- •1. Поняття та види зобов’язань у цивільному праві
- •2. Зміна зобов’язання та заміна осіб у зобов’язанні
- •3. Припинення зобов’язань
- •4. Загальна характеристика та класифікація засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •5. Попередній договір
- •6. Публічний договір та договір приєднання
- •7. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності у цивільному праві
- •8. Поняття характеристика категорії договору у цивільному праві
- •9. Види договорів у цивільному праві
- •3 Урахуванням наявності або відсутності еквівалентності відносин договори поділяються на:
- •10. Зміст цивільно-правового договору
- •11. Порядок укладення договору
- •12. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •13. Договір купівлі-продажу
- •14. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •15. Захист прав споживачів
- •16. Види договору купівлі-продажу
- •17. Роздрібна купівля-продаж
- •18. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •19. Договір поставки
- •20. Контрактація с/г продукції
- •21. Договір міни
- •22. Договір дарування
- •23. Договір ренти
- •24. Договір довічного утримання
- •25. Загальна характеристика договору найму
- •26. Права та обов’язки сторін за договору найму
- •27. Припинення договору найму
- •28. Розірвання договору найму
- •29. Договір оренди державного та комунального житла
- •30. Договір суборенди
- •31. Прокат
- •32. Оренда земельної ділянки
- •33. Договір лізингу
- •34. Види та форми лізингу
- •35. Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •36. Договір позички
- •37. Договір найму житла
- •38. Права наймача житла та членів його сім’ї
- •39. Зміна та розірвання договору найму (житла)
- •40. Приватизація житла
- •41. Договір підряду
- •42. Договір перевезення
- •43. Договір перевезення вантажу
- •44. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •45. Договір морського перевезення
- •46. Договір зберігання
- •47. Спеціальні види договору зберігання
- •48. Загальна характеристика страхування
- •49. Види і форми страхування
- •50. Договір страхування
- •51. Відмова від здійснення страхових виплат та припинення договору страхування
- •52. Договір доручення
- •53. Договір комісії
- •54. Договір управління майном
- •55. Договір позики
- •56. Кредит, його види та форми
- •57. Кредитний договір
- •58. Банківський вклад та банківський рахунок
- •59. Загальна характеристика розрахунків за цивільним законодавством
- •60. Спільна діяльність
- •61. Поняття та загальна характеристика позадоговірних зобов’язань
- •62. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •63. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •64. Рятування здоров’я, життя, майна фізичної та майна юридичної особи
- •65. Створення загрози здоров’ю, життю, майну фізичної або майну юридичної особи
- •66. Набуття та збереження майна без достатньої правової підстави
- •67. Підстави виникнення деліктних зобов’язань
- •68. Підстави звільнення від відповідальності за деліктними зобов’язаннями
- •69. Відшкодування шкоди, завданої працівником фізичної або юридичної особи
- •70. Відшкодування шкоди, завданої державою, органом влади, місцевого самоврядування, у тому числі при нормотворчій діяльності
- •71. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, бездіяльністю органів дізнання, слідства, прокуратури, суду
- •72. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою, малолітньою, недієздатною особами
- •73. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •74. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смерті
- •75. Відшкодування моральної шкоди
- •76. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •77. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без доручення
- •78. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій
- •79. Поняття та елементи договору простого товариства
- •80. Зміст та припинення договору простого товариства
- •81. Поняття, предмет, ціна, форма, зміст договору купівлі-продажу
- •82. Поняття договору поставки, його відмінність від договору купівлі-продажу
- •83. Договори контрактації с/г продукції
- •84. Підряд на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи
- •85. Договір пронадання послуг
- •86. Поняття та види транспортних договорів
- •87. Особливості зберігання на товарному складі
- •88. Договір управління майном. Істотні умови та сторони у договорі управління майном
- •89. Відповідальність та припинення договору управління майном
- •90. Поняття та характеристика договору концесії
- •91. Характеристика договору уступки вимоги та переведення боргу
- •92. Способи припинення зобов’язань
- •93. Принцип належного виконання зобов’язання
3. Припинення зобов’язань
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов’язання:
Припинення зобов'язання виконанням
Припинення зобов'язання переданням відступного (внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).
