Повне знімне протезування

Текстові тестові завдання

Зуби першого типу по Вільямсону, що характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. * Квадратному.
2. Конічному.
3. Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:
1. 2.
2. 3.
3. * 4.
4. 5.
5. 6.
Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. * №5
Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. * Водсворта –Уайта.
4. Герингера.
5. Найша.
Апарат Ларіна використовують для:
1. Згладжування та підрізання валиків.
2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Визначення точки золотого перетину.
4. Розігрівання валиків.
5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.
Апарат Найша використовують для:
1. * Згладжування та підрізання валиків.
2. Визначення точки золотого перетину.
3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.
4. Розігрівання валиків.
5. Нанесення анатомічних орієнтирів.
Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:
1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.
2. Магнітів, що розміщуються під яснами.
3. Фіксуючих паст.
4. Різниць атмосферного тиску.
5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.
Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:
1. * Анатомічних утворень на щелепах.
2. Розрідженого простору.
3. Магнітів.
4. Різниці атмосферного тиску.
5. Фіксуючих паст.
Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:
1. Фізичних законах.
2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.
3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.
4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.
5. Використанні імплантатів.
В ортрпедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною
1. Нанесення оріентирів для постановки зубів
2. Фіксація центрального співвідношення
3. * Визначення висоти центрального співвідношення
4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика
5. Перевірка постановки зубів
В стоматології твердість матеріалів порівнюють з твердістю самої твердої тканини зубів. Це:
1. * Емаль
2. Дентин
3. Цемент
4. Пульпа
5. Кутикула
Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:
1. * Латеральним кутам ікол.
2. Середині ікол.
3. Медіальним кутам ікол.
4. Латеральним кутам першого премоляра.
5. Медіальним кутам другого премоляра.
Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:
1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.
2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.
3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.
4. Залишається на місці.
5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.
Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:
1. Шпателем.
2. Пластинкою базисного воску.
3. Спеціальними лінійками.
4. Смужкою паперу.
5. * Всі відповіді вірні.
Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. * №4
5. №5
Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Вібруюча зона – це ділянка слизової оболонки, яка виявляється при:
1. * Вимові звука «а»
2. Відкриванні рота
3. Вимові звука «у»
4. Співі
5. Посмішці
Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
Відбиток – це:
1. * Негативне відображення будь-якого органа зубощелепної системи та лиця
2. Позитивне зображення рельєфа зубного ряду і щелепи тканин протезного ложа
3. Немає правильної відповіді
4. Мікропротез, що відновлює порушену цілісність зуба
5. Пристрій, що відновлює вертикальні, сагітальні рухи нижньої щелеп
Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:
1. Анатомічним.
2. Діагностичним.
3. Оклюзійним.
4. * Функціональним.
5. Подвійним.
Гіпс використовується для :
1. Отримання моделей
2. Моделювання штампів для виготовлення коронок
3. Фіксування моделей в оклюдаторах
4. Фіксування моделей в артикуляторах
5. * Всі відповіді вірні
Глибокий шар кругового м’язу рота являється:
1. * Продовженням щічного м’язу
2. Медіального криловидного м’язу
3. Двочеревцевого м’язу
4. М’язів, що опускають і піднімають кути рота
5. Латерального криловидного м’язу
Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:
1. Екваторах зубів.
2. * Шийках зубів.
3. Нижній третині ясен.
4. Середині ясен.
5. Дещо нижче екватора зубів.
Де знаходиться вібруюча зона на верхній щелепі
1. * На м’якому піднебінні
2. На твердому піднебінні
3. На межі м’якого і твердого піднебіння
4. В під’язиковому просторі
5. На лінії А
Де розміщуються поперечні складки на твердому піднебінні:
1. * В передній третині твердого піднебіння
2. Задній третині твердого піднебіння
3. На перехресті сагітального піднебіння шва і лінії А
4. На лінії А
5. На м’якому піднебінні
Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:
1. Нейтральною зоною.
2. * Клапанною зоною.
3. Протезне ложе.
4. Протезне поле.
5. Протезна крайова зона.
Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:
1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.
2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.
3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.
4. Перешкодити відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:
1. * Вайн.
2. Фошар.
3. Оксман.
4. Гаврилов.
5. Боянов.
До якого методу фіксації відносять використання магнітів:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів
1. Механічного.
2. * Біомеханічного.
3. Фізичного.
4. Біофізичного.
5. Фізіологічного.
До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах
1. * Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. Фізичного.
5. Біофізичного.
Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. * Конічному.
3. Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:
1. Тільки з верхнім.
2. * Тільки з нижнім.
3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.
4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.
5. З будьяким, на розсуд лікаря.
З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:
1. Стенесу.
2. Парафіну.
3. Самотвердіючої пластмаси.
4. Фотополімерезуючої пластмаси.
5. * Воску.
За допомогою чого виготовляється індивідуальна ложка, запропонована професором Е.Я. Варесом
1. * Стоматологічної ортопедичної штамп-прес-установки(СОШПУ)
2. Стандарних пластинок АКР-П
3. Пластмаси
4. Воску
5. Стоматологічної кювети
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. Гізі.
2. Бонвіля.
3. Готичним.
4. * Бенета.
5. Ганау.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. * Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Зуби, які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. * Перший.
2. Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. Конічному.
3. * Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. * Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. Другий.
3. * Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Камперівська горизонталь – це:
1. Траго-орбітальна лінія.
2. * Носо-вушна лінія.
3. Зінична лінія.
4. Присередня лінія.
5. Надбрівна лінія.
Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :
1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.
2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.
3. Зіниці до зіниці.
4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.
5. Кута рота до середини козелка вуха.
Класифікація відбитків (1985р.) розроблена:
1. * Гавриловим
2. Бетельманом
3. Брахманом
4. Оксманом
5. Курляндським
Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:
1. Найша.
2. * Ларіна.
3. Васильєва.
4. Водсворта –Уайта.
5. Герингера.
Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:
1. * 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Кут сагітального суглобового шляху називають:
1. * Кут Гізі.
2. Кут Беннета.
3. Кут Шпеє.
4. Кут Ганау.
5. Кут Бонвіля.
Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Кут трансверзального суглобового шляху називають:
1. Кут Гізі.
2. * Кут Беннета.
3. Кут Шпеє
4. Кут Ганау.
5. Кут Бонвіля
Кутом Бенета називають, кут:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. * Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Кутом Гізі називають, кут:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. * Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:
1. * Камперівська.
2. Франкфуртська.
3. Ретсіуса.
4. Купідона.
5. Посмішки.
Медичний гіпс необхідно зберігати за таких умов:
1. * В сухому приміщенні, в щільно закритих мішках
2. У будь-яких умовах
3. У темному вологому приміщенні
4. Умови зберігання визначає зубний технік
5. Немає вірної відповіді
Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :
1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.
3. Проведенні функціональних проб.
4. Оформлення ложки у стані спокою.
5. Оформлення країв під тиском.
Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:
1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.
3. Проведенню функціональних проб.
4. Проведенні жувальних рухів.
5. Правильної відповіді немає.
Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:
1. Збільшенні маси нижнього протеза.
2. Використанні магнітів.
3. Використанні пелотів.
4. Використанні різниці атмосферного тиску.
5. * Використанні пластинкових золотих пружин.
Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:
1. Бетельман.
2. Оксман.
3. Боянов.
4. * Фошар.
5. Дойніков.
Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:
1. 2,5 зуба.
2. * 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:
1. 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. * 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:
1. * 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
5. 6 зубів.
На скільки відділів поділяється під’язиковий простір
1. * 3
2. 2
3. 4
4. 5
5. 6
На які відділи поділяється під’язиковий простір:
1. * Передній, боковий задній
2. Передній, боковий
3. Внутрішній, зовнішній
4. Зовнішній, середній
5. Передній, задній
Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:
1. Фошар.
2. Першин.
3. * Боянов.
4. Сидоренко.
5. Оксман.
Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:
1. 2,5 зубів.
2. 3 зубів.
3. 4 зубів.
4. 5 зубів.
5. * 6 зубів
Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:
1. "Хромопан"
2. Гіпс
3. * "Ортокор"
4. "Тіодент"
5. "Стомальгін"
Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується
1. * Протетична
2. Сагітальна
3. Вертикальна
4. Трансверзальна
5. Франкфуртська
Окантовку країв відбитку проводять для:
1. * Подовження границь протезу.
2. Потовщення границь протезу.
3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.
4. Розширення границь протезу.
5. Правильної відповіді немає.
Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:
1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.
2. Постановки всіх верхніх зубів.
3. Постановки верхніх та нижніх зубів.
4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.
5. Постановки шести передніх нижніх зубів.
Оцінка якості відбитка зубним техніком включає:
1. Чіткість структур протезного ложа
2. Адгезію відбиткового матеріалу до відбиткової ложки
3. Ступінь очистки відбитка від залишків крові та мікроорганізмів
4. Деформацію відбитка та наявність повітряних пухирців та ділянок, розмитих слиною
5. * Всі відповіді вірні
П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. * Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Передній відділ під’язикового простору розміщується:
1. * Між язиком і язиковою поверхнею передню ділянки альвеолярного відростка
2. В ретроальвеолярній ділянці
3. В ділянці молярів
4. В ділянці премолярів
5. В позаду альвеолярній ділянці
Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. * Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Перша проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. * Широкому відкриванню рота та здійсненню акту ковтання.
2. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
3. Досяганні кінчиком язика до щоки за умов напівзакритого рота.
4. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
5. Активних рухах мімічних м’язів.
Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам
1. * Рівносторонній
2. Рівнобедрений
3. Прямокутний
4. Тупокутний
5. Неправильної форми
Під час виготовлення гіпсової моделі необхідно використати такі розчини:
1. 50% розчин глюкози
2. * Звичайну воду
3. Спиртовий розчин
4. 3% розчин NaCl
5. 4% розчин солі
Під час виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнта віком 68 років на етапі припасування індивідуальної ложки з використанням проб Гербста виявлено, що ложка скидається при втягуванні щік. На якій ділянці потрібно вкоротити край індивідуальної ложки:
1. По лінії "А"
2. У передньому відділі
3. Від задньої частини горба верхньої щелепи до середини коміркового відростка
4. По всьому присінковому краю
5. * У ділянці щічно-коміркових складок
Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого виявлено рухомість коміркового відростка верхньої щелепи (відросток, що хитається). Ступінь атрофії коміркового від ростка — II за Шредером. Слизова оболонка помірно піддатлива. Якому відбитку за ступенем компресії потрібно віддати перевагу:
1. Комбінованому
2. Компресійному
3. Декомпресійному
4. * Диференційованому
5. Навантажувальному
Під час приготування пластмасового тіста розрізняють такі стадії:
1. Губоподібну ,ниток, що тягнуться, пісочну
2. * Пісочну, ниток, що тягнуться; тістоподібну, Гумоподібну
3. Еластичну, кристалічну
4. Гумоподібну, піскоподібну, еластичну, текучу
5. Немає вірної відповіді
Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. По лінії "А"
2. У фронтальній ділянці
3. У ділянці піднебінного торуса
4. * У задньо-бічній ділянці горбка верхньої щелепи
5. У ділянці щічно-коміркових складок
Піднебінні ямки знаходиться на :
1. * Лінії, що з’єднує точки біля основи альвеолярних горбів верхньої щелепи
2. В передній третині піднебіння
3. В проекції поперечних складок твердого піднебіння
4. Біля різцевого сосочка
5. В проекції торуса
Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:
1. * Найша
2. Ларіна.
3. Васильєва.
4. Водсворта –Уайта.
5. Герингера.
Поверхневий шар кругового м’язу рота являється:
1. * Продовженням м’язів, що опускають і піднімають кути рота
2. Медіального криловидного м’язу
3. Скроневого м’язу
4. Двочеревцевого м’язу
5. Латерального криловидного м’язу
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :
1. Антропометричного.
2. * Анатомо-функціонального.
3. Анатомічного.
4. Фізіологічного.
5. Антропо-фізіологічного.
Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:
1. 1-2мм.
2. 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
5. * 5-6мм.
При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:
1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.
2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.
3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.
4. Запобігти відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. * Келлер
2. Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
5. Шредер
При квадратному типі обличчя зуби ставлять:
1. * Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При конічному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. * Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При овальному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. * Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:
1. 2см.
2. 3см.
3. * 4см.
4. 5см.
5. 6см.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:
1. 5-7мм.
2. * 8-10мм.
3. 11-13мм.
4. 14-17мм.
5. 18-20мм.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то
1. Не буде відтворена крива Шпеє.
2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.
3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.
4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.
5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.
При спокійному положенні губ у осіб, що мають всі зуби, ріжучий край передніх зубів, включаючи ікла, розташовується на :
1. * 1-2 мм нижче за рівень розрізу губ.
2. 2-3 мм нижче за рівень розрізу губ.
3. На рівні розрізу губ.
4. 1-2 мм вище за рівень розрізу губ.
5. 2-3 мм вище за рівень розрізу губ.
При якій температурі швидкість твердіння гіпсової суміші прискорюється:
1. * 30-370С
2. 5-100С
3. 10-150С
4. 1-50С
5. 20-250С
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.
1. ІІ-ІІІ типі.
2. ІІ типі.
3. * ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Рівновагою протеза називають:
1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.
3. Стійкість протеза в стані спокою.
4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.
5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.
Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:
1. Гаврилов.
2. Кенеді.
3. Фошар.
4. Оксман.
5. * Шротт.
Рух, який здійснюється завдяки односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. * Трансверзальному.
4. Руху вперед.
5. Круговому.
Рух, який здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. * Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому
Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає
1. * Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скорочуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.
4. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
5. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
Скільки зон податливості слизової оболонки твердого піднебіння виділяє Люнд:
1. 1
2. 2
3. 3
4. * 4
5. 5
Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов
1. 3.
2. * 4.
3. 5.
4. 6.
5. 7.
Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. 3.
3. 4.
4. * 5.
5. 6.
Скільки форм ската м’якого піднебіння розрізняють:
1. * 3
2. 2
3. 4
4. 5
5. 1
Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. * 3.
3. 4.
4. 5.
5. 6.
Скільки шарів має круговий м’яз рота (m. оrbicularis oris)
1. * 2
2. 1
3. 3
4. 4
5. 5
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:
1. Центрального співвідношення щелеп.
2. Центральної оклюзії.
3. * Фізіологічного спокою.
4. Абсолютного розслаблення.
5. Відносного розслаблення.
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:
1. 1-2мм.
2. * 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
5. 4-6мм.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. * Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:
1. 30-35
2. * 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. * Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому.
Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає
1. Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. * Односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.
4. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
5. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. * Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведенні акту ковтання.
Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:
1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.
2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.
3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.
4. При закритому роті процідити ковток води.
5. Всі відповіді вірні.
У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:
1. Латеральні кути ікол.
2. * Середини ікол.
3. Мезіальні кутів центральних різців.
4. Шийки зубів.
5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:
1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
2. Середини ікол.
3. Латеральні кути ікол.
4. * Мезіальні кутів центральних різців.
5. Шийки зубів.
Фізичний метод фіксації полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
5. Наясенних кламерів.
Фіксацією протеза називають:
1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.
2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза під час ковтання.
5. Стійкість протеза під час розмови.
Фронтальний сегмент оклюзійної площини зазвичай паралельний:
1. Носо-вушної лінії.
2. Траго-орбітальній лінії.
3. * Зіничній лінії.
4. Присередній лінії.
5. Надбрівній лінії.
Хто повинен нанести межі повного знімного пластинкового протеза:
1. Зубний технік
2. Медсестра кабінету
3. Реєстратор
4. * Лікар-стоматолог-ортопед
5. Немає вірної відповіді
Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. Водсворта –Уайта.
4. * Герингера.
5. Рауера.
Через який час можна виготовляти гіпсову модель, якщо повний анатомічний відбиток, за яким вона виготовляється, знятий стомальгіном
1. Через 3 год
2. Через 15 х
3. * Відразу після зняття
4. Не обмежено в часі
5. Через 30 хв.
Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. * №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. №5
Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. * №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. №5
Що дозволяє отримати добре виражена під’язикова складка:
1. * Задній замикаючий клапан
2. Передній замикаючий клапан
3. «Язикову кишеню»
4. Лінійний замикаючий клапан
5. Всі відповіді вірні
Яка зона за Люндом розміщена в задній третині твердого піднебіння:
1. * Залозиста
2. Медіанна фіброзна
3. Периферична фіброзна
4. Слизова
5. Жирова
Яка зона за Люндом розміщена в ділянці сагітального шва:
1. * Медіанна фіброзна
2. Периферична фіброзна
3. Залозиста
4. Жирова
5. Слизова
Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яке анатомічне утворення є в під’язиковому просторі замикаючого клапана між підвищенням слизової оболонки в вигляді валика і основою альвеолярного відростка
1. * Слизова сумка
2. Вуздечка язика
3. Вуздечка губи
4. Torus geniolingualis
5. Plica sublingualis
Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):
1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.
2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.
3. Алергічний стоматит.
4. Гальваноз.
5. Ксеростомія.
Який вид альвеолярного відростка є найбільш сприятливим для протезування і створення замикаючого клапана
1. * Відвісний
2. Пологий
3. Навісний
4. Шаровидний
5. Трикутний
Який віск необхідно використати для виготовлення базисів та прикусних валиків:
1. Бюгельний
2. * Базисний
3. «Лавакс»
4. «Формодент»
5. «Фторакс»
Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).
1. Ларін.
2. * Цейзінг.
3. Герингер.
4. Да Вінчі.
5. Рауер.
Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову
1. Механічний.
2. Біомеханічний.
3. Фізичний.
4. * Фізіологічний.
5. Біофізичний.
Який перший етап виготовлення індивідуальної ложки з воску
1. Виготовлення дротяної ручки
2. Обрізання шпателем надлишків воску
3. * Розігрівання пластинки базисного воску і складання її удвоє
4. Обтискання гіпсової моделі воском
5. Зняття відбитка
Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».
1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.
2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Апарат для розігрівання валиків.
4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.
5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.
Який розчин може використовувати зубний технік під час виготовлення гіпсової моделі для пришвидшення процесу кристалізації:
1. * 3% сольовий розчин
2. Може використовувати різні розчини
3. Жодного розчину
4. Використовувати 3% розчин, підігрітий понад 500С
5. Немає вірної відповіді
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. Компресійний, декомпресійний.
5. * Диференційний
Якими авторами була розроблена самотвердіюча пластмаса «Карбопласт» для виготовлення індивідуальних ложок
1. * М.М. Тернером, Л.Н. Мацом.
2. Г.Б. Брахманом.
3. І.Я. Варесом.
4. І.Є. Бродським.
5. А.Е. Рофе.
Якими анатомічними утвореннями обмежений під’язиковий простір знизу
1. * Слизовою оболонкою дна порожнини рота і m. genioglossus i genioideus, які лежать під нею
2. Медіальним краєм m. genioideus
3. Під’язиковою складкою
4. M. mylohyoideus
5. M. masseter
Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Гіпс, репін.
3. Дентол, сіеласт.
4. YPEEN, Oran wash.
5. Speedex, хромопан.
Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Дентафоль, тіодент.
3. * Дентафоль, тіодент.
4. Тіодент, stomaflex solid/
5. Стенс.
Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:
1. Speedex та Repin.
2. Oran Wash та Stomaflex crem.
3. * Гіпс та маса Ванштейна.
4. President та Impregum Penta Soft.
5. Zeta plus та Siloflex.
Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.
5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.
Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:
1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.
2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».
3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.
4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.
5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.
Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.
5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.
Які є методики виготовлення індивідуальних ложок
1. Методика виготовлення індивідуальних ложок з пластмаси
2. Методика виготовлення індивідуальної ложки із стандартних пластинок АКР-П
3. Методика виготовлення індивідуальної ложки за допомогою СОШПУ Е.Л. Вареса
4. Методика виготовлення індивідуальної ложки за Дон МІ
5. * Всі відповіді вірні
Які зони податливості слизової оболонки на твердому піднебінні виділив Люнд:
1. Зона сагітального шва
2. Альвеолярний відросток
3. Ділянка твердого піднебіння в ділянці піднебінних складок
4. Задня третина твердого піднебіння
5. * Всі відповіді вірні
Які типи моделей розрізняють:
1. Робочі (основні)
2. Допоміжні
3. Музейні
4. Комбіновані
5. * Всі відповіді вірні
Які форми ската м’якого піднебіння розрізняють
1. * Крутий, пологий, середній
2. Навісний
3. Відвісний
4. Крутий, середній
5. Пологий
Які шари розрізняють в круговому м’язі рота
1. * Поверхневий, глибокий
2. Поверхневий, середній, глибокий
3. Поверхневий, середній
4. Поверхневий
5. Немає вірної відповіді
Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:
1. Repin.
2. Oran Wash.
3. Stomaflex crem.
4. Impregum Penta Soft.
5. * Усі відповіді вірні.
Яку ще назву має задній відділ під’язикового простору
1. * «Язикова кишеня»
2. Дно порожнини рота
3. Замикаючий клапан
4. Лінія А
5. Нижньощелепний валик
Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. * №5
Біомеханічний метод фіксації повного знімного протезу запропонований Кемені полягає у використанні:
1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.
2. Магнітів, що розміщуються під яснами.
3. Фіксуючих паст.
4. Різниць атмосферного тиску.
5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.
Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:
1. * Анатомічних утворень на щелепах.
2. Розрідженого простору.
3. Магнітів.
4. Різниці атмосферного тиску.
5. Фіксуючих паст.
Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:
1. Фізичних законах.
2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.
3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.
4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.
5. Використанні імплантатів.
Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. * №4
5. №5
Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:
1. Анатомічним.
2. Діагностичним.
3. Оклюзійним.
4. * Функціональним.
5. Подвійним.
Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:
1. Нейтральною зоною.
2. * Клапанною зоною.
3. Протезне ложе.
4. Протезне поле.
5. Протезна крайова зона.
Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:
1. * Вайн.
2. Фошар.
3. Оксман.
4. Гаврилов.
5. Боянов.
До якого методу фіксації відносять використання магнітів:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів
1. Механічного.
2. * Біомеханічного.
3. Фізичного.
4. Біофізичного.
5. Фізіологічного.
До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах
1. * Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. Фізичного.
5. Біофізичного.
Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Друга проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. * Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Жінка віком 62 роки скаржиться на відсутність усіх зубів на верхній та нижній щелепах. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи та коміркова частина нижньої щелепи — рухома, збирається в складку. До яких класів за Суплі слід віднести слизову оболонку верхньої та нижньої щелеп:
1. * IV
2. V
3. І
4. III
5. II
З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:
1. Стенесу.
2. Парафіну.
3. Самотвердіючої пластмаси.
4. Фотополімерезуючої пластмаси.
5. * Воску.
Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Зубний технік планує використати фізичний метод фіксації протезу. Він полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
5. Наясенних кламерів.
Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :
1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.
3. Проведенні функціональних проб.
4. Оформлення ложки у стані спокою.
5. Оформлення країв під тиском.
Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:
1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.
3. Проведенню функціональних проб.
4. Проведенні жувальних рухів.
5. Правильної відповіді немає.
Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:
1. Збільшенні маси нижнього протеза.
2. Використанні магнітів.
3. Використанні пелотів.
4. Використанні різниці атмосферного тиску.
5. * Використанні пластинкових золотих пружин.
Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:
1. Бетельман.
2. Оксман.
3. Боянов.
4. * Фошар.
5. Дойніков.
Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:
1. Фошар.
2. Першин.
3. * Боянов.
4. Сидоренко.
5. Оксман.
Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:
1. "Хромопан"
2. Гіпс
3. * "Ортокор"
4. "Тіодент"
5. "Стомальгін"
Окантовку країв відбитку проводять для:
1. * Подовження границь протезу.
2. Потовщення границь протезу.
3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.
4. Розширення границь протезу.
5. Правильної відповіді немає.
П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. * Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:
1. * Видалення екзостозу
2. Виготовлення традиційного знімного протеза
3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком
4. Віддалення терміну протезування на 6 міс
5. Виготовлення протеза із загнутими краями
Пацієнт віком 70 років скаржиться на неможливість вживання їжі, естетичний та фонетичний дефект унаслідок повної втрати зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована в бічних ділянках і відносно збережена — у фронтальній. Прикріплення щічних тяжів на рівні коміркового гребеня. Якому типу беззубих щелеп за Келлером відповідає така клінічна картина:
1. І
2. II
3. * III
4. IV
5. V
Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. * Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. * Келлер
2. Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
5. Шредер
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.
1. ІІ-ІІІ типі.
2. ІІ типі.
3. * ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Рівновагою протеза називають:
1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.
3. Стійкість протеза в стані спокою.
4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.
5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.
Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:
1. Гаврилов.
2. Кенеді.
3. Фошар.
4. Оксман.
5. * Шротт.
Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов
1. 3.
2. * 4.
3. 5.
4. 6.
5. 7.
Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. 3.
3. 4.
4. * 5.
5. 6.
Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. * 3.
3. 4.
4. 5.
5. 6.
Стабілізацією протеза називають:
1. Стійкість протеза у стані спокою.
2. * Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.
5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.
Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:
1. Стабілізацією.
2. Фізіологічним спокоєм.
3. Оклюзією.
4. * Фіксацією.
5. Рівновагою.
Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:
1. Фіксацією.
2. Стабілізацією.
3. * Рівновагою.
4. Оклюзією.
5. Фізіологічним жуванням.
Стійкість протеза під час нежувальних рухів називають:
1. Фіксацією.
2. * Стабілізацією.
3. Фізіологічним спокоєм.
4. Рівновагою.
5. Оклюзією.
Технік при виготовленні протезу використав наясенні кламери. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів
1. Механічного.
2. * Біомеханічного.
3. Фізичного.
4. Біофізичного.
5. Фізіологічного.
Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. * Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведенні акту ковтання.
Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Фізичний метод фіксації полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
5. Наясенних кламерів.
