Економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку
Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах і складають основну суму загальних видатків, а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку.
Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяльність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самоврядування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нематеріальних послуг в соціальній сфері для задоволення потреб членів суспільства.
Відповідно до ст. 43 Конституції України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР – кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Основні положення з оплати праці регламентовано Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322–VIII (далі КЗпП).
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються ЗУ «Про оплату праці» від 24.03. 1995 року № 108/95 – ВР.
Відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 року № 3356-ХІІ право на працю в бюджетних установах громадяни реалізують укладанням колективного договору та угод.
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі:
на національному рівні – генеральна угода;
на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
на територіальному рівні – територіальні угоди.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.
Угодою на національному рівні регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин.
Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми. Галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою.
Угоди на територіальному рівні регулюють норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відображено на рис. 2.18.
Основна заробітна плата
Додаткова заробітна плата
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати
винагорода за
виконану роботу відповідно до встановлених
норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування,
посадові обов’язки)
виплати у формі
винагород за підсумками роботи за рік,
премії за спеціальними системами і
положеннями, компенсаційні та інші
грошові і матеріальні виплати, які не
передбачені актами чинного законодавства
або які провадяться понад встановлені
зазначеними актами норми
винагорода за
працю понад установлені норми, за
трудові успіхи та винахідливість і за
особливі умови праці
Рис.2.18. Структура заробітної плати
Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати утворюють фонд заробітної плати (рис. 2.19).
Конкретний перелік усіх виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Міністерством статистики України від 13.01.2004 № 5.
Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:
установленням розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;
установленням умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і територіальних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;
оподаткуванням доходів працівників.
Фонд основної
заробітної плати
Фонд додаткової
заробітної плати
Інші заохочувальні
та компенсаційні виплати
Рис. 2.19. Структура фонду оплати праці
У бюджетних установах фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових розрахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду оплати праці.
Витрачання бюджетних коштів має бути раціональним і ефективним, а тому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік заробітної плати повинен забезпечити:
1 – контроль за дотриманням видатків на оплату праці, що передбачається в кошторисі установи та штатному розписі;
2 – контроль за дотриманням встановленої чисельності працівників відповідно до затвердженого штатного розпису;
3 – контроль за використанням робочого часу;
4 – своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати відпусток, соціальної допомоги;
5 – своєчасне складання податкової та статистичної звітності з праці;
6 – своєчасне і достовірне складання звітів до фондів соціального страхування та надання їх у встановлений термін;
7 – надання інформації працівникам щодо даних їх особових рахунків.