3. Бухгалтерський облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуванням завданих збитків.

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків – це розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних в порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.

До розрахунків із дебіторами бюджетних установ належать розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді нестач і розкрадання грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей.

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116.

Відповідно до зазначеного порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х К, (2.2)

де:

Рз – розмір збитків;

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей ;

А – амортизаційні відрахування;

Іінф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ – розмір податку на добавлену вартість;

Азб – розмір акцизного збору;

К – коефіцієнт відшкодування суми збитків винною особою.

Для більшості матеріальних цінностей коефіцієнт відшкодування суми збитків К = 2, проте для деяких видів цінностей він дещо інший (табл. 2.25).

Таблиця 2.25

Коефіцієнти для розрахунку суми відшкодування завданих збитків

Вид матеріальних цінностей	База розрахунку збитків	Коефіцієнт
1	2	3
Спирт етилового питний, спирт етиловий ректифікований, спирт етиловий сирець	оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податок на додану вартість	3
Тварини	закупівельна ціна, яка склалися на момент відшкодування збитків	1,5
Бланки цінних паперів та документи суворого обліку	до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством	5
	вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством	50
Матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру їх придбання	з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкової ціни	-
Дорогоцінних металів – золото, срібло, платина і метали платинової	вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що	2

продовження таблиці 2.25

1	2	3
групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо)	діють на день виявлення завданих збитків	2
Музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, – за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історико-художньої цінності експонату	вартість цих металів у чистому вигляді та вартості дорогоцінного каміння за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків	2 3
Іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті	вартість валютних цінностей, перерахована у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків	3
Заборгованість працівників установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт	вартість валютних цінностей, перерахована у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості	3

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані із закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням тощо) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютних цінностей і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв’язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), визначаються Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06. 06. 1995 р. № 217/95 – ВР.

Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконують за формулою:

Рз = Нс х К, де (2.3)

Рз – розмір збитків від нестачі одного бланку;

Нс – вартість бланку суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);

К – коефіцієнт.

Виявлені суми крадіжок і витрачань матеріальних цінностей відносять на винних осіб у сумі, що вказана в акті ревізії чи перевірки. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють контроль за проходженням справ у судових інстанціях. Заподіяна шкода від виявлених нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей внаслідок недбалості в роботі окремих працівників, може добровільно відшкодовуватися винною особою.

У таких випадках відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи шляхом відрахувань їх із заробітної плати працівника. Розпорядження має видаватися не пізніше двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і братися до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення про це працівника. Під час обчислення розміру відрахувань враховують обмеження, встановлені статтею 128 КзпП, відповідно до якої при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках – 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Для обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків передбачений субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

За дебетом субрахунку 363 на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів – порівняльних відомостей) відображаються суми виявлених недостач, крадіжок, втрат грошових коштів та матеріальних цінностей, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 20 – 25, 30, 33, 36, 64.

За кредитом субрахунку 363 і дебетом субрахунків рахунків 30, 32 відображаються суми, що надійшли на відшкодування завданого установі збитку.

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків відображено в табл. 2.26

Таблиця 2.26

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих

збитків

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Списання необоротних активів унаслідок нестачі, установленої при інвентаризації	401, 131 - 133	104 - 122
	Якщо встановлено винних осіб, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині
	витрат на відновлення (придбання)	363	711
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету		642
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей
2	Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок нестачі, установленої при інвентаризації	411	221

продовження таблиці 2.26

1	2	3	4
2	Якщо встановлено винних осіб, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині
	витрат на відновлення (придбання)	363	711
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету		642
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей
3	Списання виявлених недостач і втрат виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування:
	придбаних у поточному році за загальним фондом	801, 802	261, 201, 204, 205, 231 - 236, 238, 239
	придбаних у поточному році за спеціальним фондом	811 – 813
	придбаних у минулих роках за загальним фондом	431
	придбаних у минулих роках за спеціальним фондом	432
	за розрахунками з внутрівідомчої передачі запасів за загальним фондом	683
	за розрахунками з внутрівідомчої передачі запасів за спеціальним фондом	684
	Якщо встановлено винних осіб, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині
	витрат на відновлення (придбання)	363	711
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету		642
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей
4	Віднесення на рахунок винних осіб виявлених недостач грошових коштів у касі установи	363	301, 302
5	Надходження сум у касу установи на погашення недостач, завданих збитків тощо	301, 302	363
6	Надходження сум на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки установи на погашення недостач, завданих збитків тощо
	на поточний рахунок загального фонду	311	363
	на поточний рахунок спеціального фонду	313
	на реєстраційний рахунок	321
	на спеціальний реєстраційний рахунок	323

Аналітичний облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться на картках ф. 292а за кожною винною особою із зазначенням прізвища, імені та по батькові, займаної посади, дати виникнення нестачі та її суми.

Синтетичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків відображаються у меморіальних ордерах: № 1 «Накопичувальна відомість за касовими операціями» форми 380 (бюджет), № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» форми № 381 (бюджет), № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» форми № 382 (бюджет), № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» форми № 386 (бюджет), № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форми № 438 (бюджет), № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів» форми № 439 (бюджет), № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» форми № 411 (бюджет), № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» форми № 396 (бюджет) або в меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).