Фіксацією протеза називають:
1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.
2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза під час ковтання.
5. Стійкість протеза під час розмови.
Хто вміщував вольфрам в базис протезу для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу:
1. * Вайн.
2. Фошар.
3. Оксман.
4. Гаврилов.
5. Боянов.
Хто запропонував використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Хто розробив механічний метод фіксації повного знімного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин:
1. Уілсон.
2. Оксман.
3. Боянов.
4. * Фошар.
5. Дойніков.
Хто розробив найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів:
1. Фошар.
2. Першин.
3. * Боянов.
4. Сидоренко.
5. Бетельман.
Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):
1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.
2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.
3. Алергічний стоматит.
4. Гальваноз.
5. Ксеростомія.
Який з нижче наведених методів фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову
1. механічний.
2. біомеханічний.
3. фізичний.
4. * фізіологічний.
5. біофізичний.
Який методу фіксації може бути причиною малігнізації та гіпертрофії слизової оболонки,
1. Механічний.
2. Біомеханічний.
3. Анатомічний.
4. * Фізичний.
5. Біофізичний.
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. * Декомпресійний.
5. Правильної відповіді немає.
Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Гіпс, репін.
3. Дентол, сіеласт.
4. YPEEN, Oran wash.
5. Speedex, хромопан.
Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Дентафоль, тіодент.
3. * Дентафоль, тіодент.
4. Тіодент, stomaflex solid/
5. Стенс.
Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:
1. Speedex та Repin.
2. Oran Wash та Stomaflex crem.
3. * Гіпс та маса Ванштейна.
4. President та Impregum Penta Soft.
5. Zeta plus та Siloflex.
Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:
1. Repin.
2. Oran Wash.
3. Stomaflex crem.
4. Impregum Penta Soft.
5. * Усі відповіді вірні.
Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:
1. 2.
2. 3.
3. * 4.
4. 5.
5. 6.
Спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. * Водсворта –Уайта.
4. Герингера.
5. Найша.
Апарат Ларіна використовують для:
1. Згладжування та підрізання валиків.
2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Визначення точки золотого перетину.
4. Розігрівання валиків.
5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.
Апарат Найша використовують для:
1. * Згладжування та підрізання валиків.
2. Визначення точки золотого перетину.
3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.
4. Розігрівання валиків.
5. Нанесення анатомічних орієнтирів.
В ортрпедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною
1. Нанесення оріентирів для постановки зубів
2. Фіксація центрального співвідношення
3. * Визначення висоти центрального співвідношення
4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика
5. Перевірка постановки зубів
Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:
1. * Латеральним кутам ікол.
2. Середині ікол.
3. Медіальним кутам ікол.
4. Латеральним кутам першого премоляра.
5. Медіальним кутам другого премоляра.
Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:
1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.
2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.
3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.
4. Залишається на місці.
5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.
Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:
1. Шпателем.
2. Пластинкою базисного воску.
3. Спеціальними лінійками.
4. Смужкою паперу.
5. * Всі відповіді вірні.
Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:
1. Екваторах зубів.
2. * Шийках зубів.
3. Нижній третині ясен.
4. Середині ясен.
5. Дещо нижче екватора зубів.
Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:
1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.
2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.
3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.
4. Перешкодити відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. * Конічному.
3. Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:
1. Тільки з верхнім.
2. * Тільки з нижнім.
3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.
4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.
5. З будьяким, на розсуд лікаря.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. Гізі.
2. Бонвіля.
3. Готичним.
4. * Бенета.
5. Ганау.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. * Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. Гізі.
2. Бонвіля.
3. Готичним.
4. * Бенета.
5. Ганау.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. * Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. * Перший.
2. Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. Конічному.
3. * Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. * Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. Другий.
3. * Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :
1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.
2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.
3. Зіниці до зіниці.
4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.
5. Кута рота до середини козелка вуха.
Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:
1. Найша.
2. * Ларіна.
3. Васильєва.
4. Водсворта –Уайта.
5. Герингера.
Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:
1. 30-35
2. * 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:
1. * 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Кут сагітального суглобового шляху називають:
1. * Кут Гізі.
2. Кут Беннета.
3. Кут Шпеє.
4. Кут Ганау.
5. Кут Бонвіля.
Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Кут трансверзального суглобового шляху називають:
1. Кут Гізі.
2. * Кут Беннета.
3. Кут Шпеє.
4. Кут Ганау.
5. Кут Бонвіля.
Кутом Гізі називають, кут:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. * Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:
1. * Камперівська.
2. Франкфуртська.
3. Ретсіуса.
4. Купідона.
5. Посмішки.
Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:
1. 2,5 зуба.
2. * 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:
1. 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. * 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:
1. * 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
5. 6 зубів.
Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:
1. 2,5 зубів.
2. 3 зубів.
3. 4 зубів.
4. 5 зубів.
5. * 6 зубів
Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується
1. * Протетична
2. Сагітальна
3. Вертикальна
4. Трансверзальна
5. Франкфуртська
Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:
1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.
2. Постановки всіх верхніх зубів.
3. Постановки верхніх та нижніх зубів.
4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.
5. Постановки шести передніх нижніх зубів.
Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам
1. * Рівносторонній
2. Рівнобедрений
3. Прямокутний
4. Тупокутний
5. Неправильної форми
Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:
1. * Найша
2. Ларіна.
3. Васильєва.
4. Водсворта –Уайта.
5. Герингера.
При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:
1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.
2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.
3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.
4. Запобігти відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
При квадратному типі обличчя зуби ставлять:
1. * Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При конічному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. * Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При овальному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. * Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:
1. 2см.
2. 3см.
3. * 4см.
4. 5см.
5. 6см.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:
1. 5-7мм.
2. * 8-10мм.
3. 11-13мм.
4. 14-17мм.
5. 18-20мм.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то
1. Не буде відтворена крива Шпеє.
2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.
3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.
4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.
5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:
1. 2см.
2. 3см.
3. * 4см.
4. 5см.
5. 6см.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:
1. 5-7мм.
2. * 8-10мм.
3. 11-13мм.
4. 14-17мм.
5. 18-20мм.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то
1. Не буде відтворена крива Шпеє.
2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.
3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.
4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.
5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.
При спокійному положенні губ у осіб, що мають всі зуби, ріжучий край передніх зубів, включаючи ікла, розташовується на :
1. * 1-2 мм нижче за рівень розрізу губ.
2. 2-3 мм нижче за рівень розрізу губ.
3. На рівні розрізу губ.
4. 1-2 мм вище за рівень розрізу губ.
5. 2-3 мм вище за рівень розрізу губ.
Рух, який здійснюється завдяки односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. * Трансверзальному.
4. Руху вперед.
5. Круговому.
Рух, який здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. * Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому
Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає
1. * Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скорочуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.
4. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
5. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:
1. Центрального співвідношення щелеп.
2. Центральної оклюзії.
3. * Фізіологічного спокою.
4. Абсолютного розслаблення.
5. Відносного розслаблення.
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:
1. 1-2мм.
2. * 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
5. 4-6мм.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. * Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:
1. 30-35
2. * 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. * Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому.
Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає
1. Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. * Односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.
4. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
5. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:
1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.
2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.
3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.
4. При закритому роті процідити ковток води.
5. Всі відповіді вірні.
У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:
1. Латеральні кути ікол.
2. * Середини ікол.
3. Мезіальні кутів центральних різців.
4. Шийки зубів.
5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:
1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
2. Середини ікол.
3. Латеральні кути ікол.
4. * Мезіальні кутів центральних різців.
5. Шийки зубів.
Фронтальний сегмент оклюзійної площини зазвичай паралельний:
1. Носо-вушної лінії.
2. Траго-орбітальній лінії.
3. * Зіничній лінії.
4. Присередній лінії.
5. Надбрівній лінії
Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. Водсворта –Уайта.
4. * Герингера.
5. Рауера.
Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. Водсворта –Уайта.
4. * Герингера.
5. Рауера.
Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).
1. Ларін.
2. * Цейзінг.
3. Герингер.
4. Да Вінчі.
5. Рауер.
Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».
1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.
2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Апарат для розігрівання валиків.
4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.
5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.
Група фронтальних різців та ікла на верхній щелепі утворюють геометричну фігуру:
1. Напівеліпс.
2. * Півколо.
3. Параболу.
4. Овал.
5. Трапецію.
Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:
1. 2.
2. 3.
3. * 4.
4. 5.
5. 6.
Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. * Водсворта –Уайта.
4. Герингера.
5. Найша.
Апарат Ларіна використовують для:
1. Згладжування та підрізання валиків.
2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Визначення точки золотого перетину.
4. Розігрівання валиків.
5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.
Апарат Найша використовують для:
1. * Згладжування та підрізання валиків.
2. Визначення точки золотого перетину.
3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.
4. Розігрівання валиків.
5. Нанесення анатомічних орієнтирів.
Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:
1. * Еванс.
2. Бонвіль.
3. Гізі.
4. Сорокін.
5. Хайт.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Оклюдатори.
2. * Артикулятори.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори та артикулятори.
5. Правильної відповіді немає.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами
2. * Артикулятори універсальні.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори.
5. Оклюзіографи.
Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.
В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:
1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.
2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.
3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.
4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.
5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.
В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:
1. Прогенічному прикусі.
2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.
5. Прогнатичному або прямому прикусі.
В конструкції оклюдатора рухомою є:
1. * Верхня рама.
2. Нижня рама.
3. Верхня та нижня рами.
4. Жодна рама не рухома.
5. Нижня рама та частково верхня.
В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Хайта.
2. Шварца .
3. * Гізі.
4. Христенсена.
5. Ганау.
В лабораторії технік проводить постановку зубів по склу, хто є автором даної методики
1. * Васильєв
2. Монсон
3. Коник
4. Катц-Гельфанд
5. Ефрон
Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:
1. * Латеральним кутам ікол.
2. Середині ікол.
3. Медіальним кутам ікол.
4. Латеральним кутам першого премоляра.
5. Медіальним кутам другого премоляра.
Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:
1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.
2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.
3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.
4. Залишається на місці.
5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.
Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:
1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра.
Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. * Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.
Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:
1. Шпателем.
2. Пластинкою базисного воску.
3. Спеціальними лінійками.
4. Смужкою паперу.
5. * Всі відповіді вірні.
Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:
1. Висоти горбків молярів.
2. Положення цих зубів у щелепній дузі.
3. Кривизни всієї дуги.
4. Висоти горбків премолярів.
5. * Всі відповіді вірні.
Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:
1. Екваторах зубів.
2. * Шийках зубів.
3. Нижній третині ясен.
4. Середині ясен.
5. Дещо нижче екватора зубів.
Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:
1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.
2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.
3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.
4. Перешкодити відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. Феномен Христенсена.
3. * Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:
1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.
2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.
3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.
4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.
5. Прибору Ларина та воскових валиків.
Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штучних зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. * Феномен Христенсена.
3. Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:
1. Піском.
2. Крейдою.
3. * Пемзою.
4. Кухонною сіллю.
5. Гіпсом.
З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:
1. Тільки з верхнім.
2. * Тільки з нижнім.
3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.
4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.
5. З будьяким, на розсуд лікаря.
За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідношення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:
1. * Фронтальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
2. Фронтальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
3. Фронтальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:
1. * Збільшується.
2. Зменшується.
3. Не змінюється.
4. Не значно зменшується
5. Не рівномірно збільшується
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:
1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:
1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. Гізі.
2. Бонвіля.
3. Готичним.
4. * Бенета.
5. Ганау.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. * Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Зуби, які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. * Перший.
2. Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. Конічному.
3. * Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. * Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. Другий.
3. * Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зубний технік проводить постановку штучних зубів у разі прогнатичного прикусу, яка особливість даної постановки:
1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.
3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.
4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.
5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії це.
1. Артикулятори суглобні.
2. Артикулятори безсуглобні.
3. Артикулятори з середнім установленням оклюзійних кривих.
4. * Оклюдатори.
5. Артикулятори з середнім установленням суглобних шляхів.
Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище дістало назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. * Трикутника Бонвіля.
4. Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:
1. 17.
2. * 33.
3. 40.
4. 110.
5. 15.
Нижня рама оклюдатора вигнута під кутом:
1. 80-90°
2. 90-100°
3. * 100-110°
4. 110-120°
5. 120-130°.

Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується
1. * Протетична
2. Сагітальна
3. Вертикальна
4. Трансверзальна
5. Франкфуртська
Оклюдатори – це:
1. * Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.
2. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.
3. Конструкції, що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.
4. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.
5. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.
Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:
1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.
2. Постановки всіх верхніх зубів.
3. Постановки верхніх та нижніх зубів.
4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.
5. Постановки шести передніх нижніх зубів.
Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає
1. Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. * Односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.
4. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
5. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
Трипунктний контакт Бонвілля – це:
1. * Рівносторонній трикутник зі сторонами 10 см.
2. При сагітальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці.
3. При трансверзальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці.
4. При оклюзійному контакті горбково-фісурний контакт між молярами у трьох пунктах.
5. Оклюзійні контакти при трьох типах оклюзії (сагітальній, трансверзальній, та центральній).
У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:
1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.
2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.
3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.
4. При закритому роті процідити ковток води.
5. Всі відповіді вірні.
У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:
1. Латеральні кути ікол.
2. * Середини ікол.
3. Мезіальні кутів центральних різців.
4. Шийки зубів.
5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:
1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.
2. Середини ікол.
3. Латеральні кути ікол.
4. * Мезіальні кутів центральних різців.
5. Шийки зубів.
Перевіряючи правльність постановки зубів технік роз’єднує рами артикулятора. Яка рама є рухомою в оклюдаторі
1. * Верхня.*
2. Нижня.
3. Верхня та нижня.
4. Жодна не рухома.
5. Нижня та частково верхня.
Перший анатомічний артикулятор сконструював у 1858 р.
1. Еванс.
2. * Бонвіль.
3. Гізі.
4. Сорокін.
5. Хайт.
Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам
1. * Рівносторонній
2. Рівнобедрений
3. Прямокутний
4. Тупокутний
5. Неправильної форми
Під час жування у разі рухів нижньої щелепи вліво зовнішні і внутрішні горбки молярів з лівого боку переміщуються:
1. * На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.
2. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.
3. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.
4. На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.
5. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи внутрішні горбки переміщуються на внутрішні горбики верхньої щелепи.
Після визначення центрального співвідношення щелеп технік загіпсував моделі в апарат, що відтворює тільки розмикання і змикання щелеп. Цей апарат має назву:
1. Артикулятор суглобний
2. * Оклюдатор
3. Артикулятор безсуглобний
4. Артикулятор з середнім установленням оклюзійних кривих
5. Артикулятор з середнім установленням суглобних шляхів
Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:
1. * Найша
2. Ларіна.
3. Васильєва.
4. Водсворта –Уайта.
5. Герингера.
Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :
1. Антропометричного.
2. * Анатомо-функціонального.
3. Анатомічного.
4. Фізіологічного.
5. Антропо-фізіологічного.
Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має певні особливості, а саме:
1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.
3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.
4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.
5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
Постановку зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням запропонував:
1. Васильєв.
2. * Ефрон.
3. Монсон.
4. Гізі.
5. Коник.
Постановку зубів по склу запропонував:
1. * Васильєв.
2. Монсон.
3. Коник.
4. Катц-Гельфанд.
5. Ефрон.
Постановку зубів по сферичних поверхнях запропонував:
1. Васильєв.
2. Ефрон.
3. * Монсон.
4. Гізі.
5. Коник.
Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:
1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.
4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замінивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:
1. Всі зуби повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:
1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.
2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.
3. Перших премолярів верхньої щелепи.
4. Перших премолярів нижньої щелепи.
5. Других премолярів нижньої щелепи.
Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, с, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:
1. 1-2мм.
2. 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
5. * 5-6мм.
При квадратному типі обличчя зуби ставлять:
1. * Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При конічному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. * Другого типу по Вільямсону.
3. Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При овальному типі обличчя зуби ставлять:
1. Першого типу по Вільямсону.
2. Другого типу по Вільямсону.
3. * Третього типу по Вільямсону.
4. Четвертого типу по Вільямсону.
5. Пятого типу по Вільямсону.
При постановці зубів в повному знімному протезі на етапі перевірки зубів лікар повинен оцінити правильність її в апараті, а потім в порожнині рота. Які апарати відносяться до тих, що відтворюють рухи нижньої щелепи
1. * Артикулятор та оклюдатор.
2. Артикулятор.
3. Оклюдатор.
4. Гнатодинамометр.
5. Паралелометр.
При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. * Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. * Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:
1. 2см.
2. 3см.
3. * 4см.
4. 5см.
5. 6см.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:
1. 5-7мм.
2. * 8-10мм.
3. 11-13мм.
4. 14-17мм.
5. 18-20мм.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то
1. Не буде відтворена крива Шпеє.
2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.
3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.
4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.
5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.
При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі дістала назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. Трикутника Бонвіля.
4. * Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:
1. * Артикулятор із стандартними визначеними суглобовими шляхами
2. Артикулятор універсальний.
3. Лицева дуга.
4. Оклюдатор.
5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.
Рівносторонній трикутник Бонвіля в середньому має довжину сторін:
1. 6см.
2. 7см.
3. 8см.
4. 9см.
5. * 10см
Рух, який здійснюється завдяки односторонньому скороченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. * Трансверзальному.
4. Руху вперед.
5. Круговому.
Рух, який здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. Вертикальному.
2. * Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому
Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає
1. * Одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.
2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.
3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скорочуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.
4. Суглобова головка залишається на місці. При одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.
5. Суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При одночасному скороченню м’язів під’язикової групи.
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:
1. Центрального співвідношення щелеп.
2. Центральної оклюзії.
3. * Фізіологічного спокою.
4. Абсолютного розслаблення.
5. Відносного розслаблення.
Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:
1. 1-2мм.
2. * 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
5. 4-6мм.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:
1. Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. * Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначається кутом, який утворюється внаслідок перетину площини їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто площини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:
1. 30-35
2. * 40-50
3. 100-110
4. 15-17
5. 70-80
Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скорочуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає
1. * Вертикальному.
2. Сагітальному.
3. Трансверзальному вліво.
4. Трансверзальному вправо.
5. Круговому.
Технік в лабораторії загіпсував в артикулятор моделі, які артикулятори з наведених відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Артикулятори Сорокіна.
2. * Артикулятори Хайта.
3. Артикулятори Монсона.
4. Артикулятори Гізі.
5. Артикулятори Водсворта
Технік робить постановку зубів пацієнту, у разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Технік робить постановку по Васильєву зубів нижньої щелепи, який зуб він поставить першим:
1. Перші премоляри.
2. * Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
Технік робить постановку по Васильєву зубів нижньої щелепи, які зуби він поставить останніми:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
Технік формує протетичну площину в шарнірному оклюдаторі, яка з методик постановки зубів дозволяє провести постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.
1. * Постановка зубів по Васильєву.
2. Постановка зубів по Хмелевському.
3. Постановка зубів по Гізі.
4. Постановка зубів по Монсону.
5. Постановка зубів по Бонвілю
У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
2. Прогенічному прикусі.
3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.
5. Прогнатичному або прямому прикусі.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.
4. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:
1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
Хвора К. 53 р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „Ш”. Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
2. Збільшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
3. Збільшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
4. Зменшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
5. Рівномірно зменшити товщину базиса.
Хвора М. 58 р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „Д”. Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину передніх зубів.
2. Зменшити висоту передніх зубів.
3. Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні
4. Збільшити товщину передніх зубів.
5. Збільшити висоту передніх зубів.
Центральні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. * По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
2. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
3. З медіальним нахилом різального краю до серединної лінії і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
4. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
5. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовувалося дозовні від його середини.
Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. Водсворта –Уайта.
4. * Герингера.
5. Рауера.
Як називається підковоподібна металічна пластинка з блюдцеподібним заглибленням для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.
1. Пелот.
2. * Калота.
3. Ясеневий кламер.
4. Ригель.
5. Інтерлок.
Як розміщуються зуби жувальної групи по відношенню до гребеня альвеолярного відростка при постановці зубів за Васильєвим:
1. * Посередині гребеня.
2. На 0,5мм до зовні від середини гребеня.
3. На 0,5мм внутрішньо від середини гребеня.
4. На 1мм до зовні від середини гребеня.
5. На 1мм внутрішньо від середини гребеня.
Яка з методик постановки зубів дозволяє проводити постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.
1. * Постановка зубів по Васильєву.
2. Постановка зубів по Хмелевському.
3. Постановка зубів по Гізі.
4. Постановка зубів по Монсону.
5. Постановка зубів по Бонвілю.
Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:
1. Визначення протетичної площини.
2. Визначення міжальвеолярної висоти.
3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.
4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.
5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.
Який артикулятор з нище наведених відноситься до артикуляторів із стандартними визначеними суглобовими шляхами.
1. * Артикулятор Сорокіна.
2. Артикулятор Хайта.
3. Артикулятор Шварца .
4. Артикулятор Христенсена.
5. Артикулятор Ганау.
Який артикулятор з нище наведених відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Сорокіна.
3. Артикулятор Монсона.
4. * Артикулятор Хайта.
5. Артикулятор Водсворта.
Який артикулятор з нище наведених не відноситься до артикуляторів із стандартними визначеними суглобовими шляхами.
1. Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Сорокіна.
3. Артикулятор Монсона.
4. * Артикулятор Хайта.
5. Артикулятор Водсворта.
Який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:
1. * Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Хайта.
3. Артикулятор Шварца.
4. Артикулятор Христенсена.
5. Артикулятор Ганау.
Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).
1. Ларін.
2. * Цейзінг.
3. Герингер.
4. Да Вінчі.
5. Рауер.
Який метод постановки зубів відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.
1. Васильєва.
2. Монсона.
3. Коника.
4. * Катца-Гельфанда.
5. Гізі.
Який метод постановки зубів не відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.
1. Ефрона.
2. Катца-Гельфанда.
3. * Монсона.
4. Нападова-Сапожникова.
5. Мірошниченко-Шилової.
Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».
1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.
2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Апарат для розігрівання валиків.
4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.
5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.
Який радіус сферичної ввігнутості дистальних відділів внутрішньоротової формуючої пластинки для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.
1. 6см.
2. 7см.
3. 8см.
4. * 9см.
5. 10см.
Якщо після визначення центрального співвідношення щелеп людина висуває нижню щелепу вперед, то в ділянці жувальних зубів знімного протезу з обох сторін між обома щелепами утворюється щілина клиноподібної форми, це явище дістало назву:
1. Кривої Шпеє.
2. Кривої Уілсона.
3. * Феномен Христенсена.
4. Сагітальним кутом суглобового шляху.
Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:
1. "Хромопан"
2. * Гіпс
3. "Ортокор"
4. "Тіодент"
5. "Стомальгін"
При обстеженні порожнини рота беззубого пацієнта на нижній щелепі виявлено виражену рівномірну атрофію коміркового відростка. До якого типу атрофії за Келлером належать зміни коміркового відростка:
1. І
2. * II
3. V
4. НІ
5. IV
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. Келлер
2. * Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
5. Шредер
Група фронтальних різців та ікла на верхній щелепі утворюють геометричну фігуру:
1. Напівеліпс.
2. * Півколо.
3. Параболу.
4. Овал.
5. Трапецію.
Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:
1. * Еванс.
2. Бонвіль.
3. Гізі.
4. Сорокін.
5. Хайт.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Оклюдатори.
2. * Артикулятори.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори та артикулятори.
5. Правильної відповіді немає.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами
2. * Артикулятори універсальні.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори.
5. Оклюзіографи.
Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.
В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:
1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.
2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.
3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.
4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.
5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

В конструкції оклюдатора рухомою є:
1. * Верхня рама.
2. Нижня рама.
3. Верхня та нижня рами.
4. Жодна рама не рухома.
5. Нижня рама та частково верхня.
В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Хайта.
2. Шварца .
3. * Гізі. *
4. Христенсена.
5. Ганау.
В лабораторії технік проводить постановку зубів по склу, хто є автором даної методики
1. * Васильєв
2. Монсон
3. Коник
4. Катц-Гельфанд
5. Ефрон
Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:
1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра.
Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. * Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.
Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:
1. Висоти горбків молярів.
2. Положення цих зубів у щелепній дузі.
3. Кривизни всієї дуги.
4. Висоти горбків премолярів.
5. * Всі відповіді вірні.
Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. Феномен Христенсена.
3. * Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:
1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.
2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.
3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.
4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.
5. Прибору Ларина та воскових валиків.
Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штучних зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. * Феномен Христенсена.
3. Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:
1. Піском.
2. Крейдою.
3. * Пемзою.
4. Кухонною сіллю.
5. Гіпсом.
За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідношення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:
1. * Фронтальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
2. Фронтальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
3. Фронтальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:
1. * Збільшується.
2. Зменшується.
3. Не змінюється.
4. Не значно зменшується
5. Не рівномірно збільшується
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:
1. Збільшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.
2. * Збільшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.
3. Зменшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.
4. Зменшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.
5. Зменшується нахил площини оклюзії, кут нахилу різців не змінюється.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:
1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:
1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.
Зубний технік проводить постановку штучних зубів у разі прогнатичного прикусу, яка особливість даної постановки:
1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.
3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.
4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.
5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:
1. Оклюдатори.
2. * Артикулятори.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори та артикулятори.
5. Правильної відповіді немає.
Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії це.
1. Артикулятори суглобні.
2. Артикулятори безсуглобні.
3. Артикулятори з середнім установленням оклюзійних кривих.
4. * Оклюдатори.
5. Артикулятори з середнім установленням суглобних шляхів.
Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище дістало назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. * Трикутника Бонвіля.
4. Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
На прийомі в стоматолога хворому з прогенією виготовляють протези, у разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів ставлять у:
1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:
1. 17.
2. * 33.
3. 40.
4. 110.