Припинення зобов'язання зарахуванням (зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги).
Припинення зобов'язання за домовленістю сторін (зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором).
Припинення зобов'язання прощенням боргу
Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі
Припинення зобов'язання неможливістю його виконання
Припинення зобов'язання смертю фізичної особи
Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи
*** Зарахування ***
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Не допускається зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ін. ушкодженням здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
4. Загальна характеристика та класифікація засобів забезпечення виконання зобов’язань
Під способами забезпечення виконання зобов'язань розуміють додаткові забезпечувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) характер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими документами.
До способів забезпечення належать:
Неустойка; порука; гарантія; завдаток; застава; притримання.
Неустойкою визнається певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.
Різновид неустойки виступають штрафи та пеня.
Штрафом називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у наперед визначеному розмірі або в процентному відношенні до суми боргу або всього предмету виконання (суми договору).
Пенею називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у процентному відношенні до суми простроченого платежу за кожний день або інший період прострочення.
Для стягнення неустойки ст.72 ЦК встановлено скорочений строк – 6 місяців.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до українського законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернуто стягнення.
Не можуть бути предметом застави:
національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.
вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації;
згідно із ст.5 ЗУ "Про приватизаційні папери" заборонено використовувати приватизаційні папери як заставу для забезпечення платежів або кредитів.
Види застави:
іпотеку застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи;
заставу товарів в обороті або у переробці (предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя;
Відповідно до ст. 191 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в певній частині.
Порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога.
Порука має акцесорний (додатковий) характер: визнання недійсним основного зобов'язання, тягне за собою недійсність і поруки.
У разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не передбачено договором поруки. Таким чином, при укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника.
Поручитель відповідає в тому самому обсязі, як і боржник. Тобто він відповідає за основний борг, сплату відсотків, а також за заподіяні збитки та неустойку, якщо інші умови не передбачені договором поруки.
За боржника можуть одночасно поручитися кілька осіб — поручителів.
Якщо у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання боржником кредитор звертається до поручителя, який виконає зобов'язання, поручитель за таких умов набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню.
Якщо кілька поручителів виконали зобов'язання перед кредитором, то кожен з них має право зворотної вимоги до боржника в розмірі виплаченої цим поручителем суми (ч. 2 ст. 193ЦК).
Підстави припинення поруки:
припинення забезпеченого порукою зобов'язання;
якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позов до поручителя;
у випадках, коли строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то за відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки,
переведення боргу, припиняє поруку, якщо поручитель не виявив згоди відповідати за нового боржника
Гарантія полягає в тому, що банк, фінансова установа, страхова організація (гарант) поручається перед кредитором (бенефіціаром) за виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Іншими словами, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ст. 560 ЦК).
Гарантія може забезпечувати лише дійсну вимогу.
Завдатком визнається грошова сума, що її видає одна з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання (ст.195)
Завдаток виконує кілька функцій:
платіжна функція - оскільки завдаток видається в рахунок належних платежів, він виступає передусім засобом платежу.
факт передачі завдатка від однієї до іншої договірної сторони підтверджує, що між сторонами укладено угоду, що й закріплюється передачею завдатку;
по-третє, завдаток виступає як спосіб забезпечення виконання зобов'язання.
Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка передала завдаток, він залишається у другої сторони.
Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.
Відмінність завдатку від авансу. Тобто, якщо сторона, що одержала аванс не виконала своїх зобов'язань за договором, інша сторона має право вимагати лише повернення авансу, а не сплати його подвійної суми. Аналогічно, якщо у разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона незалежно від невиконання цього зобов'язання має право вимагати повернення авансу.