3.3 Cвітові потреби й Українську переспективи

Населення у світі зростає, натомість, через глобальне потепління, родючі ґрунти зникають. Саме тому відкриваються широкі експортні можливості для української аграрної продукції. За оптимістичними прогнозами, в 2050 році Україна могла б експортувати 45 млн т лише зернових. Для реалізації експортного потенціалу потрібно залучити вагомі іноземні інвестиції в український АПК, суттєво модернізувати виробництво, а також дещо змінити аграрну політику держави. Легко сказати, проте набагато важче реалізувати. На це потрібен час, кошти, зусилля, а ще непереборне бажання.

За різними даними, населення земної кулі збільшується посиленими темпами, і така тенденція буде продовжуватися. Щоправда, спостерігатимуться суттєві диспропорції між темпами зростання населення у країнах, що мають різний рівень соціально-економічного розвитку. Так, кількість населення у країнах, що розвиваються, до 2015-го, порівняно з 2000 роком, збільшиться на 20%. Натомість у розвинених країнах ці цифри будуть вдвічі нижчими, за аналогічний період там населення зросте на 10%. Зокрема, такий прогноз роблять у Міжнародному валютному фонді та ООН.

Крім того, спостереження свідчать, що країни, які розвивають, намагаються наздогнати розвинуті країни, і таким чином скоротити диспропорції у добробуті населення. Якщо до 2015 року в країнах із високим рівнем розвитку відбудеться збільшення ВВП на душу населення майже вдвічі, то в країнах, що розвиваються, ці показники збільшаться у 5,5 разу.

Цілком закономірно, що такі важливі фактори, як зростання населення та його доходів прямо пропорційно впливають на збільшення потреби в продуктах харчування. А ще з кожним роком покращуватиметься дієта споживачів, тобто вони віддаватимуть перевагу корисним і багатим на протеїни продуктам. Відповідно зміниться і цінова пропозиція на продукти харчування, тобто якісніші та корисніші коштуватимуть дорожче. Так, за даними Міжнародного Фонду Блейзера, споживання м’яса на одну особу в країнах, що розвиваються, в 2015-му, порівняно з 2005 роком, зросте більш ніж на 15%. Загалом, у світі споживання м’яса на одну особу збільшиться на 7%.

Що стосується зернових, то їх споживання також підвищиться. Якщо в країнах, економіки яких розвиваються, виникатиме необхідність нагодувати населення, то в розвинутих державах зернові використовуватимуться також і для виготовлення альтернативних джерел енергії, зокрема, при виробництві біопалива. В 2019 році споживання пшениці у світі становитиме 500 млн т. Для прикладу, в 2007-2009 роках цей показник становив 428 млн т, зазначили у Міжнародному Фонді Блейзера.

Щороку через глобальне потепління у світі втрачається понад 1 млн сільськогосподарських угідь. Зокрема, Україна за 40 років втратить 12-14% таких земель. За той же час Євросоюз - майже 30% орних площ. Виходячи з цих двох критеріїв, експерти Української аграрної конфедерації зробили висновок, що Україна в 2050 році буде забезпечувати експорт не менш як 45 млн т зерна, що становитиме приблизно 15% світового експорту. Такий прогноз досить оптимістичний. Проте він напряму залежатиме від того, якою буде сучасна аграрна політика держави і чи сприятиме вона залученню іноземних інвестицій.

В УАК прогнозують, що в 2050 році за обсягами експорту зерна Україна може стабільно займати третю позицію. При цьому їй доведеться поступитися лише США, які експортуватимуть 65 млн т зернових, а також РФ, яка так само займатиме лідируючу позицію щодо експорту завдяки освоєнню нових територій під фермерські угіддя. До списку потужних експортерів зернових також увійде ЄС та Канада.

Реалізувати цей оптимістичний для аграрного сектору економіки сценарій можливо лише завдяки залученню потужних інвестицій. За розрахунками експертів УАК, потрібно $60-70 млрд. Якщо такі кошти вкладатимуться, то цілком реально отримати валової продукції на суму $60 млрд. За таких обставин українське сільське господарство буде мати 33% в структурі світового експорту.