5. 15.
Нижня рама оклюдатора вигнута під кутом:
1. 80-90°
2. 90-100°
3. * 100-110°
4. 110-120°
5. 120-130°.
Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується
1. * Протетична
2. Сагітальна
3. Вертикальна
4. Трансверзальна
5. Франкфуртська
Оклюдатори – це:
1. * Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.
2. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.
3. Конструкції, що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.
4. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.
5. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.
Перевіряючи правльність постановки зубів технік роз’єднує рами артикулятора. Яка рама є рухомою в оклюдаторі
1. * Верхня.*
2. Нижня.
3. Верхня та нижня.
4. Жодна не рухома.
5. Нижня та частково верхня.
Перший анатомічний артикулятор сконструював у 1858 р.
1. Еванс.
2. * Бонвіль.
3. Гізі.
4. Сорокін.
5. Хайт.
Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам
1. * Рівносторонній
2. Рівнобедрений
3. Прямокутний
4. Тупокутний
5. Неправильної форми
Під час жування у разі рухів нижньої щелепи вліво зовнішні і внутрішні горбки молярів з лівого боку переміщуються:
1. * На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.
2. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.
3. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.
4. На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.
5. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи внутрішні горбки переміщуються на внутрішні горбики верхньої щелепи.
Після визначення центрального співвідношення щелеп технік загіпсував моделі в апарат, що відтворює тільки розмикання і змикання щелеп. Цей апарат має назву:
1. Артикулятор суглобний
2. * Оклюдатор
3. Артикулятор безсуглобний
4. Артикулятор з середнім установленням оклюзійних кривих
5. Артикулятор з середнім установленням суглобних шляхів
Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має певні особливості, а саме:
1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.
3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.
4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.
5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
Постановку зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням запропонував:
1. Васильєв.
2. * Ефрон.
3. Монсон.
4. Гізі.
5. Коник.
Постановку зубів по склу запропонував:
1. * Васильєв.
2. Монсон.
3. Коник.
4. Катц-Гельфанд.
5. Ефрон.
Постановку зубів по сферичних поверхнях запропонував:
1. Васильєв.
2. Ефрон.
3. * Монсон.
4. Гізі.
5. Коник.
Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:
1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.
4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замінивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:
1. Всі зуби повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:
1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.
2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.
3. Перших премолярів верхньої щелепи.
4. Перших премолярів нижньої щелепи.
5. Других премолярів нижньої щелепи.
При постановці зубів в повному знімному протезі на етапі перевірки зубів лікар повинен оцінити правильність її в апараті, а потім в порожнині рота. Які апарати відносяться до тих, що відтворюють рухи нижньої щелепи
1. * Артикулятор та оклюдатор.
2. Артикулятор.
3. Оклюдатор.
4. Гнатодинамометр.
5. Паралелометр.
При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. * Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. * Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі дістала назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. Трикутника Бонвіля.
4. * Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:
1. * Артикулятор із стандартними визначеними суглобовими шляхами
2. Артикулятор універсальний.
3. Лицева дуга.
4. Оклюдатор.
5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.
Рівносторонній трикутник Бонвіля в середньому має довжину сторін:
1. 6см.
2. 7см.
3. 8см.
4. 9см.
5. * 10см
Технік в лабораторії загіпсував в артикулятор моделі, які артикулятори з наведених відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Артикулятори Сорокіна.
2. * Артикулятори Хайта.
3. Артикулятори Монсона.
4. Артикулятори Гізі.
5. Артикулятори Водсворта
Технік робить постановку по Васильєву зубів нижньої щелепи, який зуб він поставить першим:
1. Перші премоляри.
2. * Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
Технік робить постановку по Васильєву зубів нижньої щелепи, які зуби він поставить останніми:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
Технік формує протетичну площину в шарнірному оклюдаторі, яка з методик постановки зубів дозволяє провести постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.
1. * Постановка зубів по Васильєву.
2. Постановка зубів по Хмелевському.
3. Постановка зубів по Гізі.
4. Постановка зубів по Монсону.
5. Постановка зубів по Бонвілю.
Трипунктний контакт Бонвілля – це:
1. * Рівносторонній трикутник зі сторонами 10 см.
2. При сагітальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці.
3. При трансверзальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці.
4. При оклюзійному контакті горбково-фісурний контакт між молярами у трьох пунктах.
5. Оклюзійні контакти при трьох типах оклюзії (сагітальній, трансверзальній, та центральній).
У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
2. Прогенічному прикусі.
3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.
5. Прогнатичному або прямому прикусі.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.
4. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:
1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
Центральні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. * По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
2. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
3. З медіальним нахилом різального краю до серединної лінії і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
4. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовувалося до зовні від його середини.
5. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до коміркового відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовувалося дозовні від його середини.
Як називається підковоподібна металічна пластинка з блюдцеподібним заглибленням для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.
1. Пелот.
2. * Калота.
3. Ясеневий кламер.
4. Ригель.
5. Інтерлок.
Як розміщуються зуби жувальної групи по відношенню до гребеня альвеолярного відростка при постановці зубів за Васильєвим:
1. * Посередині гребеня.
2. На 0,5мм до зовні від середини гребеня.
3. На 0,5мм внутрішньо від середини гребеня.
4. На 1мм до зовні від середини гребеня.
5. На 1мм внутрішньо від середини гребеня.
Яка з методик постановки зубів дозволяє проводити постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.
1. * Постановка зубів по Васильєву.
2. Постановка зубів по Хмелевському.
3. Постановка зубів по Гізі.
4. Постановка зубів по Монсону.
5. Постановка зубів по Бонвілю.
Який артикулятор з нище наведених відноситься до артикуляторів із стандартними визначеними суглобовими шляхами.
1. * Артикулятор Сорокіна.
2. Артикулятор Хайта.
3. Артикулятор Шварца .
4. Артикулятор Христенсена.
5. Артикулятор Ганау.
Який артикулятор з нище наведених відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Сорокіна.
3. Артикулятор Монсона.
4. * Артикулятор Хайта.
5. Артикулятор Водсворта.
Який артикулятор з нище наведених не відноситься до артикуляторів із стандартними визначеними суглобовими шляхами.
1. Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Сорокіна.
3. Артикулятор Монсона.
4. * Артикулятор Хайта.
5. Артикулятор Водсворта.
Який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:
1. * Артикулятор Гізі.
2. Артикулятор Хайта.
3. Артикулятор Шварца.
4. Артикулятор Христенсена.
5. Артикулятор Ганау.
Який метод постановки зубів відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.
1. Васильєва.
2. Монсона.
3. Коника.
4. * Катца-Гельфанда.
5. Гізі.
Який метод постановки зубів не відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.
1. Ефрона.
2. Катца-Гельфанда.
3. * Монсона.
4. Нападова-Сапожникова.
5. Мірошниченко-Шилової.
Який радіус сферичної ввігнутості дистальних відділів внутрішньоротової формуючої пластинки для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.
1. 6см.
2. 7см.
3. 8см.
4. * 9см.
5. 10см.
Якщо після визначення центрального співвідношення щелеп людина висуває нижню щелепу вперед, то в ділянці жувальних зубів знімного протезу з обох сторін між обома щелепами утворюється щілина клиноподібної форми, це явище дістало назву:
1. Кривої Шпеє.
2. Кривої Уілсона.
3. * Феномен Христенсена.
4. Сагітальним кутом суглобового шляху.
5. Сагітальним кутом різцевого шляху.
Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. * №5
Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:
1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.
2. Магнітів, що розміщуються під яснами.
3. Фіксуючих паст.
4. Різниць атмосферного тиску.
5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.
Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:
1. * Анатомічних утворень на щелепах.
2. Розрідженого простору.
3. Магнітів.
4. Різниці атмосферного тиску.
5. Фіксуючих паст.
Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:
1. Фізичних законах.
2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.
3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.
4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.
5. Використанні імплантатів.
Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. * №4
5. №5
Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:
1. Анатомічним.
2. Діагностичним.
3. Оклюзійним.
4. * Функціональним.
5. Подвійним.
Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:
1. Нейтральною зоною.
2. * Клапанною зоною.
3. Протезне ложе.
4. Протезне поле.
5. Протезна крайова зона.
Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:
1. * Вайн.
2. Фошар.
3. Оксман.
4. Гаврилов.
5. Боянов.
До якого методу фіксації відносять використання магнітів:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів
1. Механічного.
2. * Біомеханічного.
3. Фізичного.
4. Біофізичного.
5. Фізіологічного.
До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах
1. * Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. Фізичного.
5. Біофізичного.
Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Друга проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. * Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:
1. Стенесу.
2. Парафіну.
3. Самотвердіючої пластмаси.
4. Фотополімерезуючої пластмаси.
5. * Воску.
Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :
1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.
3. Проведенні функціональних проб.
4. Оформлення ложки у стані спокою.
5. Оформлення країв під тиском.
Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:
1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.
3. Проведенню функціональних проб.
4. Проведенні жувальних рухів.
5. Правильної відповіді немає.
Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:
1. Збільшенні маси нижнього протеза.
2. Використанні магнітів.
3. Використанні пелотів.
4. Використанні різниці атмосферного тиску.
5. * Використанні пластинкових золотих пружин.
Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:
1. Бетельман.
2. Оксман.
3. Боянов.
4. * Фошар.
5. Дойніков.
Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:
1. Фошар.
2. Першин.
3. * Боянов.
4. Сидоренко.
5. Оксман.
Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:
1. "Хромопан"
2. Гіпс
3. * "Ортокор"
4. "Тіодент"
5. "Стомальгін"
Окантовку країв відбитку проводять для:
1. * Подовження границь протезу.
2. Потовщення границь протезу.
3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.
4. Розширення границь протезу.
5. Правильної відповіді немає.
П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. * Активних рухах мімічних м’язів.
Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. * Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
6. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. * Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. * Келлер
2. Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
5. Шредер
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.
1. ІІ-ІІІ типі.
2. ІІ типі.
3. * ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Рівновагою протеза називають:
1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.
3. Стійкість протеза в стані спокою.
4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.
5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.
Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:
1. Гаврилов.
2. Кенеді.
3. Фошар.
4. Оксман.
5. * Шротт.
Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов
1. 3.
2. * 4.
3. 5.
4. 6.
5. 7.
Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. 3.
3. 4.
4. * 5.
5. 6.
Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:
1. 2.
2. * 3.
3. 4.
4. 5.
5. 6.
Стабілізацією протеза називають:
1. Стійкість протеза у стані спокою.
2. * Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.
5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.
Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:
1. Стабілізацією.
2. Фізіологічним спокоєм.
3. Оклюзією.
4. * Фіксацією.
5. Рівновагою.
Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:
1. Фіксацією.
2. Стабілізацією.
3. * Рівновагою.
4. Оклюзією.
5. Фізіологічним жуванням.
Стійкість протеза під час нежувальних рухів називають:
1. Фіксацією.
2. * Стабілізацією.
3. Фізіологічним спокоєм.
4. Рівновагою.
5. Оклюзією.
Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. * Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведенні акту ковтання.
Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Фізичний метод фіксації полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
5. Наясенних кламерів.
Фіксацією протеза називають:
1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.
2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза під час ковтання.
5. Стійкість протеза під час розмови.
Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. * №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. №5
Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):
1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.
2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.
3. Алергічний стоматит.
4. Гальваноз.
5. Ксеростомія.
Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову
1. Механічний.
2. Біомеханічний.
3. Фізичний.
4. * Фізіологічний.
5. Біофізичний.
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. Компресійний, декомпресійний.
5. * Диференційний
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. * Декомпресійний.
5. Правильної відповіді немає.
Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Гіпс, репін.
3. Дентол, сіеласт.
4. YPEEN, Oran wash.
5. Speedex, хромопан.
Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Дентафоль, тіодент.
3. * Дентафоль, тіодент.
4. Тіодент, stomaflex solid/
5. Стенс.
Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:
1. Speedex та Repin.
2. Oran Wash та Stomaflex crem.
3. * Гіпс та маса Ванштейна.
4. President та Impregum Penta Soft.
5. Zeta plus та Siloflex.
Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.
5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.
Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:
1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.
2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».
3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.
4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.
5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.
Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.
5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.
Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:
1. Repin.
2. Oran Wash.
3. Stomaflex crem.
4. Impregum Penta Soft.
5. * Усі відповіді вірні.
Причина патологічної стертості зубів у пацієнта:
1. Бруксизм
2. Холодний суворий клімат (метеорологічні умови)
3. Хімічне пошкодження твердих тканин зуба
4. * Абразивна дія твердої їжі (морожені м'ясо та риба)
5. Розлади обміну речовин
"Ключ оклюзії" визначається
1. завжди співвідношенням шостих зубів
2. завжди співвідношенням п'ятих тимчасових зубів
3. завжди співвідношенням іклів
4. * часто співвідношенням п'ятих тимчасових зубів
5. інколи співвідношенням шостих зубів
Абсолютна сила жувальних м'язів по Веберу при їх двосторонньому скороченні дорівнює
1. 100 кг
2. 195 кг
3. 300 кг
4. * 390 кг
5. 150 кг
Абсолютним свідченням до протезування є втрата жувальної ефективності по Н.А. Агапову понад
1. 10%
2. 15%
3. 20%
4. 25
5. * 50%
Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається
1. гнатодинамометром
2. * естезіометром
3. електронно-вакуумним апаратом
4. електроодонтометром
5. фонендоскопом
В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі
1. зімкнуті
2. роз'єднані на 0,5 - 1 мм
3. * роз'єднані на 2 - 4 мм
4. роз'єднані на 5 - 7 мм
5. роз'єднані на 10-11 мм
Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює
1. травматична оклюзія
2. підвищена стертість зубів
3. захворювання пародонту
4. дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
5. * деформація оклюзійної поверхні
Вигляд прикусу визначає
1. співвідношення окремих зубів
2. співвідношення зубних рядів в стані фізіологічного спокою
3. зімкнення зубних рядів в стані центральної оклюзії
4. * зімкнення зубних рядів в стані звичної оклюзії
5. зімкнення зубних рядів в положенні передньої оклюзії
Вигляд прикусу можна визначити по співвідношенню
1. перших постійних моляров
2. шостих зубів і ікол
3. шостих сегментних зубних дуг
4. * зубних рядів в трьох взаємно перпендикулярних напрямах
5. передніх зубів
Який з перерахованих методів використовується для визначення центрального співвідношення щелеп при 4 групі дефектів зубних рядів за Бетельманом:
1. анатомічний
2. * анатомо-фізіологічний
3. фізико - хімічний
4. пальцевий
5. математичний
Глибина різцевого перекриття вважається нормальною
1. * на 1/3 нижнього різця
2. на 1/2 нижнього різця
3. на 2/3 нижнього різця
4. на величину коронки різця при краєвому зімкненні
5. на 2/4 нижнього різця
Глибину присінку порожнини рота вимірюють
1. від ріжучого краю різців до перехідної складки
2. від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки
3. * від ясенного краю різців до перехідної складки
4. від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом
5. не вимірюють
Глибокий прикус відноситься до аномалій
1. трансверзальних
2. сагітальних
3. * вертикальних
4. поєднаних
5. не є аномалією прикусу
Глибокий прикус характеризується
1. порушенням контактів передніх зубів
2. порушенням контактів бічних зубів
3. порушенням контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини
4. * відсутністю контактів між передніми зубами з наявністю сагітальної щілини
5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів
Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує
1. співвідношення зубних дуг
2. топографію альвеолярних дуг
3. * топографію і розміри щелепних кісток
4. топографію інших лицевих кісток
5. розмір і положення зубів
Гнатодинамометром вимірюють
1. абсолютну силу жувальних м'язів
2. * витривалість пародонту до навантаження
3. жувальну ефективність
4. рухливість зуба
5. зміну кольору зуба
Двосторонній дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу
1. * першого
2. другого
3. третього
4. четвертого
5. п'ятого
Дезокклюзія зубів характеризується
1. порушенням контактів передніх зубів
2. порушенням контактів бічних зубів
3. * відсутністю контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини
4. відсутністю контактів більшості зубів з появою сагітальної щілини
5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів
Дефект зубного ряду в області передніх зубів, по класифікації Кенеді, відноситься до класу
1. першого
2. другого
3. третього
4. * четвертого
5. п'ятого
Диференціальна відзнака між різними різновидами глибокого прикусу з функціональної точки зору полягає в тому, що
1. * глибоке різцеве перекриття є станом фізіологічним
2. глибоке різцеве перекриття є станом патологічним
3. глибокий знижуючий прикус є станом патологічним
4. глибокий знижуючий прикус є станом фізіологічним
5. глибокий травмуючий прикус є станом фізіологічним
Дійсна прогенія - це
1. медіальний зсув нижньої щелепи
2. недорозвинення верхньої щелепи при нормальній нижній
3. * надмірний розвиток нижньої щелепи
4. ви мушений прикус
5. сплощення фронтальної ділянки верхньої щелепи
Для визначення стану пародонту фронтальної групи зубів використовується
1. ТРГ пряма проекція
2. ортопантомографія
3. * панорамна рентгенографія щелеп
4. реопародонтографія
5. полярографія
Для виявлення суперконтактів в задньому контактному положенні нижню щелепу зміщують
1. * дистально
2. у праву бічну оклюзію
3. у ліву бічну оклюзію
4. у передню оклюзію
5. відкриттям рота в межах до 1 - 2 см
Для протезування найбільш сприятлива
1. * щільна слизова оболонка
2. тонка слизова оболонка
3. рихла, податлива слизова оболонка
4. рухлива слизова оболонка
5. поєднання тонкої слизової оболонки з рухливою
До другого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини
1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів
2. * на контактних поверхнях молярів і премолярів
3. на контактних поверхнях передніх зубів
4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів
5. в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів
До п'ятого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Блеком відносяться порожнин
1. розташовані на жувальних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів
2. на контактних поверхнях молярів і премолярів
3. на контактних поверхнях передніх зубів
4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів
5. * всі порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів
До третього класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини
1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів
2. * на контактних поверхнях молярів і премолярів
3. на контактних поверхнях передніх зубів
4. на контактних поверхнях і кутах передніх зубів
5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів
До четвертого класу по класифікації порожнин коронок зубів по Г. Блеку відносяться порожнини
1. розташовані на оральній, жувальній, 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів
2. на жувальних поверхнях молярів і премолярів
3. на контактних поверхнях передніх зубів
4. * на контактних поверхнях і кутах передніх зубів
5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів
Додатковими методами обстеження хворих з декомпенсованою формою патологічної стертості твердих тканин зубів є
1. клінічний аналіз крові
2. алергологічні проби
3. біохімічний аналіз крові
4. * рентгенологічне дослідження зубів щелеп і ВНЧС
5. реопородонтографія
Друга ступінь рухливості зубів по Ентіну характеризується рухами зуба в
1. вестибуло-оральном напрямі
2. медіо-дистальном напрямі
3. * вестибуло-оральному і медіо -дистальному напрямах
4. вестибуло-оральному і медіо-дистальному, включаючи вертикальний напрям
5. у всіх напрямках, включаючи ротацію
Другий клас слизової оболонки протезного ложа по класифікації Супплє характеризується ознаками
1. рухливі тяжи слизової оболонки, що зміщуються при незначному тиску, гребінь, що бовтається
2. гіпертрофована слизова оболонка, гіперемійована, рихла
3. нормальна слизова оболонка блідо-рожевого кольору
4. * атрофована слизова оболонка, щільна, стоншена, суха, білястого кольору
5. всі варіанти відповідей вірні
Скільки метрів квадратних потрібно на кожне додаткове стоматологічне крісло:
1. 7,5 м2
2. * 7 м2
3. 8 м2
4. 8,5 м2
5. менше ніж 18 м2
Електроміографія - реєстрація
1. рухів нижньої щелепи
2. рухів у СНЩС
3. * біопотенціалів м'язів щелепно-лицьовий області
4. рухів верхньої щелепи
5. руху суглобових голівок
Жувальна проба С.Е. Гельмана показує
1. міру подрібнення 5 г горіха після 50 жувальних рухів
2. час, необхідний для здійснення 50 жувальних рухів
3. * міру подрібнення 5 г мигдаля після жування протягом 50с
4. міру подрібнення 0,8 г горіха після пережовування до появи ковтального рефлексу
5. час розжовування їжі
Жувальні коефіцієнти, запропоновані Н.І. Агаповим, отримані на підставі аналізу
1. атрофії кісткової тканини і рухливості зуба
2. рухливості зуба і його місця розташування
3. * площі поверхні кореня зуба
4. будови зуба і атрофії кісткової тканини
5. рентгенологічного дослідження зубів щелеп і ВНЧС
За атрофії лунки зуба береться розмір, отриманий при зондуванні зубоясенної кишені
1. з медіального боку
2. з дистального боку
3. * з вестибулярного боку
4. з орального боку
5. у місці найбільшої атрофії
За величину атрофії кісткової тканини альвеоли застосовується розмір, отриманий при зондуванні
1. з вестибулярного боку
2. з орального боку
3. з медіального боку
4. з дистального боку
5. * найбільший
Завдання профілактики зубощелепних аномалій включають
1. усунення шкідливих звичок
2. корекцію м'яких тканин
3. видалення окремих зубів
4. пришліфовування горбів окремих зубів
5. * створення оптимальних умов для розвитку зубощелепної системи
Залозиста зона податливості слизистої оболонки протезного ложа по Люнду
1. область сагітального шва має незначний підслизовий шар, малоподатлива
2. область альвеолярного відростка має незначний підслизовий шар, малоподатлива
3. * дистальна третина твердого піднебіння має підслизовий шар багатий слизовими залозами і жировою тканиною, володіє найбільшою мірою податливості
4. область поперечних складок має підслизовий шар, володіє середньою мірою податливості
5. залозистої зони немає
Зімкнення зубних рядів, що характеризується множинним фісурно-горбковим контактом, положенням суглобових голівок нижньої щелепи в основі ската суглобового горбка, рівномірною напругою м'язів, що піднімають нижню щелепу, є оклюзією
1. передньою
2. * центральною
3. бічною лівою
4. бічною правою
5. задньою
Зубоальвеолярне подовження частіше спостерігається
1. * на верхній щелепі
2. на нижній щелепі
3. на обох щелепах однаково
4. переважно у фронтальній групі зубів
5. переважно в групі бічних зубів
І.М. Оксман запропонував на додаток до методу визначення жувальної ефективності по Н.І.Агапову враховувати
1. * рухливість зуба
2. зміну кольору зуба
3. дефект коронки зуба
4. атрофію кісткової тканини щелепи
5. зміну кольору оральної сторони зуба
Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера
1. * три
2. чотири
3. п'ять
4. один
5. шість
Класифікація Suppli запропонована
1. для відбиткових матеріалів
2. для функціональних відбитків
3. * для типів слизової оболонки
4. для форм скатів альвеолярних гребенів
5. для класифікації дефектів зубних рядів
Коефіцієнти витривалості пародонту зубів, запропоновані В.Ю. Курляндським, отримані на підставі даних досліджень
1. * гнатодинамометрії
2. анатомічних особливостей будови зубів
3. рухливості зубів
4. жувальних проб
5. реопародонтографії
Лікар-ортопед по нормативу повиннен прийняти в годину
1. 0,5 пацієнта
2. 1,0 пацієнта
3. 1,5 пацієнта
4. * 2,0 пацієнта
5. 2,5 пацієнта
Макрогнатія - це
1. * збільшення щелепи
2. зменшення щелепи
3. зсув щелепи вперед
4. зсув щелепи взад
5. вивих щелепи
Метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин пародонту, заснований на графічній реєстрації, змін повного електричного опору тканин пародонту, називається
1. ортопантографією
2. * реопарадонтографією
3. електроміографією
4. фотоплетизмографією
5. гнатодинамометрією
Метод суб'єктивного обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології включає
1. огляд
2. пальпацію
3. * опитування
4. рентгенографічне дослідження
5. всі відповіді вірні
На прямих ТРГ голови можливо виявити
1. кількість і положення зубів
2. * форму і розміри лицевого відділу черепа
3. покази до видалення окремих зубів перед ортодонтичним лікуванням
4. динаміку росту щелеп
5. відхилення в розвитку шийного відділу хребта
Набір інструментів для первинного огляду пацієнта в клініці ортопедичної стоматології включає
1. зонд, дзеркало
2. * зонд, дзеркало, пінцет
3. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор
4. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор, гладилку
5. зонд дзеркало, пінцет, екскаватор, гладилку, шпатель
Найбільш важким ускладненням при неправильному лікуванні глибокого прикусу може бути
1. порушення мови
2. відчуття дискомфорту
3. * дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
4. збільшення атрофії альвеолярних відростків
5. пошкодження пародонту зубів, що залишилися
Найбільш важливим при аналізі телерентгенограми є
1. аналіз співвідношення зубних рядів нижньої і верхньої щелепи
2. * аналіз гнатичної частини лицевого скелета (гнатометрія)
3. аналіз стану кісткової тканини щелеп
4. аналіз стану твердих тканин зубів
5. всі відповіді вірні
Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості є
1. хірургічне втручання
2. диференціальний відтиск
3. ізоляція торусу
4. * укорочення протеза
5. моделювання базису протеза з обходом торусу
Наступні обстеження дозволяють використовувати результати телерентгенографії
1. на діагностичних моделях
2. електроміографія
3. * параметри ортогнатического прикусу
4. рентгенографія окремих зубів
5. электроміомастікаціографія
Нормальною вважається глибина різцевого перекриття
1. на 0-0.5 мм
2. * на 1.0-2.0 мм
3. на 2.0-3.0 мм
4. на 4.0-5.0 мм
5. на 5.0 мм і більш
Норматив забезпеченості лікарськими кадрами стоматологічної ортопедичної допомоги з розрахунку на10 000 населення
1. 0,25
2. 0,5
3. * 1,0
4. 1,5
5. 2,0
Об'єктивне дослідження пацієнта починають з
1. опитування
2. огляду слизової оболонки
3. заповнення зубної формули
4. вивчення діагностичних моделей
5. * зовнішнього огляду
Однобічний дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу
1. першого
2. * другого
3. третього
4. четвертого
5. п'ятого
Оптимальне навантаження лікаря-ортопеда, виражене числом відвідин пацієнтів в день, складає
1. 7,0
2. 10,0
3. * 12,0
4. 14,0
5. 16,0
Орбітальна площина в нормі проходить через
1. бічні різці
2. * ікла
3. перші премоляри
4. другі премоляри
5. перші моляри
Ортогнатичний прикус постійних зубів характеризує наступна ознака
1. кожен зуб має по одному антагоністові
2. зімкнення по 2 класу Енгля
3. * кожен верхній зуб в центральній оклюзії вступає в контакт з однойменним нижнім і позаду стоячим.
