- •1) Органічні в’яжучі матеріали. Визначення, класифікація за видом сировини, основним технічним властивостям, способу одержання.
- •3) Різновиди вуглеводнів, що складають органічні в’яжучі. Загальна характеристика, переваги та недоліки.
- •4) Хімічний і груповий склади бітуму.
- •5) Структура бітумів, їх розподілення за структурою на типи золь, золь-гель, гель.
- •6) Груповий склад бітумів. Принципи його визначення. Характеристика масел, смол, асфальтенів. Відмінність групового складу бітумів зі структурам золь та гель.
- •7) Вплив групового складу бітумів на їх технічні властивості. Поділення бітумів на типи в залежності від групового складу. Технічні властивості бітумів золь та гель.
- •8) Основні технічні властивості нафтових бітумів в’язких та рідких.
- •9) Умовна в’язкість бітумних в’яжучих як критерій розподілення їх на марки. Методи визначення умовної в’язкості в’язких та рідких бітумів.
- •10) Перелік і принципова характеристика методів і показників оцінки якості в’язких бітумів.
- •11) Температура крихкості. Границі її зміни для в’язких бітумів та її залежність від пенетрації і температури розм’якшення.
- •12) Старіння бітуму в технологічних і експлуатаційних умовах. Причини старіння бітумів. Зміни пенетрації, температури розмякшенності і вязкості бітумів у процесі старіння.
- •13. Джерела и різновиди сировини,що використовують для виробництва бiтумiв
- •14.Виробництво бітумів способом окислення:сировина,фізико-хімічна сутність,різновиди технологічних заходів окислення,температурні режими окислення
- •15.Виробництво бітумів способом вакуумної дистиляції:сировина,фізико-хімічна сутність принципові параметри технологічних режимів
- •16.Виробництво органічних в'яжучих способом компаундування:сировина,фізична сутність ,основні технологічні параметри (на прикладі рідких бітумів)
- •18.Сутність підбору складу і одержання рідких бітумів завданої в'язкостсті та швидкості загустівання .
- •19.Побудвати графік залежності в'язкості залежності рідкого бітуму від вмісту розріджувачів
- •20.Сировина,особливості технології виробництва і властивості залишкових і окислених бітумів
- •22.Рідкі нафтові бітуми.Класифікація,технологія виробництва,властивості,використання у дорожньому будівництві
- •23.Залежність швидкості формування структури та властивості рідких бітумів від властивостей роздріджувача.Метод визначення
- •24.Порівняльна характеристика властивостей в'язких та рідких бітумів
- •50. Порівняльна характеристикатехнологічних властивостей асфальтобетонних сумішей різних типів: гарячих , холодних, литих. Екологічні аспекти застосування цих типів
- •51. Щебенево-мастикові суміші: Особливості складу та властивостей.
- •53. Відмінності, властивості і технології приготування гарячих,холодних та литих асфальтобетонних сумішей.
- •54.Мінеральний порошок. Визначення, різновиди. Склад та властивості у порівнянні зі звичайними порошками.
- •55.Активовані мінеральні порошки. Спосіб одержання. Особливі властивості у порівнянні зі звичайними порошками.
- •56.Вимоги до властивостей щебеню та піску, які використовують для одержання асфальтобетонів різних марок.
- •57.Структура асфальтобетону, роль складових в її формуванні. Уявлення про адсорбційно-сольоватні шари, обємний та структурований бітум. Вплив плівського бітуму на міцність асфальтобетону.
- •60. Роль щебенового каркасу в формуванні властивостей асфальтобетону.
- •75. Роль вмісту щебеню в формуванні властивостей асфальтобетонних сумішей та бетонів з них. Типи асфальтобетонів за вмістом щебеню.
53. Відмінності, властивості і технології приготування гарячих,холодних та литих асфальтобетонних сумішей.
По вязкости битума, входящего в состав, и допустимой температуре при укладке в покрытие смеси подразделяются на:
горячие (связующее — вязкие и жидкие нефтяные дорожные битумы), укладываются с температурой не менее 120°С;
холодные (связующее — жидкие нефтяные дорожные битумы), укладываются с температурой не менее 5°С.
ГОСТ 9128-84 в зависимости от вязкости битума подразделял смеси асфальтобетонные на горячие, холодные и тёплые (с использованием и вязких, и жидких битумов и укладываемые при температуре не ниже 70 °С). В заменившем ГОСТ 9128-84 ГОСТе 9128-97 (введён в действие с 1 января 1999 г.) определение тёплых асфальтобетонных смесей отсутствует. В отличие от литого асфальтобетона горячие и холодные смеси требуют при укладке в покрытие уплотнения.Типовая технология приготовления горячих смесей представлена на рис. 5.1. Со склада асфальтобетонного завода каменные материалы подаются одноковшовым погрузчиком в агрегат питания 8. Каждый расходный бункер этого агрегата имеет дозатор приближенного объемного дозирования щебня, песка. Непрерывно дозируемые материалы перемещаются при помощи ленточного транспортера в сушильный агрегат, где высушиваются и нагреваются до рабочей температуры 200—220°, которая устанавливается с учетом последующих потерь и постоянно контролируется приборами. Битум нагревается в установке. Нагретый материал подается на грохот сортировочного агрегата для более тщательного разделения по фракциям и поступает в отсеки горячего расходного бункера. Точно дозированные дозатором компоненты смеси (мит неральный порошок и горячий битум подаются в смеситель. После тщательного перемешивания готовая смесь выгружается в автомобиль-самосвал или в теплые накопительные бункера. Отходящие газы и пыль отсасываются пылеулавливающей установкой 6. Температура смеси, отправляемой на трассу, контролируется при выдаче каждого замеса в отправляемом автомобиле, а также постоянно на месте укладки техническим линейным персоналом.
54.Мінеральний порошок. Визначення, різновиди. Склад та властивості у порівнянні зі звичайними порошками.
Настоящий стандарт распространяется на порошки минеральные, применяемые в качестве компонента асфальтобетонных и других видов органоминеральных смесей, и устанавливает требования к ним и методы их испытаний.В настоящем стандарте применены следующие термины с соответствующими определениями:
порошок минеральный: Материал, полученный при помоле горных пород или твердых отходов промышленного производства.
порошок минеральный активированный: Материал, полученный при помоле горных пород или твердых отходов промышленного производства с добавлением активирующих веществ, при помоле битуминозных пород, в том числе горючих сланцев.
активирующие вещества: Смесь поверхностно-активных веществ (ПАВ) или продуктов, содержащих ПАВ, с битумом, рационально подобранная применительно к химической природе сырья для производства минерального порошка.
порода карбонатная: Осадочная порода, состоящая более чем на 50% из одного или нескольких карбонатных минералов, например известняков, доломитов и переходных между ними разновидностей.
порода некарбонатная: Осадочная или изверженная порода, состоящая более чем на 50% из минералов кремнезема, например опок, трепелов, туфов, песчаников, гранитов.
порошковые отходы промышленного производства: Отходы промышленного производства, не требующие измельчения, например золы-уноса и золошлаковые смеси тепловых электростанций, пыль уноса цементных заводов, металлургические шлаки и др.Порошки в зависимости от показателей свойств и применяемых исходных материалов подразделяют на марки:
МП-1 - порошки неактивированные и активированные из осадочных (карбонатных) горных пород и порошки из битуминозных пород.
МП-2 - порошки из некарбонатных горных пород, твердых и порошковых отходов промышленного производства.