Сільськогосподарські площі України становлять 11% загальної площі Європи. 32 млн га орних земель, з них обробляється 27 млн га. В середньому одне фермерське господарство в Україні обробляє 5 тис. га. Це вп’ятеро більше, ніж в Євросоюзі. Оскільки землі масштабні, то їх досить ефективно можна обробляти. Окрім того, не варто забувати і про сприятливі кліматичні умови, чорноземи, якими славиться країна. Врожайність, звісно, бажає кращого. Проте її можна підвищити в середньому на 50%, а то й вдвічі. В цьому полягає великий потенціал для держави. Провадження новітніх технологій, використання чималих площ землі, інвестування в аграрний сектор, а також модерні методики управління аграрним господарством - це той перелік заходів, які здатні підвищити урожайність.

Загалом, потенційні можливості України щодо експорту зернових - мінімум 80 млн т. За прогнозами Світового банку, українська держава взагалі здатна експортувати 100 млн т зернових щорічно.

За попередніми прогнозами та розрахунками, світовий експорт зерна в 2050 році становитиме 350 млн т, з яких 45 млн, тобто 15% - частка України. В середньому 5 людям на планеті впродовж року потребують 1 т зерна для проживання. Якщо Україна два роки тому експортувала 22 млн т зерна, то відповідно вона нагодувала 115 млн людей. Коли будемо експортувати 45 млн т, то простий підрахунок підкаже, що 300 млн осіб на планеті Україна може прогодувати впродовж року. Найперспективнішими ринками для української сільськогосподарської продукції є Близький Схід та Північна Африка, адже країни цих регіонів найбільш приречені, з точки зору продовольства, в найближчі роки. Вони практично «сидять» на сотнях мільярдів доларів, але сільське господарство там практично відсутнє. Україна могла б експортувати туди продукти харчування, а натомість отримувати енергетичні ресурси цих країн. Такі тенденції вітчизняні виробники й держава в цілому мають брати на озброєння.

Реалізувати експортний потенціал шляхом застосування ручного управління агарним ринком просто неможливо. Сучасна аграрна політика швидше оббирає товаровиробників, ніж допомагає їм реалізувати потенційні можливості, - переконані в Українській аграрній конфедерації. Так, торішні втрати аграріїв на суму 39,2 млрд грн напряму пов’язані із забороною експорту, податками, які сплачують виробники, а також із так званим ціновим регулюванням продуктів харчування (йдеться про фіксацію ціни на гречку, на хліб тощо). Натомість сільгоспвиробники отримали від держави допомогу у вигляді дотації, пільг щодо податку на додану вартість (10 млрд грн товаровиробники не платять), а також завдяки спеціальному режиму оподаткування. У балансі сума державної допомоги становить 23,3 млрд грн.

За період останніх років сільське господарство як соціальний донор віддало державі 77,4 млрд грн або 11,2% від загального обсягу валової продукції. Жодна галузь економіки в Україні, та й у Європі стільки не віддає, тому поки що реальних перспектив немає вийти на світове лідерство щодо експортних можливостей, заявляють в Українській аграрній конфедерації.

В інших країнах розмір державних дотації різний: у США - 100 євро, в ЄС - 775 євро, в Японії - 9,5 тис. євро на гектар вирощування культур. Саме тому у цих державах ціни на продукти харчування для споживачів є доступними. В Україні все по-іншому. Оскільки коштів для дотацій, як завжди, бракує. Експерти переконані, що потрібно змінювати підходи до аграрної політики. Втричі менше тоді доведеться платити і державі, і виробникам, щоб вирішити проблеми доступності продовольства для населення країни та реалізувати експортний потенціал.[32]

ВИСНОВКИ

Згідно із поставленими завданнями щодо дослідження місця України на світовому ринку сільськогосподарської продукції та перспектив подальшого розвитку, можна зробити наступні висновки:

З виникненням великого промислового виробництва в епоху первісного нагромадження капіталу в результаті розвитку міжнародного поділу праці та її міжнародної кооперації склався єдиний світовий ринок Його формування завершилось в кінці XIX століття. Світовий ринок становить собою сферу стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.