4. зімкнення по 3 класу Енгля
5. зімкнення по4 класу Енгля
Ортопантограми щелеп роблять
1. * для визначення кількості і розташування зубів
2. для вивчення будови лицевого відділу черепа
3. для прогнозу росту щелеп
4. для вивчення динаміки росту щелеп
5. для визначення показів до видалення зубів
Основним завданням лікування аномалій прикусу є
1. створення ріжучо-горбкового контакту у фронтальному відділі
2. * виправлення порушень оклюзії
3. усунення причин травми слиз слизової оболонки твердого піднебіння
4. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів
5. всі відповіді вірні
Основним завданням лікування хворих з глибоким прикусом є
1. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів
2. * виправлення порушень оклюзії, функції скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів
3. створення ріжучо-горбкового контакту між передніми зубами
4. відновлення безперервності зубного ряду
5. поліпшення зовнішнього вигляду хворого
Основним завданням перебудови міотатичного рефлексу по І.С. Рубінову є
1. самостійне ортодонтичне лікування
2. * функціональна перебудова нервово-рефлекторних зв'язків з подальшим раціональним протезуванням
3. морфологічна перебудова зубощелепної системи
4. запобігання рецидиву аномалії
5. морфологічна перебудова у скронево-нижньощелепному суглобі
Основним завданням при підготовці хворих до повторного протезування є
1. * нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти
2. профілактика артропатій
3. підвищення ефективності жування
4. задоволення естетичних запитів
5. відновлення функції мови
Основні параметри функціональної цінності зуба
1. запалення ясен і колір зуба
2. колір і розмір зуба
3. * атрофія кісті і рухливість зуба
4. рухливість зуба і зубні відкладення
5. зубні відкладення і запалення ясен
Основною метою зубощелепного протезування дітей є
1. нормалізація жування
2. нормалізація ковтання
3. нормалізація мови
4. нормалізація положення нижньої щелепи
5. * профілактика
Остаточний діагноз встановлюється
1. на підставі клінічних даних
2. * після аналізу даних клінічних і лабораторних досліджень
3. на підставі симптоматичного діагнозу з додатковою характеристикою функціональних і естетичних порушень
4. на підставі симптоматичного, топографічного, морфологічного діагнозів
5. на підставі симптоматичного, топіко-морфометричного, етіопатогенетичного діагнозів з характеристикою функціональних і естетичних порушень
Палатографія дає інформацію
1. про положення язика при певній формі
2. про положення губ
3. про взаємодію язика , губ із зубами
4. можна за допомогою палатограммы визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням
5. * про стан слизової оболонки піднебіння
Під час ортопантомографії щелеп плівка розташована
1. у порожнині рота непорушно
2. у порожнині рота рухливо
3. поза порожниною рота непорушно
4. * поза порожниною рота рухливо
5. будь-яким чином
Планують організацію стоматологічного кабінету на три крісла. Якою має бути загальна площа кімнати:
1. Не менше ніж 30 м2
2. Не менше ніж 21 м
3. * Не менше ніж 28 м
4. Не менше ніж 42 м2
5. Не менше ніж 18 м2
По класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком до першого класу відносяться
1. * порожнини, розташовані в природних фісурах жувальних зубів
2. порожнини на проксимальних поверхнях молярів і премолярів
3. порожнини на проксимальних поверхнях передніх зубів
4. порожнини на проксимальних поверхнях і кутах передніх зубів
5. порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів
Попередній діагноз глибокого прикусу встановлюється
1. по аномалії розташування зубів у вестибуло-оральном напрямі
2. по аномалії розташування зубів в сагиттальном напрямі
3. * по аномалії зімкнення зубів у вертикальному напрямі
4. по краєвому зімкненню передніх зубів по відсутності зімкнення
Поріг больової чутливості слизистої оболонки на верхній щелепі в нормі
1. 10 - 20 в г/мм
2. 20 - 35 в г/мм
3. * 35 - 80 в г/мм
4. 100-120 г/мм
5. 120-140 г/мм
Поріг больової чутливості слизистої оболонки на нижній щелепі в нормі
1. * 20 - 40 в г/мм
2. 40 - 60 в г/мм
3. 60 - 80 в г/мм
4. 120-140 г/мм
5. 100-120 г/мм
Посада медичної сестри встановлена на наступне число лікарів -ортопедів:
1. 1,0
2. 1,5
3. 2,0
4. 2,5
5. * 3,0
При виготовленні мостоподібних протезів із сплавів золота і срібло-паладієвого сплаву як припаї використовують сплав золота 750-ї проби. Який компонент уводять до цього сплаву для зниження температури плавлення:
1. Цинк
2. Мідь
3. Срібло
4. Платина
5. * Кадмій
Яка форма альвеолярного відростка найбільш сприятлива для протезування
1. * полога
2. прямовисна
3. навісами
4. різко вираженими горбами
5. нерівномірною атрофією
Який з перелічених методів застосовують з метою стерилізації насадок для стоматологічної установки:
1. Дворазове протирання тампоном, змоченим 3% розчином пероксиду водню
2. Одноразове протирання тампоном, змоченим 96% етиловим спиртом
3. * Дворазове протирання тампоном, змоченим 1% розчином хлораміну, з інтервалом 10— 15 хв
4. Стерилізація в сухожаровій шафі за температури 120 °С протягом 60 хв
5. Стерилізація парою за температури 120 °С протягом 60 хв
Який з перелічених станів є абсолютним протипоказанням до місцевої ін'єкційної анестезії в ортопедичній стоматології:
1. Вегетативно-судинна дистонія
2. Захворювання сердцево-судинної системи
3. Перенесений вірусний гепатит В
4. Гіпертонічна хвороба І стадії
5. * Алергійні реакції на місцеві анестетики
Пацієнту планують виготовити знімний протез. На етапі виготовлення протеза використовують допоміжний матеріал ізокол. До якої групи матеріалів він належить:
1. Формувальних
2. Відбиткових
3. Моделювальних
4. * Ізолювальних
5. Полірувальних
При обстеженні порожнини рота в пацієнта віком 63 роки з повною втратою зубів на нижній щелепі виявлено значну атрофію коміркової частини в ділянці втрачених малих кутніх зубів і різців та відносне збереження її в ділянці втрачених великих кутніх зубів та іклів. Визначити тип атрофії беззубої нижньої щелепи в пацієнта за Оксманом:
1. * IV
2. ІІІ
3. ІІ
4. I
5. V
При широкому відкриванні рота пацієнт К., що користується повним знімним протезом на в/щ, відзначає порушення його фіксації. Який з елементів протезного ложа приводить до розмикання кругового клапану в даній ситуації
1. * Крило-щелепні складки
2. Щічно-альвеолярні складки
3. Вуздечка верхньої губи
4. М'яке піднебіння
5. Торус
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.
1. ІІ-ІІІ типі.
2. ІІ типі.
3. * ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Рівновагою протеза називають:
1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.
3. Стійкість протеза в стані спокою.
4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.
5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.
Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:
1. Гаврилов.
2. Кенеді.
3. Фошар.
4. Оксман.
5. * Шротт.
Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:
1. Гаврилов.
2. Кенеді.
3. Фошар.
4. Оксман.
5. * Шротт.
Технік при виготовленні протезу використав наясенні кламери. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів
1. Механічного.
2. * Біомеханічного.
3. Фізичного.
4. Біофізичного.
5. Фізіологічного.
Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. * Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведенні акту ковтання.
Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
У пацієнта віком 60 років з повною втратою зубів на верхній щелепі при обстеженні слизової оболонки пальпують периферичну фіброзну зону. Якою за піддатливістю є ця зона за Людом:
1. Нерівномірно піддатлива
2. Помірно піддатлива
3. Надмірно піддатлива
4. * Малопіддатлива
Непіддатлива Хто вміщував вольфрам в базис протезу для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу:
1. * Вайн.
2. Фошар.
3. Оксман.
4. Гаврилов.
5. Боянов.
Хто запропонував використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. Активних рухах мімічних м’язів.
5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):
1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.
2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.
3. Алергічний стоматит.
4. Гальваноз.
5. Ксеростомія.
Який з нижче наведених методів фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову
1. механічний.
2. біомеханічний.
3. фізичний.
4. * фізіологічний.
5. біофізичний.
Який методу фіксації може бути причиною малігнізації та гіпертрофії слизової оболонки,
1. Механічний.
2. Біомеханічний.
3. Анатомічний.
4. * Фізичний.
5. Біофізичний.
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. * Декомпресійний.
5. Правильної відповіді немає.
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. Компресійний, декомпресійний.
5. * Диференційний
Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.
5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.
Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:
1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.
2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».
3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.
4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.
5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.
Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.
5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.
Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:
1. Repin.
2. Oran Wash.
3. Stomaflex crem.
4. Impregum Penta Soft.
* Усі відповіді вірні. Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:
1. Ларіна.
2. Цейзінга.
3. * Водсворта –Уайта.
4. Герингера.
5. Найша.
Апарат Ларіна використовують для:
1. Згладжування та підрізання валиків.
2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.
3. Визначення точки золотого перетину.
4. Розігрівання валиків.
5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.
Апарат Найша використовують для:
1. * Згладжування та підрізання валиків.
2. Визначення точки золотого перетину.
3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.
4. Розігрівання валиків.
5. Нанесення анатомічних орієнтирів.
Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:
1. * Еванс.
2. Бонвіль.
3. Гізі.
4. Сорокін.
5. Хайт.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Оклюдатори.
2. * Артикулятори.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори та артикулятори.
5. Правильної відповіді немає.
Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:
1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами
2. * Артикулятори універсальні.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори.
5. Оклюзіографи.
Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.
4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.
5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.
В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:
1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.
2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.
3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.
4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.
5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.
В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:
1. Прогенічному прикусі.
2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.
5. Прогнатичному або прямому прикусі.
В конструкції оклюдатора рухомою є:
1. * Верхня рама.
2. Нижня рама.
3. Верхня та нижня рами.
4. Жодна рама не рухома.
5. Нижня рама та частково верхня.
В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:
1. Хайта.
2. Шварца .
3. * Гізі. *
4. Христенсена.
5. Ганау.
В лабораторії технік проводить постановку зубів по склу, хто є автором даної методики
1. * Васильєв
2. Монсон
3. Коник
4. Катц-Гельфанд
5. Ефрон
Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:
1. * Латеральним кутам ікол.
2. Середині ікол.
3. Медіальним кутам ікол.
4. Латеральним кутам першого премоляра.
5. Медіальним кутам другого премоляра.
Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:
1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.
2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика.
3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикальної осі.
4. Залишається на місці.
5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по поверхні суглобного горбика.
Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:
1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії.
4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.
Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра.
Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. * Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. * Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.
Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:
1. Шпателем.
2. Пластинкою базисного воску.
3. Спеціальними лінійками.
4. Смужкою паперу.
5. * Всі відповіді вірні.
Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:
1. Висоти горбків молярів.
2. Положення цих зубів у щелепній дузі.
3. Кривизни всієї дуги.
4. Висоти горбків премолярів.
5. * Всі відповіді вірні.
Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:
1. Екваторах зубів.
2. * Шийках зубів.
3. Нижній третині ясен.
4. Середині ясен.
5. Дещо нижче екватора зубів.
Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:
1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.
2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.
3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.
4. Перешкодити відкриванню рота.
5. Воскові валики щільно пристали один до одного.
Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. Феномен Христенсена.
3. * Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:
1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.
2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.
3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.
4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.
5. Прибору Ларина та воскових валиків.
Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штучних зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:
1. Сферичну постановочну пластинку.
2. * Феномен Христенсена.
3. Постановочне скло.
4. Циркуль Геринга.
5. Апарат Ларина.
Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:
1. Піском.
2. Крейдою.
3. * Пемзою.
4. Кухонною сіллю.
5. Гіпсом.
Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. * Конічному.
3. Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:
1. Тільки з верхнім.
2. * Тільки з нижнім.
3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.
4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.
5. З будьяким, на розсуд лікаря.
За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідношення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:
1. * Фронтальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
2. Фронтальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
3. Фронтальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:
1. * Збільшується.
2. Зменшується.
3. Не змінюється.
4. Не значно зменшується
5. Не рівномірно збільшується
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:
1. Збільшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.
2. * Збільшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.
3. Зменшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.
4. Зменшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.
5. Зменшується нахил площини оклюзії, кут нахилу різців не змінюється.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:
1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.
4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.
5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.
Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:
1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.
4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.
5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. Гізі.
2. Бонвіля.
3. Готичним.
4. * Бенета.
5. Ганау.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут 15—17°, який називають кутом:
1. * Трансверзального суглобового шляху.
2. Сагітального суглобового шляху.
3. Сагітального різцевого шляху.
4. Трансверзального різцевого шляху.
5. Вертикального суглобового шляху.
Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього скорочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'язів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і трохи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім положенням кут:
1. 30-35
2. 40-50
3. 100-110
4. * 15-17
5. 70-80
Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лініями контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, починаючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. * Перший.
2. Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:
1. Квадратному.
2. Конічному.
3. * Овальному.
4. Конічному та овальному.
5. Квадратному та конічному.
Зуби, які характеризується наявністю на контактних поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. * Другий.
3. Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:
1. Перший.
2. Другий.
3. * Третій.
4. Четвертий.
5. Пятий.
Зубний технік проводить постановку штучних зубів у разі прогнатичного прикусу, яка особливість даної постановки:
1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.
3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.
4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.
5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.
Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:
1. Оклюдатори.
2. * Артикулятори.
3. Лицеві дуги.
4. Оклюдатори та артикулятори.
5. Правильної відповіді немає.
їх протязі.
1. Базиси повинні щільно прилягати до моделей на всьому
2. Краї воскових базисів повинні бути заокруглиними, без гострих виступів, вони повинні бути точно «віджаті» по моделі.
3. Воскові базиси повинні бути укріплені дротом для попередження їх деформації.
4. Оклюзійні вали повинні бути монолітними і не розшаровуватися.
5. * На вестибулярну поверхню оклюзійних валиків мають бути нанесені анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів.
Камперівська горизонталь – це:
1. Траго-орбітальна лінія.
2. * Носо-вушна лінія.
3. Зінична лінія.
4. Присередня лінія.
5. Надбрівна лінія.
Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від:
1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.
2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.
3. Зіниці до зіниці.
4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.
Кута рота до середини козелка вуха. Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:
1. * Камперівська.
2. Франкфуртська.
3. Ретсіуса.
4. Купідона.
5. Посмішки.
Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:
1. 2,5 зуба.
2. * 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:
1. 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. * 5 зубів.
5. 6 зубів.
Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище дістало назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. * Трикутника Бонвіля.
4. Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:
1. * 2,5 зуба.
2. 3 зуба.
3. 4 зуба.
4. 5 зубів.
6 зубів. Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:
1. * Постановки шести передніх верхніх зубів.
2. Постановки всіх верхніх зубів.
3. Постановки верхніх та нижніх зубів.
4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.
Постановки шести передніх нижніх зубів. Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:
1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.
4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.
5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.
Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замінивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:
1. Всі зуби повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика.
Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:
1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.
2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.
3. Перших премолярів верхньої щелепи.
4. Перших премолярів нижньої щелепи.
5. Других премолярів нижньої щелепи.
Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:
1. 1-2мм.
2. 2-3мм.
3. 3-4мм.
4. 4-5мм.
* 5-6мм. При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. * Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:
1. Перші премоляри.
2. * Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. Фронтальні зуби.
При постановці штучних зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:
1. Перші премоляри.
2. Другі премоляри.
3. Перші моляри.
4. Другі моляри.
5. * Фронтальні зуби.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:
1. 2см.
2. 3см.
3. * 4см.
4. 5см.
5. 6см.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:
1. 5-7мм.
2. * 8-10мм.
3. 11-13мм.
4. 14-17мм.
5. 18-20мм.
При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то
1. Не буде відтворена крива Шпеє.
2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.
3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.
4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.
5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.
При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронтальній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі дістала назву:
1. Феномен Попова- Годона.
2. Феномен Христенсена.
3. Трикутника Бонвіля.
4. * Трипунктного контакту Бонвілля.
5. Кривої Шпеє.
Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:
1. * Артикулятор із стандартними визначеними суглобовими шляхами
2. Артикулятор універсальний.
3. Лицева дуга.
4. Оклюдатор.
5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.
Рівносторонній трикутник Бонвіля в середньому має довжину сторін:
1. 6см.
2. 7см.
3. 8см.
4. 9см.
* 10см У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
2. Прогенічному прикусі.
3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.
4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.
5. Прогнатичному або прямому прикусі.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:
1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.
2. Торкається скла обома горбками.
3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.
4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.
5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:
1. Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.
4. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:
1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
2. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.
3. Торкається площини дистальними щічними і піднебінними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.
4. Торкається площини тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.
5. Не доходить до площини скла.
У разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:
1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків. Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого виявлено рухомість коміркового відростка верхньої щелепи (відросток, що хитається). Ступінь атрофії коміркового від ростка — II за Шредером. Слизова оболонка помірно піддатлива. Якому відбитку за ступенем компресії потрібно віддати перевагу:
1. Комбінованому
2. Компресійному
3. Декомпресійному
4. * Диференційованому
5. Навантажувальному
Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. По лінії "А"
2. У фронтальній ділянці
3. У ділянці піднебінного торуса
4. * У задньо-бічній ділянці горбка верхньої щелепи
5. У ділянці щічно-коміркових складок
При об'єктивному обстеженні порожнини рота в пацієнта виявлено беззубу нижню щелепу, нерівномірну атрофію коміркової частини, наявність у передньому відділі рухомого тяжа слизової оболонки. Який метод отримання функціонального відбитка в цьому випадку:
1. * Диференційований відбиток
2. Декомпресійний відбиток
3. Компресійний відбиток
4. Відбиток під жувальним тиском
5. Відбиток під дозованим тиском
При обстеженні порожнини рота беззубого пацієнта на нижній щелепі виявлено виражену рівномірну атрофію коміркового відростка. До якого типу атрофії за Келлером належать зміни коміркового відростка:
1. І
2. * II
3. V
4. IIІ
IV Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. * №5
Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:
1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.
2. Магнітів, що розміщуються під яснами.
3. Фіксуючих паст.
4. Різниць атмосферного тиску.
5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.
Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:
1. * Анатомічних утворень на щелепах.
2. Розрідженого простору.
3. Магнітів.
4. Різниці атмосферного тиску.
5. Фіксуючих паст.
Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:
1. Фізичних законах.
2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.
3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.
4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.
5. Використанні імплантатів.
Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:
1. Паршин.
2. Зельбах.
3. * Кемені.
4. Боянов.
5. Паршин.
Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. №2
4. * №4
5. №5
Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. * №3
3. №2
4. №4
5. №5
Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:
1. Анатомічним.
2. Діагностичним.
3. Оклюзійним.
4. * Функціональним.
5. Подвійним.
Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:
1. Нейтральною зоною.
2. * Клапанною зоною.
3. Протезне ложе.
4. Протезне поле.
5. Протезна крайова зона.
До якого методу фіксації відносять використання магнітів:
1. Механічного.
2. Біомеханічного.
3. Анатомічного.
4. * Фізичного.
5. Біофізичного.
Жінка віком 62 роки скаржиться на відсутність усіх зубів на верхній та нижній щелепах. Об'єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи та коміркова частина нижньої щелепи — рухома, збирається в складку. До яких класів за Суплі слід віднести слизову оболонку верхньої та нижньої щелеп:
1. * IV
2. V
3. І
4. III
5. II
З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:
1. Стенесу.
2. Парафіну.
3. Самотвердіючої пластмаси.
4. Фотополімерезуючої пластмаси.
5. * Воску.
Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :
1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. * Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.
3. Проведенні функціональних проб.
4. Оформлення ложки у стані спокою.
5. Оформлення країв під тиском.
Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:
1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.
2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.
3. Проведенню функціональних проб.
4. Проведенні жувальних рухів.
5. Правильної відповіді немає.
Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:
1. Збільшенні маси нижнього протеза.
2. Використанні магнітів.
3. Використанні пелотів.
4. Використанні різниці атмосферного тиску.
5. * Використанні пластинкових золотих пружин.
Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:
1. Бетельман.
2. Оксман.
3. Боянов.
4. * Фошар.
5. Дойніков.
Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:
1. Фошар.
2. Першин.
3. * Боянов.
4. Сидоренко.
5. Оксман.
6. "
Окантовку країв відбитку проводять для:
1. * Подовження границь протезу.
2. Потовщення границь протезу.
3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.
4. Розширення границь протезу.
5. Правильної відповіді немає.
П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.
2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.
3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
4. * Активних рухах мімічних м’язів.
5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:
1. * Видалення екзостозу
2. Виготовлення традиційного знімного протеза
3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком
4. Віддалення терміну протезування на 6 міс
5. Виготовлення протеза із загнутими краями
Пацієнт віком 70 років скаржиться на неможливість вживання їжі, естетичний та фонетичний дефект унаслідок повної втрати зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована в бічних ділянках і відносно збережена — у фронтальній. Прикріплення щічних тяжів на рівні коміркового гребеня. Якому типу беззубих щелеп за Келлером відповідає така клінічна картина:
1. І
2. II
3. * III
4. IV
V Під час протезування хворого К. 67 років були застосовані проби Гербста з метою зняття функціональних відбитків. У клініці мались маси Вайнштейна. Який колір маси потрібно було застосовувати
1. * №5
2. №4
3. №3
4. №2
5. №1
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. * Келлер
2. Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
Шредер При об’єктивному обстеженні хворого К, 65 років з повною відсутністю зубів на нижній щелепі встановлено: - різка, рівномірна атрофія альвеолярного відростка, на язичній поверхні в ділянці бувших премолярів кісткові виступи. Слизова оболонка нерівномірно піддатлива, у фронтальній ділянці- рухомий альвеолярний гребінь. На якому етапі виготовлення протезу слід враховувати особливості клінічного стану нижньої щелепи
1. * На етапі одержання диференційованого відбитку
2. На етапі одержання анатомічного відбитку
3. На етапі одержання компресійного відбитку
4. На етапі одержання декомпресійного відбитку
5. На етапі визначення центрального співвідношення щелеп
При обстеженні пацієнтки віком 74 роки, яка повністю втратила зуби, виявлено виражену атрофію коміркової частини нижньої щелепи в ділянці фронтальних зубів, тоді як у ділянці жувальних зубів атрофії немає. До якого типу атрофії беззубої нижньої щелепи за Келлером належать зазначені зміни:
1. * IV
2. І
3. ІІ
4. III
5. V
При обстеженні порожнини рота в пацієнта віком 63 роки з повною втратою зубів на нижній щелепі виявлено значну атрофію коміркової частини в ділянці втрачених малих кутніх зубів і різців та відносне збереження її в ділянці втрачених великих кутніх зубів та іклів. Визначити тип атрофії беззубої нижньої щелепи в пацієнта за Оксманом:
1. * IV
2. ІІІ
3. ІІ
4. I
5. V
При широкому відкриванні рота пацієнт К., що користується повним знімним протезом на в/щ, відзначає порушення його фіксації. Який з елементів протезного ложа приводить до розмикання кругового клапану в даній ситуації
1. * Крило-щелепні складки
2. Щічно-альвеолярні складки
3. Вуздечка верхньої губи
4. М'яке піднебіння
5. Торус
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.
1. ІІ-ІІІ типі.
2. ІІ типі.
3. * ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:
1. І типі.
2. ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. ІV типі.
5. * При всіх типах.
При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.
1. І типі.
2. * ІІ типі.
3. ІІІ типі.
4. IV типі.
5. При всіх типах.
Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. №1
2. №3
3. * №2
4. №4
5. №5
Рівновагою протеза називають:
1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.
3. Стійкість протеза в стані спокою.
4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.
Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації. Фізичний метод фіксації полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
5. Наясенних кламерів.
Фіксацією протеза називають:
1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.
2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.
3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.
4. Стійкість протеза під час ковтання.
Стійкість протеза під час розмови. Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу
1. * №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. №5
Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу
1. * №1
2. №3
3. №2
4. №4
5. №5
Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):
1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.
2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.
3. Алергічний стоматит.
4. Гальваноз.
5. Ксеростомія.
Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову
1. Механічний.
2. Біомеханічний.
3. Фізичний.
4. * Фізіологічний.
5. Біофізичний.
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. Компресійний, декомпресійний.
5. * Диференційний
Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:
1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).
2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).
3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).
4. * Декомпресійний.
5. Правильної відповіді немає.
Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:
1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.
2. Гіпс, репін.
3. Дентол, сіеласт.
4. YPEEN, Oran wash.
5. Speedex, хромопан.
Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.
5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.
Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:
1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.
2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».
3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.
4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.
5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.
Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:
1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.
2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.
3. Край ложки розміщується по перехідній складці.
4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.
Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку. Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається
1. гнатодинамометром
2. * естезіометром
3. електронно-вакуумним апаратом
4. електроодонтометром
5. фонендоскопом
В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі
1. зімкнуті
2. роз'єднані на 0,5 - 1 мм
3. * роз'єднані на 2 - 4 мм
4. роз'єднані на 5 - 7 мм
5. роз'єднані на 10-11 мм
Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює
1. травматична оклюзія
2. підвищена стертість зубів
3. захворювання пародонту
4. дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
5. * деформація оклюзійної поверхні
Вигляд прикусу визначає
1. співвідношення окремих зубів
2. співвідношення зубних рядів в стані фізіологічного спокою
3. зімкнення зубних рядів в стані центральної оклюзії
4. * зімкнення зубних рядів в стані звичної оклюзії
5. зімкнення зубних рядів в положенні передньої оклюзії
Вигляд прикусу можна визначити по співвідношенню
1. перших постійних моляров
2. шостих зубів і ікол
3. шостих сегментних зубних дуг
4. * зубних рядів в трьох взаємно перпендикулярних напрямах
5. передніх зубів
Глибина різцевого перекриття вважається нормальною
1. * на 1/3 нижнього різця
2. на 1/2 нижнього різця
3. на 2/3 нижнього різця
4. на величину коронки різця при краєвому зімкненні
5. на 2/4 нижнього різця
Глибину присінку порожнини рота вимірюють
1. від ріжучого краю різців до перехідної складки
2. від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки
3. * від ясенного краю різців до перехідної складки
4. від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом
5. не вимірюють
Глибокий прикус відноситься до аномалій
1. трансверзальних
2. сагітальних
3. * вертикальних
4. поєднаних
5. не є аномалією прикусу
Глибокий прикус характеризується
1. порушенням контактів передніх зубів
2. порушенням контактів бічних зубів
3. порушенням контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини
4. * відсутністю контактів між передніми зубами з наявністю сагітальної щілини
5. порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів
Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує
1. співвідношення зубних дуг
2. топографію альвеолярних дуг
3. * топографію і розміри щелепних кісток
4. топографію інших лицевих кісток
5. розмір і положення зубів
Гнатодинамометром вимірюють
1. абсолютну силу жувальних м'язів
2. * витривалість пародонту до навантаження
3. жувальну ефективність
4. рухливість зуба
зміну кольору зуба Яку ще назву має задній відділ під’язикового простору
1. *«Язикова кишеня»
2. Дно порожнини рота
3. Замикаючий клапан
4. Лінія А
5. Нижньощелепний валик
Якими анатомічними утвореннями обмежений під’язиковий простір знизу
1. A.* Слизовою оболонкою дна порожнини рота і m. genioglossus i genioideus, які лежать під нею
2. Медіальним краєм m. genioideus
3. Під’язиковою складкою
4. M. mylohyoideus
5. M. masseter
Яке анатомічне утворення є в під’язиковому просторі замикаючого клапана між підвищенням слизової оболонки в вигляді валика і основою альвеолярного відростка
1. *Слизова сумка
2. Вуздечка язика
3. Вуздечка губи
4. Torus geniolingualis
5. Plica sublingualis
Що дозволяє отримати добре виражена під’язикова складка:
1. *Задній замикаючий клапан
2. Передній замикаючий клапан
3. «Язикову кишеню»
4. Лінійний замикаючий клапан
5. Всі відповіді вірні
Який перший етап виготовлення індивідуальної ложки з воску
1. Виготовлення дротяної ручки
2. Обрізання шпателем надлишків воску
3. *Розігрівання пластинки базисного воску і складання її удвоє
4. Обтискання гіпсової моделі воском
5. Зняття відбитка
Які є методики виготовлення індивідуальних ложок
1. Методика виготовлення індивідуальних ложок з пластмаси
2. Методика виготовлення індивідуальної ложки із стандартних пластинок АКР-П
3. Методика виготовлення індивідуальної ложки за допомогою СОШПУ Е.Л. Вареса
4. Методика виготовлення індивідуальної ложки за Дон МІ
5. *Всі відповіді вірні
За допомогою чого виготовляється індивідуальна ложка, запропонована професором Е.Я. Варесом
1. *Стоматологічної ортопедичної штамп-прес-установки(СОШПУ)
2. Стандарних пластинок АКР-П
3. Пластмаси
4. Воску
5. Стоматологічної кювети

Відбиток – це:
1. *Негативне відображення будь-якого органа зубощелепної системи та лиця
2. Позитивне зображення рельєфа зубного ряду і щелепи тканин протезного ложа
3. Немає правильної відповіді
4. Мікропротез, що відновлює порушену цілісність зуба
5. Пристрій, що відновлює вертикальні, сагітальні рухи нижньої щелеп
Хто повинен нанести межі повного знімного пластинкового протеза:
1. Зубний технік
2. Медсестра кабінету
3. Реєстратор
4. *Лікар-стоматолог-ортопед
5. Немає вірної відповіді
Який вид альвеолярного відростка є найбільш сприятливим для протезування і створення замикаючого клапана
1. *Відвісний
2. Пологий
3. Навісний
4. Шаровидний
5. Трикутний
Які шари розрізняють в круговому м’язі рота
1. *Поверхневий, глибокий
2. Поверхневий, середній, глибокий
3. Поверхневий, середній
4. Поверхневий
5. Немає вірної відповіді
Скільки шарів має круговий м’яз рота (m. оrbicularis oris)
1. *2
2. 1
3. 3
4. 4
5. 5
Медичний гіпс необхідно зберігати за таких умов:
1. * В сухому приміщенні, в щільно закритих мішках
2. У будь-яких умовах
3. У темному вологому приміщенні
4. Умови зберігання визначає зубний технік
5. Немає вірної відповіді
Через який час можна виготовляти гіпсову модель, якщо повний анатомічний відбиток, за яким вона виготовляється, знятий стомальгіном
1. Через 3 год
2. Через 15 х
3. *Відразу після зняття
4. Не обмежено в часі
5. Через 30 хв.
Під час приготування пластмасового тіста розрізняють такі стадії:
1. Губоподібну ,ниток, що тягнуться, пісочну
2. *Пісочну, ниток, що тягнуться; тістоподібну, Гумоподібну
3. Еластичну, кристалічну
4. Гумоподібну, піскоподібну, еластичну, текучу
5. Немає вірної відповіді
Який віск необхідно використати для виготовлення базисів та прикусних валиків:
1. Бюгельний
2. *Базисний
3. «Лавакс»
4. «Формодент»
5. «Фторакс»
Оцінка якості відбитка зубним техніком включає:
1. Чіткість структур протезного ложа
2. Адгезію відбиткового матеріалу до відбиткової ложки
3. Ступінь очистки відбитка від залишків крові та мікроорганізмів
4. Деформацію відбитка та наявність повітряних пухирців та ділянок, розмитих слиною
5. * Всі відповіді вірні
Які типи моделей розрізняють:
1. Робочі (основні)
2. Допоміжні
3. Музейні
4. Комбіновані
5. *Всі відповіді вірні
В стоматології твердість матеріалів порівнюють з твердістю самої твердої тканини зубів. Це:
1. *Емаль
2. Дентин
3. Цемент
4. Пульпа
5. Кутикула
При якій температурі швидкість твердіння гіпсової суміші прискорюється:
1. 30-37
2. *5-10
3. 10-15
4. 1-5
5. 20-25
Гіпс використовується для :
1. Отримання моделей
2. Моделювання штампів для виготовлення коронок
3. Фіксування моделей в оклюдаторах
4. Фіксування моделей в артикуляторах
5. *Всі відповіді вірні
Поверхневий шар кругового м’язу рота являється:
1. * Продовженням м’язів, що опускають і піднімають кути рота
2. Медіального криловидного м’язу
3. Скроневого м’язу
4. Двочеревцевого м’язу
5. Латерального криловидного м’язу
Глибокий шар кругового м’язу рота являється:
1. *Продовженням щічного м’язу
2. Медіального криловидного м’язу
3. Двочеревцевого м’язу
4. М’язів, що опускають і піднімають кути рота
5. Латерального криловидного м’язу
Де розміщуються поперечні складки на твердому піднебінні:
1. *В передній третині твердого піднебіння
2. Задній третині твердого піднебіння
3. На перехресті сагітального піднебіння шва і лінії А
4. На лінії А
5. На м’якому піднебінні
Де знаходиться вібруюча зона на верхній щелепі
1. *На м’якому піднебінні
2. На твердому піднебінні
3. На межі м’якого і твердого піднебіння
4. В під’язиковому просторі
5. На лінії А
Скільки форм ската м’якого піднебіння розрізняють:
1. *3
2. 2
3. 4
4. 5
5. 1
Вібруюча зона – це ділянка слизової оболонки, яка виявляється при:
1. A.* Вимові звука «а»
2. Відкриванні рота
3. Вимові звука «у»
4. Співі
5. Посмішці
Передній відділ під’язикового простору розміщується:
1. *Між язиком і язиковою поверхнею передню ділянки альвеолярного відростка
2. В ретроальвеолярній ділянці
3. В ділянці молярів
4. В ділянці премолярів
5. В позаду альвеолярній ділянці
Класифікація відбитків (1985р.) розроблена:
1. *Гавриловим
2. Бетельманом
3. Брахманом
4. Оксманом
5. Курляндським
У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт 65 р. зі скаргами на повну втрату зубів на верхній щелепі. Оглянувши ротову порожнину лікар прийняв рішення виготовити індивідуальну ложку безпосередньо в ротовій порожнині з базисного воску. За яким методом виготовлена індивідуальна ложка
1. Варна
2. ДонМІ
3. *Брахмана
4. ММСІ
5. Курляндського
На скільки відділів поділяється під’язиковий простір
1. *3
2. 2
3. 4
4. 5
5. 6
На які відділи поділяється під’язиковий простір:
1. * Передній, боковий задній
2. Передній, боковий
3. Внутрішній, зовнішній
4. Зовнішній, середній
5. Передній, задній
Піднебінні ямки знаходиться на :
1. *Лінії, що з’єднує точки біля основи альвеолярних горбів верхньої щелепи
2. В передній третині піднебіння
3. В проекції поперечних складок твердого піднебіння
4. Біля різцевого сосочка
5. В проекції торуса
Які форми ската м’якого піднебіння розрізняють
1. *Крутий, пологий, середній
2. Навісний
3. Відвісний
4. Крутий, середній
5. Пологий
Скільки зон податливості слизової оболонки твердого піднебіння виділяє Люнд:
1. 1
2. 2
3. 3
4. *4
5. 5
Які зони податливості слизової оболонки на твердому піднебінні виділив Люнд:
1. Зона сагітального шва
2. Альвеолярний відросток
3. Ділянка твердого піднебіння в ділянці піднебінних складок
4. Задня третина твердого піднебіння
5. *Всі відповіді вірні
Яка зона за Люндом розміщена в ділянці сагітального шва:
1. *Медіанна фіброзна
2. Периферична фіброзна
3. Залозиста
4. Жирова
5. Слизова
Яка зона за Люндом розміщена в задній третині твердого піднебіння:
1. *Залозиста
2. Медіанна фіброзна
3. Периферична фіброзна
4. Слизова
5. Жирова
Якими авторами була розроблена самотвердіюча пластмаса «Карбопласт» для виготовлення індивідуальних ложок
1. A.* М.М. Тернером, Л.Н. Мацом.
2. Г.Б. Брахманом.
3. І.Я. Варесом.
4. І.Є. Бродським.
5. А.Е. Рофе.
До якої групи відносять анатомічні відбитки
1. *Попередні (орієнтовані).
2. Кінцеві.
3. Функціональні.
4. Отримані за допомогою пасивних рухів.
5. Отримані за допомогою жувальних рухів.
Анатомічний відбиток – це відбиток:
1. *Знятий без врахування положення рухомих м’яких тканин протезного ложа під час їх функції
2. З врахуванням рухів м’яких тканин під час їх функції
3. Отриманий під довільним тиском
4. Отриманий під дозованим тиском
5. Отриманий під жувальним тиском
До якої групи відбитків за Гавриловим (1985) відносяться анатомічні відбитки
1. *І.
2. ІІ.
3. ІІІ.
4. IV.
5. V.
Твердіння гіпсу прискорюють:
1. Хлориди і сульфати калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 500 С, швидке замішування.
2. *Сульфати і хлориди калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 370 С, рівномірне замішування.
3. Великодисперсніть порошку, хлоридNa, t0 понад 500 С, повільне замішування.
4. Сульфат калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 180 С, швидке замішування.
5. Хлорид калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 400 С, повільне замішування.
До якої групи відбиткових матеріалів відносять гіпс
1. Термопластичних
2. Термостійких
3. Еластичних
4. *Твердокристалічних
5. Твердих
Відбиток – це:
1. *Негативне відображення протезного ложа і прилеглих тканин
2. Часткове відображення дефекту зубного ряду
3. Позитивне відображення протезного ложа
4. Позитивне відображення тканин прилеглих до протезного ложа
5. Повне відображення зубів, розміщених поряд із дефектом зубного ряду
Основне застосування самотвердіючих пластмас:
1. Лагодження і перебазування протезів виготовлення базисів знімних протезів, штучних зубів
2. Перебування і лагодження протезів, виготовлення щелепно-лицевих і бюгельних протезів
3. *Лагодження і перебазування протезів, виготовлення індивідуальних відбиткових ложок і ортопедичних апаратів
4. Виготовлення щелепно-лицевих протезів базисів знімних протезів, ортопедичних апаратів
5. Виготовлення індивідуальних відбиткових ложок, ортопедичних апаратів
Недоліки самотвердіючих пластмас:
1. Тривалість полімеризації
2. * Високий вміст залишкового мономера
3. Нерівномірність полімеризації
4. Утворення раковин і пор
5. Зміна кольору
Для зміцнення гіпсових моделей застосовують:
1. *2-4 % розчин бури, 4 % розчин калієво-натрієвого тартрату з 0,2-0,4 % розчинний парафін, кип’ятіння у 20-30% розчином бури, занурення моделі в розтоплений парафін, кип’ятіння у 20-30 5 розчині бури
2. 45 розчин калієво-натрієвого тартрату, 3% розчин натрію хлориду, занурення моделі в киплячий парафін, кип’ятіння у 20-30% розчині бури
3. 10% розчин бури, просочення моделі рідким парафіном, кип’ятіння в насиченому розчині бури, 3% розчин калію сульфату
4. Занурення моделі в насичений розчин калію хлориду, кип’ятіння в розтопленому парафіні, 2-04% розчин бури для замішування
5. 14% розчин калієво-натрієвого тартрату з 2% розчином бури, кип’ятіння у 20-30% розчині калію нітрату, кип’ятіння у розтопленому бджолиному воску
Моделі за призначенням поділяють так:
1. Робочі, допоміжні, гіпсові, металеві
2. Гіпсові, діагностичні, допоміжні, вогнетривкі
3. Робочі, допоміжні, часткові, музейні
4. Допоміжні, діагностичні, музейні, гіпсові
5. * Робочі, допоміжні, діагностичні, музейні
Матеріали, які застосовують для виготовлення моделей:
1. Гіпс, кварцовий пісок, легкоплавкий сплав, пластмаса, амальгама
2. Гіпс, алюміній, цинк, пісок
3. Супергіпс, пемза, мелот-метал, цинк, пісок
4. *Гіпс, супергіпс, пластмаса, легкоплавкий метал, цемент, амальгама
5. Алюміній, супергіпс, гіпс, мелот-метал, амальгама
Модель – це :
1. Часткове негативне відображення рельєфу протезного ложа
2. *Позитивне відображення рельєфу протезного ложа і прилеглих тканин
3. Повне відображення зубів, розміщених поряд з дефектом зубного ряду
4. Позитивне відображення рельєфу тканин, прилеглих до протезного ложа
5. Негативне відображення рельєфу протезного ложа
В якому році М.М. Тернер, Л.Н. Мац і інші розробили самотвердіючу пластмасу «Карбопласт»
1. *1970.
2. 1971.
3. 1972.
4. 1963.
5. 1968.
До якої групи відбиткових матеріалів відносять віск:
1. * Термопластичні
2. Твердокристалічні
3. Альгінатні
4. Силіконові
5. Цинкоксидевгенольні
З якою метою застосовують « Ортокор» :
1. * Для оформлення країв індивідуальних ложок і країв протеза при їх корекції з використанням функціональних проб
2. Для отримання компресійних функціональних відбитків
3. Для отримання відбитка при протезуванні вкладками
4. Для отримання відбитка при протезуванні напівкоронками
5. Для отримання діагностичної моделі

Яких навантажень зазнають протези в ротовій порожнині:
1. незначних, постійних, одноразових, в одному напрямку;
2. значних, постійних, багаторазових, у поперечному напрямку;
3. середніх, перемінних, у сагітальному напрямку,багаторазових;
4. *великих, багаторазових, у різних напрямках, перемінних;
5. багаторазових, великих, постійних, у вертикальному напрямку
Що відбувається з матеріалом протеза під дією жувального тиску:
1. не змінюється;
2. руйнується;
3. стає міцнішим;
4. стає менш міцним;
5. *стирається
Від чого залежить стирання зубних протезів:
1. *від твердості матеріалу;
2. від еластичності матеріалу;
3. від стійкості матеріалу до корозії;
4. від деформаційної пружності;
5. від залишкової деформації
Твердість матеріалів для протезів у стоматології порівнюють:
1. із твердістю нержавіючої сталі;
2. із твердістю золотих сплавів;
3. *із твердістю дентину та емалі;
4. із твердістю сталі й дентину;
5. із твердістю кістки.
Вплив середовища ротової порожнини на матеріал протеза:
1. не впливає;
2. окиснення, набухання, підвищення міцності, зміна кольору;
3. зниження міцності, набухання, відновлення, посилення кольору;
4. *стабілізація міцності, стирання, окиснення, звичайна корозія;
5. набухання, електрохімічна корозія, поглинання води, зміна кольору.
Наслідки користування протезами, виготовленими з різних за хімічними властивостями матеріалів:
1. виникнення мікрострумів, утворення нейтральних речовин;
2. *утворення шкідливих речовин, корозія матеріалів, поява мікрострумів;
3. підвищення міцності протезів;
4. зменшення слиновиділення;
5. посилення слиновиділення, утворення нейтральних речовин.
Під час жування їжі на зубний протез діють сили:
1. до 50 кг;
2. до 80 кг;
3. до 90 кг;
4. *до 100 кг;
5. до 130 кг.
Які процеси, обумовлені хімічними властивостями матеріалів, можуть виникати в ротовій порожнині:
1. корозія, гальванізм, слиновиділення;
2. *електролітична дисоціація, гальванізм, розчинення металу протезів, корозія, поява металевого присмаку, подразнення слизової оболонки;
3. корозія, сухість слизової оболонки, відновлення металу протезів;
4. гальванізм, розчинення металу протезів, електролітична дисоціація;
5. електролітична дисоціація, сухість слизової оболонки, відновлення металу протезів, гальванізм
З яких пластмас виготовляють базиси і штучні зуби:
1. з фенолформальдегідних;
2. з фторопластів;
3. *з акрилатів;
4. з фенопластів;
5. з поліетиленів
До процесів адаптації до протезів належать такі рефлекси:
1. Умовні.
2. Умовно-безумовні.
3. *Безумовні.
4. Синусові.
5. Ганглієві.
Звикання до протеза:
1. *Гальмування реакції на протез як на незвичайний подразник;
2. Формування нових рухових актів мови, губ при вимові звуків;
3. Пристосування м'язової діяльності до нової міжальвеолярної висоти;
4. Рефлекторної перебудови діяльності м'язів і суглобів;
5. Всі відповіді вірні.
Які фактори сповільнюють звикання до протезів:
1. Погана фіксація.
2. Погана стабілізація.
3. Біль.
4. *Біль, погана фіксація і стабілізація.
5. Немає значення.
Результати ортопедичного лікування можна вважати позитивними, якщо:
1. Відновилася мова
2. Відзначаються гарна фіксація і стабілізація протезів,
3. Дотримання естетичної норми,
4. З'являється можливість приймати тверду їжу,
5. *Всі відповіді вірні
Хворий Н., 55 років, скаржиться на печію під знімним пластинковим протезом, значне слиновиділення. Печія з'явилася на наступний день після накладання протеза. Із анамнезу: хворий знімними пластинковими протезами раніше не користувався. Об'єктивно: поширена гіперемія протезного ложа. Язик укритий білястим нальотом з відбитками зубів з боків. Яка найкраща тактика лікаря у даному разі:
1. виготовити протез із самотвердіючої пластмаси;
2. * виготовити новий протез із безколірної пластмаси;
3. виготовити новий протез із звичайної пластмаси;
4. провести перебазування базису протеза лабораторним способом;
5. провести перебазування базису протеза клінічним методом
Хворий звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на погану фіксацію протеза під час їди (балансування). Під час огляду протезного ложа: слизова оболонка м'яка, піднебінний валик невиражений, екзостозів немає. Наявні 23, 24, 25 зуби. Яка можлива причина цього явища:
1. неправильно визначені межі базису;
2. було отримано неякісний відбиток;
3. використання хворим дуже твердої їжі;
4. порушення режиму полімеризації пластмаси;
5. * зміщення бічних штучних зубів під час постановки у присінковий бік відносно середини альвеолярного гребеня
Хворому Б., 57 років, виготовляють знімний пластинковий зубний протез для в\щ. На клінічних та лабораторних етапах, використовують зуботехнічний віск. Він належить до групи матеріалів:
1. Формувальних
2. Ізолювальних
3. Полірувальних
4. *Моделювальних
5. Відбиткових
Хворій В., на одному із клінічних етапів визначають центральну оклюзію . З даних об’єктивного обстеження відомо, що в ротовій порожнині є 4 пари антагоністів, які розміщені в різних ділянках одного ряду. Для визначення центральної оклюзії потрібно застосувати метод :
1. Водсворта – Уайта
2. Анатомо -функціональний
3. *Зіставлення моделей у положенні центральної оклюзії без застосування будь-яких допоміжних засобів
4. Застосування воскових шаблонів з оклюзійними валиками на місці відсутніх зубів
5. Визначення циркулем Герингера « золотого перетину»
Жінка віком 58 років звернулася до лікаря зі скаргами на часті поломки знімного пластинкового протеза. З анамнезу відомо, що пацієнтка страждає бруксизмом. З якого матеріалу доцільно виготовити базис протеза для запобігання розламуванню протеза:
1. *Металу (кобальтово-хромового сплаву)
2. "Фтораксу"
3. "Редонту"
4. "Етакрилу"
5. "Ортосилу-М"
Пацієнту віком 64 роки виготовляють часткові протези для верхньої і нижньої щелеп. Об'єктивно: зуби інтактні, нерухомі, коронки високі. Прикус ортогнатичний. Проводять вибір кламерів для фіксації протезів. Які кламери найчастіше застосовують у часткових пластинкових протезах:
1. *Утримувальні
2. Опорні
3. Опорно-утримувальні
4. Ясенні
5. Зубокоміркові
Пацієнт скаржиться на печіння в порожнині рота, неприємний присмак під час користування протезами. При огляді — слизова оболонка порожнини рота гіперемійована. Гіперсалівація. Перед виготовленням нових протезів користувався старими протягом 5 років. Подібних скарг не було. Яка можлива причина цих проявів:
1. Порушення гігієни порожнини рота
2. Алергійна реакція на компоненти базисної пластмаси
3. *Наявність залишкового мономера в базисі протеза
4. Порушення правил користування протезами
5. Погана якість базисної пластмаси
У пацієнтки віком 56 років виявлено алергійну реакцію на барвник при користуванні знімним пластинковим протезом. Яку тактику має обрати лікар у цьому випадку:
1. Провести відбілювання базису протеза
2. *Виготовити новий протез із безбарвної пластмаси
3. Виготовити протез з іншої базисної пластмаси акрилового ряду
4. Провести металізацію базису протеза
5. Виготовити протез із металевим базисом
У пацієнта віком 47 років на внутрішній поверхні нижньої щелепи в ділянці малих кутніх зубів наявні округлі кісткові виступи розміром до 0,7— 0,8 см. Якою має бути тактика лікаря при виготовленні часткового пластинкового протеза:
1. *Виготовити протез з еластичною прокладкою
2. Виготовити протез із пелотами Кемені
3. Виготовити протез з металевим базисом
4. Виготовити базис з отворами для екзостозів
5. Виготовити протез із пелотами
6. З яких етапів складається процес звикання до протеза :
7. гальмування реакції на протез як на незвичайний подразник
8. формування нових рухових актів мови, губ при вимові звуків
9. пристосування м'язової діяльності до нової міжальвеолярної висоти
10. рефлекторної перебудови діяльності м'язів і суглобів, кінцевим результатом якої є вироблення найбільш доцільних у функціональному відношенні рухів нижньої щелепи
11. *Всі відповіді вірні
Групи дефектів при виготовленні частковиз знімних протезів, які вимагають визначення центральної оклюзії за Бетельманом:
1. *2
2. 2,3
3. 3
4. 1
5. 4
Основний компонент полірувальної пасти «ДОЇ»:
1. Окис заліза
2. Алмаз
3. *Окис хрому
4. Корунд
5. Крейда
Основний компонент полірувальної пасти «Крокус»:
1. Пемза
2. карборунд
3. *окис заліза
4. кварц
5. окис хрому
Фетрові фільци це-
1. Жорстка щітка
2. Мяка щітка
3. *Волосяна щітка
4. Товстяні фільци
5. Гумові диски
Для обробки, шліфування та полірування знімних протезів використовують:
1. *Штихелі
2. напильник
3. пили
4. шпалеті
5. круглогубці
В якій послідовності проводять зняття повних знімних протезів
1. *спочатку верхній, а потім нижній
2. спочатку нижній, а потім верхній
3. одночасно два протеза
4. знімання протезів проводити непотрібно

Що рекомендовано робити для відновлення дикції
1. *більше розмовляти і читати вслух
2. вживати розм’ягчену їжу
3. пити гарячий чай і каву
4. проводити масаж слизової оболонки твердого піднебіння
всі відповіді вірні Лікарю стоматологу – ортопеду необхідно надати спеціалізовану допомогу пацієнтуА.,40 років, який хворіє на СНІД. Медичний персонал кабінету при наданні ортопедичної стоматологічної допомоги даному пацієнту повинен керуватися положеннями діючого в даний час Наказу МОЗ України “Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію (СНІД) ” від 27 травня 2000 року за номером :
1. * 120
2. 100
3. 220
4. 150
5. 250
Який з наведених м’язів приймає участь у відкриванні рота
1. * Щелепно-під’язиковий
2. Скроневий
3. Жувальний
4. Латеральний крилоподібний
5. Медіальний крилоподібний
Хворий 45 років в клініку ортопедичної стоматології на консультацію з парафункцією жувальних м’язів. Об-но: зуби рухомі I ступеню, стерті на 1/3, є первинний травматичний синдром. Лікар виявив у пацієнта механізм розвитку захворювання. Який з вказаних факторів грає особливу роль в патогенезі парафункції
1. * Оклюзійні порушення
2. Професія пацієнта
3. Вік пацієнта
4. Перенесенні захворювання
5. Шкідливі звички
Хворий Д., 43 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з пара функцією жувальних м’язів для попередження можливої деформації зубного ряда. Об-но: зуби на н/щ збережені, стійкі. На в/щ 26 зуб видален 2 тижня тому, інші зуби збережені. Які з вказаних нижче рекомендовані лікарем в першу чергу
1. * Раннє протезування
2. Застосування рефлексотерапії
3. Йонофорез 5\% саліцилата натрия
4. Отримання седативних препаратів
5. Призначення ЛФК
Хворий П., 22 років звернувся до лікаря-ортопеда з приводу протезування. Об’єктивно: 11 зуб депульпований, має темно-сірий колір. Прикус ортогнатичний. Пацієнту виготовляється пластмасова коронка, яка буде зафіксована цинк-фосфатним цементом. Який цемент доцільно використати із даної групи фіксуючих матеріалів
1. * Вісцин.
