Міністерство охорони здоров'я україни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ.М.І.ПИРОГОВА

Методичні вказівки

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №	1
Змістовний модуль	3
Тема заняття	Бронхіальна астма у дітей. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика.
Курс	4
Факультет	медичний

1. Актуальність теми

Бронхіальна астма – це глобальна проблема охорони здоров’я, зумовлена її високою поширеністю, істотним зниженням якості життя хворих, включаючи працездатність, змогу навчатися і відпочивати; економічними збитками, до яких призводить дане захворювання.

Згідно рекомендаційного документу ВООЗ в кінці століття розповсюдженість бронхіальної астми у дітей за останні 25 років підвищилась на 58 % і складає 9-11 % серед дитячого населення. Частота госпіталізації дітей з приводу бронхіальної астми за останні 16 років виросла в 1,5-3 рази, а смертність збільшилась в 2 рази. У структурі інвалідності астма складає понад 8 %.

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів із поширеною, але варіабельною зворотною обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю (особливо в нічний і вранішній час) за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.

Таким чином, алергічні захворювання у дітей є важливою медико-соціальною проблемою, з клінічною стороною якої має бути ґрунтовно обізнаний лікар будь-якої спеціальності.

2 Цілі заняття:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори бронхіальної астми у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину бронхіальної астми у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу бронхіальної астми у дітей.

4. Ставити попередній діагноз при бронхіальній астмі у дітей.

5. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисцип-лінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Володіти уявленнями про будову дихальних шляхів.
Нормальна та патологічна фізіологія	Оцінити функціональний дихальних шляхів. Знати особливості розвитку алергічного процесу та алергічної відповіді у дітей.
Біохімія	Дати клінічну оцінку змінам біохімічних показників сироватки крові при БА
Імунологія та алергологія	Застосовувати знання про стан імунної системи у дітей залежно від віку, маркери атопії. Трактувати результати імунологічних досліджень.
Фармакологія	Володіти знаннями про основні групи лікарських засобів, що застосовуються у лікуванні БА та виписки рецептів
Пропедевтична педіатрія	Володіти практичними навичками обсте-ження хворого, збору анамнезу, мати уяву про додаткові методи обстеження, що засто-совуються для їх діагностики.
Соціальна медицина та організація охорони здоров'я	Використовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитя-чому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров'я в плані профілактики та лікування.
Променева діагностика	Описувати рентгенологічні знімки.
Внутрішньо предметна інтеграція	Дати клінічну оцінку змінам показників біохімічного дослідження сироватки крові, імунологічних показників, провести дифе-ренційну діагностику БА, інтерпретувати дані додаткових і інструментальних методів дослідження.