Аг­рар­ний ринок - це сфера то­вар­но­го об­міну, який (у межах, вре­гу­льо­ва­них за­ко­но­дав­ством про аг­рарні рин­ки) здійснюється між про­дав­ця­ми і по­куп­ця­ми (юри­дичні і фізичні особи, те­ри­торіальні гро­ма­ди і дер­жа­ва) як то­ва­ро­обмін, що ви­ни­кає на підставі по­пи­ту і про­по­зиції за ре­зуль­та­та­ми аг­рар­но­го то­ва­ро­ви­роб­ництва у вста­нов­ле­них місцях і фор­мах шля­хом укла­ден­ня і виконан­ня до­го­ворів купівлі-​про­да­жу, інших цивільно-​пра­во­вих пра­во­чинів на доб­ровільно уз­год­же­них умо­вах і цінах та во­ле­ви­яв­лен­ня про­давців і по­купців.

В Україні правова база зовнішньоекономічної діяльності: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1 квітня 1991 р.) нормативно визначені принципи, види і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, питання правового регулювання їхньої діяльності та ін.; Митний кодекс України(12 грудня 1991 р.) визначив принципи організації митної справи в Україні; закони про державне мито, єдиний митний тариф.

Сільське господарство України є одним з головних джерел експорту. Цьому сприяють і великі масштаби сільськогосподарського землекористування і родючі землі. У поєднанні з працьовитістю українського народу це виводить Україну на одне з провідних місць за аграрним потенціалом. Таким чином, сільське господарство є галуззю, що відіграє винятково важливу роль у процесі входження України у світовий ринок.

Найбільший обсяг експорту припадає на продукцію рослинного походження. Значне додатне сальдо формується по жирам та олії тваринного або рослинного походження. Зауважимо, що по живим тваринам, продуктам тваринного походження від’ємне сальдо в 2013 році склало 808 млн. дол. По готовим харчовим продуктам додатне сальдо по причині значного імпорту склало лише 338 млн. дол. Таким чином, основою експорту агропродовольчої продукції, як з точки зору масштабів експорту, так і розміру додатного сальдо займають дві товарні групи – продукти рослинного походження та жири і олії тваринного або рослинного походження. Основними експортними зерновими культурами являються кукурудза, пшениця, ячмінь, а серед олійних культур – ріпак, соя, соняшник.

Найбільший обсяг імпорту припадає на готові харчові продукти –в 2014 р. їх частка становила 43% , продукти рослинного походження -33%, живі тварини та продукти тваринного походження – 19 %, жири та олії тваринного або рослинного походження – лише. Загалом кількість імпорту товарів збільшилася на 5 % переважно за рахунок збільшення частки продукції рослинного походження.

Ринкова інфраструктура виявляє позитивний вплив на ефективність агропромислового виробництва, зокрема на функціонування заготівельно-збутової сфери АПК. Система її підприємств, організацій, закладів виробничої та невиробничої сфери обслуговують товаровиробників, створюють умови для своєчасного і безперервного нарощування обсягів пропозиції продукції на ринку. Її підприємства й організації виконують також функції: оптової торгівлі; транспортування; зберігання; комунікаційного зв'язку; стандартизації; сертифікації; цінового моніторингу; інформаційної служби.

Базуючись на фактично застосовуваних ЄС у попередні роки ставках мита (applied rates) на українську продукцію, Україна зможе економити щонайменше 383 млн євро на експорті с/г товарів та харчів до ЄС. У той же час, зростання виробничих потужностей, зумовлене лібералізацією торгівлі, яке має відбутися після підписання Угоди, дозволить заробляти значно більше, адже все більше видів товарів з часом отримуватимуть доступ на ринки країн-членів ЄС.

