Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут права

Кафедра спеціальних юридичних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Суб’єкти адміністративно-правової відповідальності»

Виконала:

студентка 3 курсу, групи ПР-31

напрям підготовки 6.030401

«Право»

Салівоник Ю.Ю.

Перевірила:

кандидат юридичних наук

Міщук І.В.

Рівне 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ……………………………………………………………….…...5

1.1 Поняття й основні риси адміністративно-правової відповідальності……...5

1.2 Адміністративне правопорушення, його склад.…………………………..…8

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ………………………………………………………………….13

2.1 Загальні положення про суб’єктів адміністративної відповідальності….13

2.2 Неповнолітні особи як суб’єкти адміністративної відповідальності…..15

2.3 Посадові особи як суб’єкти адміністративної відповідальності………....17

2.4 Особливості адміністративно-правової відповідальності юридичних осіб………………………………………………………………………………………..21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….………..…24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………...27

ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, наша держава являється правовою, демократичною в якій важливе місце займають загальнолюдські цінності. Це полягає в забезпеченні прав та свобод людини, визначення їх статусу, в тому числі як суб’єктів адміністративної відповідальності тощо.

Питання щодо визначення суб’єктів адміністративної відповідальності являються в певній мірі проблемою. Адже, адміністративне законодавство має дуже короткі відомості щодо даних суб’єктів, їх правового становища.

Дана тема є актуальною, адже кожен суб’єкт має певні особливості при притягненні до адміністративної відповідальності і це повинно враховуватися.

Наприклад, якщо правопорушення вчинено неповнолітньою особою, то це являється пом’якшувальною обставиною.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей правового статусу суб’єктів адміністративного правопорушення та їх характеристики.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

1. Визначити поняття й основні риси адміністративно-правової відповідальності.

2. Охарактеризувати адміністративне правопорушення та його склад.

3. Визначити загальні положення про суб’єктів адміністративної відповідальності.

4. Охарактеризувати неповнолітніх осіб як суб’єктів адміністративної відповідальності.

5. Охарактеризувати посадових осіб як суб’єктів адміністративної відповідальності.

6. Дослідити особливості адміністративно-правової відповідальності юридичних осіб.

Об’єктом дослідження є адміністративно-правове регулювання відносин, що виникають у зв’язку із вчиненням суб’єктом правопорушення.

Предмет дослідження становлять особливості відповідальності суб’єктів правопорушення згідно адміністративного законодавства.

Нормативну базу дослідження склали Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Господарський кодекс України (далі – ГКУ), ЗУ «Про державну службу» та інші нормативно-правові акти. Також, були використані підручники таких авторів: Ю.П. Битяка, Т.О. Коломоєць, В.Б. Авер’янова, І.П. Голосніченко, С.В. Ківалова, С.В. Ващенка, С.Т. Гончарук та інших.

Методи дослідження. Під час дослідження використовувались в сукупності загальнонаукові та спеціальні методи пізнавальної діяльності, які надали змогу здійснити аналіз загальних та спеціальних суб’єктів правопорушення у різних аспектах. Зокрема, метод описовий, порівняльний та інші

Структура даної курсової роботи становить вступ, два розділи, шість підрозділів, висновки та список використаних джерел. Зокрема, у Розділі 1 визначено поняття та основні риси адміністративної відповідальності та поняття адміністративного правопорушення, його склад; у Розділі 2 визначено особливості статусу різних суб’єктів адміністративної відповідальності, а саме неповнолітніх, посадових осіб, юридичних осіб

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1.1 Поняття й основні риси адміністративно-правової відповідальності

На даний час, чинне законодавство України не має визначення поняття адміністративної відповідальності і через це в теорії існує багато точок зору стосовно цього.

Згідно тверджень В.Б. Авер’янова, адміністративна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв’язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, що вчинили адміністративний проступок, передбачених нормами адміністративного права особливих санкцій – адміністративних стягнень. [1; с. 432]

Відповідно тверджень Ю.П. Битяка адміністративну відповідальність слід розуміти як накладення на правопорушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. [3; с. 167]

Отже, проаналізувавши твердження декількох науковців можна зробити висновок, що адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який полягає у накладенні на особу, яка вчинила проступок, певних стягнень передбачених чинним законодавством України, а саме КУпАП.