2. Цеміон-Ф.
3. Стион-Ф.
4. Мерон.
5. Цеміон-2F
6. Хворий С., 44 років звернувся в клініку ортопедичної стоматології з парафункцією увальних м’язів. Об-но: зуби збереженні, стійки, стерті на 1/3. Лікар планує виготовляти
В щойно організованій стоматологічній поліклініці оцінюється вартість зубопротезної одиниці. Що її визначає
1. Розмір очікуваного прибутку
2. Вартість матеріалів
3. Якість виготовлення
4. Ціна в аналогічній поліклініці
5. * Обсяг вкладених коштів
В щойно організованій стоматологічній поліклініці оцінюється вартість зубопротезної одиниці. Що її визначає
1. Вартість матеріалів
2. Якість виготовлення
3. Розмір очікуваного прибутку
4. * Ціна в аналогічній поліклініці
5. Обсяг вкладених коштів
Мешканці віддаленого населеного пункту потребують зубопротезної допомоги. Який заклад охорони здоров'я повинен її здійснити
1. Міська стоматологічна поліклініка
2. Медико-санітарна частина
3. Сільська амбулаторія
4. Дільнична лікарня
5. * Обласна стоматологічна поліклініка
На 1 робоче місце лікаря ортопеда повинно бути площі:
1. *Не менше 14 кв.м.
2. 24 кв.м.
3. Близько 12 кв.м.
4. 13 кв.м.
5. 10,5 кв.м.
На прийом до ортопедичного відділення з'явився пацієнт Ю., 24 років, ВІЛ-інфікований з метою виготовлення мостоподібного протезу з опорами на 44, 47 зуби. Під час прийому попереднього пацієнта, примірюючи каркас бюгельного протезу, лікарь поранив вказівний палець. Які захисні заходи повинен здійснити лікар
1. Обробити шкіру нігтевих фаланг спиртовим розчином йоду, вдіти гумові рукавички.
2. Вдіти гумові рукавички
3. Заклеїти місце пошкодження пластирем
4. Заклеїти місце пошкодження пластирем, обробити шкіру спиртовим розчином йоду.
5. * Обробити шкіру нігтевих фаланг спиртовим розчином йоду, заклеїти місце пошкодження пластирем, вдіти гумові рукавички.
Організується міська стоматологічна поліклініка для обслуговування 200 000 дорослого населення. Скільки посад лікарів-стоматологів повинно налічувати ортопедичне відділення
1. 10
2. 30
3. 5
4. 15
5. * 20
Пацієнту Б., виготовляються часткові знімні пластинкові протези. З обох щелеп знято анатомічні відбитки еластичним альгінатним матеріалом "Упін" і передано для знезараження. Вкажіть засіб для дезинфекції даних відбитків
1. Розчин перекису водню 6\%.
2. * Глутаровий альдегід 2,5\% рH 7,0 - 8,7.
3. Гіпохлорид натрію 0,5\%.
4. Розчин спирту 70\%.
5. Дезоксон 0,1\%.
При проходженні курсів підвищення кваліфікації, лікарю-стоматологу з 5-річним стажем не була присвоєна кваліфікаційна категорія атестаційною комісією. Через який термін він має право на повторну атестацію
1. Через 3 місяця.
2. Через 1 рік.
3. Через 5 років.
4. * Через 3 роки.
5. Через 1 місяц.
При збільшенні ступеня атрофії резервна сила:
1. * зменшується
2. збільшується
3. атрофія не впливає на резервну силу
4. збільшується коефіцієнт витривалості
5. залишається сталою.
При організації стоматологічної служби щойно створеного адміністративного району вивчається потреба населення в ортопедичній допомозі. Який з перелічених критеріїв повинен бути визначальним
1. Вікова характеристика населення
2. * Розповсюдженість стоматологічних захворювань
3. Кількість населення
4. Кількість наявних лікарських посад
5. Кількість посад зубних техніків
У стоматологічній поліклініці організується зуботехнічна лабораторія. Який об'єм приміщення згідно санітарних вимог необхідно відвести на 1 працівника
1. 20 м3
2. 31 м3
3. 9 м3
4. 15 м3
5. * 13 м3
Хворий 45 років в клініку ортопедичної стоматології на консультацію з парафункцією жувальних м’язів. Об-но: зуби рухомі I ступеню,стертіна 1/3, є первинни травматичний индром.Лікар виявив у пацієнта механізм розвитку захворювання. Який з вказаних факторів грає особливу роль в патогенезі парафункції
1. * Оклюзійні порушення
2. Професія пацієнта
3. Вік пацієнта
4. Перенесенні захворювання
5. Шкідливі звички
Хворому 70 років виготовляються повні знімні протези на верхню та нижню щелепи. Постановка штучних зубів здійснюється за сферичною поверхнею. Згідно якої теорії артикуляції конструюються зубні ряди
1. * Сферичної
2. Суглобової
3. Артикуляційної рівноваги
4. Компенсаційної
5. Класичної
Хворому 74 років, виготовляються повні знімні протези з постановкою штучних зубів за індивідуально-сформованою оклюзійною площиною. Який прилад слід застосувати для цього у даному випадку
1. * Шарнірний оклюдатор
2. Удосконалений оклюдатор
3. Універсальний артикулятор
4. Спрощений артикулятор
5. Безсуглобовий артикулятор
Хворому Л., 59 років, виготовляються повні знімні протези. Центальне співвідношення щелеп визначалось за методом ЦІТО. Постановка штучних зубів буде здійснюватись за Васильевим М.Є. Який прилад слід застосувати для цього у даному випадку
1. * Середньо-анатомічний артикулятор.
2. Дротяний артикулятиор
3. Універсальний артикулятор
4. Оклюдатор
5. Удосконалений оклюдатор
Хворому, 56 років, виготовляється частковий знімний протез. В анамнезі- хвороба Боткіна. Як дезинфікувати відбитки, даного пацієнта, з альгінатного матеріалу
1. Обробка лізолом -5хв.
2. * Глутаровий альдегід 2,5\% -10хв.
3. Автоклавування
4. Промивання 70\% етиловим спиртом.
5. Обробка в 0,1\% розчині хлораміну-15хв.
Абсолютна сила жувальних м’язів за даними Вебера дорівнює:
1. 400-500 кг
2. 350-390 кг
3. 250-300 кг
4. * 390-400 кг
5. 190-200 кг
Біомеханіка –це розділ:
1. Біохімії
2. Біології
3. Фізики
4. * Біофізики
5. Математики,
Вперше описав сагітальну оклюзійну криву нижньої щелепи в ділянці жувальних зубів зубної дуги:
1. Бинін
2. * Е.Speе
3. А. Я. Катц
4. А.Я. Агапов
5. П. Ф. Вебер.
До аномалії прикусу у вертикальному напрямку належать:
1. Косий прикус
2. Дистальний прикус
3. Горизонтальний прикус
4. Ортогональний прикус
* Глибокий і відкритий Метод визначення сили жування – це:
1. електромастикоціографія
2. міотонометрія
3. * мастикоціодинамометрія
4. міографія
5. томографія
Нижні зуби отримують додаткову стійкість за рахунок:
1. * Щічної випуклості зубної дуги
2. Форми коренів
3. Кольору коронок
4. Нахилу коренів
5. Ріжучих горбиків
Нижній зубний ряд за формою нагадує:
1. * Параболу
2. Еліпс
3. Напівеліпс
4. Трикутник
5. Квадрат
Ознаки глибокого прикусу:
1. * Глибоке перекриття фронтальними зубами верхньої щелепи нижніх зубів
2. Змикаються лише моляри
3. Недостатній розвиток альвеолярного відростка
4. Нижня третина обличчя подовжена
5. Зайняття ротової щілини .
Ознаки зубної по ортогнатичному прикусі:
1. Верхня зубна дуга менша за нижню
2. Змикаються тільки кутні зуби
3. * Висота зубних коронок зменшується від різців до молярів
4. Ріжучі краї нижніх передніх зубів прикривають верхні зуби
5. Нижня щелепа висунута вперед
Ортогнатія характеризується визначеним взаємовідношенням зубних рядів у трьох напрямках:
1. * Вертикальному, трансверзальному, сагітальному
2. Фронтальному горизонтальному, вертикальному
3. Трансверзальному горизонтальному, вертикальному
4. Сагітальній, прямому і фронтальному
5. Сагітальному, вертикальному, горизонтальному.
Особливості зубів верхньої щелепи:
1. * Більша кількість коренів у верхніх жувальних зубах
2. Більша кількість коренів у всіх верхніх зубах
3. Коронки нахилені орально, корені – вестибулярно
4. Коронки нахилені досередини, корені – назовні
5. Менша кількість коренів у верхніх жувальних зубів
Особливості зубів нижньої щелепи:
1. Коронками нахилені досередини, коренями – досередини
2. Коронками нахилені назовні, коренями – досередини
3. * Коронками нахилені досередини, коренями – назовні
4. Коронки мають більші розміри, а корені менші, ніж у зубів верхньої щелепи
5. Зубна дуга нижньої щелепи утворює еліпс
Охарактеризуйте сагітальний суглобовий шлях:
1. Шлях нижніх різців при всуванні нижньої щелепи вперед
2. Рух нижньої щелепи вперед
3. * Відстань яку проходить голівка нижньої щелепи вперед при відкриванні рота
4. Скорочення латеральних крилоподібних м’язів
Кут шляху дорівнює 400 Пошарове обстеження, яке дозволяє отримати зображення певного шару ділянки, що вивчається – це:
1. * томогра фія
2. поза ротова рентгенографія
3. електрорентгенографія
4. електротермія
5. Термометрія
Прикуси поділяються за функціональною ознакою на дві частини:
1. Біологічні і фізіологічні
2. Фізіологічні і аналогічні
3. * Фізіологічні і патологічні
4. Патологічні і анатомічні
5. Біологічні і анатомічні.
Природні зуби з неушкодженою емаллю на жувальній поверхні більше стираються від жувального контакту:
1. * із фарфоровими зубами
2. зі штучними зубами, виготовленими зі сплавів металів
3. із зубами з нержавіючої сталі
4. із зубами із золота
5. із пластмасовими зубами.
Природні зуби з ушкодженою емаллю на жувальній поверхні менше стираються від жувального контакту:
1. із фарфоровими зубами
2. із зубами зі сплаву КХС
3. із зубами з нержавіючої сталі
4. із зубами з кераміки
5. * із пластмасовими зубами.
Розрізняють такі види оклюзійних кривих:
1. * Сагітальна оклюзійна крива
2. Фронтальна оклюзійна крива
3. Вестибулярна оклюзійна крива
4. Апікальна оклюзійна крива
5. Горизонтальна оклюзійна крива
Скронево-нижньощелепний суглоб це:
1. Непарний суглоб
2. * Комбінований суглоб
3. Непарний суглоб
4. Некомбінований суглоб
5. Немає вірної відповіді
Стирання контактних пунктів не порушує безперервності зубної дуги за рахунок медіального зсуву зубів, у наслідок чого відбувається вікове вкорочення зубного ряду що досягає:
1. 2-1,6 см
2. 3-1,6 см
3. * 1-1,6 см
4. 2-1,8см
5. 3-2,6 см.
Суглобова поверхня нижньощелепної ямки скроневої кістки:
1. Менша ніж суглобова поверхня головки нижньої щелепи в 2 рази
2. * Більша ніж суглобова поверхня головки нижньої щелепи в 2-3 рази
3. Приблизно одинакові
4. Менша ніж суглобова поверхня головки нижньої щелепи в 3 рази
5. Немає вірної відповіді
На скільки типів згідно з Міжнародною класифікацією розподілені цементи
1. 2.
2. 5.
3. 6.
4. 7.
5. * 8.

Ситуаційні задачі

Для виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнту віком 65 років слід отримати функціональний відбиток. Об'єктивно: виражена рівномірна атрофія коміркового відростка верхньої щелепи, піднебіння пласке, торус різко виражений, горби верхньої щелепи атрофовані, екзостози в ділянці 13, 23 зубів розмірами 5x5 мм. Слизова оболонка в ділянці піднебінного торуса и екзостозів стоншена, атрофована, на решті протезного ложа — помірно піддатлива. Який тип відбитка найдоцільніше отримати в цьому випадку:
1. Компресійний функціональний
2. Диференційований функціонально-присмоктувальний
3. Декомпресійний функціонально-присмоктувальний
4. * Присмоктувальний під жувальним тиском
5. Компресійний під жувальним тиском
Пацієнт віком 69 років скаржиться на повну втрату зубів. Після отримання функціонального відбитка лікар і зубний технік планують межі протеза на моделі. Де має проходити задня межа повного знімного пластинкового протеза:
1. Закінчуватись на лінії "А"
2. * На 2 мм перекривати лінію "А"
3. На 3—5 мм перекривати лінію "А"
4. На 2—3,5 мм перекривати лінію "А"
Не має перек Пацієнту віком 75 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: незначна атрофія коміркового відростка. Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При витягуванні губ уперед ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. Від місця позаду слизового горбка до коміркового горбка щелепно-під'язикової лінії
2. Від ікла до ікла з язикового боку
3. * Від ікла до ікла з боку присінка рота
4. Уздовж щелепно-під'язикової лінії
5. У ділянці малих кутнів зубів з язикового боку
Пацієнту віком 80 років здійснюють припасування індивідуальної ложки на верхню щелепу. Об'єктивно: комірковий відросток різко рівномірно атрофований, горби верхньої щелепи не збереглися, торус слабко виражений. Щічно-коміркові складки та вуздечка верхньої губи прикріплюються майже на рівні верхівки коміркового гребеня, піднебінне склепіння пологе. Що слід зробити з індивідуальною ложкою для створення міцного замикального клапана:
1. Подовжити межі протеза у фронтальній ділянці
2. Подовжити зовнішні межі протеза
3. * Подовжити межі протеза за лінією "А"
4. Подовжити межі протеза в ділянці верхньощелепних горбів
Перекрити індивідуальною ложкою піднебінно-коміркові складки та вуздечку верхньої губи Хворий В., 73 р. звернувся у клініку зі скаргами на погану фіксацію повних знімних протезів, які були виготовлені 10 років тому. Під час огляду: зниження нижньої третини лиця, значна рівномірна атрофія коміркового відростка та частини. Оклюзійні поверхні штучних зубів майже повністю стерті. Який термін користування знімними протезами:
1. 7-10 років
2. 1-2 роки
3. 7-8 років
4. 9-10 років
5. * 3-4 роки
Хворий К., 73 р. користується повними знімними протезами впродовж 15 р. Об’єктивно: слизова оболонка коміркового відростка верхньої щелепи гіперемійована, набрякла. На внутрішній поверхні базису протеза пори заповнені залишками їжі. Який із діагнозів даного ускладнення найправильніший:
1. Вогнищевий токсичний бактеріальний стоматит
2. Обмежений токсичний протезний стоматит
3. Обмежений токсичний бактеріальний стоматит
4. * Обмежений бактеріальний протезний стоматит
5. Немає вірної відповіді
Хворий користується новим повним протезом на нижній щелепі всього тиждень. Звернувся в клініку зі скаргами на сильну печію слизової оболонки під протезом та сухість, яка з’явилась на 3-ій день накладання протеза. Після зняття протезу ці відчуття залишились. Який із діагнозів найбільш ймовірний
1. * Токсичний стоматит на пластмасу
2. Алергічний стоматит
3. Травматичний протезний стоматит
4. Гальваноз
5. Кандидозний стоматит
Хворому Б, 55 в клініці було виготовлено повний знімний протез на в/щ, через декілька днів він звернувся до клініки зі скаргами на відчуття печії під протезом та біль слизової оболонки при користуванні протезом . Слизова оболонка має темно-вишневий колір, набрякла, спостерігаються ділянки з порушенням цілосності епітелію у вигляді ерозій та поліпозних розростань.Поставте правильний діагноз:
1. * Розлитий хронічний протезний стоматит з гіперплазією
2. Травматичний хронічний протезний стоматит
3. Травматичний хронічний виразковий стоматит
4. Вогнищевий хронічний катаральний протезний стоматит
5. Вогнищевий хронічний виразковий стоматит
Чоловіку віком 65 років виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. Яка проба допомагає уточнювати розміщення присінкового краю індивідуальної ложки у фронтальній ділянці:
1. * Активні рухи мімічних м'язів, зокрема витягання губ вперед
2. Рухи кінчиком язика по червоній облямівці верхньої губи
3. Рухи кінчиком язика по червоній облямівці нижньої губи
4. Доторкання кінчиком язика до щік при напівзакритому роті
5. Ковтання і широке відкривання рота
Хворий А., 58 років, користується повним знімним протезом. Протези добре фіксуються, жувальна ефективність висока. Проте пацієнт скаржиться на відчуття печії та болю під базисом верхнього протеза, які з’явилися 2 тижні після початку користування протезами. Запалення слизової оболонки локалізується у межах знімного протеза. Печія та біль зникають у разі видалення протезів з ротової порожнини. Який попередній діагноз
1. * Дифузне гостре запалення слизової оболонки
2. Вогнищеве хронічне запалення слизової оболонки
3. Дифузне (поширене) хронічне запалення слизової оболонки
4. Порушення чуттєвої діяльності слизової оболонки
5. Глосодинія на фоні вісцеральної патології
Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:
1. * Видалення екзостозу
2. Виготовлення традиційного знімного протеза
3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком
4. Віддалення терміну протезування на 6 міс
5. Виготовлення протеза із загнутими краями
Пацієнт віком 70 років скаржиться на неможливість вживання їжі, естетичний та фонетичний дефект унаслідок повної втрати зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована в бічних ділянках і відносно збережена — у фронтальній. Прикріплення щічних тяжів на рівні коміркового гребеня. Якому типу беззубих щелеп за Келлером відповідає така клінічна картина:
1. І
2. II
3. * III
4. IV
5. V
Пацієнт віком 76 років звернувся до клініки ортопедичної стоматології зі скаргами на погану фіксацію повного знімного протеза на нижній щелепі. Об'єктивно: значна атрофія коміркової частини щелепи. Який анатомічний утвір на нижній щелепі можна використати для поліпшення фіксації цього протеза:
1. Перехідну складку
2. * Ретрокомірковий простір
3. Щелепно-під'язиковий валик
4. Внутрішню косу лінію
5. Присінкок рота
Пацієнтка віком 65 років скаржиться на відсутність усіх зубів верхньої щелепи. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи незначно атрофований. Визначте тип атрофії верхньої щелепи за Османом:
1. * І
2. II
3. IIІ
4. IV
5. V
Пацієнтка віком 73 роки звернулася до лікаря з метою протезування. Об'єктивно: повна відсутність зубів на нижній щелепі, коміркова частина її добре виражена у фронтальній ділянці і значно атрофована в дистальній. Який це тип атрофії беззубої нижньої щелепи за Келлером:
1. II
2. * III
3. І
4. IV
5. V
Пацієнтка віком 76 років скаржиться, що при розмові та широкому відкриванні рота повні знімні протези, виготовлені тиждень тому, погано фіксуються та зміщуються. На якому етапі виготовлення протезів було допущено помилку:
1. При перевірці встановлення зубів
2. При формуванні протетичної площини
3. При визначенні висоти центральної оклюзії
4. * При знятті функціональних відбитків
5. При збиранні анамнезу
Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: коміркова частина помірно атрофована, Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При проведенні кінчиком язика по червоній облямівці нижньої губи ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. * Уздовж щелепно-під'язикової лінії
2. Від місця позаду слизового горбка коміркового гребеня до щелепно-під'язикової лінії
3. Від ікла до ікла з язикового боку
4. Від слизового горбка до місця встановлення першого великого кутнього зуба
5. Від ікла до ікла з боку присінка рота
Пацієнту віком 66 років виготовляють повні знімні протези для верхньої та нижньої щелеп. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи і коміркова частина нижньої щелепи незначно атрофовані, слизова оболонка помірно піддатлива. Отримано анатомічні відбитки. Який етап протезування має бути наступним:
1. Отримання функціональних відбитків
2. Визначення центрального співвідношення щелеп
3. Виготовлення воскових базисів із прикусними валиками
4. * Виготовлення індивідуальних ложок
5. Перевірка конструкції протезів
Пацієнту віком 75 років з повною втратою зубів на верхній щелепі проводять обстеження слизової оболонки протезного ложа. Пальпаторно виявлено піддатливість слизової оболонки в ділянці поперечних складок твердого піднебіння. До якої зони за Люндом належить ця ділянка слизової оболонки:
1. * Жирової
2. Залозистої
3. Периферичної фіброзної
4. Медіальної фіброзної
5. Залозисто-жирової
Під час виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнта віком 68 років на етапі припасування індивідуальної ложки з використанням проб Гербста виявлено, що ложка скидається при втягуванні щік. На якій ділянці потрібно вкоротити край індивідуальної ложки:
1. По лінії "А"
2. У передньому відділі
3. Від задньої частини горба верхньої щелепи до середини коміркового відростка
4. По всьому присінковому краю
5. * У ділянці щічно-коміркових складок
Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого В., 69 років, виявлено "рухомий альвеолярний гребінь" на верхній щелепі. Ступінь атрофії альвеолярного паростка за Шредером друга. Слизова оболонка помірно-рухома. Якому відбитку за ступеню компресії потрібно віддати перевагу
1. Діференційованому
2. Компресійному
3. Декомпресійному
4. Комбінованому
5. Навантажуючому
Під час протезування хворого К. 67 років були застосовані проби Гербста з метою зняття функціональних відбитків. У клініці мались маси Вайнштейна. Який колір маси потрібно було застосовувати
1. * №5
2. №4
3. №3
4. №2
5. №1
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
Поняття визначення ЦІТО:
1. Центр імплантології та ортопедії.
2. * Центральний інститут травматології та ортопедії
3. Центр імплантології, травматології.
4. Центральний інститут травми та оклюзії.
5. Грузинський вчений-ортопед.
