми виховання в дитячому садку".

Основним завданням такої роботи, що проводиться вихователями і нянями, є вироблення гігієнічних навичок, що досягається наочним показом з неодноразовим повторенням, а також включенням цих навичок і простих гігієнічних відомостей в ігри. Велике значення має і особистий приклад дорослих. Медичний персонал в основному надає медичну допомогу, готує наочні матеріали, а також може проводити бесіди, вікторини, ігри на гігієнічні теми. Контроль ефективності гігієнічного виховання і навчання дітей проводиться за допомогою спостережень за дітьми та бесід у старших групах.

Гігієнічне навчання батьків у дитячих дошкільних установах в основному ведеться за допомогою індивідуальних засобів – бесід, консультацій, а також наочних матеріалів – плакатів, бюлетенів, інформаційних листків.

Велике значення має наявність науково-популярної літератури, пам'яток для батьків і медичних працівників. Найбільш актуальними темами для роботи з батьками є: "Адаптація дитини в дитячому садку і охорона нервово-психічного здоров'я дошкільника", "Профілактичні щеплення", "Режим і харчування дитини у вихідні дні", "Гартування в дошкільному віці", "Готовність до навчання і підготовка до школи". При організації роботи з гігієнічного навчання персоналу найбільш раціональним є поетапне навчання з дотриманням спадкоємності.

Перший етап навчання – проходження перед виходом на роботу інструктажу в установах санепідслужби.

Другий етап – теоретична і практична підготовка персоналу, що проводиться силами медичних працівників дитячих установ.

Третій етап – залікове заняття Д, яке проводиться у вигляді опитування або програмованого контролю у присутності представника центру Держсанепіднадзору.

Основні теми занять повинні сприяти освоєнню програми гігієнічного навчання персоналу.

Рівень гігієнічної культури персоналу можна перевірити за допомогою вибіркових спостережень або спеціальних тестів, однак, об'єктивнішим показником слід вважати відсоток санітарних порушень, пов'язаних з неправильною гігієнічною поведінкою, що виявляються при аналізі актів.

Обов'язковим для гігієнічного навчання персоналу слід рахувати наявність у медичного персоналу ДДЗ санітарних норм і правил, гігієнічних рекомендацій, інструкцій, науково-популярної літератури, наочної допомоги.

Усі види роботи з гігієнічного навчання і виховання повинні фіксуватися у журналі з обліку санітарно-освітньої роботи з обов'язковим зазначенням дати, форми, теми, П.І.Б. людини, що проводила, кількості слухачів.

Падіння рівня життя, соціальні потрясіння, погіршення загальнодоступної медичної допомоги вдарило, в першу чергу, по самих незахищених – матерях і дітях, що відобразилось у різкому зниженні показників народжуваності, зростанні показників материнської, дитячої смертності та смертності немовлят, негативному природному прирості населення на більшості території, погіршенні якісних показників стану здоров'я дитячого населення. Зважаючи на те, що цим процесам властива велика інертність, передбачається тривале збереження несприятливих тенденцій.

Прогноз здоров'я дітей на найближчі роки залежатиме від ряду визначальних чинників, що зазнають значних змін у нових економічних умовах.

Так, погіршення харчування сприятиме зменшенню маси тіла, відставанню в зрості, статевому розвитку, підвищенню поширеності анемій, зниженню неспецифічної резистентності і, як наслідок, збільшенню гострих і хронічних захворювань. У зв'язку із зростанням стресових впливів можна чекати погіршення нервово-психічного здоров'я, імунітету, зростання гастроентерологічних захворювань, вегето-судинної дистонії та дефіциту маси тіла. У зв'язку зі зростаючим погіршенням екологічно-гігієнічної обстановки на територіях слід чекати зростання як гострих, так і хронічних захворювань, особливо алергічних.

Усе це вимагає в сучасних умовах особливо ретельного виконання гігієнічних рекомендацій щодо оптимізації умов навчання, способу життя. При цьому, в першу чергу, слід використовувати керовані чинники, що не вимагають додаткових фінансових витрат: дотримання гігієнічного режиму у школі і вдома, проведення оздоровчих заходів (по-перше, загартовування), оптимізація ряду показників мікроклімату у школі, вдосконалення учбових програм, навчання здорового способу життя та інші.

При забезпеченні раціонального режиму дня важливі і основні умови, в яких здійснюється відповідна діяльність або відпочинок дитини. Крім тривалості і кращого сну, важливо знати і умови його проведення (наявність веранд, спальних мішків для організації сну на повітрі). Необхідно фіксувати проведення окремих занять з дітьми на повітрі (у лісі, парку, стадіоні, зоопарку тощо).

Програмами виховання і навчання в дитячому садку, схваленими фахівцями санітарно-епідеміологічної служби, передбачається раціональний режим дня (таблиця 1), а також організація занять відповідно до морфологічно-функціональних особливостей дітей (таблиця).

ПЛАН:

1. Гігієна режиму дня, виховання та навчання.

2. Гігієна фізичного виховання.

3. Гігієна харчування дітей.

4. Гігієнічні вимоги до будівництва, реконструкції, впорядкування, змісту і устаткування дитячих дошкільних установ.

5. Санітарно-технічне устаткування.

6. Санітарне утримання приміщень і ділянки.

7. Повітряний режим.

8. Вимогу до устаткування харчоблоку, зберігання продуктів і приготування їжі.

9. Правила прийому в ДДЗ.

10. Гігієнічні вимогу до навчальних меблів, устаткування та іграшок.

11. Медичне і санітарно-епідеміологічне забезпечення дітей.