Аналізуючи вищевикладене можна говорити, що дане поняття розглядається науковцями в різних аспектах, а саме: як один з інститутів адміністративного права; як вид юридичної відповідальності; як форма забезпечення одного із заходів примусу; як певний стан суспільних відносин, який виникає внаслідок порушення законодавства; як засіб запобігання правопорушень та забезпечення правопорядку.

Інститут адміністративної відповідальності є одним з найважливіших інститутів цієї галузі. Це полягає в тому, що він виступає засобом охорони громадського порядку і якому притаманні всі ознаки юридичної відповідальності. За допомогою даного інституту здійснюється захист не тільки адміністративно-правових відносин, а й відносин, які регулюються нормами інших галузей, наприклад, фінансового, екологічного, трудового, митного, а в деяких випадках цивільного права та процесуальних галузей [11; с. 191].

Адміністративну відповідальність визначено одним з основних видів юридичної відповідальності в Україні. Вона виступає наслідком невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, що тягне невідворотність реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки) та встановлюється виключно її законами [3; с. 211].

Адміністративна відповідальність, як різновид юридичної відповідальності, має такі ознаки: 

1) має зовнішній характер;

2) застосовується тільки за вчинення правопорушення;

3) пов’язана з державним примусом;

4) визначена у нормах права;

5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку;

6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;

7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.

Адміністративна відповідальність являє собою регламентовані нормами адміністративного права, відносини між порушником адміністративно-правової норми та уповноваженими державними органами з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Хоча сутність даних відносин і зводиться до обов’язку порушника потерпіти несприятливі для нього наслідки, передбачені санкцією статті КУпАП, яка була порушена та поняття «адміністративна відповідальність» не потрібно зводити до поняття «адміністративне стягнення», адже адміністративна відповідальність включає такі елементи, як державний осуд діяння і особи, яка його скоїла і застосування до порушника адміністративних стягнень. Адміністративна відповідальність настає за скоєння адміністративного проступку. До неї притягують уповноважені органи виконавчо-розпорядчої влади, в окремих випадках - суди. Суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Адміністративні правопорушення  вважаються одними з найпоширеніших з усіх видів правопорушень. Суспільна шкідливість кожного окремо взятого адміністративного правопорушення є незначною, але їх сумарна кількість становить загрозу для держави і суспільства, прав і свобод громадян, що підкреслює необхідність адекватного реагування на такі протиправні прояви з боку держави.

Ефективним засобом запобігання та профілактики більш суспільно небезпечних правопорушень є виявлення правопорушень, вчасне та виважене накладення адміністративних стягнень на правопорушників, усунення причин та умов, які сприяють вчиненню проступків, забезпечення невідворотності покарання нормами адміністративної відповідальності. І у цьому велике значення має адміністративна відповідальність [13; с. 87].

Адміністративну відповідальність не можна сприймати інакше, ніж у контексті з іншими видами відповідальності, бо синтезуючим началом тут виступає необхідність відповідати за власні дії, протиправні вчинки, брати на себе вину за їхні наслідки. Особливо неможливо сприймати цей вид відповідальності без порівняння його з кримінальною відповідальністю, яку вона доповнює. Так, законодавець в ч. 2 ст. 9 КУпАП зазначає, що «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності». [10]

У теорії адміністративного права не існує єдиної думки науковців, щодо підстав адміністративної відповідальності. Одні науковці підставою відповідальності вважають наявність у діях особи складу правопорушення, а інші вважають протиправне діяння, тобто вчинення адміністративного проступку.

Загальновизнаною є думка тих вчених, які підставами адміністративної відповідальності визнають, як правило, адміністративне правопорушення (проступок) і, як виняток, підставами можуть вважатися інші протиправні діяння, наприклад, діяння, що містить ознаки складу злочину, який не становить великої суспільної небезпеки.

В теорії адміністративного права виділяють три види підстав, а саме:

• фактичні (вчинення особою особливого виду правопорушення -адміністративного, тобто наявність ознак правопорушення);

• юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушення - суб’єкта, суб’єктивної сторони, об’єкта, об’єктивної сторони);

• процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності).

Тобто, підставою адміністративної відповідальності необхідно розуміти умови, за наявності яких можливе притягнення особи до адміністративної відповідальності. [2, с. 83]