- •Розділ 1. Теоретичні основи виробничо-господарської діяльності в сучасних умовах
- •Зміст та загальні принципи виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур.
- •Методичні підходи до визначення ефективності господарської діяльності підприємства
- •Методи оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів для підвищення ефективності діяльності підприємства
- •Аналіз фінансово-економічних показників діяльності тов «мотордеталь-конотоп»
- •2.1.Загальна характеристика підприємства «тов Мотордеталь-Конотоп»
- •2.2.Аналіз основних засобів підприємства тов «Мотордеталь-Конотоп»
- •2.3.Аналіз фінансового стану підприємства тов «Мотордеталь-Конотоп»
- •Розділ 3. Обгрунтування необхідності впровадження інвестиційногпроекту
- •3.1. Поняття і види ефективності інвестиційних проектів
- •3.2. Завдання і принципи оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •3.3. Розрахунок ефективності впровадження інвестиційного проекту
- •Аналіз ризиків проекту.
- •4.1 Аналiз шкiдливих та небезпечних факторiв, дiючих на працiвникiв пiдроздiлу підприємства
- •4.2.Шляхи вдосконалення охорони праці на підприємстві
- •4.3.Первиннi засоби пожежогасіння
- •Список використаних джерел
4.1 Аналiз шкiдливих та небезпечних факторiв, дiючих на працiвникiв пiдроздiлу підприємства
Мiкроклiмат виробничого приміщення — клiмат внутрiшнього середовища цього примiщення, що визначаеться дiючими на органiзм людини сполученнями температури, вiдноснї вологостi та швидкостi руху повiтря. для нормальної життєдiяльностi людини важливим є забезпечення нормальних метеорологiчiних умов у виробничих примiщеннях, котрi суттєво впливають на самопочуггя людини. В понятгя «метеорологiчнi умови», або «мiкроклiмат», виробничих примiщень входять тi фiзичнi фактори виробничого середовища, якi влливають на тепловий стан органiзму i котрi необхiдно постiйно контролювати. Це температура, вологiсть, швидкiсть руху повiтря, барометричний тиск i теплове випромiшовання. Вiд стану виробничого середовяща залежить самопочуття i здоров’я людяни. Атмосферне повiтря складаеться з сумiшi азоту (78,08 %), кисшо (20,95 %), аргону (0,93 %), вуглекяслоти (0,03 %) i дуже незначно кiлькостi iншях газiв (всього 0,01 %). Крiм того, атмосферне повiтря має домiшки органiчного i неорганiчного походженяя, а також воду у всiх станах. Якщо кiлькiсть кисню в повiтрi зменшиться до 12 %, то утруднюється дихання. В таких умовах людина напружує дихальний апарат, дихає частiше; такий стан людина витримує до 0,5 годяни. Отже, оздоровленяя повiтряного середовища виробнячих примiщень - одна з основнях проблем життєдіяльності людини. Повiтря треба розглядати як середовище, що постiйно приймае тепло, яке видiляє лодський органiзм. Величина тепловидiлення органiзмом людини залежить вiд ступеня фiзичної напруги в даних клiматичних умовах i складає вiд 85 (стан спокою) до 500 дж/с (важка робота). Для нормального проходження фiзiологiчного процесу в органiзмi людини теплота, яка видiлясться органiзмом людини, повинна повнiстю вiдводитися в середовище. Нормальне теплове самопочутгя буде тодi, коли тепловидiленвя органiзмом людини повнiстю поглинається навколишнiм середовищем, при цьому температура внутрiшнiх органiв постiйна на рiвнi 36,6◦с. Завдяки властивостям людського органiзму зберiгається температура тiла, незважаючи на значнi змiни метеорологiчних умов за рахунок постiйноє роботи механiзму терморегуляцi, котрий пов’язаний з дiяльнiстю нервових центрiв. Терморегуляцiею називається сумiш фiзiологiчнвх процесiв органiзму, якi спрямовавi на пiдтримання температури тiла на бiльш-менш сталому рiвнi незалежно вiд навколишяього середовища. При температурi повiтря в межах вiд 15 до 250◦с