4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Бронхіальна астма	Хронічне запалення дихальних шляхів із поширеною, але варіабельною зворотною обструкцією і зростаю-чою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алер-гією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистя-чих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю (особливо в нічний і ранішній час) за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів..
Конституція	цілісність морфологічних і функціональних власти-востей, успадкованих і набутих, відносно стійких у часі.
Підсилювачі	Агенти, котрі знаходяться в зовнішньому сере-довищі і не можуть спровокувати імунну від-повідь, наприклад, ріновіруси, ендотоксини і т.п.
Тригери (провокатори)	Агенти, які спроможні підсилювати гіперреак-тивність бронхів на короткий період без розвитку запалення в стінці дихальних шляхів. До них від-носяться фізичне навантаження, холодне повіт-ря, гістамін, метахолін, пасивне куріння, різкі запахи, зміни метеоситуації.
АСІТ (Алерген специфічна імунотерапія)	Лікування причино-значущими алергенами (алерговакцинами), які вводяться в організм хворого у зростаючих дозах з метою зни-ження чутливості до етіологічного значущих алергенів при їх природній експозиції
Біологічні маркери —	це кількісно визначені біологічні параметри, які як індикатори визначають здоров’я, ризик захворювання, ефекти оточуючого середовища, діагностику захворювання, метаболічні процеси, епідеміологію і т.п." Стосовно бронхіальної астми таким показником є морфологічні та функціональні зміни еозинофіла, показники рівня оксиду азоту (NO).
Алергія	Підвищена чутливість до речовин, з якими організм раніш зустрічався.
Атопія	Спадкова схильність до формування алергічних реакцій реагін-залежного типу у відповідь на сенсибілізацію алергенами.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення, фактори ризику та етіологія бронхіальної астми у дітей.

2. Патогенез бронхіальної астми у дітей.

3. Клініка БА та особливості перебігу астми у дітей раннього віку.

4. Діагностика БА у дітей.

5. Принципи лабораторної та функціональної діагностики бронхіальної астми.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Робота з тестовими завданнями

2. Робота студентів в палатах біля ліжка дітей хворих на БА.

3. Інтерпретація додаткових методів обстеження.

4. Клінічний розбір показового випадку.

5. Розв’язування ситуаційних задач.

Зміст за темою заняття викладений у лекційному матеріалі, навчальному посібнику кафедри, протоколах МОЗ України, підручниках.

Матеріали для самоконтролю:

А. Тести:

№ 1 У хлопчика 4-х років на протязі 2-х років є прояви обструктивного синдрому (2-3 рази на рік), експіраторна задуха, сухий приступоподібний кашель, погіршення стану ввечері та нічний час. В ранньому віці відмічались прояви алергічного діатезу. Який з приведених діагнозів найбільш вірогідний?

А. Бронхіальна астма

B.Обструктивний бронхіт

C.Рецидивуючий бронхіт

D.Стенозуючий ларинготрахеїт

E. Муковісцидоз (легенева форма)

№2 Хворий 9 років скаржиться на нападоподібний сухий кашель, більше вночі. Об’єктивно: експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури, вимушене положення в ліжку. Перкуторно – коробочний звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі та жужачі хрипи. В гемограмі: лейкоцитоз, анеозінофілія. Яке захворювання можна запідозрити?

А. Бронхіальна астма

B. Обструктивний бронхіт

C. Рецидивуючий бронхіт

D. Бронхіоліт

Е.Кашлюк

№ 3 У хворого 12 років періодично [весна, осінь] виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД-32в 1хв. Чути сухі хрипи. В крові: Нb-120 г/л, лейкоцити - 8 Г/л, п/я-1, с/я-52, л-36, мон-3, ШОЕ- 7мм/год. Імовірний діагноз?

А. Бронхіальна астма

B. Бронхіт

C Гостре респіраторне захворювання

D. Пневмонія

Е. Ларингіт

№4 У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту, спостерігається з 2-х річного віку. В 7 років вперше розвинувся приступ ядухи, на рентгенограмі емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?

