4) Встановлення групової належності однорідних об’єктів;

5) встановлення невідповідності об'єкта його заданим характеристикам.

№ 49. Ідентифікаційний період – це?

1) період, який минув з моменту виникнення (відображення) сліду до моменту, коли здійснюється ідентифікація об’єкта за його слідом-відображенням;

2) Період, протягом якого ідентифікуючий об’єкт зберігає свої ознаки і можлива криміналістична ідентифікація;

3) період, що минув від моменту відображення сліду до моменту його виявлення слідчим;

4) період, що минув від моменту направлення слідчим (судом) постанови про призначення експертизи до моменту здійснення експертом ідентифікаційного дослідження;

5) період, протягом якого здійснюється експертне ідентифікаційне дослідження.

2-й рівень

№ 50. У яких відповідях правильно наведено види порівняльних зразків, необхідних для криміналістичних ідентифікаційних досліджень?

1) вільні;

2) абсолютно – експериментальні;

3) умовно – вільні;

4) експериментальні;

5) загальні;

6) окремі;

7) спеціальні.

№ 51. У яких відповідях правильно наведено поняття (категорії), що розробляютья у теорії криміналістичної ідентифікації?

1) ідентифікаційні ознаки;

2) ідентифікаційний період;

3) ідентифікаційний проміжок;

4) ідентифікаційне поле;

5) ідентифікаційний припис;

6) ідентифікаційне підґрунтя;

7) ідентифікаційний каталізатор.

№ 52. У яких відповідях правильно наведені положення, що розкривають сутність криміналістичної ідентифікації?

1) у процесі криміналістичної ідентифікації беруть участь дві групи об’єктів: ті, що підлягають ідентифікації і ті, з допомогою яких проводиться ідентифікація;

2) ідентифікуючими об’єктами не можуть виступати матеріально – фіксовані відображення (копії слідів у вигляді зліпків, відтисків);

3) ідентифікаційні ознаки можуть бути класифіковані за різними критеріями: за характером їх встановлення ознак, за причинами виникнення тощо;

4) експерт проводить ідентифікацію тільки в непроцесульній формі;

5) залежно від виду об’єкта дослідження криміналістична ідентифікація поділяється на ідентифікацію людини за уявним образом; ідентифікацію людини за описом ознак; ідентифікацію людини за кістковими залишками тощо;

6) стадія попереднього ідентифікаційного дослідження складається з етапів: ознайомлення з матеріалами; з’ясування завдань; загальний огляд; роздільне дослідження;

7) доказове значення у справі має тільки ідентифікаційне дослідження за уявними образами (слідами пам’яті).

№ 53. Які положення розкривають сутність криміналістичної діагностики?

1) у криміналістичних дослідженнях ідентифікація завжди передує діагностиці;

2) завдання криміналістичної ідентифікації полягає у вивченні внутрішніх властивостей і стану об’єкта; зовнішніх властивостей і умов механізму та розвитку процесів взаємодії об’єктів між собою;

3) завдання криміналістичного діагностування можуть бути простими й складними (складеними); прямими й зворотніми;

4) одним із основних методів, що використовуються під час діагностичних досліджень, є аналогія;

5) зворотні діагностичні завдання – рух дослідження від причини до наслідку (результату);

6) етапами криміналістичного діагностування є: формулювання завдань; вирішення простого завдання; побудова типової моделі; встановлення наслідків із побудованої моделі та порівняння наслідків з відображеннями на елементах уречевленої обстановки; формулювання висновку;

7) складні діагностичні завдання – полягають у дослідженні (вивченні) окремо взятого об’єкта.

№ 54. У яких відповідях правильно наведено види ідентифікації людини, диференційовані залежно від ідентифікуючого об’єкта?

1) ідентифікація людини за слідами рук, ніг, зубів та інших частин тіла;

2) ідентифікація людини за фото -, відео - і рентгенівськими зображеннями;

3) індивідуальна ідентифікація людини;

4) почеркознавча ідентифікація людини;

5) ідентифікація людини за уявним образом;

6) видова ідентифікація людини;

7 родова ідентифікація людини;

№ 55. У яких відповідях правильно наведено види криміналістичної ідентифікації, класифіковані за суб’єктом ототожнення?

1) ідентифікація, виконувана слідчим;

2) ідентифікація за уявним образом;

3) ідентифікація процесів, станів, явищ тощо;

4) ідентифікація, виконувана судом;

5) ідентифікація під час обшуку;

6) ідентифікація людини за ознаками зовнішності;

7) ідентифікація, виконувана свідком, потерпілим тощо.