теплопродукцiя органiзму знаходиться приблизно на постiйному рiвнi (зона спокою). Коли вiдбувається зниження температури повiтря, теплопродукцiя пiдвищується, в першу чергу, за рахунок роботи м’язiв i активного обмiну речовин. А при пiдвищеннi температури повiтря пiдвишується процес тепловiддачi. Вiддача кiлькостi тепла органiзмом людини в середовище залежить вiд споживаивя дюдиною кисню, вiдповiдво до iнтенсивностi виробничої дiяльностi. В станi спокою людина споживає птротягом 1 хв 0,2. ..0,25 л кисню, при виконавнi роботи сереньої важкостi - вiд 0,5 до 1,0 л, а при важкiй роботi - до 1,4 л. слiд мати на увазi, що такої кiлькостi кисшо при особливо iнтенсивнiй роботi може бути замало i виникає кисневий голод. Перегрiвання организму вiдбувасться за умов надлишкового конвективного випромiнювання тепла нагрiтих поверхонь. Розрiзвяють двi фази перегрiвання. Перша - фiзiологiчна, при котрiй вступають в активну реакцiю пристосувальнi функцiї органiзму. При цьому активiзується робота серцево-судинної та дихальної систем, вiдбувається iнтенсивне потовидiлення, котре сягає 5 л за змiну. З потом втрачасться велика кiлькiсть мiнеральних солей та вiтамiнiв С i В. Дослiдженями встановлено, що в кiнцi 5-ти годинного перебуваяня в зонi з температурного повiтря бiльше 31◦с i вологостi 80.. .90 % працездатнiсть падає до 62 %. Значно падає сила в м’язах рук (на 30.. .40%), приблизно у 2 рази погiршусться координацiя рухiв рук. Продуктивнiсть працi падає пропорцiйно метеорологiчням умовам.
Охолодження органiзму можливе найчастiше в зимовий i перехiдний перiоди року при виконаннi робiт на вiдкритому повiтрi, або робiт, якi проводяться в неопалюваних виробничих i складських примiщеннях. Тривала дiя низької температури може викликати рiзнi небажані зміни в органiзмi людини. Охолодження пов’язане зi значяями тепловидiленнями через кiнцiвки рук i нiг. На охолодження впливає вологiсть i швядкiсть руку повiтря.Розрiзняють охолодження загальне i мiсцеве. Загальне i місцеве охолодження органiзму є причиною рiзних захворювань: мiозитiв, невритiв, радикулiтiв тощо, а також загальних та iнфекцiйвих захворюваяь. Будь-який стутпiнь охолодження характеризується зниженяям частоти серцебятгя i гальмує дiяльнiсть кори головного мозку, що суттєво впливає на працездатнiсть людини. Мiсцеве переохолодження може настати навiть при температурі вище О°С. Наприклад, при тривалому охолодженнi нiг в гумовому взуттi водою, температура якої 8 °С, а також внаслiдок потiння нiг в гумових чоботах при таких же температурах.
Вологiсть повiтря визначається ступенем його насиченостi водяною парою. Маємо такi основнi параметри вологого повiтря:
- абсолютна вологiсть - це маса водяної пари в одиниці об’єму вологого повiтря,тобто густина водяної пари у повiтрi, кг/м3: pn=Pn/RnT,де
Pn – стан пари, що залежить від тиску і температури. Rn- газова стала пари, яка виражає роботу розширення 1 кг пари при постiйному тиску К=461,58 дж/кг °С; Т-абсолютна температура, К. Вологiсть повiтря суттєво впливає на терморегуляцiю людського органiзму. Пiдвищения вiдносної вологостi повiтря у виробничому примищешii (75...85 %) ускладшоє терморегуляцiю,зменшує тепловидiлення організмом. Фiзiологiчно оптимальною є вiдносна вологiсть в межах 40... 60%. За санiтарiшми нормами проектування промислових пiдприємств СН 245-7 1 i ГОСТ 12.1.005-86 залежно вiд характеру виконуваних робiт найбiльш сприятливими для людського органiзму є: вiдносна вологiсть 60...50 % - при темлературi 18...22 °С; не бiльше 55 % - при температурi 28°С; не бiльше 60 % - при температурi 27 °С; не бiльше 65 % - при температурi 26 °С; не бiльше 70% - при температурi 25 °С; не бiльше 75 % - при температурi 24 °С i нижче.