А. Бронхіальна астма

В. Обструктивний бронхіт

C. Вроджена вада серця

D. Первинна легенева гіпертензія

Е. Стенозуючий ларинготрахеїт

№ 5 У відділення раннього дитинства поступив дворічний хлопчик. Скарги на кашель приступоподібного характеру, який підсилюється вночі або під ранок. З 6-ти місячного віку у хлопчика спостерігаються прояви атопічного дерматиту, з 11 міс. – напади приступоподібного кашлю. Об”єктивно: t0 36,80С, ЧД – 44’, ЧСС - 100’. При перкусії над легенями отримано коробковий звук. Аускультація легень дихання з продовженим видихом, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Про яке захворювання слід подумати?

A. Бронхіальна астма

B. Гострий бронхіоліт

C. Сторонній предмет в дихальних шляхах

D.Стенозуючий ларинготрахеїт

E. Кашлюк

№ 6 У дівчинки 12 років щоночі (близько 3 годин) виникають напади ядухи, спастичного кашлю, що супроводжуються неспокоєм, збудженням, переживанням вітального страху. Об’єктивно: в легенях на всьому протязі вислуховується везикулярне дихання, ЧСС-120 уд/хв. Про яку патологію можна думати?

А. Бронхіальна астма

В. Вегето-судинна дисфункція

C. Кашлюкова інфекція

D. Пароксизмальна тахікардія

Е. Обструктивний бронхіт

№ 7 Хворий 5 років поступив в приступному стані бронхіальної астми. З 2 років часто відмічалися прояви ексудативно-катарального діатезу. Приступи астми виникли з 2 років по 8-10 разів на рік. Стан важкий, експіраторна задишка, ціаноз, свистячі хрипи. Яке обстеження слід призначити дитині першочергово?.

A) Спірографія

B) Аналіз крові і харкотиння

C) Рентгенографія органів грудної клітки

D) Імунограма

E) Аналіз сечі

№ 8 У дівчинки у віці 6 місяців на фоні фебрильної температури тіла вперше з’явилась експіраторна задишка, тахіпное, кашель. Алергологічний анамнез не обтяжений. При огляді гіперемія зіву, коробковий перкуторний звук, дифузні дрібно пухирчасті та свистячі хрипи. Рентгенологічно - ознаки емфіземи. З носоглотки виділено РС-вірус. Який найвірогідніший діагноз?

А. Бронхіоліт.

В.Бронхіальна астма

С. Стороннє тіло

D. Гостра пневмонія.

Е. Обструктивний бронхіт.

№9 Для бронхіальної астми у періоді загострення характерні такі рентгенологічні зміни:

A. низьке положення куполу діафрагми

B. підвищення прозорості легеневої тканини;

C. розширення міжреберних проміжків;

D. може бути гомогенне затемнення з чіткими контурами сегментарних меж;

E. усе перераховане

№10. До ведучих патогенетичних механізмів БА слід віднести:

А. бронхоспазм;

B. набряк слизової оболонки бронхів;

C.. гіперсекреція бронхіальних залоз;

D. зниження активності ß2-адренорецепторів;

E. усе перераховане.

ЗАДАЧІ

№1. У дитини 6 років вночі, після відвідин дачі, почався напад ядухи; в анамнезі харчова алергія, у матері - рецидивуюча кропивниця. Відомо з анамнезу, що дитина від І вагіт-ності, маса тіла при народженні 3800 г., на грудному вигодовуванні до 3 міс. З 1,5 років часті респіраторні захворювання. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи, який в подальшому повторювався щомісячно, частіше вночі. Об’єктивно: хлопчик блідий, ціаноз носогубного трикутника, дистанційні хрипи, експіраторна дихавиця, маса сухих свистя-чих хрипів під час аускультації.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Складіть план обстеження

В. Назвіть фактори, що сприяли розвитку захворювання

Г. При проведені алергопроб яких результатів можна сподіватись.

Задача №2. Мати дівчинки 2 років викликала дільничного педіатра і скаржиться на те, що у дитини виникає приступоподібний кашель, частіше вночі або рано вранці, від якого дитина просинається. Такий стан триває на протязі 2 тижнів. Перед цим дитина хворіла грипом. З анамнезу відомо, що у матері дівчинки був епізод набряку Квінке після вживання суниць. При огляді – себорейні кірочки на волосистій частині голови, язик «географічний». Над легенями перкуторний звук з тимпанічним відтінком. Аускультативно – розсіяні сухі та середньо пухирчасті хрипи. При огляді помешкання видно, що в квартирі багато книжок, килимів. В кімнаті живе папуга. Батько дитини курить на кухні, дим потрапляє в кімнату дитини.

1. Поставте попередній діагноз

2. Які фактори ризику в помешканні дитини?

3. Рекомендації по елімінації алергенів.

4. До яких спеціалістів слід направити дитину.

Задача №3. Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворіла 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура тіла до 37,4-37,8 С., з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами, проте температура утримувалась, кашель частішав. В день госпіталізації з’явилось шумне свистяче утруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часто хворіє ГРВІ, бронхіти, щорічно на ангіну. В 1,5 роки та 2 роки 3 міс. хворіла на запалення легень. З 3 років у дитини приступи ядухи після бронхіту. Приступи утрудненого дихання виникали на тлі ГРВІ, бронхітів або в період їх розрішення. Помічено збільшення частоти нападів в осінньо-зимову пору року. З 4 років діагностовано хронічний гайморит.

При огляді стан дитини важкий, задишка з утрудненим видихом, ЧД 32 за 1 хв. Грудна клітка в положенні видиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.

1. Поставити попередній діагноз

2. Скласти план обстеження

3. Яка можлива причина захворювання.

4. Консультації яких спеціалістів слід призначити хворому.

Задача №4. Дитина 5 років госпіталізована в стаціонар з нападом ядухи. Хлопчик від І вагітності, яка протікала на тлі ускладнень та народилася недоношеною. Вага при народженні 1,500 гр. На природному вигодовуванні до 3 міс. З 2-х міс. прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя на вживання курячого яйця та м’яса. З 1,5 років – часті ГРВІ. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи. Наступні напади виникали майже щомісячно, частіше вночі короткочасні. При перебуванні влітку на Чорноморському узбережжі напади не виникали. Проживає в старому будинку, в кімнаті багато килимів, є кіт та собака. Бабуся по лінії матері хворіє на бронхіальну астму.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження

3. Яке обстеження можна порекомендувати дитині в період загострення та ремісії

4. Яка можлива причина захворювання.

Задача №5 Хлопчик 9 років, скаржиться на різко утруднене свистяче дихання, сильний приступоподібний кашель. Напад ядухи почався 2 години тому, причину виникнення батьки сказати не можуть. Перед нападом хлопчик гуляв у полі. При огляді стан дитини важкий. Поза вимушена – спирається руками на край стільця. На обличчі вираз страху. Різко виражена експіраторна задишка, на видиху свистячі хрипи. Турбує нападоподібний болючий сухий кашель. Шкіра бліда, ціаноз губ. Грудна клітка різко здута. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – ослаблене – дихання, вислуховуються велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧД – 32 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС- 110 уд за 1 хв. Живіт мякий, печінка і селезінка не збільшені.

1. Поставте попередній діагноз

2. Призначте обстеження

3. Ваша подальша тактика

4. Що на Вашу думку, призвело до нападу.

Література:

Основна

1.Майданник В.Г. Педіатрія. Учебник (2-е издание, испр.доп.).- Харьков: Фолио, 2002. – 1125с.

2. Педіатрія /За ред. Тяжкої О.В./, - Київ, «Медицина» - 2008.- с.318-329

3.Захворювання дитячого віку /Яблонь О.С., Токарчук Н.І., Процюк Т.Л. та інш. – Вінниця.- Видавництво «Тезис», 2012.- С. 86-94.

Додаткова

1. О.І. Ласица, Т.С.Ласица. Бронхиальная астма в практике семейного врача. Київ, - 2005. – 31-98 с.

2. С.С.Острополец Бронхиальная астма у детей. – Донецк. – 2010. – 168 с.

3. Аллергические болезни у детей / Под ред. М.Я. Студеникина, И.И. Балаболкина. – «Медицина».- 1999.- с.188-213.

4. О.И. Ласица. Атопический марш у детей. Перспективы профилактики и прогноза./ Клінічна імунологія, алергологія та інсектологія. – 2006.- С.42-48.

5. Е.Н. Охотникова. Аллергический «марш»: связь поколений и эскалация аллергии у детей (лекция). – Киев - 2007.- С.40-46

6. Протокол діагностики та лікування дітей з БА. Наказ МОЗ України № 767 від 27.12.2005.