Розділ іі. Особливості статусу суб’єктів адміністративної відповідальності

2.1 Загальні положення про суб’єктів адміністративної відповідальності

Наука адміністративного права, а також адміністративне законодавство виділяють таких суб’єктів правопорушення як загальний та спеціальний. Ці два види суб’єктів правопорушення мають ряд ознак, а саме:

- суб’єктом правопорушення може бути фізична особа, але на законодавчому рівні встановлена відповідальність юридичних осіб;

- осудність суб’єкта правопорушення, адже тільки осудна особа може правильно оцінювати обставини вчиненого діяння та усвідомлювати наслідки. За законодавством України дана особа повинна досягти 16-річного віку.

Спеціальний суб’єкт крім вище перерахованих ознак повинен мати спеціальний правовий статус, наприклад, державного посадовця тощо.

Суб’єкт правопорушення, як раніше вказувалося, має бути фізичною особою, це пов’язано з принципом персоніфікації та особистої відповідальності цієї особи за вчинені нею протиправні діяння. Тобто, важливо з’ясувати особливості правопорушника, а при призначенні покарання - врахування певних фактів, за допомогою яких можливе пом’якшення чи обтяження вини. Даний принцип дозволяє планомірно здійснювати профілактичну роботу та індивідуально призначати покарання кожному суб’єкту, особливо це стосується групових правопорушень.

Варто зазначити, що суб’єкт адміністративної відповідальності повинен відповідати загальним і спеціальним вимогам. До загальних вимог можна вказати вимогу щодо осудності. Особа, яка вчинила те чи інше правопорушення, адміністративним законодавством повинна визнаватися суб’єктом даної відповідальності . Тобто, особа повинна бути деліктоздатною. Так, відповідно із ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності, підлягають особи, що досягли на момент вчинення правопорушення шіснадцятирічного віку [10].

Суб’єкт адміністративного правопорушення - це не абстрактне поняття, що знаходиться поза часом і простором, а особа, яка фізично існує і завдає своїми протиправними діями шкоди об’єкту посягання. Проте, сам суб’єкт, як реально існуюча особа, до складу не входить, оскільки останній є поняттям абстрактним. Склад містить лише ознаки, якими ця особа характеризується. При характеристиці суб’єкта адміністративного проступку доцільно використовувати поняття адміністративної деліктоздатності, як особливої юридичної властивості, що полягає у здатності (можливості) суб’єкта взяти на себе відповідальність за вчинений ним проступок.

Спираючись на положення, які містяться в законодавстві, наука, як правило, визначає дві групи адміністративного суб’єкту:

1) загальний;

2) спеціальний.

Загальний суб’єкт - це фізична осудна особа, яка на момент вчинення проступку досягла віку адміністративної відповідальності (16 років).

Спеціальний суб’єкт - це фізична особа, яка, крім загальних ознак, має також додаткові, специфічні ознаки, які характеризують адміністративно-правовий статус особи і передбачені відповідним складом проступку.

Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути: громадянство; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана посада; стан здоров’я або фізіологічний стан особи; родинні зв’язки; професія; рід або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов’язками або факт позбавлення суб’єктивного права чи його відсутності; факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки [2, с. 97].

Фізичні особи - як суб’єкти адміністративної відповідальності можуть виступати в якості громадян, посадових осіб, неповнолітніх, військовослужбовців та інших осіб.

 Особливості адміністративної відповідальності стосуються іноземців та осіб без громадянства. Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України, а питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які відповідно до чинних законів та міжнародних договорів України користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

 Певні особливості адміністративної відповідальності існують для неповнолітніх осіб віком від 16 до 18 років. До осіб, які вчинили адміністративні правопорушення у зазначеному віці, застосовуються не визначені адміністративні стягнення, а заходи впливу.

Що стосується посадових осіб, то вони підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні проступки, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків[10].    Ще одна особливість адміністративної відповідальності посадових осіб полягає в тому, що у випадках, коли суб’єктами певних адміністративних проступків виступають і громадяни, і посадові особи, розмір стягнення для посадових осіб передбачається вищий, ніж для громадян.