64.Сутність, етапи становлення та основні риси світового господарства. Сучасна структура світового господарства.

Світове господарство - це система взаємопов’язаних і взаємозалежних національних господарств, поєднаних між собою міжнародним географічним поділом праці і міжнародними економічними відносинами.

Етапи формування світового господарства:

• 1 етап — зародження світового господарства в XVI-XVIII століттях на основі виникнення світового ринку та розвитку економічних відносин;

• 2 етап — формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії та транспорту;

• 3 етап — становлення нового виробництва, посилення економічної інтеграції, зміна структури світової торгівлі, формування провідних галузей господарства.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК;

• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

• виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об´єднань.

Класифікація груп країн світового господарства. Найбільш поширеною є класифікація світового господарства, за якою в ньому виокремлюють три великі групи країн: розвинуті країни; країни, що розвиваються; країни з перехідною економікою.

   До групи розвинутих входять держави з ринковою економікою і високим рівнем соціально-економічного розвитку, в яких ВВП на душу населення нині складає не менше 12 тис. дол. за паритетом купівельної спроможності. Нині це приблизно 30 країн і територій.    До групи країн, що розвиваються входять держави з ринковою економікою і низьким рівнем економічного розвитку. До цієї групи належить 121 країна. Проте, незважаючи на їх кількість, чисельність населення та величезну територію, на них припадає трохи більше 28 % світового ВВП. Дана група характеризується неоднорідністю соціально-економічного розвитку.

   До групи країн з перехідною економікою належать держави, які з 1980—90 рр. здійснюють перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової. Це 12 країн Центральної і Східної Європи, 15 країн колишніх республік СРСР, а також Монголія, В’єтнам. Країни з перехідною економікою виробляють близько 17—18 % світового ВВП.

65.Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Роль транснаціональних корпорацій в інтернаціоналізації суспільного виробництва.

Міжнародний поділ праці - спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

Інтернаціоналізація економіки - формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості національних економік

Tранснаціональні корпорації - фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані, - найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні відділення, філії, підприємства.

ТНК- це найбільші компанії, які мають (за класифікацією ООН) щорічний оборот не менше 100 млн дол США, філії - не менше, ніж в 6 країнах світу, частку активів за кордоном - не менше 25%.

Сьогодні ТНК контролюють більше 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більше 80% патентів та ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау та прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі, 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, тютюном, лісоматеріалами, залізною рудою; 85% - міддю, бокситами, 80% - оловом, чаєм; 75% - натуральним каучуком, сирою нафтою.

ТНК, як правило, є багатогалузевими компаніями, діяльність яких широко диверсифікована.

Діяльність ТНК всебічно сприяє зміцненню міжнародних господарських зв'язків, інтернаціоналізації господарського життя. Величезний обсяг товарів і послуг, які виробляють ТНК у різних регіонах світу, сприяє поглибленню міжнародного поділу праці: поділ праці між країнами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірм.