1. Тема: Вивчення пилоочисного обладнання.

2. Мета: Ознайомитися із різноманітними видами пилоочисного обладнання.

3. Порядок виконання практичної роботи:

Пил утворюється в результаті здрібнювання, стирання, шліфування, а також при різ­номанітних пересипаннях, завантаженнях і розвантаженнях матеріалів.

Очищенню від пилу може піддаватися зовнішній пил, що подається в приміщення приточними способами: рециркуляційне повітря - повітря, що відходить від місцевих від­смоктувань, якщо концентрація пилу в ньому, перевищує нормовані значення.

Основна характеристика пилу - його дисперсний склад, по якому він ділиться на кру- пнодисперсний (пісок), середньодисперсний (цемент), мілкодисперсний (молотий пиловий кварц) або дуже мілкодисперсний, біологічно активний та ін.

За способом очищення повітря пилоочисне обладнання буває для сухої і мокрої очистки. Воно також наділяється на пилоуловлювачі (пило осадочні камери, циклони одиночні та батарейні, скрубери та ін.) і фільтри.

Існує 3 види очистки повітря:

1) груба, при якій дрібний пил не уловлюється;

2) середня, при якій затримується крупний, середній і частина мілкого пилу;

3) тонкий, коли уловлюється навіть дуже мілкі пилинки.

Один із основних показників роботи пилоочисного обладнання - ефективність очищення повітря (або ступінь, коефіцієнт очищення). Ефективністю очищення повітря нази­вають відношення кількості схопленого в пилоочисному обладнанні пилу до загальної кількості пилу, який пройшов через нього. Вона визначається по форулі:

де і - концентрація пилу в повітрі відповідно до і після очищення.

Найпростішими за конструкцією і експлуатацією пиловловлюючими є пилоосадні

камери, їх застосовують для осадження крупних частинок розміром більше 50 мкм і

при вели­ких початкових концентраціях. Ці камери працюють ефективно тільки при

малих швидкостях тиску повітря (0,6 м/с); Тому пилоосадні камери мають досить

великі розміри. Схоплювання пилу в камерах проходить під дією сил тяжкості

частинок пилу.

Найпростіша пилоосадна камера являє собою паралелепіпед (мал..1а). Повітряний

запилений струмінь поступає в камеру, втрачає швидкість, частинки пилу починають

осідати. Крім цього, існують ще і лабіринті камери, в яких шлях тиску повітря

зменшується за рахунок введення перегородок. Швидкість тиску дуже швидко гаситься поперечними перегород­ками. Випаданню пилу також сприяють вертикальні вихрі.

Мал.1 ПИЛООСАДНА КАМЕРА

а) проста;

б) лабіринтна.

Ефективність простих камер 50-60 %, лабіринтних - 85-90 %. Зникнення осілого ма­теріалу механізується.

Циклони відносяться до пилоуловлювачів інерційного типу і застосовуються для сухого очищення повітря. Перевага циклонів в їх компактності, простоти конструкції та обслуговування.

Робота циклонів (мал. 2) основана на дії центробіжних сил. Забруднене повітря з ве­ликою швидкістю (10; 25 м/с) попадає в циклон по підведеному повітроводу, який монтується по дотичній до корпусу циклона. Чим більше швидкість на вході тим ефекгивніша очист­ка. Повітряний потік рухається по спіралі вниз. Частинки пилу, як більше тяжчі, намагаються притиснутися до внутрішньої стінки, а під дією сили тяжіння скочуються в нижню частину циклона і збираються в бункері, який періодично очищається.

Очищене повітря підіймається вгору і через спеціальну викидну трубу виходить в атмосферу. Конструкція циклонів надзвичайно різноманітні. ННИОГАЗ серії ЦН (циліндричні) та конічні СІОТ_, ЛІОТ та інші. Для крупних частин ефективність очищення в циклонах до­сягає 95-98%.

До інерційних пилоутворювачів мокрого пилу відносяться циклони з водяною плівкою, які називаються скруберами. У ниx уловлювання пилу проходить за рахунок їх контак­ту з водою. Зволоження пилу і поверхонь різко підвищує ефективність очищення, спрощує відходження пилу із пристрою і знижує небезпечність пожеж і вибухів,

Відомо два типи скруберів конструкції ВТІ. Промбуд проекту та конструкції ВТ1 зі зрошувальною решіткою.

Фільтри бувають:

• паперові, для тонкого очищення;

• сітчасті;

• гравійні та шланкові, в яких шар гористого матеріалу змочується водою і пил прилипає до їх мокрої поверхні;

• електрофільтри;

• тканні рукавні, плоскі, клинкові за формою фільтрувальних елементів; за місцем розташуванням вентилятора відносяться фільтри всмоктувальні, за способом регенерації тканини - струшування, із зворотною продувною і т.д.

Тканні рукавні фільтри являють собою металеву шафу, розділену перегородками на секції. В кожній секції вертикально підвішене декілька матірчатих рукавів, кожний із яких натягнутий на металіний каркас. Рукава в секції розташовуються у шахматному порядку. Запилене повітря вводиться в рукава зверху або знизу.

Проходячій через фільтрувальну тканину, повітря очищається, а пил осідає на внутрі- шній поверхні рукава. Від пилу рукава очищаються автоматично шляхом одночасного стру­шування і обладнання зворотнім потоком повітря. Пил збирається в бункері. Ефективність очищення 70-80 %. Тканні рукавні фільтри випускають типу ФВ (фільтри всмоктувальні ти­пу РФГ, ФРМ_, ФВК та інші).

В рулонних уніфікованих фільтрах ФРУ в якості фільтруючого матеріалу використо­вується шар скловолокна, злегка промасленого.

Ці фільтри являють собою коробчастий каркас, у верхній і нижній частині якого уста- новлені котушки-барабани. Полотно намотують на верхню котушку, пропускають його через живий переріз фільтра, і закріплюють на нижній котушці. Потік запиленого повітря рухаєть­ся поперек живого перерізу фільтра. По мірі забруднення фільтру матеріал змотується із верхньої котушки на нижню. Ефективність очищення 98 %. Масляні чарункові фільтри системи РЕК (мал. 5) складуються із багатьох чарунок. Чарунка приставляє собою металічну короб­ку, в якій розташовується декількома рядами гофровані стальні сітки. В кожній сітці розміри отворів зменшуються в напрями тиску повітря. Сітки змочуються маслом, що не мають запа­су. Кожна металева коробка закріплюється в рамці.

МАЛ. 5. МАСЛЯНИЙ ФІЛЬТР СИСТЕМИ РЕКС

а) чарунка закріплена в рамі

б) розташування гофрованих стальних сіток в ячійці

1. металева коробка;

2. установча рамка.

Повітря, проходячи по звивистому шляху через гофровані сітки залишає на їх липкій поверхні велику частнну пилинок, що містяться в них.

По мірі забруднення фільтру чарунки періодично промивають 10 % содовим розчиом, потім чистою водою і знову змочують маслом. Ефективність очищення повітря 97-98 %. В електрофільтрах повітря очищається під дією електричного поля, що відділяє тверді частини запиленого повітря. Проходить іонізація повітряного середовищрезультаті якої тверді частинки осідають на електродах. Ефективність очищеного повітря 90 – 95 %.

.

Практична робота № 8

1.Тема: Розрахунок повітряного опалення повітряними агрегатами.

2.Мета: Навчитись розраховувати і підбират агрегати повітряного опалення

3.Послідовність виконання роботи:

Розрахувати систему повітряного опалення агрегатами ,обігріваємами водою, при температурі 150-70 С з нахиленою подачею повітря у цеху.

3.1. Необхідно визначити теплову міцність опалювальних агрегатів, Вт

Q=q V(t - t )

де q- питома теплова характеристика приміщення рівняється 0,79Вт/м С

V-об’єм приміщення, м

t -температура робочиї зони

t - температура зовнішнього повітря

3.2.Визначається необхідну теплову зону обслуговування агрегата,м

b = b

де Q -номінальне теплове навантаження агрегата , табл. 12.1 (Спр. проектувальника. Опалення . Під ред. Староверов)

b=(0.5-2)

-ширина зони обслуговування, м

3.3.Визначається необхідна кількість агрегатів. шт

N=

б= (табл12.4, Спр. прек. Староверов)

Кількість агрегатів повинно бути не меньше двух.

Таблиця 1.Вихідні дані

№ вар	Тепловтрати кВт	t	t	Ширина м	Довжина м	Висота м	Питома теплова характ.q
1	180	15	-22	25	18	10	0,79
2	170	17	-23	28	18	8	0,75
3	150	18	-18	15	20	15	0,80
4	160	13	-20	15	11	9	0,75
5	100	14	-22	25	30	9	0,81
6	130	16	-16	16	20	10	0,82
7	120	17	-18	13	22	11	0,9
8	190	18	-14	14	15	9	0,75
9	200	12	-25	25	30	15	0,79
10	160	13	-24	25	15	12	0,76
11	130	14	-22	12	18	10	0,77
12	140	17	-21	13	20	16	0,78
13	170	16	-19	10	30	11	0,81
14	220	15	-17	13	25	8	0,8

По табл 12,1 визначаем тип і номер агрегата.

Визначається небхідна теплове навантаження агрегата і температуру подаваємого повітря

Q=

t = t + t

Висновок:

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9