Населення у світі зростає, натомість, через глобальне потепління, родючі ґрунти зникають. Саме тому відкриваються широкі експортні можливості для української аграрної продукції. За оптимістичними прогнозами, в 2050 році Україна могла б експортувати 45 млн т лише зернових. Для реалізації експортного потенціалу потрібно залучити вагомі іноземні інвестиції в український АПК, суттєво модернізувати виробництво, а також дещо змінити аграрну політику держави. Легко сказати, проте набагато важче реалізувати. На це потрібен час, кошти, зусилля, а ще непереборне бажання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шканова О.М. Інфраструктура товарного ринку: Навч. Посібник. -:К.: Центр навчальної літератури, 2006. -320 с.

2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://pidruchniki.com

3. Ринок сільськогосподарської продукції та його регулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://pidruchniki.com http://westudents.com.ua

4. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://hallbooks.net

5. Міжнародне економічна право. Підручник. – К., 2001. Ковалевський І.С

6. Зовнішньоекономічна діяльність України. – Харків, 2000.

7. Місце і роль сільського господарства в економіці держави та формуванні ринкового середовища [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://studentbooks.com.ua

8. Володимир Дудар. Основні тенденції розвитку агропродовольчого ринку України у зовнішньоекономічній діяльності.

9. Як неоголошена війна впливає на економіку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.radiosvoboda.org

10. Динаміка експорту України у 2014 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://knteu.kiev.ua

11. Зовнішня торгівля України: географічна і товарна структура [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://pidruchniki.com

12. Особливості сільського господарства [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://studentbooks.com.ua

13. Моніторинг біржового ринку (журнал) №2 (33), лютий 2015.

14. Експорт/Імпорт. Підсумки 2013 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://pricereview.com.ua

15. Власюк О. С. Виклики та загрози фінансовій безпеці України на середньострокову перспективу / О. С. Власюк // Фінанси України. – 2012 - № 5. – С. 3-13.

16. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua.

17. Басюркіна Н. Й. Особливості розвитку зернового господарства України / Н. Й. Басюркіна // Еко- номіка харчової промисловості. – 2014. - № 1. – С. 54-60.

18. Нелеп В. М. Перспективи експорту продукції сільського господарства і харчової промисловості України / В. М. Нелеп, О. М. Висоцька // Економіка АПК. – 2014. - № 3. – С. 72-78.

19. Маслак О. Інвестиції в АПК / О. Маслак // Пропозиція . – 2014. - № 1. – С. 30-34.

20. Антонюк О.П. Аналіз структури експорту агропродовольчої продукції.

21. Андрій Мустафа, директор «Держзовнішінформ» Підсумки 2013 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://pricereview.com.ua.

22. Словник термінів ринкової економіки / Під заг. ред. проф. В.І. Науменка. - К.: “Глобус”, 1996. -288 с.

23. Новоселов А.С. Рыночная инфраструктура региона: Проблема формирования и развития / А.С. Новоселов. - Новосибирск: ЭКОР, 2006. - 288 с.

24. Солоха М.А. Существующие концепции инфраструктурного обеспечения деятельности

организации / М.А. Солоха // Омский научный вестник. - 2009. - № 4 (79). - С. 70-73.

25. Наявність і використання торгової мережі на ринках : статистичний збірник / Державна служба

статистики України. - К.: Державна служба статистики України, 2013. - 46 с.

26. Розвиток секторів і товарних ринків України / В.О. Точилін, К.В. Гуменюк, Т.П. Загорська та ін.; В.О. Точилін (ред.); НАН України. Інститут економічного прогнозування. - К., 2001. - 398 с.

27. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі /Ю.С. Коваленко. - К. : ІАЕ УААН, 2000. - 204 с.

28. Основні напрями високоефективного розвитку агропромислового виробництва в України на іноваційній основі. - К. : ІАЕ УААН, 2012. - 550 с.

29. Самсонова О.Ю. Функциональная дифференциация институтов производственной инфраструктуры регионального АПК / О.Ю. Самсонова // ТЕРВД ЕСОЫОмюив (Экономический вестник Ростовского государственного университета). - 2009. - Том 7. - № 1. (Часть 2). - С. 162-166.

30. Експорт в ЄС після Угоди про асоціацію. Товари сільського господарства .[Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://texty.org.ua

31. Світові потреби й українські перспективи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.agro-business.com.ua