При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:
1. * Келлер
2. Кеннеді
3. Гаврилов
4. Варес
5. Шредер
При об’єктивному обстеженні хворого К, 65 років з повною відсутністю зубів на нижній щелепі встановлено: - різка, рівномірна атрофія альвеолярного відростка, на язичній поверхні в ділянці бувших премолярів кісткові виступи. Слизова оболонка нерівномірно піддатлива, у фронтальній ділянці- рухомий альвеолярний гребінь. На якому етапі виготовлення протезу слід враховувати особливості клінічного стану нижньої щелепи
1. * На етапі одержання диференційованого відбитку
2. На етапі одержання анатомічного відбитку
3. На етапі одержання компресійного відбитку
4. На етапі одержання декомпресійного відбитку
На етапі визначення центрального співвідношення щелеп У пацієнта Д, 67 років при об’єктивному обстеженні беззубої верхньої щелепи встановлено незначну рівномірну атрофію альвеолярних відростків, верхньощелепні горби добре збережені, прикріплення вуздечки і щічно-альвеолярних складок у основання альвеолярного відростку, піднебіння глибоке, торус незначно виражений. Який тип атрофії за класифікацією Шредера відповідає клінічній ситуації
1. * 1
2. 2
3. 3
4. 4
5. 5
У хворого К, 68 років з повною відсутністю зубів при обстеженні виявлена значна атрофія альвеолярного відростку, прикріплення вуздечок, щічно-альвеолярних складок близько до вершини альвеолярного відростка. На внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи спостерігається різко виражена внутрішня коса лінія, трикутної форми. Які додаткові методи обстеження слід провести для утворення в подальшому надійного замикаючого клапану
1. * Паралелометрію моделей беззубої нижньої щелепи
2. Рентгенологічне дослідження беззубої нижньої щелепи
3. ЕМГ-дослідження жувальної мускулатури
4. Вимірювання піддатливості слизової оболонки
5. Вивчення діагностичних моделей
У хворого М., 65 років відмічається помірна атрофія альвеолярного відростка нижньої щелепи. Форма вестибулярного схилу прямовисна, слизові горбики у ретрамолярному просторі добре виражені, нерухомі, вуздечки і щічно-альвеолярні складки прикріплені по середині альвеолярного відростка. На що ще слід звернути увагу з метою визначення прогнозу протезування повним знімним протезом
1. * На вираженість внутрішньої косої лінії
2. На форму альвеолярного гребіня
3. На вираженість торусу
4. На рухомість слизової оболонки
5. На ступінь піддатливості слизової оболонки
У хворого П, 70 років з беззубими щелепами при об’єктивному обстеженні встановлено: на верхній щелепі – повний знімний протез, який відповідає клініко-технічним вимогам. На нижній щелепі- різка, рівномірна атрофія альвеолярного відростка, слизова оболонка, що покриває альвеолярний відросток атрофована, тонка, малопіддатлива. Який метод одержання відбитка і яку відбиткову масу краще використовувати в даному випадку
1. Повний анатомічний - гіпсом
2. Повний анатомічний - упіном
3. * Функціональний декомпресійний - дентафлексом
4. Функціональний компресійний - стенсом
5. Функціональний диференційний - репіном
Фізичний метод фіксації полягає у використанні:
1. Збільшенні маси нижнього протезу.
2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.
3. Пластинкових золотих пружин.
4. Пелотів під внутрішню косу лінію.
Наясенних кламерів. Хвора Е.., 65 р., звернулася зі скаргами на відсутність всіх зубів на верхній та нижній щелепах. При огляді ротової порожнини виявлено, що альвеолярний відротосок беззубої нижньої щелепи різко атрофований у фронтальній ділянці і виражений у дистальному участку. За класифікацією Келлера, який тип атрофії відмічається
1. Другий
2. Перший
3. * Четвертий
4. Третій
5. Перший і третій
Хворий А., 68 років, скаржиться на погану фіксацію повних знімних протезів під час розмови. На якому етапі виготовлення протезів допущена помилка
1. Постановка зубів
2. Зняття анатомічних відбитків
3. * Зняття функціональних відбитків
4. Визначення висоти прикусу
5. Фіксація центральної оклюзії
Хворий Ж. звернувся в клініку ортопедичної стоматології зі скаргами на повну відсутність зубів. Яки особливості зняття відбитків при даній патології
1. * Зняття відбитку з використанням індивідуальної ложки
2. Зняття відбитку стандартною ложкою
3. Зняття комбінованого відбитку
4. Зняття анатомічного відбитку
5. Зняття відбитку перфорованою ложкою
Хворій 60 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що ложка складається під час ковтання. На якій ділянці ложки треба провести корекцію
1. * Дистально по лінії “А”
2. У ділянці щічних тяжів
3. У ділянці верхнє-щелепних горбів
4. Вестибулярно між іклами
5. По всьому вестибулярному краю
Хворому 50 років виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється межа в ділянці щелепно-під’язикової лінії. Яку пробу Гербста треба провести
1. * Облизування язиком верхньої губи
2. Широке відкривання рота
3. Висування язика в напрямку кінчика носа
4. Ковтання слини
5. Торкання язиком почергово правої та лівої щоки
Хворому 65 років планується виготовлення повного знімного протезу на нижню щелепу. Зубний ряд верхньої щелепи має форму напівеліпса. Яку форму повинен мати зубний ряд у нижньому протезі
1. Напівеліпс
2. Трикутник
3. Прямокутник
4. * Парабола
5. Напівколо
Хворому К. 65 р., було виготовлено повний знімний протез на нижню щелепу. Під час користування протезом у хворого з`явились скарги на зміщення протезу під час ковтання. Вкажіть тактику лікаря в даній ситуації
1. * Вкоротити край базису протеза від місця позаду слизового горбка до щелепно-під’язикової лінії.
2. Заново виготовити протез.
3. Вкоротити край протеза вздовж щелепно-під’язикової лінії.
4. Вкоротити протез в ділянці від горбків нижньої щелепи до перших молярів на протезі з вестибулярної сторони.
5. Провести перебазування базису протезу.
Хворому К., 59 років, виготовляють повний знімний пластинковий протез на нижній щелепі. Під час корекції індивідуальної ложки на нижній щелепі при висуванні язика вперед відбувається зміщення ложки. Де потрібно провести корекцію краю індивідуальної ложки
1. * З язичної сторони, в ділянці вуздечки язика
2. В ділянці вуздечки нижньої губи
3. В ділянці щічних складок
4. З вестибулярної сторони в районі молярів
З вестибулярної сторони в районі премолярів На прийомі в стоматолога хворому з прогенією виготовляють протези, у разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів ставлять у:
1. * Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
2. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
3. Ортогнатичному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
4. Прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.
Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків. Пацієнт віком 68 років скаржиться на біль у ділянці піднебіння під час користування повним знімним протезом, який виготовлено 3 міс тому, та його балансування під час приймання їжі. Об'єктивно: різко виражений піднебінний торус, слизова оболонка в його ділянці гіперемійована, набрякла. Яка найімовірніша причина такого ускладнення:
1. Попередній відбиток отриманий гіпсом
2. * Не проведена ізоляція піднебінного торуса
3. Функціональний відбиток отриманий з допомогою жорсткої індивідуальної ложки
4. Проведене анатомічне встановлення зубів
5. Базис протеза виготовлений з акрилової пластмаси
Пацієнт віком 78 років звернувся до лікаря з метою протезування при повній втраті зубів. На етапі визначення і фіксації центральної оклюзії використовують воскові шаблони з прикусними валиками. Які орієнтири лікар має надати зубному техніку для правильного встановлення зубів:
1. Присінковий овал верхнього валика, висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію, лінію ікол та лінію усмішки
2. Протетичну площину, центральну лінію, лінію ікол та лінію усмішки
3. * Серединну лінію, лінію ікол та лінію усмішки
4. Висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію
5. Висоту верхнього прикусного валика та протетичну площину
Пацієнту 65 років виготовляється повний знімний протез шляхом постановки штучних зубів по склу на нижній щелепі. Зубний технік створив поверхню, що в ротовій порожнині розпочинається на задньому контактному пункті першого премоляра і закінчується на дистально-щічному горбку зуба мудрості. Що покладено в основу цієї постановки
1. * Крива Шпее
2. Серединна лінія
3. Трансверзальна крива
4. Зінична лінія
5. Камперовська горизонталь
Пацієнту віком 65 років виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Під час огляду протеза лікар виявив білуваті крейдові смуги та білі плями на зовнішній поверхні протеза. Яка причина виникнення цих недоліків:
1. Недостатній тиск при формуванні пластмаси
2. Недостатня кількість мономера
3. * Пакування пластмаси в стадії ниток, що тягнуться
4. Полімеризація пластмаси з різким нагрівом води
5. Різке охолодження кювети з протезом
Пацієнту віком 70 років з повною втратою зубів на верхній та нижній щелепах виготовляють повні знімні протези. Встановлення зубів будуть проводити за індивідуальними оклюзійними поверхнями (метод Нападова—Сапожнікова). Якими мають бути поверхні прикусних валиків для створення індивідуальних оклюзійних поверхонь:
1. * Воскабразивні
2. Гладкі
3. Воскові
4. З насічками
З фіксаторами Хвора К. 53 р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „Ш”. Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
2. Збільшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
3. Збільшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
4. Зменшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
5. Рівномірно зменшити товщину базиса.
Хвора М. 58 р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „Д”. Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину передніх зубів.
2. Зменшити висоту передніх зубів.
3. Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні
4. Збільшити товщину передніх зубів.
5. Збільшити висоту передніх зубів.
Хворий Ж., 70 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з скаргами на повну відсутність зубів з метою протезування. Визначення центральної оклюзії лікар вирішив проводити за допомогою прикусного пристрою і готичного кута. Який з вказаних пристроїв може використовуватися в даному випадку
1. * Центрофікс
2. Гнатомат
3. Оклюдатор
4. Артикулятор
5. Радіовізіограф
Хворий Х. 55р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „Т”. Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину передніх зубів.
2. Зменшити висоту передніх зубів.
3. Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні
4. Збільшити товщину передніх зубів.
5. Збільшити висоту передніх зубів.
Хворій В., 72 років з повною втратою зубів виготовляються повні знімні протези. Об’єктивно: при визначенні співвіднощення щелеп встановлена істина прогенія. Як доцільно здійснити постановку зубів у даному клінічному випадку
1. * Перехресну постановку бічних зубів, а передні у прогенічному співвідношенні
2. Скоротити нижній зубний ряд на 2 зуба з кожного боку
3. За методикою Коника Г.П.
4. У прямому прикусі
5. Постановку зубів на “дотиці”
Хворому 65 років планується виготовлення повного знімного протезу на нижню щелепу. Зубний ряд верхньої щелепи має форму напівеліпса. Яку форму повинен мати зубний ряд у нижньому протезі
1. * Парабола
2. Напівеліпс
3. Трикутник
4. Прямокутник
5. Напівколо
Хворому Р.. 56 років з повною втратою зубів виготовляють повні знімні пластинкові протези співвідношення беззубих щелеп ортогнатичне. Постановку штучних зубів проводять по склу за методом М.Є. Васильєва. На рівні яких штучних бокових зубів в/щ спостерігатиметься найбільша випуклість трасверзальної оклюзійної кривої
1. * Других молярів.
2. Перших молярів.
3. Третіх молярів.
4. Перших премоялрів.
5. Других премолярів.
Хворому С. 60 р., з повною відсутністю зубів на верхній щелепі був виготовлений повний знімний пластинковий протез. Під час розмовної проби відмічається затруднення у вимові слів, які починаються „С”.Для усунення цього недоліку необхідно:
1. * Зменшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
2. Збільшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
3. Збільшити товщину базиса переднього відділу піднебінної поверхні.
4. Зменшити товщину заднього відділу базису піднебінної поверхні.
5. Рівномірно зменшити товщину базиса.
Хворому, 69 років неодноразово виготовлялися повні знімні протези. З анамнезу відомо: фіксація протезів була доброю, але під час жування протези перекидалися. За допомогою яких засобів можливо визначити індивідуальні біомеханічні параметри жувального апарату, якщо відсутня лицева дуга і артикулятор
1. * Здійснити внутрішньоротовий запис рухів нижньої щелепи на стенс-абразивних валіках
2. Зробити рентгенівськи знімки у положенні центральної оклюзії
3. Вивчити жувальну поверхню старих повних знімних протезів
4. Вивчити фотографії пацієнта в профіль і анфас до повної втрати зубів і після
Здійснити антропометричні вимірювання Жінка віком 60 років скаржиться на болісне пережовування їжі. З анамнезу відомо, що 2 тиж тому пацієнтці виготовлено повні знімні протези на обидві щелепи. Об'єктивно: після зняття протезів слизова оболонка коміркової частини нижньої щелепи гіперемійована на протязі всього коміркового гребеня. Протез верхньої щелепи хвору не турбує. Яку тактику має обрати лікар у цьому випадку:
1. * Провести корекцію меж нижнього протеза
2. Провести перебазування базису нижнього протеза
3. Провести корекцію оклюзійних контактів за допомогою копіювального паперу і фрези
4. Вкоротити за допомогою фрези базис нижнього протеза в ретромолярному відділі
5. Виготовити новий повний знімний протез на нижню щелепу
Жінка віком 70 років скаржиться на біль у жувальних м'язах і скронево-нижньощелепному суглобі. Протези виготовлені місяць тому. Об'єктивно: конфігурація лиця порушена, нижня третина його подовжена, губи змикаються з напруженням, дикція порушена. При усмішці оголюється базис повного знімного протеза. Які помилки допущено на етапах виготовлення повних знімних протезів:
1. Занижена висота прикусу
2. * Завищена висота прикусу
3. Визначена задня оклюзія
4. Визначена передня оклюзія
5. Неправильне встановлення зубів на верхній щелепі
Пацієнт І., віком 66 років скаржиться на біль у ділянці піднебіння під час користування повним знімним протезом, який виготовлено 3 міс тому, та його балансування під час приймання їжі. Об'єктивно: різко виражений піднебінний торус, слизова оболонка в його ділянці гіперемійована, набрякла. Яка найімовірніша причина такого ускладнення:
1. Попередній відбиток отриманий гіпсом
2. * Не проведена ізоляція піднебінного торуса
3. Функціональний відбиток отриманий з допомогою жорсткої індивідуальної ложки
4. Проведене анатомічне встановлення зубів
5. Базис протеза виготовлений з акрилової пластмаси
Пацієнт Н., віком 77 років скаржиться на погану фіксацію верхнього повного знімного протеза, що утруднює пережовування їжі та мовлення. Об'єктивно: спадання протеза при відкриванні рота. На якому етапі виготовлення протеза було допущено помилку:
1. Зняття анатомічного відбитка
2. * Зняття функціонального відбитка
3. Визначення центрального співвідношення щелеп
4. Встановлення зубів
5. Заміни воску на пластмасу
Пацієнтка Л., віком 74 роки скаржиться, що при розмові та широкому відкриванні рота повні знімні протези, виготовлені тиждень тому, погано фіксуються та зміщуються. На якому етапі виготовлення протезів було допущено помилку:
1. При перевірці встановлення зубів
2. При формуванні протетичної площини
3. При визначенні висоти центральної оклюзії
4. * При знятті функціональних відбитків
5. При збиранні анамнезу
Пацієнту віком 62 роки виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Наступного дня хворий скаржиться на підвищення слиновиділення, нечітку вимову деяких слів. Який середній термін адаптації до знімного протеза:
1. 33 дні
2. * 7 днів
3. 18 днів
4. 1 день
5. 50 днів
Пацієнту Г., віком 65 років виготовлено повні знімні протези на верхню та нижню щелепи. Проводять корекцію оклюзійних контактів за допомогою копіювального паперу. Що не слід пришліфовувати для збереження висоти прикусу в протезах:
1. Язикові схили горбків верхніх і нижніх зубів
2. Присінкові (щічні) схили горбків верхніх і язикові схили нижніх зубів
3. Горбки нижніх малих і великих кутніх зубів, що вступають у супраконтакт
4. * Піднебінні схили горбків верхніх і присінкові — нижніх зубів
5. Присінкові схили горбків великих і малих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп
Пацієнту О., віком 75 років виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Під час огляду протеза лікар виявив білуваті крейдові смуги та білі плями на зовнішній поверхні протеза. Яка причина виникнення цих недоліків:
1. Недостатній тиск при формуванні пластмаси
2. Недостатня кількість мономера
3. * Пакування пластмаси в стадії ниток, що тягнуться
4. Полімеризація пластмаси з різким нагрівом води
5. Різке охолодження кювети з протезом
Пацієнту Р., віком 68 років у клініці ортопедичної стоматології виготовлено повні знімні протези. При здачі протезів виявлено значне підвищення висоти центральної оклюзії. На якому етапі виготовлення протезів допущено помилку
1. При пакуванні зубів в артикулятор
2. При пакуванні та полімеризації пластмаси
3. * При визначенні та фіксації центральної оклюзії
4. Під час фіксації моделей в артикулятор
5. При перевірці конструкції протезів
ПацієнтЮ., віком 60 років звернувся до лікаря зі скаргами на недостатню фіксацію повного знімного протеза на верхній щелепі. Об'єктивно: край протеза в ділянці вуздечки верхньої губи вкорочений, замикальний клапан порушений. Що потрібно зробити для поліпшення фіксації протеза:
1. Розширення країв базису протеза
2. * Виготовлення нового протеза
3. Корекція протеза
4. Об'ємне моделювання базису протеза
5. Подовження країв базису протеза
У пацієнта віком 55 років з повною втратою зубів на верхній щелепі після виготовлення повного знімного протеза на основі скарг, даних об'єктивного обстеження і лабораторних досліджень установлено діагноз: токсичний стоматит. Які дії із запропонованих потрібні в цій клінічній ситуації:
1. Хімічне серебріння протеза
2. Занурення протеза на 1—2 дні в 96% етиловий спирт
3. * Виготовлення нового протеза
4. Перебазування протеза лабораторним методом
5. Перебазування протеза клінічним методом
У пацієнта І., віком 65 років під час перевірки конструкції повних знімних протезів виявлено, що контактують лише бічні штучні зуби, між фронтальними зубами — щілина. У бічних ділянках з одного боку наявний горбково-горбковий міжзубний контакт, з іншого — горизонтальна щілина; серединна лінія зміщена. Яку помилку було допущено при виготовленні протеза:
1. Збільшення міжкоміркової висоти
2. Нерівномірне розм'якшення прикусних валиків
3. * Визначення передньої оклюзії
4. Визначення бічної оклюзії
5. Деформація воскових шаблонів під час визначення висоти центральної оклюзії
Чоловік віком 65 років звернувся до лікаря на етапі корекції повних знімних протезів зі скаргами на балансування останніх при пережовуванні їжі. Об'єктивно: виражена атрофія коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини нижньої щелепи, прогенічне співвідношення щелеп. Штучні зуби були встановлені в ортогнатичному співвідношенні. При відкриванні рота і змиканні зубів протези фіксуються на протезному ложі. Яка найвірогідніша причина балансування протезів:
1. Відсутність колового замикального клапана
2. * Недостатня анатомічна ретенція протезів
3. Неправильне встановлення штучних зубів
4. Слабке функціональне присмоктування
5. Недостатня ізоляція піднебінного торуса
Чоловік віком 66 років звернувся до лікаря зі скаргами на часті поломки повного знімного протеза для верхньої щелепи. Об'єктивно: на піднебінній поверхні протеза тріщина, що проходить у напрямку між центральними різцями, видно сліди неодноразової реставрації протеза. Протез виготовлено 8 років тому. Ваші подальші дії:
1. * Провести полагодження і перебазування протеза
2. Провести полагодження протеза
3. Провести перебазування протеза
4. Виготовити новий пластинковий протез
5. Провести корекцію протеза.
Для виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнту віком 65 років слід отримати функціональний відбиток. Об'єктивно: виражена рівномірна атрофія коміркового відростка верхньої щелепи, піднебіння пласке, торус різко виражений, горби верхньої щелепи атрофовані, екзостози в ділянці 13, 23 зубів розмірами 5x5 мм. Слизова оболонка в ділянці піднебінного торуса и екзостозів стоншена, атрофована, на решті протезного ложа — помірно піддатлива. Який тип відбитка найдоцільніше отримати в цьому випадку:
1. Компресійний функціональний
2. * Диференційований функціонально-присмоктувальний
3. Декомпресійний функціонально-присмоктувальний
4. Присмоктувальний під жувальним тиском
5. Компресійний під жувальним тиском
Пацієнт віком 68 років скаржиться на повну відсутність зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: значна атрофія її коміркової частини. У бічних відділах нижньої щелепи на язиковій поверхні при пальпації виявлено симетричні гострі кісткові утворення, які вкриті тонкою слизовою оболонкою. Якою має бути тактика лікаря щодо лікування цього пацієнта:
1. * Видалення (виготовлення) повного знімного протеза з двошаровим базисом
2. Виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу
3. Проведення рентгенографічного дослідження нижньої щелепи і подальше ортопедичне лікування
4. Резекція коміркового гребеня і виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу
5. Пластика коміркового гребеня і виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу
Пацієнт віком 69 років скаржиться на повну втрату зубів. Після отримання функціонального відбитка лікар і зубний технік планують межі протеза на моделі. Де має проходити задня межа повного знімного пластинкового протеза:
1. Закінчуватись на лінії "А"
2. * На 2 мм перекривати лінію "А"
3. На 3—5 мм перекривати лінію "А"
4. На 2—3,5 мм перекривати лінію "А"
5. Не має перекривати лінію "А"
Пацієнт віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргами на відсутність усіх зубів верхньої та нижньої щелеп. Планують виготовлення повного знімного зубного протеза для нижньої щелепи. Об'єктивно: комірковий відросток нижньої щелепи атрофований тільки у фронтальній ділянці. Визначте тип атрофії нижньої щелепи за Келлером у пацієнта:
1. III
2. II
3. І
4. * IV
5. V.
Пацієнтка віком 68 років з повною відсутністю зубів на нижній щелепі звернулася до лікаря з метою протезування. При обстеженні протезного поля встановлено, що коміркова частина нижньої щелепи значно атрофована та в бічних ділянках має загострену форму, покрита атрофованою слизовою оболонкою. Яка особливість конструкції повного знімного протеза в цьому випадку:
1. Зняти компресійний відбиток
2. * Виготовити повний знімний протез із двошаровим базисом
3. Зменшити висоту прикусу
4. Використати металевий базис
5. Встановити штучні малі та великі кутні зуби з вираженими горбками
Пацієнтка віком 70 років скаржиться на повну втрату зубів на верхній щелепі. Об'єктивно: значна атрофія коміркового відростка, горби верхньої щелепи відсутні, піднебіння пласке. Перехідна складка розміщена в одній горизонтальній площині з твердим піднебінням. Який тип беззубої верхньої щелепи за Шредером у пацієнтки:
1. І
2. IV
3. * III
4. V
5. II
Пацієнтка М. 60 років з’явилася зі скаргами на недостатню фіксацію повних знімних протезів верхньої та нижньої щелеп. Протези були виготовлені 5 років тому. Об’єктивно: нижня третина обличчя знижена кути рота опущені, носо-губні складки різко виражені. Атрофія альвеолярного паростку верхньої щелепи 2 клас по Шредеру, атрофія альвеолярного паростку нижньої щелепи 1 тип по Келлеру. В кутах рота заїди . Який подальший план лікування
1. Призначити пасту для покращення фіксації протезів
2. Виготовити нові повні знімні протези з збереженням теперішньої альвеолярної висоти.
3. Направити пацієнта на консультацію до дерматолога.
4. Провести перебазування протезів
5. * Виготовити нові повні знімні протези із підвищенням між альвеолярної висоти.
