5.1.4 Іонізуючі випромінювання

Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків. По своїй природі іонізуючі випромінювання можуть бути корпускулярними (альфа, бета, нейтронне), або електромагнітними (гама, рентгенівське, космічне).

Джерелами електромагнітних полів є: атмосферна електрика, радіовипромінювання, електричні і магнітні поля Землі, штучні джерела (монітори обчислювальних комплексів, радіомодеми, телебачення і т.п.). Джерелами іонізуючих випромінювань - електровакуумні прилади.

5.2 Організаційні і технічні заходи для виключення небезпечних і зменшення рівня шкідливих виробничих факторів

5.2.1 Нормалізація освітлення

Щоб виключити найбільш небезпечний фактор – враження людини електричним струмом у розробленому пристрої основні вузли та деталі вкриті кожухами, електропроводка виконується у відповідності до умов навколишнього середовища.

Січення проводів обирається за допустимою густиною струму. У пристрої ізоляція проводів відповідає номінальній напрузі в сіті, а захисна оболонка – умовам навколишнього середовища та способу прокладки проводів.

При технічному обслуговуванні усі роботи виконуються з повністю знятою напругою живлення. При цьому необхідно прийняти міри запобігаючи помилковому вимкненню апаратури. До початку роботи необхідно впевнитися у відсутності напруги. Для цього використовують переносний вольтметр типу ТП-4М, вказівник напруги типу УНН-10 з діапазоном вимірюваної напруги 150 В.

О собу увагу необхідно приділити важливому з точки зору виробничій санітарії питанню освітлення на робочому місці.

Виробниче освітлення регулюється нормативно-технічним документом СНтаП II-4-79. Освітлення на робочому місці повинно бути поєднаним (штучне та природне світло). Природне освітлення повинно бути боковим. При виконанні робот з категорії високої зорової точності коефіцієнт природної освітленості повинен відповідати нормативним рівням по СНтаП II-4-79 (не нижче 1,5), при зоровій роботі середньої точності – не нижче 1.

Штучне освітлення слідує здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла в світильниках загального освітлення. Вони повинні забезпечувати рівномірне освітлення за

допомогою відображеного або розсіяного світло розподілення.

Визначимо норму загального штучного освітлення (кількість необхідних світильників) для забезпечення нормируємої освітленості приміщення, примінив метод коефіцієнта використання світлового потоку. Загальна розрахункова формула має вигляд:

, (5.1)

де F – світловий потік лампи в світильнику, Лм;

Е_min – норма (мінімум) освітленості, Лк;

S – площа приміщення, м²;

К_з – коефіцієнт запасу, К_з=1,3;

z – коефіцієнт нерівномірності освітленості; z=0,45;

N – число світильників, яке визначається з умови рівномірності освітлення;

 - коефіцієнт використання світового потоку;

n – кількість ламп в світильнику.

Коефіцієнт використання світлового потоку  залежить від типа світильника, коефіцієнтів відображення від підлоги, стін, стелі та індексу приміщення , який визначається по формулі:

(5.2)

де А та В – довжина та ширина приміщення, м;

Н_р – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

Н_р обчислюється по формулі:

(5.3)

де Н – висота приміщення, м;

h_с – висота світильника, м;

h_N – висота робочої поверхні, м.

Для розрахункового випадку маємо: довжина робочого кабінету складає 6 м; ширина - 4 м; висота – 3 м.

Приміщення освітлюється світильниками типа ЛСП01, в кожному з котрих знаходиться по дві лампи ЛБ. Висота робочої поверхні складе 0,8 м, висота світильника – 0,275 м.

Визначимо висоту підвісу світильників, підставив вихідні значення в формулу (8.3):

H_p = 3.0 - 0.275 - 0.8 = 1.925 (м).

Далі визначимо значення індексу приміщення , підставляючи в формулу (5.2) значення Н_р: =1,2.

По індексу приміщення та коефіцієнтам світлового потоку від підлоги – 30% (0,3), від стін – 40% (0,4) та від стелі – 60% (0,6) визначаємо для світильника ЛСП01 значення коефіцієнта використання світлового потоку (). =0,52.

З гідно вимогам СНтаП II-4-79 норма (мінімум) освітленості при загальному в системі комбінованого освітлення складає 400 лк. Світловий потік лампи Лб-80 складає 4960 лм.

З формули (5.1) виразимо значення кількості світильників N та підставляючи відомі значення в вираз одержимо N=1,1. Округляючи значення до більшої цілої цифри, отримуємо, що вимагається 2 світильника.

Висновок: при достатньому природному освітленні (світлу пору доби, ясна погода) кількості та сумарної площі світлових пройомів достатньо для забезпечення вимагаємої освітленості робочого приміщення.

У випадку недостатності природного освітлення необхідно задіяти джерела штучного освітлення (розрахунок показав, що достатньо мати 2 світильника з лампами ЛБ-80 та чистими плафонами).