Пацієнту виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Під час попереднього відвідування в нього було отримано анатомічні відбитки. Що повинен зробити лікар під час наступного клінічного етапу:
1. Виготовити модель протеза
2. Виготовити прикусні валики
3. * Припасувати індивідуальну ложку
4. Отримати функціональний відбиток
5. Перевірити конструкцію протеза
Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Припасування індивідуальної ложки для отримання функціонального відбитка проводять за допомогою проб Гербста. Під час ковтання слини ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити її край:
1. А. У ділянці малих кутніх зубів з язикового боку
2. Від ікла до ікла з боку присін- ка рота
3. Від ікла до ікла з язикового боку
4. Уздовж щелепно-під'язикової лінії
5. * Від місця позаду слизового горбка коміркового гребеня до щелепно-під'язикової лінії
Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: коміркова частина нижньої щелепи помірно атрофована, слизова оболонка мало піддатлива. Ортогнатичне співвідношення щелеп. Припасування індивідуальної ложки проведене за допомогою проб Гербста. За яких типів атрофії беззубої нижньої щелепи за Оксманом проби Гербста найефективніші:
1. * І—II
2. І—III
3. II—III
4. II—IV
5. III—IV
Пацієнту віком 67 років виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Проводять припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста. Уточнюють межу ложки в під'язиковій ділянці, відступивши 1 см від серединної лінії. Яку пробу Гербста потрібно провести з цієї метою:
1. Ковтання
2. Коловий рух язиком по червоній облямівці верхньої губи
3. Активні рухи мімічних м'язів
4. * Почергове доторкування язиком щоки *
5. Повільне відкривання рота
Пацієнту віком 70 років із повною втратою зубів на нижній щелепі проводять припасування індивідуальної ложки, використовуючи проби Гербста. Під час повільного відкривання рота ложку піднімають у фронтальній ділянці. В якій ділянці потрібно провести корекцію ложки
1. * Між іклами з боку присінка рота
2. Позаду слизового горбка до щелепно-під'язикової лінії
3. У ділянці вуздечки язика
4. Від слизового горбка до місця, де буде розміщено другий великий кутній зуб
5. Відступивши 1 см від серединної лінії на під'язиковому краю
Пацієнту віком 75 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: незначна атрофія коміркового відростка. Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При витягуванні губ уперед ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. А. Від місця позаду слизового горбка до коміркового горбка щелепно-під'язикової лінії
2. Від ікла до ікла з язикового боку
3. * Від ікла до ікла з боку присінка рота
4. Уздовж щелепно-під'язикової лінії
5. У ділянці малих кутнів зубів з язикового боку
Пацієнту віком 80 років здійснюють припасування індивідуальної ложки на верхню щелепу. Об'єктивно: комірковий відросток різко рівномірно атрофований, горби верхньої щелепи не збереглися, торус слабко виражений. Щічно-коміркові складки та вуздечка верхньої губи прикріплюються майже на рівні верхівки коміркового гребеня, піднебінне склепіння пологе. Що слід зробити з індивідуальною ложкою для створення міцного замикального клапана:
1. Подовжити межі протеза у фронтальній ділянці
2. Подовжити зовнішні межі протеза
3. * Подовжити межі протеза за лінією "А"
4. Подовжити межі протеза в ділянці верхньощелепних горбів
5. Перекрити індивідуальною ложкою піднебінно-коміркові складки та вуздечку верхньої губи
Пацієнтці віком 64 роки виготовляють повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що вона скидається під час ковтання. На якій ділянці ложки потрібно провести корекцію:
1. По всьому присінковому краю
2. У ділянці горбів верхньої щелепи
3. У ділянці щічно-коміркових складок
4. На присінковій поверхні між іклами
* Дистально по лінії "А" Хвора 59 років скаржиться на затруднене жування їжі, болі в жувальних м’язах і СНЩС. Пацієнтка користується повними знімними пластинковими протезами, які були виготовленні місяць тому. Об’єктивно: нижня частина обличчя подовжена, губи змикаються з зусиллям, дикція порушена. Яка помилка була допущена при виготовленні знімних протезів
1. Неправильно визначені границі протезів
2. Зафіксована передня оклюзія
3. Неправильно підібрані штучні зуби
4. Знижена міжальвеолярна висота
5. * Завищена міжальвеолярна висота
Хвора С. 79 років, звернулась до лікаря з метою заміни протеза. В анамнезі: перенесений інсульт. Об’єктивно: різка нерівномірна атрофія альвеолярних паростків верхньої і нижньої щелеп, слизова оболонка порожнини рота суха, малорухома. Попередні протези не фіксуються. Яка конструкція протеза є найбільш доцільною
1. * Протези з розширеними границями
2. Протези з еластичною підкладкою
3. Протези з металевими базисами
4. Протези з вкороченими границями
5. Протези на імплантантах
Хворий 65 років, звернувся з скаргами на часту поломку верхнього повного знімного пластинчастого протеза, що виготовлений рік тому. Об’єктивно: на верхній щелепі бугри згладжені, піднебіння плоске, наявний торус. В протезі торус не ізольований. Яка причина поломки протеза
1. Атрофія альвеолярного паростка
2. Плоске піднебіння
3. Податлива слизова оболонка піднебіння
4. Наявність торуса
5. * Відсутність ізоляції торуса в протезі
Хворий А., 75 років, скаржиться на погану фіксацію повних знімних протезів при різноманітних рухах нижньої щелепи. Який критерій правильної артикуляції штучних зубів
1. * Наявність множинного і безперешкодного ковзання зубів в фазі жувальних рухів
2. Вільні рухи нижньої щелепи
3. Розприділення жувального тиску
4. Величина і форма суглобового горбка
5. Жувальна поверхня зубів
Хворий С. 60 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з скаргами на болі в ділянці нижньої щелепи зліва. Біль посилюється під час вживання їжі. З анамнезу: 3 місяці тому хворому був виготовлений повний знімний пластинковий протез на нижню щелепу. Об’єктивно: у фронтальній ділянці на нижній щелепі по перехідній складці, що відповідає краю протеза, наявний утвір овальної форми, що вкритий фіброзним нальотом, має дно і стінки, різко болючий при доторкуванні. Який діагноз є найбільш ймовірним
1. * Декубітальна виразка
2. Афта
3. Туберкульозна виразка
4. Сифілітична виразка
5. Ракова виразка
Хворий С., 62 років звернувся в клініку ортопедичної стоматології з скаргами на болі в ділянці верхньої щелепи зліва. Біль посилюється під час вживання їжі. З анамнезу: 3 дні тому хворому був виготовлений повний знімний пластинковий протез на верхню щелепу. Об’єктивно: в бічній ділянці на верхній щелепі зліва по перехідній складці, що відповідає краю протеза, наявний утвір овальної форми, що вкритий фіброзним нальотом і обмежене гіперемованим обідком, різко болючий при доторкуванні. Який діагноз є найбільш ймовірним
1. * Афта
2. Декубітальна виразка
3. Туберкульозна виразка
4. Сифілітична виразка
5. Ракова виразка
Хворий С., 70 років. Виготовлені повні знімні протези, які добре фіксуються. Через день хворий звернувся зі скаргами, що не може звикнути до протезів, що вони заважають йому при розмові. За який термін відбувається процес адаптації хворого до знімного протезу
1. 2-3 місяці.
2. 1 тиждень.
3. 10 днів.
4. * 10-30 днів.
5. 1 рік.
Хворій К., 69 років, був виготовлений повний знімний пластинковий протез на нижню щелепу. Хворій були дані рекомендації, щодо користування даного протеза. Через добу хвора звернулась з скаргами на біль і печіння під протезом, неприємні відчуття. Як довго триває перша фаза адаптації до протеза
1. Протягом 2-3 годин
2. Протягом 1 години
3. * Протягом 2-3 днів
4. Протягом першої доби
5. Протягом 2 тижнів
Хворому 67 років тиждень тому виготовлені повні знімні пластинкові протези. Повторне звернення в клініку ортопедичної стоматології пов’язано зі скаргами на клацання під час жування. Яку помилку допустив лікар
1. Зафіксована бокова оклюзія
2. Неправильна постановка зубів
3. Неправильне визначення границь протезів
4. заниження міжальвеолярної висоти
5. * Завищена міжальвеолярна висота
Хворому 75 років виготовлені повні знімні протези на верхню і нижню щелепи. На етапі “перевірки воскових репродукцій протезів” виявлено бугоркове змикання справа, підвищення прикусу, просвіт між зубами-антагоністами зліва від 5 до 7 зуба. Яка помилка була допущена лікарем при визначенні центрального співвідношення щелеп
1. * Зміщення нижньої щелепи вліво
2. Передня оклюзія
3. Задня оклюзія
4. Зміщення нижньої щелепи вправо
Хворому П., 65 років, виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Проведена перевірка воскової конструкції протеза. Який етап протезування наступний
1. * Корекція і накладання протеза
2. Визначення центральної оклюзії
3. Корекція протеза
4. Зняття відбитків
5. Виготовлення гіпсових моделей
Чоловік віком 70 років з повною відсутністю зубів на верхній щелепі звернувся до лікаря з метою протезування. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи надмірно розвинений у фронтальній ділянці; присінковий схил грушоподібної форми. Верхньощелепні горби добре збережені, піднебінний торус не виражений, Щічно-коміркові тяжі та вуздечка верхньої губи прикріплюються високо. Яка конструкція протеза буде найраціональнішою в цьому випадку:
1. * Повний знімний протез з установленням зубів із приточуванням (на приточці)
2. Повний знімний пластинковий протез із двошаровим базисом
3. Безпіднебінний повний знімний протез
4. Повний знімний протез із зубокомірковими кламерами
5. Повний знімний протез із вкороченим зубним рядом
Чоловіку віком 65 років виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. Яка проба допомагає уточнювати розміщення присінкового краю індивідуальної ложки у фронтальній ділянці:
1. * Активні рухи мімічних м'язів, зокрема витягання губ вперед
2. Рухи кінчиком язика по червоній облямівці верхньої губи
3. Рухи кінчиком язика по червоній облямівці нижньої губи
4. Доторкання кінчиком язика до щік при напівзакритому роті
Ковтання і широке відкривання рота Пацієнт віком 76 років звернувся до клініки ортопедичної стоматології зі скаргами на погану фіксацію повного знімного протеза на нижній щелепі. Об'єктивно: значна атрофія коміркової частини щелепи. Який анатомічний утвір на нижній щелепі можна використати для поліпшення фіксації цього протеза:
1. Перехідну складку
2. * Ретрокомірковий простір
3. Щелепно-під'язиковий валик
4. Внутрішню косу лінію
5. Присінкок рота
Пацієнтка В. 70 років наступного дня після виготовлення повних знімних протезів звернулася зі скаргою на печію слизової оболонки. Об’єктивно: слизова оболонка протезного ложа на верхній та нижній щелепах гіперемовані, набряклі. При огляді протезів спостерігаються наявні ділянки пластмаси де є пористість. Яка найбільш ймовірна причина такого явища
1. * Порушення технології полімеризації пластмаси
2. Алергічні дії компонентів пластмаси
3. Неправильно визначені межі протезів
4. Неправильно визначена висота центрального співвідношення щелеп
5. Дані явища є симптомами загально соматичного захворювання.
Пацієнтка В. 70 років наступного дня після виготовлення повних знімних протезів звернулася зі скаргою на печію слизової оболонки. Об’єктивно: слизова оболонка протезного ложа на верхній та нижній щелепах гіперемовані, набряклі. При огляді протезів спостерігаються наявні ділянки пластмаси де є пористість. Яка найбільш ймовірна причина такого явища
1. * Порушення технології полімеризації пластмаси
2. Алергічні дії компонентів пластмаси
3. Неправильно визначені межі протезів
4. Неправильно визначена висота центрального співвідношення щелеп
5. Дані явища є симптомами загально соматичного захворювання.
Пацієнтка віком 65 років скаржиться на відсутність усіх зубів верхньої щелепи. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи незначно атрофований. Визначте тип атрофії верхньої щелепи за Османом:
1. * І
2. II
3. IIІ
4. IV
5. V
Пацієнтка віком 73 роки звернулася до лікаря з метою протезування. Об'єктивно: повна відсутність зубів на нижній щелепі, коміркова частина її добре виражена у фронтальній ділянці і значно атрофована в дистальній. Який це тип атрофії беззубої нижньої щелепи за Келлером:
1. II
2. * III
3. І
4. IV
5. V
Пацієнтка віком 76 років скаржиться, що при розмові та широкому відкриванні рота повні знімні протези, виготовлені тиждень тому, погано фіксуються та зміщуються. На якому етапі виготовлення протезів було допущено помилку:
1. При перевірці встановлення зубів
2. При формуванні протетичної площини
3. При визначенні висоти центральної оклюзії
4. * При знятті функціональних відбитків
5. При збиранні анамнезу
Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: коміркова частина помірно атрофована, Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При проведенні кінчиком язика по червоній облямівці нижньої губи ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:
1. * Уздовж щелепно-під'язикової лінії
2. Від місця позаду слизового горбка коміркового гребеня до щелепно-під'язикової лінії
3. Від ікла до ікла з язикового боку
4. Від слизового горбка до місця встановлення першого великого кутнього зуба
5. Від ікла до ікла з боку присінка рота
Пацієнту віком 66 років виготовляють повні знімні протези для верхньої та нижньої щелеп. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи і коміркова частина нижньої щелепи незначно атрофовані, слизова оболонка помірно піддатлива. Отримано анатомічні відбитки. Який етап протезування має бути наступним:
1. Отримання функціональних відбитків
2. Визначення центрального співвідношення щелеп
3. Виготовлення воскових базисів із прикусними валиками
4. * Виготовлення індивідуальних ложок
5. Перевірка конструкції протезів
Пацієнту віком 75 років з повною втратою зубів на верхній щелепі проводять обстеження слизової оболонки протезного ложа. Пальпаторно виявлено піддатливість слизової оболонки в ділянці поперечних складок твердого піднебіння. До якої зони за Люндом належить ця ділянка слизової оболонки:
1. * Жирової
2. Залозистої
3. Периферичної фіброзної
4. Медіальної фіброзної
5. Залозисто-жирової
Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:
1. Засмоктуванні щік.
2. * Широкому відкриванні рота.
3. Висовуванні язика.
4. Витягуванні губ в трубочку.
5. Проведення акту ковтання.
Перша проба Гербста на нижню щелепу полягає у:
1. * Широкому відкриванню рота та здійсненню акту ковтання.
2. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.
3. Досяганні кінчиком язика до щоки за умов напівзакритого рота.
4. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.
5. Активних рухах мімічних м’язів.
Під час виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу пацієнта віком 68 років на етапі припасування індивідуальної ложки з використанням проб Гербста виявлено, що ложка скидається при втягуванні щік. На якій ділянці потрібно вкоротити край індивідуальної ложки:
1. По лінії "А"
2. У передньому відділі
3. Від задньої частини горба верхньої щелепи до середини коміркового відростка
4. По всьому присінковому краю
5. * У ділянці щічно-коміркових складок
Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого В., 69 років, виявлено "рухомий альвеолярний гребінь" на верхній щелепі. Ступінь атрофії альвеолярного паростка за Шредером друга. Слизова оболонка помірно-рухома. Якому відбитку за ступеню компресії потрібно віддати перевагу
1. Діференційованому
2. Компресійному
3. Декомпресійному
4. Комбінованому
Навантажуючому У хворого К, 68 років з повною відсутністю зубів при обстеженні виявлена значна атрофія альвеолярного відростку, прикріплення вуздечок, щічно-альвеолярних складок близько до вершини альвеолярного відростка. На внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи спостерігається різко виражена внутрішня коса лінія, трикутної форми. Які додаткові методи обстеження слід провести для утворення в подальшому надійного замикаючого клапану
1. * Паралелометрію моделей беззубої нижньої щелепи
2. Рентгенологічне дослідження беззубої нижньої щелепи
3. ЕМГ-дослідження жувальної мускулатури
4. Вимірювання піддатливості слизової оболонки
5. Вивчення діагностичних моделей
У хворого М., 65 років відмічається помірна атрофія альвеолярного відростка нижньої щелепи. Форма вестибулярного схилу прямовисна, слизові горбики у ретрамолярному просторі добре виражені, нерухомі, вуздечки і щічно-альвеолярні складки прикріплені по середині альвеолярного відростка. На що ще слід звернути увагу з метою визначення прогнозу протезування повним знімним протезом
1. * На вираженість внутрішньої косої лінії
2. На форму альвеолярного гребіня
3. На вираженість торусу
4. На рухомість слизової оболонки
5. На ступінь піддатливості слизової оболонки
У хворого П, 70 років з беззубими щелепами при об’єктивному обстеженні встановлено: на верхній щелепі – повний знімний протез, який відповідає клініко-технічним вимогам. На нижній щелепі- різка, рівномірна атрофія альвеолярного відростка, слизова оболонка, що покриває альвеолярний відросток атрофована, тонка, малопіддатлива. Який метод одержання відбитка і яку відбиткову масу краще використовувати в даному випадку
1. Повний анатомічний - гіпсом
2. Повний анатомічний - упіном
3. * Функціональний декомпресійний - дентафлексом
4. Функціональний компресійний - стенсом
Функціональний диференційний - репіном Хвора Е.., 65 р., звернулася зі скаргами на відсутність всіх зубів на верхній та нижній щелепах. При огляді ротової порожнини виявлено, що альвеолярний відротосок беззубої нижньої щелепи різко атрофований у фронтальній ділянці і виражений у дистальному участку. За класифікацією Келлера, який тип атрофії відмічається
1. Другий
2. Перший
3. * Четвертий
4. Третій
5. Перший і третій
Хворий А., 68 років, скаржиться на погану фіксацію повних знімних протезів під час розмови. На якому етапі виготовлення протезів допущена помилка
1. Постановка зубів
2. Зняття анатомічних відбитків
3. * Зняття функціональних відбитків
4. Визначення висоти прикусу
5. Фіксація центральної оклюзії
Хворий Ж. звернувся в клініку ортопедичної стоматології зі скаргами на повну відсутність зубів. Яки особливості зняття відбитків при даній патології
1. * Зняття відбитку з використанням індивідуальної ложки
2. Зняття відбитку стандартною ложкою
3. Зняття комбінованого відбитку
4. Зняття анатомічного відбитку
5. Зняття відбитку перфорованою ложкою
Хворій 60 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що ложка складається під час ковтання. На якій ділянці ложки треба провести корекцію
1. * Дистально по лінії “А”
2. У ділянці щічних тяжів
3. У ділянці верхнє-щелепних горбів
4. Вестибулярно між іклами
5. По всьому вестибулярному краю
Хворому 50 років виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється межа в ділянці щелепно-під’язикової лінії. Яку пробу Гербста треба провести
1. * Облизування язиком верхньої губи
2. Широке відкривання рота
3. Висування язика в напрямку кінчика носа
4. Ковтання слини
5. Торкання язиком почергово правої та лівої щоки
Хворому 65 років планується виготовлення повного знімного протезу на нижню щелепу. Зубний ряд верхньої щелепи має форму напівеліпса. Яку форму повинен мати зубний ряд у нижньому протезі
1. Напівеліпс
2. Трикутник
3. Прямокутник
4. * Парабола
5. Напівколо
Хворому К. 65 р., було виготовлено повний знімний протез на нижню щелепу. Під час користування протезом у хворого з`явились скарги на зміщення протезу під час ковтання. Вкажіть тактику лікаря в даній ситуації
1. * Вкоротити край базису протеза від місця позаду слизового горбка до щелепно-під’язикової лінії.
2. Заново виготовити протез.
3. Вкоротити край протеза вздовж щелепно-під’язикової лінії.
4. Вкоротити протез в ділянці від горбків нижньої щелепи до перших молярів на протезі з вестибулярної сторони.
5. Провести перебазування базису протезу.
Хворому К., 59 років, виготовляють повний знімний пластинковий протез на нижній щелепі. Під час корекції індивідуальної ложки на нижній щелепі при висуванні язика вперед відбувається зміщення ложки. Де потрібно провести корекцію краю індивідуальної ложки
1. * З язичної сторони, в ділянці вуздечки язика
2. В ділянці вуздечки нижньої губи
3. В ділянці щічних складок
4. З вестибулярної сторони в районі молярів
5. З вестибулярної сторони в районі премолярів
Чоловік віком 75 років звернувся до лікаря з метою протезування. Планують виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу. Об'єктивно: на верхній щелепі атрофія коміркового відростка II класу за Шредером, піддатливість слизової оболонки III типу за Суплі. Де має проходити межа повного знімного протеза в порожнині рота у пацієнта:
1. По активно-рухомій слизовій оболонці
2. * По пасивно-рухомій слизовій оболонці
3. По перехідній складці
4. Вище активно-рухомої слизової оболонки
5. По клапанній зоні
Хворий А., 75 років, скаржиться на погану фіксацію повних знімних протезів при різноманітних рухах нижньої щелепи. Який критерій правильної артикуляції штучних зубів
1. *Наявність множинного і безперешкодного ковзання зубів в фазі жувальних рухів
2. Вільні рухи нижньої щелепи
3. Розприділення жувального тиску
4. Величина і форма суглобового горбка
5. Жувальна поверхня зубів
Пацієнтка М. 60 років з’явилася зі скаргами на недостатню фіксацію повних знімних протезів верхньої та нижньої щелеп. Протези були виготовлені 5 років тому. Об’єктивно: нижня третина обличчя знижена кути рота опущені, носо-губні складки різко виражені. Атрофія альвеолярного паростку верхньої щелепи 2 клас по Шредеру, атрофія альвеолярного паростку нижньої щелепи 1 тип по Келлеру. В кутах рота заїди . Який подальший план лікування
1. *Виготовити нові повні знімні протези із підвищенням між альвеолярної висоти.
2. Виготовити нові повні знімні протези з збереженням теперішньої альвеолярної висоти.
3. Направити пацієнта на консультацію до дерматолога.
4. Провести перебазування протезів
5. Призначити пасту для покращення фіксації протезів.
Хворий С., 70 років. Виготовлені повні знімні протези, які добре фіксуються. Через день хворий звернувся зі скаргами, що не може звикнути до протезів, що вони заважають йому при розмові. За який термін відбувається процес адаптації хворого до знімного протезу
1. 2-3 місяці.
2. 1 тиждень.
3. 10 днів.
4. *10-30 днів.
5. 1 рік.
Пацієнту Р., віком 68 років у клініці ортопедичної стоматології виготовлено повні знімні протези. При здачі протезів виявлено значне підвищення висоти центральної оклюзії. На якому етапі виготовлення протезів допущено помилку
1. При пакуванні зубів в артикулятор
2. При пакуванні та полімеризації пластмаси
3. * При визначенні та фіксації центральної оклюзії
4. Під час фіксації моделей в артикулятор
5. При перевірці конструкції протезів
Жінка віком 70 років скаржиться на біль у жувальних м'язах і скронево-нижньощелепному суглобі. Протези виготовлені місяць тому. Об'єктивно: конфігурація лиця порушена, нижня третина його подовжена, губи змикаються з напруженням, дикція порушена. При усмішці оголюється базис повного знімного протеза. Які помилки допущено на етапах виготовлення повних знімних протезів:
1. Занижена висота прикусу
2. * Завищена висота прикусу
3. Визначена задня оклюзія
4. Визначена передня оклюзія
5. Неправильне встановлення зубів на верхній щелепі
Під час перевірки конструкції повних знімних протезів виявлено, що в пацієнта: виражені носо-губні складки, нижня щелепа незначно висунута вперед. Яку помилку було допущено лікарем на попередньому етапі
1. Невірно нанесені орієнтири на прикусні валики
2. Невірно визначена протетична площина
3. Невірно зафіксовано мезіо-дистальне положення нижньої щелепи
4. Збільшена міжкоміркова висота під час фіксації центральної оклюзії
5. * Зменшена міжкоміркова висота на етапі визначення і фіксації центральної оклюзії
ПацієнтЮ., віком 60 років звернувся до лікаря зі скаргами на недостатню фіксацію повного знімного протеза на верхній щелепі. Об'єктивно: край протеза в ділянці вуздечки верхньої губи вкорочений, замикальний клапан порушений. Що потрібно зробити для поліпшення фіксації протеза:
1. Розширення країв базису протеза
2. * Виготовлення нового протеза
3. Корекція протеза
4. Об'ємне моделювання базису протеза
5. Подовження країв базису протеза
У пацієнта віком 55 років з повною втратою зубів на верхній щелепі після виготовлення повного знімного протеза на основі скарг, даних об'єктивного обстеження і лабораторних досліджень установлено діагноз: токсичний стоматит. Які дії із запропонованих потрібні в цій клінічній ситуації:
1. Хімічне серебріння протеза
2. Занурення протеза на 1—2 дні в 96% етиловий спирт
3. * Виготовлення нового протеза
4. Перебазування протеза лабораторним методом
5. Перебазування протеза клінічним методом
Пацієнту Г., віком 65 років виготовлено повні знімні протези на верхню та нижню щелепи. Проводять корекцію оклюзійних контактів за допомогою копіювального паперу. Що не слід пришліфовувати для збереження висоти прикусу в протезах:
1. Язикові схили горбків верхніх і нижніх зубів
2. Присінкові (щічні) схили горбків верхніх і язикові схили нижніх зубів
3. Горбки нижніх малих і великих кутніх зубів, що вступають у супраконтакт
4. * Піднебінні схили горбків верхніх і присінкові — нижніх зубів
5. Присінкові схили горбків великих і малих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп
Пацієнту О., віком 75 років виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Під час огляду протеза лікар виявив білуваті крейдові смуги та білі плями на зовнішній поверхні протеза. Яка причина виникнення цих недоліків:
1. Недостатній тиск при формуванні пластмаси
2. Недостатня кількість мономера
3. * Пакування пластмаси в стадії ниток, що тягнуться
4. Полімеризація пластмаси з різким нагрівом води
5. Різке охолодження кювети з протезом
Пацієнтка Л., віком 74 роки скаржиться, що при розмові та широкому відкриванні рота повні знімні протези, виготовлені тиждень тому, погано фіксуються та зміщуються. На якому етапі виготовлення протезів було допущено помилку:
1. При перевірці встановлення зубів
2. При формуванні протетичної площини
3. При визначенні висоти центральної оклюзії
4. *При знятті функціональних відбитків
5. При збиранні анамнезу
Пацієнту віком 62 роки виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Наступного дня хворий скаржиться на підвищення слиновиділення, нечітку вимову деяких слів. Який середній термін адаптації до знімного протеза:
1. 33 дні
2. * 7 днів
3. 18 днів
4. 1 день
5. 50 днів
Чоловік віком 65 років звернувся до лікаря на етапі корекції повних знімних протезів зі скаргами на балансування останніх при пережовуванні їжі. Об'єктивно: виражена атрофія коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини нижньої щелепи, прогенічне співвідношення щелеп. Штучні зуби були встановлені в ортогнатичному співвідношенні. При відкриванні рота і змиканні зубів протези фіксуються на протезному ложі. Яка найвірогідніша причина балансування протезів:
1. * Недостатня анатомічна ретенція протезів
2. Відсутність колового замикального клапана
3. Неправильне встановлення штучних зубів
4. Слабке функціональне присмоктування
5. Недостатня ізоляція піднебінного торуса
Жінка віком 60 років скаржиться на болісне пережовування їжі. З анамнезу відомо, що 2 тиж тому пацієнтці виготовлено повні знімні протези на обидві щелепи. Об'єктивно: після зняття протезів слизова оболонка коміркової частини нижньої щелепи гіперемійована на протязі всього коміркового гребеня. Протез верхньої щелепи хвору не турбує. Яку тактику має обрати лікар у цьому випадку:
1. * Провести корекцію меж нижнього протеза
2. Провести перебазування базису нижнього протеза
3. Провести корекцію оклюзійних контактів за допомогою копіювального паперу і фрези
4. Вкоротити за допомогою фрези базис нижнього протеза в ретромолярному відділі
5. Виготовити новий повний знімний протез на нижню щелепу

<<< < Предыдущая 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 2930 / 3130 31 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
23.03.2016756.18 Кб1839Anatomiya_stovburovoyi_chastini_golovnogo_mozku.pdf
#
23.03.2016900.62 Кб323_Звукові методи дослідження в клініці. Вивчення роботи аудіометра.pdf
#
01.07.202585.17 Кб24 грунт.docx
#
23.03.2016696.67 Кб2934. Особливості генетики людини.pdf
#
15.07.201968.1 Кб44_Ivanhoe_1.doc
#
01.07.20256.22 Mб65 Оротопер стом.docx
#
19.07.2019188.93 Кб105 тема відродження.doc
#
01.07.202513.88 Mб195) інфекційні хвороби.doc
#
23.03.2016575.99 Кб1095. Зчеплене успадкування. Генетика статіpdf.pdf
#
23.03.2016371.54 Кб155..Морально-етичні принципи догляду за хронічно хворими та особами з інвалідністю - копия.pdf
#
20.04.2015125.87 Кб1359-й варіант.docx